Постанова

від 08.10.2018 по справі 820/3701/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3701/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Мельнікової Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ізоляційні матеріали" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції - Панов М.М.) від 19.06.2018р. (повний текст рішення складено 19.06.2018р.) по справі №820/3701/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ізоляційні матеріали"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ізоляційні матеріали", звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2017 №0108221213 Головного управління ДФС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки є необґрунтованим, ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень та не відповідають обставинам справ, а тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість оскаржуваного рішення суду внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку щодо законності та обґрунтованості виявлених під час перевірки порушень підприємством вимог діючого законодавства. Зазначив, що податкову накладну №1 від 14.03.2017 року зареєстровано з порушенням встановленого законом терміну з вини контролюючого органу, а саме, через розірвання контролюючим органом договору про визнання електронних документів, що потягло за собою відсутність можливості для своєчасної реєстрації податкової накладної.

Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що співробітниками податкового органу проведена камеральна перевірка ТОВ "Торговий дім "Ізоляційні матеріали" з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період березень 2017 року, за наслідками якої складено Акт від 10.11.2017 №19263/2040-12-13-19/31939590.

Під час перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме: в порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ТОВ "Торговий дім "Ізоляційні матеріали" здійснена несвоєчасна реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування при виникненні податкових зобов'язань за березень 2017 року на суму ПДВ 232247,72 грн.

Позивач надав заперечення на акт перевірки (вих. №2017/12/15-1 від 15.12.2017), за наслідками розгляду яких, Головне управління ДФС у Харківській області повідомило про залишення висновків Акту без змін (Лист №29301/10/20-40-12-13-26 від 26.12.2017).

На підставі викладених в акті перевірки висновків, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 27.12.2017 №0108221213, яким до ТОВ "Торговий дім "Ізоляційні матеріали" на підставі ст. 120.1 ПК України, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних на 15 і більше календарних днів на суму ПДВ 232247,72 грн., застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 23224,77 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач провів процедуру його адміністративного оскарження, за наслідком якої рішенням ДФС України №10975/6/99-99-11-03-01-25 від 28.03.2018 року податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях позивача порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, у відповідності з яким, реєстрація платниками податку податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до абзацу першого цього ж пункту, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з ч. 1 п. 120-1.1 ст. 120-1ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, аналізуючи вказану норму, колегія суддів зазначає, що допускається звільнення від відповідальності за вказане порушення при складанні податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), та повинна містити такі обов'язкові ознаки: бути складеною на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Як встановлено під час розгляду справи, податкова накладна була складена у відповідності до ст. 198 ПК України. Крім того, згідно розрахунку штрафних санкцій, що є додатком до податкового повідомлення-рішення вбачається, що у податковій накладній, яка перевірялась контролюючим органом, платником податків самостійно визначено суму податку на додану вартість у відповідних розмірах.

З приводу посилання скаржника на відсутність в діях підприємства порушення вимог діючого законодавства через те, що податкову накладну №1 від 14.03.2017 року зареєстровано з порушенням встановленого законом терміну з вини контролюючого органу, а саме, через розірвання контролюючим органом договору про визнання електронних документів, що потягло за собою відсутність можливості для своєчасної реєстрації податкової накладної, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок електронного документообігу між платниками податків та контролюючими органами з приводу подання податкових документів в електронному вигляді із використанням електронного цифрового підпису регламентується Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233 "Про подання електронної податкової звітності", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011.

Додатком 1 до Інструкції затверджено типову форму договору про визнання електронних документів.

Відповідно до п. 4 розділу 6 Договору, орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Згідно з п. 5 розділу 6 Договору, у разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Як встановлено під час розгляду справи, 05.08.2016 року між ТОВ "Торговий дім "Ізоляційні Матеріали" та Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області укладено договір про визнання електронних документів №050820161.

02.12.2016 року Центральною ОДПІ в односторонньому порядку розірвано зазначений договір про визнання електронних документів з платником ТОВ "Торговий дім "Ізоляційні Матеріали" відповідно до п. 4 розділу 6 Договору. Інформування платника щодо розірвання Договору відповідно до положень Інструкції не передбачено.

Таким чином, оскільки договір про визнання електронних документів укладений між позивачем та податковим органом на час подання позивачем податкових накладних був розірваний/припинений контролюючим органом в односторонньому порядку, з урахуванням положень пункту 4 розділу 6 Договору та Додатку 1 до Інструкції № 233, податковий орна мав право не приймати податкові документи (податкові накладні) надіслані в електронному вигляді до укладання нового договору.

Доказів оскарження дій Центральної ОДПІ щодо розірвання договору про прийняття електронних документів, а також відмови податкового органу щодо неприйняття електронних документів позивач, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду надано не було.

Таким чином, затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини податкового органу

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виявлені під час проведеної перевірки порушення є обґрунтованими, а нарахування штрафних санкцій на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення - законним.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Натомість, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що є предметом оскарження позивачем.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ізоляційні матеріали" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2018р. по справі №820/3701/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ізоляційні матеріали" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.П. Бенедик Судді (підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 16.10.2018 р.