Постанова

від 27.01.2010 по справі б-48/101-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2010 р. № Б-48/101-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Ткаченко Н.Г. - головуюч ого

Катеринчук Л.Й.

Яценко О.В. ( доповідач у сп раві)

розглянувши касаційну ска ргу Державної податкової інсп екції у Дніпровському районі м. Києва

на постанову господарського суду Харкі вської області від 03.08.2009р.

у справі №Б-48/101-09 господарського су ду Харківської області

за заявою

до Фізичної особи - підприєм ця ОСОБА_4

Товариства з обмеженою від повідальністю "Оіл Центри"

про визнання банкрутом

в судовому засіданні взя ли участь представники :

від Державної податков ої інспекції у Дніпровському районі м. Києва

Шевченко О.І. дов.№6/9/10 ві д 11.01.2010

ВСТАНОВИВ :

ухвалою господар ського суду Харківської обла сті від 27.07.2009року порушено пров адження у справі про банкрут ство Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл Центри " (далі - боржника) за заявою Ф ізичної особи - підприємця ОСОБА_4.(далі - ініціюючого кредитора) з урахуванням осо бливостей, передбачених стат тею 52 Закону України «Про відн овлення платоспроможності б оржника або визнання його ба нкрутом»(далі - Закону).

Постановою суду від 03.08.2009 ро ку боржника визнано банкруто м, відкрито ліквідаційну про цедуру ліквідатором признач ено ініціюючого кредитора, з обов' язано ліквідатора пис ьмово повідомити всіх відоми х йому кредиторів, у п' ятиде нний строк подати оголошення про визнання боржника банкр утом до офіційного друковано го органу.

Не погоджуючись з прийнято ю постановою, державна подат кова інспекція у

Дніпровському районі м. Ки єва (далі - інспекція) зверну лась до Вищого господарськог о суду України з касаційною с каргою, в якій просила скасув ати постанову від 03.08.2009 року та припинити провадження по спр аві, аргументуючи порушенням норм матеріального та проце суального права, зокрема, ста тті52 Закону України «Про відн овлення платоспроможності б оржника або визнання його ба нкрутом», статей 33, 34, 38, 80, 84 Госпо дарського процесуального ко дексу України.

Колегія суддів Вищого го сподарського суду України, п ереглянувши у касаційному по рядку постанову суду першої інстанції, на підставі встан овлених фактичних обставин с прави, перевіривши застосува ння судом першої інстанції н орм матеріального та процесу ального права, дійшла виснов ку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задовол енню, виходячи з такого.

За приписами статті 107 Госпо дарського процесуального к одексу України, сторони у спр аві мають право подати касац ійну скаргу, а прокурор касац ійне подання на рішення місц евого господарського суду, щ о набрало законної сили, та по станову апеляційного суду; к асаційну скаргу мають право подати також особи, яких не бу ло залучено до участі у справ і, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх п рав чи обов'язків.

Відповідно до частини 2 стат ті 4-1 Господарського процесуа льного кодексу України, пров адження у справах про банкру тство здійснюється у порядку , передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону У країни «Про відновлення плат оспроможності боржника або в изнання його банкрутом», нор ми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосув анні над загальними нормами Господарського процесуальн ого кодексу України.

Відповідно до частини 1 стат ті 52 Закону в разі, якщо громад янин-підприємець - боржник аб о керівні органи боржника - юр идичної особи відсутні за її місцезнаходженням, а бо у разі ненадання боржнико м протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, до кументів бухгалтерської з вітності, а також за ная вності інших ознак, що с відчать про відсутність підп риємницької діяльності борж ника, заява про порушення с прави про банкрутство відсут нього боржника може бути под ана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржни ка та строку виконання зобов 'язань.

Отже, диспозиція даної нор ми передбачає наявність трьо х самостійних підстав для по рушення справи про банкрутст во в порядку статті 52 Закону:

- Відсутність боржн ика за місцезнаходженням;

- ненадання протяго м року податкових декларацій та інших документів податко вої звітності;

- інші ознаки, що свідча ть про відсутність підприємн ицької діяльності боржника.

З такою думкою погодився Верховний суд України у Пост анові №04/098 від

17.02.2004року у справі №02-2-24/12669.

Спрощена процедура банк рутства відповідно до статті 52 Закону передбачає введення ліквідаційної процедури бор жника одразу ж після порушен ня провадження у справі про б анкрутство, що має наслідком припинення господарської ді яльності боржника ( частина 1 с татті 23 Закону).

Наслідком припиненн я господарської діяльності б оржника є те, що в ліквідаційн ій процедурі не виникають зо бов'язання по сплаті податкі в та загальнообов'язкових зб орів відповідно до Закону Ук раїни "Про порядок погашення зобов'язань платників подат ків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами". З та ким висновком погодився Верх овний суд України у Постанов і №04/153 від 06.04.2004 року у справі №17/124.

Відповідно до частини 5.3.1 с татті 5.3 Закону України "Про по рядок погашення зобов'язань платників податків перед бюд жетами та державними цільови ми фондами" платник податків зобов'язаний самостійно спл атити суму податкового зобов 'язання, зазначену в поданій н им податковій декларації про тягом 10 календарних днів, наст упних за останнім днем відпо відного граничного строку, п ередбаченого підпунктом 4.1.4 с татті 4 цього Закону для подан ні податкової декларації. У р азі коли відповідно до закон у контролюючий орган самості йно визначає податкове зобов 'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із п орушенням податкового закон одавства, платник податків з обов'язаний сплатити нарахов ану суму податкового зобов'я зання у строки, визначені в за коні з відповідного податку, а за їх відсутності - протя гом десяти календарних днів від дня отримання податковог о повідомлення про таке нара хування.

Відтак, незаконне в изнання боржника банкрутом з а спрощеною процедурою унемо жливлює встановлення податк овим органом зобов'язань по с платі податків відповідно до податкових повідомлень-ріше нь, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, ос кільки з моменту визнання бо ржника банкрутом у нього не в иникають податкові зобов'яза ння.

Наведене дозволяє зр обити висновок про право інс пекції на оскарження постано в про визнання боржника банк рутом в порядку статті 107 ГПК У країни, як судових актів за на слідком прийняття яких зміню ється правовий статус юридич ної особи і вона втрачає стат ус суб'єкта, щодо якого можуть виникати податкові зобов'яз ання.

В силу приписів ч.2 ст.1115 ГПК України касаційна інста нція використовує процесуал ьні права суду першої інстан ції виключно для перевірки ю ридичної оцінки обставин спр ави та повноти їх встановлен ня у рішенні або постанові го сподарського суду.

Таким чином, касаційна інст анція не обмежується перевір кою доводів заявника касацій ної скарги.

За приписами Закону Украї ни "Про відновлення платоспр оможності боржника або визна ння йог банкрутом" право на зв ернення до господарського су ду із заявою про порушення сп рави про банкрутство мають б оржник, кредитор.

Загальні підстави для пору шення провадження у справі п ро банкрутство визначені п.3 с т.6 Закону. Цією нормою передба чено, що справа про банкрутст во порушується господарськи м судом, якщо безспірні вимог и кредитора (кредиторів) до бо ржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних р озмірів заробітної плати, як і не були задоволені боржник ом протягом трьох місяців пі сля встановленого для їх пог ашення строку, якщо інше не пе редбачено цим Законом.

Обґрунтовуючи відсутніст ь боржника за місцезнаходжен ням, ініціюючий кредитор над ав до матеріалів справи акт д ержавного виконавця про відс утність боржника за місцезна ходження за адресою від 24.12.2008 ро ку про відсутність боржника за адресою місцезнаходженн я: АДРЕСА_1( том 1 а.с. 19). Разом з тим, відповідно копії витяг у з ЄДРПОУ від №516110 адреса місц езнаходження боржника є АД РЕСА_1 (том 1 а.с. 20). Статус ві домостей про юридичну особу не підтверджено - відсутніст ь за місцезнаходження.

Відповідно до ст.1 Закон у України “Про державну реє страцію юридичних осіб та фі зичних осіб - підприємців ”, місцезнаходження юридично ї особи - адреса органу або о соби, які відповідно до устан овчих документів юридичної о соби чи закону виступають ві д її імені.

Статтею 16 Закону Україн и «Про державну реєстрацію ю ридичних осіб та фізичних ос іб - підприємців»передбаче но, що з метою забезпечення ор ганів державної влади та уча сників цивільного обороту до стовірною інформацією про юр идичних осіб та фізичних осі б (підприємців) створюється Є диний державний реєстр, який містить відомості щодо місц езнаходження юридичної особ и, дати та номеру записів про п роведення державної реєстра ції юридичної особи, дату та н омеру записів про внесення з мін до нього, дати видачі або з міни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установ чі документи, дати та номери з аписів про внесення змін до н их, про відсутність юридично ї особи за її місцезнаходжен ням тощо.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про державн у реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємц ів», який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному ре єстрі містяться відомості пр о відсутність юридичної особ и за її місцезнаходженням, пр о відсутність підтвердження відомостей про юридичну осо бу, а також відомості про заре зервовані найменування юрид ичних осіб.

Відповідно до вимог части н 1, 3 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягаю ть внесенню до Єдиного держа вного реєстру були внесені д о нього, то такі відомості вва жаються достовірними і можут ь бути використані в спорі з т ретьою особою, доки до них не в несено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягаю ть внесенню до Єдиного держа вного реєстру , не були до ньог о внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьо ю особою.

Вказаний Закон також виз начає порядок внесення до Єд иного державного реєстру зап исів про відсутність юридичн ої особи за її місцезнаходже нням, які здійснюються держа вним реєстратором (пункт 7 ст атті 19 зазначеного Закону).

Згідно з частиною 8 статті 19 з азначеного Закону, якщо до Єд иного державного реєстру не внесено запис про відсутніст ь юридичної особи за її місце знаходженням, то в разі неоде ржання реєстраційної картки про підтвердження відомосте й про юридичну особу в устано влений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстра тором від органу державної п одаткової служби повідомлен ня встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням дер жавний реєстратор зобов'язан ий у строк, що не перевищує дес яти робочих днів з дати, яка вс тановлена для подання реєстр аційної картки про підтвердж ення відомостей про юридичну особу, або з дати одержання по відомлення від органу держав ної податкової служби, напра вити рекомендованим листом ю ридичній особі повідомлення про необхідність подання де ржавному реєстратору реєстр аційної картки про підтвердж ення відомостей про юридичну особу.

Державний реєстратор за лишає реєстраційну картку про підтвердження відомост ей про юридичну особу без р озгляду та повідомляє про ц е заявника у випадках і в поря дку, встановлених частиною п 'ятою цієї статті. У разі повер нення до державного реєстра тора рекомендованого листа з відміткою відділення зв 'язку про відсутність юридич ної особи за вказаною адресо ю або неподання юридичною ос обою протягом місяця з дат и направлення їй відповід ного повідомлення реєстрац ійної картки про підтвердже ння відомостей про юридичн у особу державний реєстрато р повинен внести до Єдиного д ержавного реєстру запис про відсутність юридичної осо би за її місцезнаходженням або запис про відсутніст ь підтвердження відомостей про юридичну особу.

Таким чином, зазначені вищ е норми передбачають можливі сть внесення реєстратором, п ісля дотримання передбачено ї ст. 19 Закону України " Про держ авну реєстрацію юридичних ос іб та фізичних осіб підприєм ців" процедури, до реєстру за пису про відсутність юридичн ої особи за її місцезнаходже нням , а також запису про відсу тність підтвердження відомо стей про юридичну особу. Внес ення вказаних записів має рі зну правову природу, а також р ізні правові наслідки, в зв'я зку з чим , вказані відомості н е є тотожними, тобто внесення до реєстру запису про відсут ність підтвердження відомо стей про юридичну особу не мо же слугувати доказом відсутн ості боржника.

Зважаючи на викладе не, з посиланням на приписи ча стин 1, 3 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юр идичних осіб та фізичних осі б - підприємців», суд при пор ушенні справи про банкрутств о відповідно до статті 52 Закон у не надав оцінки зазначеній відповіді на предмет її нале жності в обґрунтування обста вин відсутності боржника за адресою місцезнаходження (з такими висновками погодився Верховний Суд України в пост анові №07/297 від 06.11.2007 року у справі №43/427).

На дані обставини, го сподарський суд першої інста нції уваги не звернув та не д ам їм ніякої оцінки.

Крім того, ініціюючий креди тор не надав суду належних до казів у відповідності до вим ог ст.52 Закону України "Про від новлення платоспроможності боржника або визнання його б анкрутом" , які б свідчили про припинення ТОВ "Оіл Центри" п ідприємницької діяльності.

Скаржник обґрунтовував п орушення своїх прав у процед урі банкрутства неповідомле нням з боку ліквідатора про в ідкриття ліквідаційної проц едури в порядку статті 52 Закон у, що позбавило його можливос ті заявити грошові вимоги у с праві, що є порушенням статті 2 Закону України "Про державну податкову службу" та провест и перевірку боржника, як суб'є кта господарювання, що лікві дується, відповідно п.8.2 Інстр укції №80 "Про порядок обліку п латників податків". Колегія с уддів касаційного суду погод жується із зазначеними довод ами скаржника як такими, що за чіпають його права уповноваж еного державою органу щодо с правляння податків та веденн ю обліку платників податків і зборів. З доводами про можли вість порушення прав податко вого органу в процедурах бан крутства, як такого, що справл яє податки та веде облік плат ників податків, погодився Ве рховний Суд України у Постан ові №06/229 від 06.06.2006 року у справі №Б 48/12-05.

Окрім того, інспекцією над ано докази подання боржником декларації з податку на приб уток за 2008 рік та відображення м в них прибутку, що говорить п ро здійснення боржником госп одарської діяльності. Так, Де кларацією від 22.12.2008 року боржни к самостійно задекларував с вій валовий дохід на суму 18784222 г рн. та валові витрати 18774853грн..

Колегія суддів Вищо го господарського суду Украї ни, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції з гідно приписів ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК У країни, вважає постанову гос подарського суду міста Києва від 03.08.2009 року про визнання бор жника банкрутом прийнятою з неповним дослідженням матер іалів справи, а отже такою, що підлягає скасуванню, а справ а направленню на новий судов ий розгляд до суду першої інс танції в іншому складі суду.

При новому розгляді справ и суду слід врахувати виклад ене та перевірити обґрунтова ність порушення провадження у справі про банкрутство бор жника за спрощеною процедур ою відповідно до статті 52 Зако ну.

На підставі викладеного, к еруючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГП К України Вищий господарськи й суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Держ авної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києв а на постанову господарськог о суду Харківської області в ід 03.08.2009р. у справі №Б-48/101-09 задовол ьнити частково.

2.Постанову господарського суду Харківської області ві д 03.08.2009р. у справі №Б-48/101-09 скасуват и. Справу передати на новий ро згляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л .Й. Катеринчук

О.В. Яценко