Рішення
від 04.09.2018 по справі 361/2141/16-ц
БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/2141/16-ц

провадження № 2/361/57/18

04.09.2018

РІШЕННЯ

Іменем України

04 вересня 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М., за участю секретаря Кондратюк Н.В.,

представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ спільного сумісного майна подружжя , -

в с т а н о в и в :

У квітні 2016 року до суду звернулась ОСОБА_5 із позовом про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27 січня 1996 року укладений шлюб між сторонами, який на час подання позовної заяви не розірваний. Проте протягом останніх років сімейне життя поступово погіршувалось, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.

Після неодноразового уточнення позовних вимог, в останній заяві про збільшення позовних вимог, поданій до суду 27.11.2017 року, позивач зазначає, що за час перебування у шлюбі сторонами придбаний автомобіль КІА , модель Carens , 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, оціночною вартістю 262 200 грн. Позивачу стало відомо, що відповідач здійснив відчуження вказаного транспортного засобу на підставі договору купівлі-продажу №00207/03/3243/2016 від 25.05.2016 року.

У позовних вимогах позивач просить у порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за нею право власності на ? частину вартості автомобіля КІА , модель Carens , 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, а саме на 143 226, 64 грн.; просить стягнути з відповідача компенсацію ? частини вартості зазначеного автомобіля в сумі 143 226, 65 грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 доводи позову підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що кошти від продажу автомобіля були витрачені на придбання квартири для спільної дочки. Крім того, автомобіль придбаний за особисті кошти відповідача, що підтверджується довідками про його доходи. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27 січня 1996 року укладено шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4. ( а.с. 7, том 1)

Із свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_5 видно, що ОСОБА_5 11 квітня 2017 року змінила прізвище на ОСОБА_5. (а.с. 236, том 1)

Згідно договору купівлі-продажу №214109-289, укладеного 11 квітня 2010 року, ОСОБА_6 придбав у ТОВ Фалькон-авто автомобіль, вартістю 185600 грн. Згідно рахунку-фактури №214109-289 від 13.04.2010 року ОСОБА_6 придбав автомобіль КІА , модель Carens , 2010 року випуску. (а.с. 26-30, том 2)

Із відповіді Регіонального сервісного центру в м. Києві (на запит суду) від 26.09.2016 року встановлено, що автомобіль КІА , модель Carens , 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, був зареєстрований за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначений транспортний засіб 25.05.2016 року на підставі договору купівлі-продажу №00207/03/3243/2016 від 25.05.2016 року, укладеного в територіальному сервісному центрі №3243 регіонального сервісного центру МВС в Київській області перереєстрований на іншого власника. (а.с. 150, том 1)

На виконання ухвали суду від 21 грудня 2017 року про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи №3054/18-54 від 21.06.2018 року. (а.с. 54-59, том 2)

Відповідно до вищезазначеного висновку експертизи середня ринкова вартість автомобіля автомобіль КІА , модель Carens , 2010 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, станом на 25.05.2016 року, згідно відомостей, що містяться в матеріалах справи, склала 285 021, 60 грн.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.(ч.1) Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. (ч.2)

За змістом статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Згідно із ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Статтею 70 СК України передбачається, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У пункті 30 постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21.12.2007 р. № 11 роз'яснюється, що рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.

У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

З огляду на викладені обставини судом встановлено, що під час перебування у шлюбі сторонами придбаний автомобіль КІА , модель Carens , 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який при придбанні зареєстрований за позивачем, а в подальшому за відповідачем. У травні 2016 року, після припинення шлюбних відносин між сторонами, що не заперечувалось у судовому засіданні, відповідач відчужив автомобіль іншій особі. У матеріалах справи відсутні докази того, що відчуження автомобіля відбулось за згодою позивача та в інтересах сім'ї.

Отже, враховуючи те, що спірний автомобіль є спільним майном подружжя, а середня вартість автомобіля відповідно до висновку експерта на момент продажу становила 285 021, 60 грн., то із відповідача на користь позивача необхідно стягнути ? частину цієї вартості, як компенсацію ? частки спільного майна (автомобіля).

Посилання представника відповідача на те, що автомобіль є особистим майном ОСОБА_6, є недоведеними та безпідставними. Так, надані до суду довідки про доходи ОСОБА_6 за 2008, 2009 та 2010 роки підтверджують отримання ним доходу від роботи інженером І категорії в ПрАТ Київстар , а відповідно до положень ст. 61 СК України, такі доходи є спільним сумісним майном подружжя.

Доводи сторони відповідача про те, що кошти від продажу автомобіля вкладені в придбання квартири для спільної дочки також не підтверджені у судовому засіданні жодними доказами. Більше того, із матеріалів справи вбачається, що станом на 23.02.2016 року ОСОБА_8 уже було оплачено 100 % вартості квартири у розмірі 616 280 грн., тобто ще до відчуження автомобіля.

Одночасно, позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на ? частину вартості автомобіля КІА , модель Carens , 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 є некоректними, оскільки вартість автомобіля не може бути об'єктом права власності, а може бути лише врахована при поділі спільного майна подружжя. Тому такі вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ЦПК України передбачає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 80 вищевказаного Кодексу визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом стаття 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, з огляду на викладені обставини та керуючись нормами чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до загального висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5 та стягнення на її користь компенсації ? частини вартості автомобіля КІА , модель Carens , 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, у розмірі 142 510 (сто сорок дві тисячі п'ятсот десять ) грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 57, 60, 62, 65, 68, 70 СК України, ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнути з ОСОБА_6 користь ОСОБА_5 компенсацію ? частини вартості автомобіля КІА , модель Carens , 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, у розмірі 142 510 (сто сорок дві тисячі п'ятсот десять ) грн. 80 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач ОСОБА_5: рнокпп НОМЕР_2, адреса проживання: 03057, АДРЕСА_1, гурт.

Відповідач ОСОБА_6: рнокпп НОМЕР_3, адреса проживання: 03057, АДРЕСА_1, гурт.

Суддя Н.М. Петришин

СудБроварський міськрайонний суд Київської області
Дата ухвалення рішення04.09.2018
Оприлюднено17.10.2018
Номер документу77128679
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —361/2141/16-ц

Рішення від 28.11.2018

Цивільне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Петришин Н. М.

Ухвала від 06.11.2018

Цивільне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Петришин Н. М.

Рішення від 04.09.2018

Цивільне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Петришин Н. М.

Рішення від 04.09.2018

Цивільне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Петришин Н. М.

Ухвала від 23.07.2018

Цивільне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Петришин Н. М.

Ухвала від 21.12.2017

Цивільне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Петришин Н. М.

Ухвала від 09.10.2017

Цивільне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Петришин Н. М.

Ухвала від 27.07.2017

Цивільне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Петришин Н. М.

Ухвала від 31.03.2017

Цивільне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Петришин Н. М.

Ухвала від 03.02.2017

Цивільне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Петришин Н. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні