Рішення

від 28.01.2010 по справі 9/14-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.u a

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

28 січня 2010 р. Справа 9/1 4-10

за позовом:Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро - Союз - Київ" (вул. Чорново ла, 53, м. Вишневе, Києво-святошин ський р-н, Київська обл., 08132)

до:Фізичної особи підпр иємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2)

про стягнення 7524,43 грн,

Головуючий суддя Балтак О.О .

Секретар судового засідан ня Кравчук Н.Л.

Представники сторін:

позивача: Штельмах О.В. , довіреність № б/н від 25.01.10, пре дставник;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягне ння з фізичної особи-підприє мця ОСОБА_1 накористь ТОВ "Агро-Союз-Київ" 7524,43 грн., з яких 35 35,08 грн. - основного боргу, 2494,13 грн . - пені, 1290,79 грн.- інфляційних втр ат та 204,43 грн.- 3% річних.

28.12.2009р. господарським судом В інницької області порушено п ровадження у справі № 9/14-10 та пр изначено до розгляду на 28.01.2010 ро ку.

Відповідач в судове засіда ння 28.01.2010 року не з'явився та не в иконав вимоги ухвали суду пр о порушення провадження у сп раві. При цьому суд зазначає, щ о ухвалу про порушення прова дження у справі було надісла но рекомендованою кореспонд енцією і відповідач отримав її 05.01.10р., що вбачається з поштов ого повідомлення № 172930.

Враховуючи викладене суд в важає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлен ня відповідача належним чино м про час і місце розгляду суд ової справи і забезпечення я вки останнього в судове засі дання для реалізації ним пра ва на судовий захист своїх пр ав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодно го клопотання, заяви, телегра ми, в тому рахунку і щодо перен есення розгляду справи, її ві дкладення чи неможливості за безпечити участь в судовому засіданні свого представник а.

За викладених вище обстави н справу, із врахуванням вимо г ч.1 ст.69 ГПК України, розгляну то за наявними у ній матеріал ами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали справи, заслу хавши пояснення представник а позивача, з'ясувавши фактич ні обставини на яких ґрунтує ться позов, оцінивши докази, я кі мають значення для розгля ду справи і вирішення спору п о суті судом встановлено нас тупне.

24.01.2008 року ТОВ "Агро-Союз-Київ" та ФОП ОСОБА_1 уклали дого вір поставки № 50 відповідно д о п. 1.1. постачальник зобов'язує ться поставити, а покупець пр ийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та з а ціною, вказаними в рахунку/н акладних, які являються неві д'ємними частинами договору.

Згідно вказаного договору позивач поставив відповідач у продукцію (автозапчастини) на загальну суму 6535,08 грн., що пі дтверджується наступними то варними накладними: №0511/06 від 19.0 1.008 року на суму 2446,43 грн., №01159/06 від 01.02.2008 року на суму 399,70 грн., №01160/06 від 01.02.2008 року на суму 3266,80 грн. та № 01442/06 від 06.02.2008 року на суму 422,15 грн.

Згідно п.3.1. договору відпові дач повинен був сплатити поз ивачу вартість отриманої про дукції протягом 10 днів з дати поставки продукції.

Однак відповідач здійснив лише частковий розрахунок з а отриману продукцію на суму 3000,00 грн. по платіжному доручен ню № 480 від 01.04.2008 року.

З врахуванням встановлени х обставин суд дійшов наступ них висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні п рава та обов'язки виникають і з дій осіб, що передбачені акт ами цивільного законодавств а, а також із дій осіб, що не пер едбачені цими актами, але за а налогією породжують цивільн і права та обов'язки, й серед п ідстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, п ередбачає договори та інші п равочини.

Як зазначено в ст.174 Господар ського кодексу України, госп одарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господа рського договору та інших уг од, передбачених законом, а та кож з угод, не передбачених за коном, але таких, які йому не с уперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільно го кодексу України зобов'яза нням є правовідносини, в яком у одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов'язку. Та ке ж положення містить і ст.173 Г осподарського кодексу Украї ни, в якій зазначено, що господ арським визнається зобов'яза ння, що виникає між суб'єктом г осподарювання та іншим учасн иком (учасниками) відносин у с фері господарювання з підста в, передбачених цим Кодексом , в силу якого один суб'єкт (зоб ов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинит и певну дію господарського ч и управлінсько-господарсько го характеру на користь іншо го суб'єкта (виконати роботу, п ередати майно, сплатити грош і, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а і нший суб'єкт (управнена сторо на, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'яза ної сторони виконання її обо в'язку.

Дії позивача по передачі то вару відповідачу та дії відп овідача по прийняттю вказано го товару, за визначеною ціно ю свідчать про те, що у боржни ка (відповідача) виникло зобо в' язання по оплаті за отри маний товар.

Відповідно до статті 712 ЦК Ук раїни за договором поставк и продавець (постачальник), який здійснює підприємниць ку діяльність, зобов'язуєть ся передати у встановлений строк (строки) товар у вла сність покупця для використ ання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях , не пов'язаних з особистим, сі мейним, домашнім або іншим по дібним використанням, а поку пець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього пев ну грошову суму. До договору п оставки застосовуються зага льні положення про купівлю-п родаж, якщо інше не встановле но договором, законом або не в ипливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за дог овором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов' язується передати майно (товар) у власність друг ій стороні (покупцеві), а покуп ець приймає або зобов' язуєт ься прийняти майно (товар) і сп латити за нього певну грошов у суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покуп ець зобов' язаний оплатити т овар після його прийняття аб о прийняття товаророзпорядч их документів на нього, якщо д оговором або актами цивільно го законодавства не встановл ений інший строк оплати това ру.

Ціна в договорі встановлює ться за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК Укра їни, якщо у зобов'язанні встан овлений строк (термін) його ви конання, то воно підлягає вик онанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного ко дексу України, ст.193 Господарс ького кодексу України зобов' язання має виконуватися нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цих Кодек сів, інших актів цивільного з аконодавства, а за відсутнос ті таких умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться.

Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Ци вільного кодексу України, ч.7 с т.193 Господарського кодексу Ук раїни)

Відповідно до ст.527 Цивільно го кодексу України боржник з обов'язаний виконати свій об ов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інш е не встановлено договором а бо законом, не випливає із сут і зобов'язання чи звичаїв діл ового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язан ні має право вимагати доказі в того, що обов'язок виконуєть ся належним боржником або ви конання приймається належни м кредитором чи уповноважено ю на це особою, і несе ризик на слідків непред'явлення такої вимоги.

Таким чином, заборгованіст ь відповідача склала 3535,08 грн., я кі суд вважає доведеними поз ивачем.

Також судом розглянуто вим оги позивача щодо стягнення 2494,13 грн. пені, 1290,79 грн. інфляційни х втрат та 204,43 грн. 3% річних, в рез ультаті чого суд дійшов наст упних висновків.

Статтею 625 ЦК України встано влено, що боржник не звільняє ться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що б оржник, який прострочив вико нання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'яз аний сплатити суму боргу з ур ахуванням встановленого інд ексу інфляції за весь час про строчення, а також три процен ти річних від простроченої с уми, якщо інший розмір процен тів не встановлений договоро м або законом.

Таким чином, суд вважає, що в имоги позивача щодо стягненн я 3 % річних, інфляційних втрат є правомірними, оскільки від повідають чинному законодав ству.

Провівши перевірку правил ьності наданого позивачем ро зрахунку інфляційних втрат т а 3 % річних судом встановлено наступне.

При перерахунку інфляційн их втрат шляхом визначення с ереднього значення індексу і нфляції за період вказаний п озивачем судом отримано знач ення менші ніж вказано позив ачем в обрахунку, а саме 1265,26 грн .

Таким чином в стягненні 25,53 г рн. інфляційних втрат суд від мовляє.

При перевірці обрахунку 3 % р ічних судом також виявлено п омилки в наданому позивачем розрахунку, в результаті про ведення перерахунку отриман о 203,03 грн. 3% річних з урахуванням чого суд відмовляє в стягнен і 1,40 грн.

Також судом розглянуто вим оги позивача щодо стягнення з відповідача 2494,13 грн. пені в ре зультаті чого суд дійшов нас тупних висновків.

Частиною 2 ст.193 ГК України вс тановлено, що порушення зобо в'язань є підставою для засто сування господарських санкц ій, передбачених ГК України, і ншими законами або договором .

Частиною 2 ст. 217 ГК України пе редбачено такі види господар ських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, опе ративно-господарські санкці ї.

Відповідно до ст. 230 ГК Україн и штрафними санкціями є госп одарські санкції у вигляді г рошової суми (неустойка, штра ф, пеня), яку учасник господарс ьких відносин зобов' язаний сплатити у разі порушення ни м правил здійснення господар ської діяльності, невиконанн я або неналежного виконання господарського зобов' язан ня.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК Укра їни виконання зобов'язання м оже забезпечуватися, крім ін шого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, щ о неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, я кі боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При ц ьому штрафом є неустойка, що о бчислюється у відсотках від суми невиконаного або ненале жно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчисл юється у відсотках від суми н есвоєчасно виконаного грошо вого зобов'язання за кожен де нь прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України пра во на неустойку виникає неза лежно від наявності у кредит ора збитків, завданих невико нанням або неналежним викона нням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу пер едбачає, що порушенням зобов 'язання є його невиконання аб о виконання з порушенням умо в, визначених змістом зобов'я зання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встано влено, що у разі порушення зоб ов'язання настають правові н аслідки, встановлені договор ом або законом, зокрема сплат а неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК Укра їни боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не пр иступив до виконання зобов'я зання або не виконав його у ст рок, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК Укр аїни сторони є вільними в укл аденні договору, виборі конт рагента та визначенні умов д оговору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільн ого законодавства, звичаїв д ілового обороту, вимог розум ності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передба чає, що зміст договору станов лять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язко вими відповідно до актів цив ільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України догов ір є обов'язковим для виконан ня сторонами.

Відповідно до п. 5.3 договору, сторони встановили, що відпо відач за прострочу оплати пр одукції повинен сплатити поз ивачу пеню у розмірі 0,1 % від про строченої до сплати суми, за к ожний день прострочи.

При цьому позивач вказує на те, що обмеження розміру пені встановлене Законом України "Про відповідальність за нес воєчасне виконання грошових зобов'язань" не повинно засто совуватись посилаючись на п. 2 ст. 551 ЦК України яким передбач ено, що розмір пені, встановле ний законом, може бути збільш ений у договорі на п.З ст.6 ЦК Ук раїни, яким встановлено, що ст орони в договорі можуть відс тупити від положень актів ци вільного законодавства і вре гулювати свої відносини на в ласний розсуд та ч.б ст.231 ГК Укр аїни, якою встановлено, що дог овором може бути передбачени й розмір відсотків більший з а облікову ставку НБУ.

Суд не погоджується з довод ами наведеними позивачем вих одячи з наступного.

Відповідно до ст. 178 ЦК пеня є самостійним способом захист у цивільних прав і одним із ви дів забезпечення виконання ц ивільно-правових зобов'язань . Нею визнається визначена за коном або договором грошова сума, яку боржник повинен спл атити кредиторові в разі нев иконання або неналежного вик онання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконан ня.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЦК захи ст цивільних прав здійснюєть ся, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, з авданих збитків, а у випадках , передбачених законом або до говором, неустойки (штрафу, пе ні), а також іншими засобами, п ередбаченими законом.

Загальновідомим в доктрин і цивільного права є поділ не устойки на законну (розмір та підстави стягнення якої виз начаються актами законодавс тва) та договірну (розмір та пі дстави стягнення якої визнач аються договірними сторонам и в самому договорі).

Для того, щоб неустойка вваж алася законною та застосовув алася незалежно від домовлен ості про неї сторін договору , необхідно, щоб законом або ін шим актом цивільного законод авства було визначено її кон кретний розмір, а також підст ави стягнення (вид порушення , за яке неустойка встановлює ться). Тому не можна вважати ви значенням законної неустойк и положення Закону України "П ро відповідальність за несво єчасне виконання грошових зо бов'язань" від 22.11.1996 року, яким ви значено граничний розмір сам е договірної неустойки.

Ст. 3. Закону України "Про відп овідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'яз ань" встановлено, що розмір пе ні, передбачений статтею 1 цьо го Закону, обчислюється від с уми простроченого платежу та не може перевищувати подвій ної облікової ставки Націона льного банку України, що діял а у період, за який сплачуєтьс я пеня.

З розрахунку пені, поданого позивачем в позовній заяві в бачається, що позивач просит ь стягнути пеню за період з 29.01. 2008р. по 19.11.09р.

Частиною шостою статті 232 ГК України встановлено, що нара хування штрафних санкцій (не устойка, штраф, пеня) за простр очення виконання зобов'язанн я, якщо інше не встановлено за коном або договором, припиня ється через шість місяців ві д дня, коли зобов'язання мало б ути виконано.

Виходячи з викладеного, суд ом проведено розрахунок пені за період з 29.01.2008 року по 10.02.2008 рок у, згідно боргу у розмірі 2446,43 гр н., за період з 11.02.2008 року по 15.02.2008 ро ку, згідно боргу у розмірі 6112,93 г рн., за період з 16.02.08р. по 31.03.2008р., згі дно боргу в розмірі 6533,08 грн., за період з 01.04.08р. по 16.08.08р. згідно бо ргу в розмірі 3535,08 грн.

При перерахунку пені, згідн о ст. 232 ГК України, судом отрима но значення менші ніж вказан о позивачем в обрахунку, а сам е 503,42 грн.: (за період з 29.01.2008 року по 10.02.2008 р. - 17,38 грн.; за період з 11.02.2008 рок у по 15.02.2008 р. - 16,70 грн.; за період з 16.02.0 8р. по 31.03.2008р. - 160,65 грн.; за період з 01.04 .08р. по 16.08.08р. - 308.69 грн.).

З урахуванням наведеного, в стягненні 1990,71 грн. пені суд від мовляє.

Як визначає ст.32 Господарсь кого процесуального кодексу України, доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд встановлює наявність чи відс утність обставин, на яких ґру нтуються вимоги і запереченн я, а також інші обставини, які мають значення для правильно го вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України докази подають ся сторонами та іншими учасн иками судового процесу. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування. Господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом. Ніяк і докази не мають для господа рського суду заздалегідь вст ановленої сили. Визнання одн ією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторон а обґрунтовує свої вимоги аб о заперечення для господарсь кого суду не є обов' язковим .

За змістом статті 33 Господа рського процесуального коде ксу України, обов'язок доказу вання та подання доказів роз поділяється між сторонами, в иходячи з того, хто посилаєть ся на юридичні факти, які обґр унтовують його вимоги і запе речення.

Витрати на держмито та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су покладаються на відповід ача відповідно до ст.49 ГПК Укр аїни.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.2 ст. 49, ст.ст. 75, 78, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕ СА_2 - (інформація про реквізи ти - ідентифікаційний код - Н ОМЕР_1) на користь Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "Агро-Союз-Київ", код ЄДРПОУ 34291251, вул. Чорновола, 53, м. Вишневе , Києво-Святошинський район, К иївська область (р/р 26000125176 в "Райф файзенБанкАваль", м. Київ МФО 3 80805) - 3535,08 грн. - боргу, 1265,26 грн.- інфляц ійних втрат, 203,03 грн.- 3% річних, 503,42 грн. - пені, 74,65 грн. - відшкодуван ня витрат пов' язаних зі спл атою державного мита, 172,71 грн. - відшкодування витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу.

3. Видати наказ після набран ня рішенням законної сили.

4. Відмовити в стягнені 25,53 грн .- інфляційних втрат, 1,40 грн. -3% рі чних та 1990,71 грн.- пені.

5. Копію рішення надіслати с торонам рекомендованим лист ом.

Суддя

Повний текст р ішення суду оформлено і підп исано відповідно до вимог ст .84 ГПК України 02 люто го 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Чорновола, 53, м. Вишневе, Києво-святошинськ ий р-н, Київська обл., 08132)

3- відповідачу (АДРЕСА_2)