Провадження № 2/742/1271/18
Єдиний унікальний № 742/3078/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2018 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі
головуючого судді Павлова В.Г.
при секретарі судових засідань ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Прилуцького міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади с. Красляни в особі Краслянської сільської ради, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,-
В С Т А Н О В И В :
14.09.2018 року до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області звернулася ОСОБА_2 із позовом до територіальної громади с. Красляни в особі Краслянської сільської ради, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 23 листопада 2008 року помер її батько ОСОБА_3. Після його смерті відкрилась спадщина на земельні ділянки площею 2,67 га, кадастровий номер 7424184300:04:000:0507 та 1,21 га , кадастровий номер 7424184300:04:000:1046. Після смерті батька, вона у визначений законодавством України термін подала заяву про прийняття спадщини, п'ятою Луганською нотаріальною конторою конторою було проведено реєстрацію спадкової справи, але отримати свідоцтво про право на спадщину за законом не встигла через початок в Україні антитерористичної операції без введення воєнного стану із залученням Збройних сил України на території Донецької та Луганської областей. Звернувшись до державного нотаріуса ОСОБА_4 Другої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Луганської області за отриманням свідоцтва про спадщину, але отримала відмову з підстав, що спадкова справа №532 щодо майна померлого ОСОБА_3 була заведена 06.06.2009 року п'ятою Луганською конторою, яка знаходиться на території тимчасово непідконтрольній українській владі.
Таким чином, позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька, оскільки оригінал спадкової справи перебуває на тимчасово не підконтрольній владі України території, у зв'язку із чим, вона змушена був звернутися до суду із даним позовом та просила суд ухвалити рішення яким визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельні ділянки площею 2,67 га, кадастровий номер 7424184300:04:000:0507 та 1,21 га, кадастровий номер 7424184300:04:000:1046, що знаходяться на території Краслянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, який помер 23.11.2008 року.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, представником позивача подано до суду заяву з проханням розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника, позов задовольнити /а.с.39/.
Представник відповідача територіальної громади с. Красляни в особі Краслянської сільської ради у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином,до суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує /а.с.32/.
Представник третьої особи Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує /а.с.31/.
Враховуючи те, що учасники справи в судове засідання не з'явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, враховуючи факт визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до змісту п.3 ч.2 ст.129 Конституції України, ч.1 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд, на виконання вимог ч.5 ст.12 ЦПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, забезпечив сторонам змагальність процесу, створив їм відповідні умови для реалізації своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків, попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, проте останні, відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України, скористались на власний розсуд своїми правами щодо предмету спору.
З обставин, які згідно з ч.1 ст.82 ЦПК не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами, з огляду на відсутність обґрунтованих сумнівів щодо їх достовірності, судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про смерть серія 1-ЕД № 183308 виданим Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції 27 листопада 2008 року, ОСОБА_3 помер в м. Луганську, Луганської області /а.с.10/.
Згідно із свідоцтвом про народження позивача серії ІІ-БЮ №398384, померлий спадкодавець ОСОБА_3 Миколайовець, був батьком ОСОБА_5 /а.с.11/.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 уклали шлюб, після укладення шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на Бурлакова /а.с.12/.
Згідно з копією державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 257755 та з копією державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 257754 дані земельні ділянки, площею - 2,67 га та площею - 1,21 га, які розташовані на території Краслянської сільської ради Прилуцького району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належали ОСОБА_3 /а.с.13,14/.
Право належності ОСОБА_3 до даного часу вказаних вище земельних ділянок також підтверджується витягом № НВ-7406655002018 від 25.04.2018 та витягом № НВ-7406655072018 від 27.03.2018 /а.с.15,16/.
Постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 27 серпня 2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадкова справа № 532 після смерті ОСОБА_3 заведена П'ятою державною нотаріальною конторою, та оригінали цієї спадкової справи залишилися в зоні проведення антитерористичної операції на тимчасово окупованій території України, та доступу до цих документів нотаріуса немає /а.с.17/.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.
Відповідно ст. ст. 1216 , 1218 ЦК України , спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із положеннями ч.5 ст. 1268 ЦК України , незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Для спадкоємця, що прийняв спадщину, виникають як майнові права, так і обов'язки. До майнових прав належить, зокрема, право власності.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до норм ч. 5ст. 1268 ЦК України , незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє права на спадщину.
Згідно із роз'ясненнями Постанови Пленуму ВССУ від 07 лютого 2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК ). Суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК ), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).
До складу тимчасово окупованої території України, визначеної Верховною Радою України, входять тимчасово окуповані території України, особливий правовий режим яких встановлено відповідно до Законів України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України №1207-VII від 15 квітня 2014 року , а також Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей №1680- VII від 16 вересня 2014 року та постанови Верховної Ради України Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями № 254-VIII від 17 березня 2015 року.
Відповідно ст.ст. 1 , 3 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Статтею 9 цього Закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно із ст. 18 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією
України , у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно із Наказом міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року №953/5 Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції , доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, на території Луганської області, зокрема, на території міста Луганськ, тимчасово припинено, до закінчення антитерористичної операції на сході України.
Частина 1ст. 55 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.
Згідно із ч. 1 ст. 64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України .
Згідно із п. 1 ч. 2ст. 16 ЦК України , одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Аналіз досліджених у судовому засіданні доказів у своїй сукупності дозволяє суду дійти висновку, що спадкодавцю ОСОБА_3 за життя на праві власності належали земельні ділянки площею 2,67 га, кадастровий номер 7424184300:04:000:0507 та 1,21 га , кадастровий номер 7424184300:04:000:1046.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вищевказані земельні ділянки входять до складу спадщини, а позивач є єдиним спадкоємцем який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, як спадкоємець першої черги після смерті батька. Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_2, позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права після смерті батька шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом у встановленому порядку, з тих підстав, що оригінал спадкової справи на даний час перебуває на тимчасово не підконтрольній владі України території, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити у повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 11 , 60 , 88 , 212-215 , 224-228 ЦПК України , ст.ст. 15 , 16 , 25 , 328 , 373 , 374 , 392 , 1216 - 1218 , 1220 , 1221 , 1222 , 1223 , ч.3 ст. 1268 , ст. 1269 , ч.1 ст. 1270 ЦК України , суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 (місце реєстрації АДРЕСА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, 08135, РНОКПП НОМЕР_1) до Територіальної громади с. Красляни в особі Краслянської сільської ради (вул.Свято-Миколаївська, буд.77, с. Красляни,Прилуцький район, Чернігівська область,17552, код ЄДРПОУ 04415703), третя особа - Головне управління Держгеокадасту у Чернігівській області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 2,67 га , кадастровий номер 7424184300:04:000:0507, яка розташована на території Краслянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та визнати право власності на земельну ділянку площею 1,21 га, кадастровий номер 7424184300:04:000:1046, яка розташована на території Краслянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті мого батька ОСОБА_3, який помер 23.11.2008 року.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Прилуцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Прилуцького
міськрайонного суду ОСОБА_7
Суд | Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2018 |
Оприлюднено | 17.10.2018 |
Номер документу | 77130715 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
Павлов В. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні