Постанова

від 10.10.2018 по справі 663/2055/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 663/2055/16-ц

провадження № 61-18389св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Новокиївка ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Новокиївка на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 03 лютого 2017 року у складі судді Кустова О. Ю. та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 05 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Бугрика В. В., Базіль Л. В., Семиженко Г. В.,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Новокиївка (далі - ТОВ Новокиївка ) про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації.

Уточнивши позовні вимоги, позивач посилалася на те, що протягом 2013-2015 років ТОВ Новокиївка фактично користувалося належною їй земельною ділянкою, кадастровий номер НОМЕР_1, однак оплату за неї не здійснювало. У серпні 2016 року директор ТОВ Новокиївка запропонувала їй укласти договір оренди належної їй земельної ділянки та сплатити кошти за попередній час її фактичного користування. При цьому директор ТОВ Новокиївка запевнила її, що розмір орендної плати визначатиметься на підставі проведеної у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складатиме 3 % від її вартості. Позивач, вважаючи що вказаний договір стосуватиметься попереднього періоду, погодилась на таку пропозицію і підписала запропоновані папери, однак належним чином ознайомитися з ними змоги не мала, оскільки була без окулярів. В подальшому, ознайомившись з умовами укладеного договору, вона виявила, що вони суперечать діючому законодавству, а укладений договір не відповідає її волевиявленню. Зокрема, договір не містить дати його укладення та не охоплює період фактичного користування відповідачем її земельною ділянкою 2013-2015 роки, внаслідок чого строк договору становить не з 2013 до 2023 року, а його через відсутність дати взагалі неможливо встановити.

Крім того, пункти 23, 26, 33, 39, 40 договору містять два протилежні варіанти його трактування. Такий текст договору не дає можливості визначити справжню волю осіб, які вчинили правочин, і не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, а саме таких істотних умов договору як: умови передачі земельної ділянки орендарю; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки. Таким чином, у договорі оренди землі відсутні декілька істотних умов, передбачених статтею 15 Закону України Про оренду землі : зокрема, умови передачі земельної ділянки орендарю, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки. Умови договору у редакції, наданій їй відповідачем, не відповідають її внутрішній волі. Також вказала, що відповідач ввів її в оману щодо оцінки земельної ділянки, від якої обраховується розмір орендної плати.

На підставі викладеного, позивач просила суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між нею та відповідачем та скасувати його державну реєстрацію.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 03 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 05 квітня 2017 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 05 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ Новокиївка , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано його державну реєстрацію.

Судові рішення мотивовано тим, що сторони не дійшли у встановленому законом порядку згоди щодо умов, які визначені істотними для договорів оренди землі, щодо строку оренди та розміру орендної плати. Договір укладений між ОСОБА_4 та ТОВ Новокиївка від 05 серпня 2016, зареєстрований 07 серпня 2016 року Милівською сільською радою Бериславського району Херсонської області, має бути визнано недійсним на підставі статті 15 Закону України Про оренду землі та частини третьої статті 203 ЦК України, і відповідно підлягає скасуванню його державна реєстрація.

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ Новокиївка просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами безпідставно застосовано спірних правовідносин норм статей 229, 230 ЦК України, оскільки позивачем не доведено умисність дій відповідача та судами зроблено припущення щодо непроведення нормативної грошової оцінки. Незгода позивача із розміром орендної плати не може бути підставою для визнання його недійсним, крім того, підписавши спірний договір, вона на такі умови, а саме 3 % від вартості земельної ділянки 191 317, 55 грн, дала згоду. Сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, тому ухваленні судові рішення підлягають скасуванню, як незаконні.

У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 зазначала, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, зареєстрований договір оренди її земельної ділянки суперечить усним домовленостям сторін та її внутрішній волі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

19 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, між ОСОБА_4 та ТОВ Новокиївка було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивач надала, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 5,91 га, кадастровий номер НОМЕР_1 (а. с. 5-10).

У матеріалах справи є чотири копії спірного договору оренди землі: долучена позивачкою до матеріалів позовної заяви фотокопія, ідентична їй копія (прошита, пронумерована, скріплена підписом директора та печаткою ТОВ Новокиївка ), копія надана органом реєстрації Милівською сільською радою Бериславського району Херсонської області та ідентична їй копія долучена відповідачем до заперечень на уточнену позовну заяву (а. с. 63-68, 98-103, 107-112).

Як вбачається з видаткового касового ордеру від 12 серпня 2016 року, ОСОБА_4 отримала від ТОВ Новокиївка орендну плату за земельні паї в розмірі 17 000,00 грн (а. с. 27).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем надано до суду копію договору оренди земельної ділянки з ТОВ Новокиївка без дати, яка разом з іншими документами прошита, пронумерована, скріплена підписом директора та печаткою ТОВ Новокиївка . У вказаному договорі відсутня дата його укладення, а також у пункті 1 зазначено, що орендована земельна ділянка розташована на території Новокиївської сільської ради. Відповідачем та органом реєстрації надано екземпляр договору з ОСОБА_4, в якому вказана (надрукована) дата - 05 серпня 2016 року та є відмінності, зокрема, у пункті 1 вказано (надруковано), що земельна ділянка розташована на території Радгоспненської сільської ради.

Ураховуючи наведені обставини та норми матеріального права, суди дійшли правильного висновку, що відповідач в односторонньому порядку вніс зміни у текст договору, який був в подальшому зареєстрований, зокрема щодо дати та територіального розташування земельної ділянки. Зазначене також вказує на те, що сторони не узгодили строк оренди земельної ділянки, оскільки доводи позовної заяви про фактичне користування відповідачем земельною ділянкою позивача протягом 2013-2016 років підтверджені показами свідків, тобто зміст договору, який в подальшому було зареєстровано, не відповідає волевиявленню позивача.

Крім того, розмір орендної плати за землю сторонами у всіх примірниках договору визначено шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме 3 % від 191 317, 32 грн (пункти 5, 9 договору).

Відповідно до статті першої Закону України Про оцінку земель (в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Частинами четвертою-сьомою статті 5 цього Закону визначено, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Тобто, суди дійшли правильного висновку, що закон не вимагає обов'язкового проведення нормативної-грошової оцінки земельних ділянок (крім земель державної та комунальної власності), однак закон і не містить такої заборони, враховуючи те, що сторонами у договорі визначено, що нормативна грошова оцінка землі є основою для визначення розміру орендної плати, яка є істотною умовою договору.

Зокрема, відповідно до частин другої та третьої статті 15 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.

Відповідно до інформації, наданої відділом Держгеокадастру у Скадовському районі Херсонської області від 26 січня 2017 за вих. № 29-2118-99.3-85/2-17, нормативна-грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) загальною площею 5,9100 га, що успадкувала ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 на державний акт від 04 вересня 2003 року НОМЕР_2 у 2016 році, відділом не виготовлялася (а. с. 106).

Таким чином обґрунтованим є висновок судів, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що на час підписання договору у встановленому законом порядку була проведена нормативна грошова оцінка земельної ділянки позивача, та вартість її земельної ділянки відповідає нормативно-визначеним коефіцієнтам Держгеокадастру в Херсонській області.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Доводи касаційної скарги, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки позивача була проведена на підставі оцінки аналогічної сусідньої земельної ділянки такого ж розміру та з проведенням відповідної індексації її вартості, є безпідставними, оскільки в договорі такі умови сторонами не погоджувались.

Також є необґрунтованими доводи касаційної скарги, що позивач не надала суду доказів, яким чином порушуються її права відсутністю у договорі оренди землі деяких умов, визначених статтею 15 Закону України Про оренду землі , оскільки судами відповідно до вимог статті 212 ЦПК України 2004 року наведеним обставинам надано оцінку та встановлено, що сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди землі, внаслідок чого позивач значним чином позбавляється того, на що розраховувала при укладенні цього договору.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, про незаконність судових рішень не свідчать, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин судові рішення відповідають вимогам статей 213-215, 316 ЦПК України 2004 року щодо законності й обґрунтованості. Суди правильно визначилися із характером спірних правовідносин та нормами матеріальногоправа, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212, 303, 304 ЦПК України 2004 року.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Новокиївка залишити без задоволення.

Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 03 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 05 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:В. С. Висоцька А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. М. Сімоненко С. П. Штелик