Рішення

від 03.10.2018 по справі 757/53183/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53183/17-ц

Категорія 19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Литвинової І. В.,

при секретарі судових засідань - Чепізі Є. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю Профжитло Сервіс , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариса Віталіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевчук Зоя Миколаївна про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, витребування майна та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2017 року позивач через свого представника звернулася до суду із позовом до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 19 грудня 2003 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3; визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа 44,3 кв м, укладеного 24 вересня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4; про витребування квартири АДРЕСА_1, від ТОВ Профжитло Сервіс (код ЄДРПОУ 41058785); про визнання за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвалою судді від 14 вересня 2017 року позовну заяву залишено без руху та надано заявнику термін для усунення виявлених недоліків /т. І а. с. 55-56/.

Ухвалою судді від 03 жовтня 2017 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду /т. І а. с. 78/.

На підставі норми пункту 9 частини першої Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України від 18 березня 2004 року № 1618-IV у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу (15 грудня 2017 року), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідач ОСОБА_3 повідомлявся судом належним чином про дату та час судових засідань, будь-яких процесуальних документів до суду не було надано.

Відповідач ОСОБА_4 через засоби поштового зв'язку надав до суду письмові пояснення та копії документів, по суті позовних вимог повідомив, що не має та не мав квартири у місті Києві, договір купівлі-продажу не підписував, не є засновником ТОВ Профжитло Сервіс , паспорт серії НОМЕР_8 втратив, а новий отримав у 2014 році /т. І. а. с. 34/.

Відповідач ТОВ Профжитло Сервіс був належним чином повідомлений судом про дату та час судових засідань, повістки про виклик поверталися до суду за закінченням строку зберігання на поштовому відділенні.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорноног Л. В. була належним чином повідомлена про дату та час судових засідань, повістки про виклик поверталися до суду за закінченням строку зберігання на поштовому відділенні.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевчук З. М. через засоби поштового зв'язку надала письмові пояснення по суті справи та повідомила, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 19 грудня 2003 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, вона не посвідчувала, просила вирішити справу у відповідності до законодавства /т. І а. с. 111, 149, 209, 210/.

29 січня 2018 року представником позивача через канцелярією суду було подано заяву про долучення доказів, а саме: засвідченої копії висновку експерта № 19/8-4/416-СЕ/17 від 07 грудня 2017 року, копії повідомлення адвокату ОСОБА_8 про надання копії висновку експерта № 19/8-4/416-СЕ/17 від 07 грудня 2017 року, копії клопотання про надання копії висновку експерта № 26/01 від 26 січня 2018 року на ім'я слідчого. Ухвалою суду від 01 лютого 2018 року заява про долучення доказів була задоволена на місці без виходу до нарадчої кімнати, занесена до протоколу підготовчого судового засідання /т. І а. с. 113-114, 136/.

У підготовчому судовому засіданні 03 квітня 2018 року представником позивача, адвокатом ОСОБА_8, заявлено клопотання про долучення матеріалів у якості письмових доказів, яке ухвалою суду, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу підготовчого засідання, задоволено /т. І а. с. 151-183, 190/.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні представником позивача адвокатом ОСОБА_8, подано суду клопотання про витребування доказів, а саме: у Шостої Київської державної нотаріальної контори - завірені належним чином копії спадкової справи № 485/2016, відкритої за заявою позивача ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, та у Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації - завірені належним чином копії реєстраційної справи ТОВ Профжитло Сервіс /т. І а. с. 184-186/.

Ухвалою суду, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу підготовчого судового засідання, вказане клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено у повному обсязі /т. І а. с. 190/.

Ухвалою суду від 03 квітня 2018 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті /т. І а. с. 182-183/.

До суду надійшли від Шостої Київської державної нотаріальної контори завірені належним чином копії спадкової справи № 485/2016, відкритої за заявою позивача ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, та від Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації - завірені належним чином копії реєстраційної справи ТОВ Профжитло Сервіс /т. І а. с. 211-231/.

Через канцелярію суду 29 травня 2018 року представником позивача, адвокатом ОСОБА_8, було подано клопотання про долучення документів /т. І а. с. 232-271/.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимог підтримав та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, заяви по суті справи від нього не надходили.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, пояснення долучені до справи.

Третя особа приватний нотаріус КМНО Чорноног Л. В. у судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, пояснення та заяви по суті позову від неї не надходили.

Третя особа приватний нотаріус КМНО Шевчук З. М. направила засобами поштового зв'язку клопотання про розгляд справи за її відсутності, пояснення по суті позову долучені до справи.

Суд, заслухавши обґрунтування представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13 травня 2016 року, виданого Печерським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, бланк: серія НОМЕР_6 /т. І а. с. 240-241/.

Позивач є племінницею ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 81 році, що підтверджується завіреною копією спадкової справи № 485/2016, яка була витребувана у Шостої київської державної нотаріальної контори. Спадкова справа № 485/2016 не містить інших заяв про відкриття або вступ у спадщину, окрім позивача. Відповідно до спадкової справи № 485/2016 до спадкової маси включено квартиру АДРЕСА_1.

Право власності спадкодавця на квартиру АДРЕСА_1, підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 02 листопада 1994 року НОМЕР_7 /т. І а. с. 259/.

У грудні 2016 року позивачу стало відомо, що квартира АДРЕСА_1, належить іншій невстановленій особі.

За заявою позивача про вчинення кримінального правопорушення щодо незаконного відчуження майна, яке увійшло до спадкової маси, 03 грудня 2016 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під номером № 12016100060007838 та правовою кваліфікацію за частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України /т. І а. с. 27, 29/.

З довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09 грудня 2016 року, номер інформаційної довідки 75391464 вбачається, що квартира АДРЕСА_1, належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер: 702, виданого 24 вересня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л. В. (у справі третя особа) /т. І а. с. 22/.

Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09 лютого 2017 року, номер інформаційної довідки 79948729, квартира АДРЕСА_1, з 10 січня 2017 року належить на праві власності ТОВ Профжитло Сервіс /т. І а. с. 23/.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12 вересня 2017 року № 1003011556, ТОВ Профжитло Сервіс було створено 28 грудня 2016 року. Засновниками цього товариство відповідно до витягу є: ОСОБА_4, АДРЕСА_2, розмір внеску до статутного фонду - 930600.00 грн.; ОСОБА_9, АДРЕСА_3, розмір внеску до статутного фонду - 9400.00 грн /т. І а. с. 24-26/.

Відповідно до матеріалів реєстраційної справи ТОВ Профжитло Сервіс , які надійшли від Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на виконання ухвали суду від 03 квітня 2018 року, та відповідно до протоколу №1 Загальних зборів учасників (засновників) ТОВ Профжитло Сервіс від 27 грудня 2016 року до статутного капіталу товариства було внесено майно ОСОБА_4 згідно з актом приймання-передачі та грошової оцінки від 27 грудня 2016 року (додаток №1 до Протоколу №1), тобто квартира АДРЕСА_1 /т. І а. с. 220/.

Судом на підставі письмових доказів, наявних у матеріалах справи, встановлено, що продавцем квартири АДРЕСА_1 виступив ОСОБА_3, який зареєстрований у АДРЕСА_4. У договорі купівлі-продажу квартири від 24.09.2016 року вказано, що квартира АДРЕСА_1 належить Продавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З. М. 19 грудня 2003 року за реєстраційним номером 401/т. І а. с. 30-32, 42-43/.

Проте, відповідно до матеріалів справи встановлено, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 19 грудня 2003 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З. М. 19 грудня 2003 року за реєстраційним номером 401, де продавцем виступала ОСОБА_7, а покупцем - ОСОБА_3, є підробленим, що підтверджується відповідями на адвокатські запити з різних установ та висновками експертів /т. І а. с. 45, 47, 49, 51, 115-120, т. ІІ а. с. 17-23/.

Зокрема, відповідно до висновку експерта від 07 грудня 2017 року № 19/8-4/416-СЕ/17 бланк договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, підписаний між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З. М. від 19 грудня 2003 року (нотаріальний бланк серії ВВА № 606844, реєстровий запис № 401), не відповідає зразкам бланків, які були виготовлені на ДП Зоря у період з 2003 по 2008 роки, та які знаходяться в офіційному обігу на території України /т. І а. с. 115-120/.

Також, відповідно до висновку експерта від 27 червня 2018 року № 8-4/1091 встановлено, що підпис та рукописні записи ОСОБА_7. у графі Продавець у договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, від 19 грудня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З. М. (реєстраційний запис №401, спеціальний бланк серії ВВА 606844), виконані не ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, а іншою особою /т. ІІ а. с. 17-23/.

Відповідно до наданих письмових пояснень третьою особою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З. М. договір купівлі-продажу від 19 грудня 2003 року за реєстраційним номером №401, де сторонами виступали ОСОБА_7 та ОСОБА_3, а предметом договору була квартира АДРЕСА_1, нею не посвідчувався.

Як вбачається з письмових пояснень та копій документів, які надійшли на адресу суду 13 листопада 2017 року через засоби поштового зв'язку від відповідача ОСОБА_4, він квартири у місті Києві не мав та не має, договір купівлі-продажу не підписував, не є засновником ТОВ Профжитло Сервіс , паспорт НОМЕР_8 втрачений, а новий паспорт він отримав в 2014 році.

Письмові пояснення відповідача ОСОБА_10 від 10 листопада 2017 року узгоджуються з матеріалами справи щодо відсутності його фізичної участі у підписанні договору купівлі-продажу квартири від 24 вересня 2016 року № 702, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л. В.

Зокрема, в матеріалах справи є докази того, що при посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 24 вересня 2016 року № 702 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л. В. був використаний паспорт ОСОБА_10, який був втрачений у 2014 році.

Таким чином, слід дійти до висновку, що квартира АДРЕСА_1, вибула із спадкової маси після відкриття спадщини без законних на те підстав.

Змістом статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 24 вересня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зареєстрований у реєстрі за № 702, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л. В., відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України є недійсним.

Щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 19 грудня 2003 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З. М., зареєстрованого в реєстрі під № 401, то суд не вбачає підстав для його задоволення, так як судом на підставі доказів встановлено та позивачем доведено, що цей договір є підробленим, а тому не породжує правових наслідків.

Щодо витребування квартири АДРЕСА_1, від ТОВ Профжитло Сервіс , суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частина перша статті 388 Цивільного кодексу України встановлює, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в пунктах 25 та 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав до вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 Цивільного кодексу України) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

Набувач не може бути визнаний добросовісним, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване не за відчужувачем або у цьому реєстрі був запис про судовий спір відносно цього майна (обтяження). Водночас запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності відчужувача не є безспірним доказом добросовісності набувача.

Відповідач може бути визнаний добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений при відсутності у продавця права на відчуження.

Власник має право спростувати заперечення набувача про його добросовісність, довівши, що під час вчинення правочину набувач повинен був засумніватися у праві відчужувача на відчуження майна.

Відповідно до положень частини першої статті 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право на витребування майна від добросовісного набувача, передбачене статтею 388 Цивільного кодексу України, переходить до спадкоємців власника.

Окрім того, у роз'ясненнях, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним , зокрема в пункті 10 зазначено, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини першої статті 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини п'ятої статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презумується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині витребування квартири АДРЕСА_1 від ТОВ Профжитло Сервіс є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 за позивачем, суд зазначає наступне.

З урахуванням положень частини 1 статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За приписами частини першої та другої статті 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1, у день смерті ОСОБА_7, відкрилася спадщина. Квартира належала ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 02 листопада 1994 року НОМЕР_7 /а.с./.

Відповідно до інформаційної довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації КВ-2016 № 28225 від 12.08.2016 року, квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ЖКК АТ Промтехмонтаж-2 02.11.1994 року /а.с./.

Таким чином, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 увійшла в спадкову масу після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до частини третьої статті 1266 Цивільного кодексу України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до спадкової справи позивач є племінницею ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідно до цієї спадкової справи інших заяв від спадкодавців після відкриття спадщини не надходило /а.с./.

Окрім того, відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином, вбачається, що позивач є єдиним спадкоємцем за правом представлення.

Згідно з приписом частини 3 статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Квартира АДРЕСА_1, яка увійшла до спадкової маси ІНФОРМАЦІЯ_1, вибула із спадкової маси до отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину, як це передбачено частиною 1 статті 1298 Цивільного кодексу України, тобто до закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

На підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовна вимога в частині визнання права власності за позивачем на квартиру АДРЕСА_1 підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що це майно вибуло із спадкової маси до закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину.

Цивільним процесуальним кодексом України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.

Згідно з приписами частини першої, другої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, встановлені письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). За положеннями статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 1 ст. 81 ЦПК України).

У відповідності до частини шостої статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Законодавець виключає збирання доказів судом, що стосується предмета спору, з власної ініціативи, за винятком витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом, як передбачено частиною сьомою статті 81 ЦПК України.

Відповідно до закріплених положень у частині третій статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, як визначено положеннями частини першої статті 13 ЦПК України.

Обставини, на які посилається позивач, підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми письмовими доказами, що містяться у матеріалах справи, стороною відповідача не спростовано.

Таким чином суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст. ст. 3, 8, 21, 55, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст.1-16, 215, 387, 388, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1228, 1266, 1298 Цивільного кодексу України,

ст. ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 267, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_3) до ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_4), ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_5), Товариства з обмеженою відповідальністю Профжитло Сервіс (код ЄДРПОУ 41058785), треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариса Віталіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевчук Зоя Миколаївна про визнання недійсним договорів купівлі-продажу квартири, витребування майна та визнання права власності на квартиру задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, загальною площею квартири 44, 3 кв м, укладений 24 вересня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Ларисою Віталіївною, зареєстрований в реєстрі за № 702.

Витребувати квартиру АДРЕСА_1 від Товариства з обмеженою відповідальністю Профжитло Сервіс (код ЄДРПОУ 41058785).

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_3) право власності на квартиру АДРЕСА_1, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Профжитло Сервіс (код ЄДРПОУ 41058785) та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_4) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_3) судовий збір по 320 грн з кожного.

У решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І. В. Литвинова