Рішення

від 28.09.2018 по справі 760/15585/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/5583/18

Справа №760/15585/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Горупа В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА про стягнення безпідставно набутого майна - грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась з позовом до відповідача та просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь безпідставно набуте майно - грошові кошти в сумі 4000,00 грн., та 2800,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.06.2018 року становить 73044,72 грн. та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на початку березня 2018 року вона почала пошук івент-компанії для організації проведення свого весілля та її знайома порекомендувала компанія Ведінг Холл .

26.03.2018 року позивач вперше зустрілась з відповідачем ОСОБА_3, яка є директором весільного агентства Ведінг Хол та ОСОБА_2, яка є помічницею директора.

Відповідач та ОСОБА_3 пообіцяли надати позивачу послуги з організації проведення весілля позивача за 39000 доларів США з попередньою (авансовою) оплатою.

Вказані домовленості були усними і письмових договорів позивач з відповідачем не укладала.

04.04.2018 року позивач зустрілась з відповідачем в ресторані Гості і передала їй грошову суму (аванс) у розмірі 2800,00 доларів США та 4000,00 грн. за послуги виїзної церемонії, відеооператора, фотографа та музичне обладнання на весілля.

Договір не укладався.

В подальшому між позивачем та відповідачем почали виникати розбіжності з приводу кошторису на проведення запланованого весілля, що призвело до конфліктів і подальшого скасування усіх домовленостей по співпраці. Отже, між сторонами не було досягнуто будь-яких умов договору.

19.04.2018 року внесено до ЄРДР за №12018100010003799 відомості про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 190 КК України.

01.06.2018 року позивач направила відповідачу вимогу про повернення отриманих грошових коштів у розмірі 2800,00 доларів США та 4000,00 грн., однак дана вимога була залишено без задоволення.

Таким чином, відповідач без достатніх правових підстав утримує належні позивачу грошові кошти у розмірі 2800,00 доларів США та 4000,00 грн., у зв'язку із чим просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05.07.2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03.08.2018 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03.08.2018 року у задоволенні клопотання представника відповідача про об'єднання справ в одне провадження відмовлено.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03.08.2018 року по справі в якості третьої особи залучено ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА .

Від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якій вона просила відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що вона є неналежним відповідачем у справі.

У зв'язку із тим, що відповідач отримувала грошові кошти як помічник директора ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА яке було виконавцем за договором про надання послуг, укладеного в спрощеній формі, вимоги повинні бути заявлені саме до товариства.

Крім того, кримінальне провадження було закрито, у зв'язку з відсутністю в діях відповідача кримінального правопорушення.

На підставі викладеного просила відмовити у задоволенні позову.

Від позивача надійшла відповідь на відзив в якому вона зазначила, що жодних правовідносин між нею та ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА не існувало, оскільки будь-яких договорів вона не укладала.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позову заяву в яких вона зазначила, що доводи позивача стосовно відсутності будь-яких відносин з ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Позивач звертаючись з даним позовом до суду зазначила, що за порадою знайомих в березні місяці 2018 року вона звернувся до компанії Ведінг хол за допомогою в організації проведення свого весілля.

При цьому, суд звертає увагу на те, що компанія Ведінг хол є неофіційним найменуванням ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА , код ЄДРПОУ 39229827, під яким в мережі Інтернет рекламуються послуги з організації весіль (сайт доступний за посиланням http://weddinghall.com.ua).

Встановлено, що одним із основних видів діяльності ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА за відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є організування інших видів відпочинку та розваг, код КВЕД 93.29. Директором ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА є ОСОБА_3

Після попередніх телефонних переговорів наприкінці березня 2018 року між директором ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА ОСОБА_3, та позивачем було досягнуто згоди про зустріч 28 березня 2018 року у ресторані Прага в м. Києві для погодження між позивачем та ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА усіх умов організації весілля позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Встановлено, що між ОСОБА_2 та ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА 25 березня 2018 року був укладений договір доручення № 16/08/17СТ-1. У відповідності до договору ОСОБА_2 зобов'язалась за винагороду від імені ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА здійснити заходи з організації весілля ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Для цього ОСОБА_2 згідно п. 1.1. договору доручення надавались наступні повноваження: отримання та узгодження замовлень, завдань та побажань від клієнта будь-яким засобом; мобільний зв'язок, засобами Інтернету, отримання листів, при особистих зустрічах та інше; фіксування замовлень, завдань та побажань від клієнта в письмовому виді та надання їх довірителю; участь у в перемовинах та зустрічах із клієнтом; отримання оплати від клієнта за послуги підрядників та інших осіб, що приймають участь в організації весілля клієнта; закупівля за грошові кошти клієнта будь-яких матеріалів, товарів, що призначаються для весілля клієнта.

Встановлено, що у ресторані Прага 28 березня 2018 року відбулась зустріч між позивачем, відповідачем та ОСОБА_3, на якому було погоджено надання ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА позивачу послуг з організації весілля ОСОБА_1 та ОСОБА_4, а також було затверджено попередній кошторис надання цих послуг.

Зазначені обставини визнані сторонами.

Датою проведення урочистої церемонії весілля було обрано 27 квітня 2018 року, місцем проведення - ресторан Прага .

Додатково за допомогою засобу електронного зв'язку WhatsApp, який був встановлений на мобільних телефонах позивача та ОСОБА_2, а також телефонним зв'язком та CMC у період з 26 березня по 05 квітня 2018 року ОСОБА_2, як представник ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА та позивач погодили умови проведення весілля, в тому числі музичне супроводження та його вартість (були обрані для виступу музичні гурти ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), умови та вартість здійснення фото- та відеозйомки, особу ведучого та вартість його послуг, зразки декорування весільної зали, форми запрошень гостям тощо.

29 березня та 02 квітня 2018 року у ресторані Гості відбулись наступні зустрічі позивача та відповідача за участю ОСОБА_3 На цих зустрічах між позивачем та представниками ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА було досягнуто згоди за усіма істотними умовами надання послуг з організації весілля та був затверджений новий кошторис організації весілля.

На підтвердження погодження позивачем усіх істотних умов надання ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА послуг з організації весілля, тобто укладення в спрощеній формі між позивачем та ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА договору надання послуг з організації весілля, позивач в якості авансу передала відповідачу як помічнику директору ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА 04.04.2018 року 2800,00 доларів США та 4000,00 грн.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати і майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією і породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, і творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення і Цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно пункту третього частини першої ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно частини першої ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах якими обмінялися сторони, Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В даному випадку цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мали виконуватися належним чином і в установлений строк, виникли на підставі договору надання послуг, укладеного у спрощеній формі між позивачем та ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА .

Спрощена форма укладання договору підтверджується погодженням позивачем та представниками ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА , тобто відповідачем та ОСОБА_3, усіх істотних умов договору, а саме: визначення надання послуг саме ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА , погодження місця та дати проведення весілля (тобто строку надання послуг), вартості надання таких послуг. Погодження умов договору між позивачем та представниками ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА здійснювалось як засобами електронного зв'язку (у тому числі у WhatsApp), так і безпосередньо на переговорах.

Факт досягнення згоди за усіма істотними умовами підтверджується в тому числі наданням позивачем грошових коштів, які сама позивач визнає як аванс. Згідно ст. 570 ЦК України, з урахуванням частини другої цієї статті, аванс як грошова сума, видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Таким чином, суд вважає, що належним відповідачем у даній справі є ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА , а не ОСОБА_2

При цьому, позивачем не надано суду клопотання про проведення заміни відповідача на належного або залучення ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА у якості співвідповідача.

Отже, позивач невірно визначила коло осіб у даній справі, що є підставою для відмови у позові.

Також суд враховує наступне.

Від позивача надійшла відповідь на відзив в якому вона зазначила про відсутність будь-яких правовідносин між нею та ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА .

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями позивача.

Як зазначає у своїй відповіді на відзив позивач, відсутність правовідносин між нею та Товариством підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 25.05.2018 року, в якому вона зазначила, що ОСОБА_2 отримувала кошти особисто як фізична особа для передачі завдатку підрядникам.

Також, позивачка вважає, що договір доручення від 25.03.2018 № 16/08/17СТ-1, укладений між ОСОБА_3, як директором ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА та ОСОБА_2 має фіктивний характер та наданий для уникнення відповідальності, оскільки якби спірні правовідносини дійсно виникли між позивачем та Товариством, то порядок грошових розрахунків мав би інший характер, на що слід зазначити наступне.

Будь-які укладені договори між ОСОБА_3 та фізичними та/або юридичними особами, так само як і договори, укладені ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА з будь-якими юридичними та/або фізичними особами - це документи, які регулюють та регламентують взаємовідносини між саме цими особами, а тому вказані особи не зобов'язані повідомляти про існування та щодо порядку виконання таких договорів будь-яким третім особам, так само як і звітувати перед іншими особами, окрім контролюючих, стосовно способів здійснення розрахунків між такими особами.

Що стосується заперечень позивача стосовно наявності у неї будь-яких взаємовідносин з ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА , а також щодо досягнутої між ними домовленості щодо проведення урочистих заходів з нагоди весільної події позивача, то такі заперечення спростовуються матеріалами справи, зокрема наданими відповідачем роздруківками переписки між повіреною ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА ОСОБА_2 та позивачем із месенджера WhatsApp, а також копіями договорів між ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА , директором якого є відповідач, та іншими особами (субпідрядниками), які були залучені нею для виконання робіт з організації весільної події позивача.

У відповідності до умов укладеного в спрощеній форму договору усі фахівці із проведення весілля, які залучались як субпідрядники, отримали від ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА завдатки за свої послуги на підставі відповідних договорів, відповідно до умов яких ці завдатки не повертаються у випадках відмови від замовлених послуг.

Так, за послуги фотооператора ОСОБА_5 отримала від ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА завдаток в розмірі 200 доларів США.

За послуги відеооператора ОСОБА_6 отримав від ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА завдаток в розмірі 400 доларів США.

За виступ гурту ІНФОРМАЦІЯ_2 та технічний райдер (музичне обладнання, світло та інш.) ОСОБА_8 отримав від ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА завдаток в розмірі 2600 доларів США..

За виступ гурту ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 отримав від ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА завдаток в розмірі 5000 доларів США.

За послуги ведучого ОСОБА_9 отримав від ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА завдаток в розмірі 500 доларів США.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити таку роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їх робіт. В цьому випадку, підрядник виступає перед замовником у якості генерального підрядника, а перед субпідрядником - у якості замовника.

Невизнання вищезазначених договорів позивачем не є підставною для визнання таких договорів фіктивними (недійсними).

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

В свою чергу, підставою для визнання правочину недійсним відповідно до статті 234 та статті 215 ЦК України є укладення договору з порушенням положень статті 203 ЦК України.

Однак, дійсність угод - як договорів про надання послуг, так і зокрема договору доручення від 25.03.2018 р. № 16/08/17СТ-1, укладеним між ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА , директором якого є ОСОБА_3, та відповідачем ОСОБА_2, в судовому порядку не оскаржувалась та вказані договори не були визнані недійсними, а тому твердження позивача про фіктивність таких договорів є нічим іншим як припущенням.

Що стосується аналітичної довідки позивача щодо порядку здійснення розрахунків між фізичними та юридичними особами у грошовій одиниці України, то це питання взагалі не є предметом розгляду даного провадження.

Стосовно ж твердження позивача, що копії договорів з фізичними особами не можуть підтверджувати самого факту проведення розрахунків за вказаними договорами, то таке твердження не відповідає дійсності та спростовується цими ж договорами, а саме особливими умовами , згідно з якими у кожному договорі зазначено, що передача завдатку за цим договором здійснюється у момент його підписання . Тобто, підписанням цих договорів виконавці за цими договорами підтвердили отримання від представника ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА грошових коштів (завдатку) у зазначених у цих договорах розмірах.

Твердження про те, що, згідно зі свідченнями відповідача, зафіксованими у протоколі допиту свідка, вона особисто, а не ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА розраховувалась із підрядниками, а тому це свідчить про існування правовідносин виключно між позивачем та відповідачем, не відповідає дійсності та спростовується наданими суду доказами, а саме договором доручення, укладеним між ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА , директором якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що діяла у якості повіреної ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА у взаємовідносинах з надавачами послуг - підрядниками, з якими вона розраховувалась особисто, але діючи від імені і за дорученням вказаного підприємства, а також договорами, укладеними між ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА та підрядниками, з якими на підставі договору доручення здійснювала розрахунки від імені позивача повірена ОСОБА_2 за договорами про надання послуг (з організації та обслуговування весільної події).

Отже, судом встановлено, що у відповідності до умов укладеного в спрощеній формі договору усі фахівці із проведення весілля позивача, які залучались як субпідрядники, отримали від ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА завдатки за свої послуги на підставі відповідних договорів, відповідно до умов яких ці завдатки не повертаються у випадках відмови від замовлених послуг.

Щодо неукладення у будь-якій формі договорів між позивачем та відповідачем, а також іншими суб'єктами господарювання, то слід зазначити наступне.

Як зазначає сама позивач у своїй позовній заяві, вона, за порадою знайомих в березні 2018 року звернулась до компанії ВЕСІЛЬНА ЗАЛА , директором якого є ОСОБА_3, за допомогою в організації проведення свого весілля.

Між позивачем та директором ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА , а також повіреною від ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА згідно з договором доручення від 25.03.2018 № 16/08/17СТ-1 ОСОБА_2 були проведені неодноразові зустрічі для обговорення деталей організації та проведення весільної події позивача, зокрема у ресторані Прага та в ресторані Гості в м. Києві, а також здійснювалась переписка через електронний месенджер WhatsApp, який був встановлений на мобільних телефонах позивача та повіреної ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА ОСОБА_2, а також переговори по телефону (зокрема, 17 дзвінків та CMC - 3 одиниці) у період з 26 березня по 05 квітня 2018 року, під час яких повірена ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА ОСОБА_2 та позивач погодили умови проведення весілля, в тому числі музичне супроводження та його вартість, узгодили вартість здійснення фото- та відеозйомки, особу ведучого та вартість його послуг, зразки декорування весільної зали, форми запрошень гостям тощо.

Зазначене підтверджується роздруківками наданими з месенджера WhatsApp та деталізованим рахунком за період з 25.03.2018 року по 01.05.2018 року.

Тобто, між позивачем, ОСОБА_3 та повіреною ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА ОСОБА_2 були досягнуті домовленості щодо організації та проведення весільної події позивача.

Відповідно до чч. 1, 2, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (так само, згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків)

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно пункту третього частини першої ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно частини першої ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій Формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій Формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В даному випадку цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мали виконуватися належним чином і в установлений строк, виникли на підставі договору надання послуг, укладеного у спрощеній формі між позивачем та ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА .

Спрощена форма укладання договору підтверджується погодженням позивача та представниками ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА , тобто директором ОСОБА_3 та повіреною ОСОБА_2, усіх істотних умов договору, а саме: визначення надання послуг саме ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА , погодження місця та дати проведення весілля (тобто строку надання послуг), вартості надання таких послуг. Погодження умов договору між позивачем та представниками ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА здійснювалось як засобами електронного зв'язку (у тому числі у WhatsApp), так і безпосередньо на переговорах. Факт досягнення згоди за усіма істотними умовами підтверджується в тому числі наданням позивачем грошових коштів, які сама позивач визнає як аванс.

Згідно ст. 570 ЦК України, з урахуванням частини другої цієї статті, аванс як грошова сума, видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Тобто без укладання договору, в тому числі в спрощеному порядку, аванс сплатити неможливо. І якби сторони не досягли згоди за усіма істотними умовами, то позивач не мала б жодної підстави сплачувати представникам ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА будь-які грошові кошти.

Отже, визнанням позивачем у позовній заяві факту сплати представникам ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА суми як авансу підтверджує наявність укладеного з позивачем договору про надання послуг в спрощеній формі. Відповідно сторонами цього договору є позивач, як замовник та ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА , як виконавець, в інтересах якого діяли відповідач (директор) та ОСОБА_2 (повірена).

Згідно із ч. 1 ст. 902 ЦК України, виконавець зобов'язаний надати послугу особисто, як і зазначає у своїй відповіді на відзив позивач.

При цьому, як зазначено у ч. 2 цієї ж статті, у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному об'ємі перед замовником за порушення договору.

Також, як зазначено у ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлене договором, залучити до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їх роботи. В цьому випадку підрядник виступає перед замовником у якості генерального підрядника, а перед субпідрядником - у якості замовника.

Таким чином, заперечення позивача щодо укладення будь-яких договорів з відповідачем та з іншими суб'єктами господарювання, як і твердження, що послуги позивачу мали бути надані тільки особисто відповідачем, але так і не були надані, а також те, що факт передачі позивачем представникам ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА грошових коштів, які сама ж вона зазначає у якості авансу , не підтверджує виникнення між сторонами договірних правовідносин, є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.

Щодо порушеного кримінального провадження, на яке посилається позивач, то згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2018 року кримінальне провадження №12018100010003799, було закрите за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, тобто за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тобто, вказані принципи щодо обов'язковості доведення тих чи інших обставин є обов'язковими при з'ясуванні обставин справи по суті.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Що стосується винесення окремої ухвали суду, про яку просить позивач, то слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

При цьому, встановлення факту порушення чи дотримання відповідачем порядку здійснення готівкових розрахунків з іншими юридичними чи фізичними особами не є предметом розгляду даного спору і взагалі предметом дослідження у даній справі, а тому задоволення клопотання позивача про винесення окремої ухвали є безпідставним та необґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 207, 570, 626, 638, 838, 902 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 262, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА про стягнення безпідставно набутого майна - грошових коштів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1;

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2;

Третя особа: ТОВ ВЕСІЛЬНА ЗАЛА , код ЄДРПОУ 39229827, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кожумяцька, 14-Б.

Суддя