Постанова

від 08.10.2018 по справі 761/32899/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року

місто Київ.

Справа № 761/32899/17

Апеляційне провадження № 22-ц/824/704/2018

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Желепи О.В.,

суддів: Іванченка М.М., Рубан С.М.,

секретар судового засідання Линник Л.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 червня 2018 року, ( ухваленого в складі судді Волошина В.О.)

в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Аві-Маркет&q? з;, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII , апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

За змістом повідомлення, розміщеного в газеті Голос України , днем початку роботи Київського апеляційного суду визначено 03 жовтня 2018 року.

У зв'язку з викладеним вище, починаючи з 03 жовтня 2018 року цивільні справи, які перебували в провадженні Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області, були перереєстровані в Київському апеляційному суді з проведенням їх автоматизованого розподілу між суддями новоутвореного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2018 року вказана цивільна справи прийнята до провадження цього суду та призначена в судове засідання на 08 жовтня 2018 року в вищенаведеному складі суду, який визначений протоколом автоматичного розподілу справ від 03 жовтня 2018 року.

В вересні 2017р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом до відповідача ТО В Аві-Маркет , в якому просив суд: стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за період з 01 травня 2017р. по 31 серпня 2017р. у розмірі 40713,0 гри.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017р. було притягнуто, в якості третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з листопада 2014р. він працював у відповідача на посаді директора, яку він обіймає по теперішній час, одночасно є співзасновником відповідача разом з третіми особами: ОСОБА_2., ОСОБА_3

Починаючи з травня 2017р., відповідач, як роботодавець припинив здійснювати виплату позивачу, як працівнику заробітну плату, а тому позивач вимушений був звернутись до суду за хистом своїх порушених прав і стягнення заробітної плати в судовому порядку.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В скарзі посилався на те, що суд не врахував, що відповідач не видав наказ про звільнення, та не видав йому трудову книжку, не вірно застосував норми матеріального права, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 24, 47, 115, 235 КЗпП України, та безпідставно не стягнув на його користь середній заробіток.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказував на законність постановленого рішення з огляду на те, що в період, за який позивач просив стягнути заробітну плату, останній не виконував будь-яку роботу, за яку відповідач мав би нараховувати йому заробітну плату.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач доводи скарги підтримав.

Представник відповідача доводи скарги заперечував.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого судом рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ч. 1 ст. 115 КЗпП України).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд вважав встановленими такі обставини .

Відповідно до рішення Загальних зборів учасників. ТОВ Аві-Маркет від 29 вересня 2014р., позивача було призначено директором цього товариства.

З 28 квітня 2017р. виконуючим обов'язки директора ТОВ Аві-Маркет було призначено ОСОБА_4, відповідно до рішення Загальних зборів учасників ТОВ Аві-Маркет від 27 квітня 2017р., при цьому представник відповідача зазначав, що з 27 квітня 2017р. позивач вважається звільненим з роботи з посади директора ТОВ Аві-Маркет , а відомості про зміну керівництва товариства були внесенні в установленому законом порядку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Суд встановив, що позивач не виконував обов'язків директора товариства в період за який просив стягнути заробітну плату.

Вказані обставини підтверджуються змістом позовної заяви, з якої вбачається , що позивач окрім іншого в позові вказував на те, що він з квітня 2017 року відповідачем до робочого місця не допускався.

Жодних доказів з приводу вказаної обставини в позовній заяві позивачем не наводиться та суду не надано.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач також визнав, що з квітня 2017 року він посадові обов'язки директора товариства не виконував .

Оскільки судом встановлено, що позивач з травня 2017 року не виконував обов'язків директора товариства, суд правомірно не стягнув з відповідача заробітну плату.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не здійснив звільнення позивача з роботи у встановленому законом порядку та не видав йому трудову книжку, а тому зобов'язаний сплачувати середній заробіток на підставі ст. 235 КзпП України, колегія суддів не приймає з огляду на те, що в суді першої інстанції позивач не заявляв таких позовних вимог.

Апеляційний суд, відповідно до ч.6 ст. 367 ЦПК України не приймає і не розглядає позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд вірно встановив, що позивач не працював у відповідача та не виконував обов'язків директора товариства в період за який просив стягнути заробітну плату, а тому відповідач не порушив його права на отримання заробітної плати за виконану роботу. Суд ухвалив рішення в межах заявлених позовних вимог з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи, те що апеляційна скарга залишається без задоволення, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат судом першої інстанції. Іншими учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у апеляційному суді.

В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, зазначених в п.2ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повна постанова складена 11 жовтня 2018 року.

Головуючий О.В. Желепа

Судді С.М. Рубан

М.М.Іванченко