Ухвала

від 08.10.2018 по справі 296/10010/18

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/10010/18

1-кс/296/4950/18

УХВАЛА

Іменем України

08 жовтня 2018 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

05.10.2018 до Корольовського районного суду м. Житомира звернулася слідча із клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- 1/2 земельної ділянки, що за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1810700000:02:003:0161, площею 0,0446 га, реєстраційний номер нерухомого майна: 1050931218107;

- земельну ділянку, що за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1810900000:01:005:0745, площею 0,1 га, реєстраційний номер нерухомого майна: 122138018109;

- квартиру, що за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 51,8 кв. м., загальною вартістю нерухомого майна 26420,00 грн., реєстраційний номер нерухомого майна: 15251375;

- квартиру, що за адресою: АДРЕСА_4 , житловою площею 50,7 кв. м., реєстраційний номер нерухомого майна: 456737;

- нежитлове приміщення, магазин, об`єкт нежитлової нерухомості що за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1033.9 кв. м., реєстраційний номер нерухомого майна: 638385418234.

- автомобіль марки «VOLKSWAGEN CADDY», 2011 року випуску, білого кольору, н/з НОМЕР_1 , № кузова: НОМЕР_2 .

В обґрунтування клопотання зазначила, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12018060000000145 від 12.06.2018 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 з 22.11.2017 зареєстрована як фізична особа-підприємець з наступними видми діяльності: роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, комплексне обслуговування об`єктів, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям, роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.

При цьому, ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок інших осіб, склала завідомо підроблені офіційні документи та привласнила чуже майно шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб за наступних обставин.

01.10.2018 слідчим СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора ОСОБА_6 , складено та вручено ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 358 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на вказане майно підозрюваної слідча у клопотанні вказала на те, що арешт на майно необхідно накласти з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

В судове засідання слідча не з`явилась, про час та місце розгляду клопотання повідомлена телефонограмою.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності -також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Частина 1 ст.170 КПК України вказує на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Пунктом 4 ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Так, в порушення вказаних вимог, слідчим до клопотання не долучено доказів обґрунтованого розміру цивільного позову в кримінальному провадженні №12018060000000145, у зв"язку з чим, слідчий суддя позбавлений можливості достатньою мірою перевірити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження (п.5 ч.2 ст.170 КПК України).

Частиною 1 ст.173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Ураховуючи те, що слідчим не доведено необхідності накладення арешту на нерухоме майно підозрюваної, не доведено наявності ризиків, передбачених абз.2 ч. 1 ст. 170 КПК України, з урахуванням норм п.п.2-6 ч. 2 ст. 173 КПК України приходжу до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст.100, 117, 131, 132, 170-172 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1