Ухвала

від 16.10.2018 по справі 908/1246/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"16" жовтня 2018 р. Справа№ 908/1246/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Доманської М.Л.

Отрюха Б.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.08.2018 року

у справі № 908/1246/17 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Енергокапітал"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2018 року у справі № 908/1246/17 затверджено нараховану грошову винагороду ліквідатора банкрута в сумі 118 274,72 грн., також видатки в сумі 386 грн., та стягнуто відповідні суми з ГУ ДФС у Запорізькій області на користь арбітражного керуючого Сиволобова М.М.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ГУ ДФС у Запорізькій області звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 20.08.2018 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким визнати грошову винагороду арбітражному керуючому у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Доманська М.Л., Отрюх Б.В.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

З 15 грудня 2017 року набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Так, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі, а також докази сплати судового збору.

Згідно ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Отже, надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов'язком заявника апеляційної скарги.

Відповідно до положень статей 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Згідно ч. 1 ст. 41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 5 ст. 41 ГПК України).

За приписами ст. 1 наведеного Закону про банкрутство сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 26 названого Закону під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Разом з тим, в порушення ст.ст. 258, 259 ГПК України, апелянтом не надано доказів направлення копії апеляційної скарги ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Сиволобову М.М.

Окрім того, судом встановлено, що скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір", в редакції чинній на дату подання апеляційної скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується у розмірі 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" № 3674-VI ).

Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 року у справі № 915/955/15).

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень.

Скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала господарського суду міста Києва від 20.08.2018 року про затвердження грошової винагороди та витрат ліквідатора, а відтак за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у сумі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1 762,00 грн.

Але, як вбачається із апеляційної скарги, апелянтом не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, як і не зазначено про такі документи в додатках до скарги.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст оскаржуваної апелянтом ухвали підписано 23.08.2018 року, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.08.2018 року є 03.09.2018 року (02.09.2018 року вихідний день).

Проте, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду 19.09.2018 року про що свідчить відмітка на конверті, тобто з пропуском десятиденного процесуального строку на апеляційне оскарження.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення.

В силу п. 4 ч. 4 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.

Відповідний доказ, що підтверджує дату отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції повинен подаватись до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії і у випадку подання копії такого доказу, така копія має бути засвідчена належним чином, зокрема, відповідати вимогам п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003).

Разом з тим, до апеляційної скарги не надано жодних доказів отримання копії ухвали, зокрема не додано копії оскаржуваного судового рішення, на якому міститься вхідний штамп з датою її отримання, поштовий конверт, яким було направлено відповідну копію, з роздруківкою з офіційного сайту ПАТ „Укрпошта" у розділі відстеження поштових відправлень. Не містять відповідних підтверджень і матеріали справи.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами, мають право знайомитися з матеріалами справи, та зобов`язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, а особливо в даному випадку, коли саме скаржник зацікавлений в оперативному вирішенні питання про відкриття провадження у справі, оскільки саме він не погоджується з ухвалою суду першої інстанції і ставить під сумнів її законність.

В свою чергу, можливість отримання копії даної ухвали з часу підписання повного її тексту та подання апеляційної скарги в установлений законом строк залежала виключно від волевиявлення скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Судова колегія зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Разом з тим, ані в прохальній частині скарги, ані окремо від неї останній не порушував питання щодо відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду першої інстанції.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги за власної ініціативи.

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За вказаних обставин, апеляційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 року підлягає залишенню без руху у зв'язку з її поданням після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та без клопотання про поновлення цих строків, а також неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та документів, які підтверджують відправлення іншим учасникам копії цієї скарги і доданих до неї документів, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 255, 256, 258, 259, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.08.2018 року у справі № 908/1246/17 - залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню ДФС у Запорізькій області строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

3. Попередити скаржника про наслідки, передбачені ч. 4 ст. 174 та ч. 4 ст. 260 ГПК України.

4. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді М.Л. Доманська

Б.В. Отрюх