Рішення

від 19.09.2018 по справі 924/529/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2018 р. Справа № 924/529/18

Господарський суд Хмельницької області у складі: судді Крамара С.І. при секретарі судового засідання Мельницькій Н.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А", м. Кіровоград Кіровоградської області Кіровоградської області

до 1) Селянського (фермерського) господарства "Вікторія-Агро", с. Стріхівці Ярмолинецького району Хмельницької області

2) ОСОБА_1, АДРЕСА_1

3) ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 2 710 331,62 грн., з яких: 2 102 000,00 грн. - боргу за отриманий товар, 286 984,76 грн. - пені, 31 098,09 грн. - 3% річних, 290 248, 77 грн. - 28% річних

Представники сторін:

від позивача: Іванченко Г.В.- представник згідно довіреності №20 від 20.07.2018р.;

від відповідачів: не з'явились.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частини.

Суть спору: 21.06.2018 року на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ "Агроресурс-А", м. Кіровоград Кіровоградської області до СФГ "Вікторія-Агро", с. Стріхівці Ярмолинецького району Хмельницької області до ОСОБА_1, с. Стріхівці Ярмолинецького району Хмельницької області до ОСОБА_2, АДРЕСА_1 про стягнення 2 710 331,62 грн., з яких: 2 102 000,00 грн. - боргу за отриманий товар, 286 984,76 грн. - пені, 31 098,09 грн. - 3% річних, 290 248,77 грн. - 28% річних, які позивач просить стягнути з відповідачів солідарно. Як на підставу задоволення позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання договору №1003/Н купівлі-продажу від 14.04.2017р., а також укладені договори поруки №1003/1-юр та №1003/2-юр від 14.04.2017р.

Ухвалою суду від 25.06.2018р. відкрито провадження у справі №924/529/18 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, підстав для відкладення розгляду справи по суті не вбачає, неявку представників відповідачів у жодне судове засідання вважає затягуванням розгляду.

Представники відповідачів у підготовчі судові засідання 24.07.2018р. та 03.09.2018р., а також 19.09.2018р. не з'явились, відзиви не подали, про причини неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи (ухвали надіслані на адресу відповідача 1 зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та на адреси відповідачів 2, 3 згідно відомостей Управління ДМС України в Хмельницькій області).

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

14.04.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Агроресурс А" (продавець) та селянським (фермерським) господарством "Вікторія-Агро" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №1003/Н, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцеві (постачає), а покупець оплачує (купує) та приймає товари у кількості, в одиницях виміру, асортименті, упаковці, за ціною та вартістю, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Покупець оплачує товар по цінах, вказаних в Специфікації, на підставі рахунку на оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.6 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання товаросупровідних документів (видаткова накладна / акт прийому-передачі), або у момент передачі товару перевізнику для доставки покупцю.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2 договору покупець зобов'язується перерахувати грошові кошти за товар на поточний рахунок продавця в національній валюті України (гривні) у строки та розмірі, які визначені в Специфікаціях до договору. Оплата за даним договором здійснюється в національній валюті України гривні.

Сторони домовились, що з метою забезпечення виконання покупцем зобов'язань по даному договору, вони укладають договори поруки відповідно до ст.ст. 553 - 559 Цивільного кодексу України (п. 4.4 договору).

Згідно з п. 6.1 договору за невиконання договірних зобов'язань та порушення строків сплати за товар, передбачених п. 4.1 договору покупець несе матеріальну відповідальність в вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той час, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У разі порушення покупцем строків оплати товару, окрім пені передбаченої п. 6.1 продавець має право застосувати (нарахувати), а покупець зобов'язаний виконати (оплатити) наступний захід правової відповідальності: 28 (двадцять вісім) процентів річних від простроченої суми (п. 6.4 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору він набуває чинності з моменту підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно Специфікації (Додатку № 1) позивач зобов'язався поставити відповідачу у строк до 24.04.2017р. за умови сплати 20% від суми договору (передоплата) насіння сої САСКА у кількості 150 т. вартістю 26000,00 грн./т. та загальною вартістю 3900000,00 грн. У Специфікації узгоджено порядок, умови розрахунків і оплата:

- суму в національній валюті України (гривні) у розмірі 20 % від суми Договору, що складає - 780 000,00 (сімсот вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., включаючи податок на додану вартість в розмірі 20%. Покупець зобов'язується оплатити в строк до 24 квітня 2017 року;

- суму в національній валюті України (гривні) у розмірі 30 % від суми Договору, що складає - 1 170 000,00 (один мільйона сто сімдесят тисяч) грн. 00 коп., включаючи податок на додану вартість в розмірі 20%. Покупець зобов'язується оплатити в строк до 15 липень 2017 року;

- суму в національній валюті України (гривні) у розмірі 25 % від суми Договору, що складає - 975 000,00 (дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., включаючи податок на додану вартість в розмірі 20%. Покупець зобов'язується оплатити в строк до 15 серпень 2017 року;

- суму в національній валюті України (гривні) у розмірі 25 % від суми Договору, що складає - 975 000,00 (дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., включаючи податок на додану вартість в розмірі 20%. Покупець зобов'язується оплатити в строк до 15 вересень 2017 року.

У відповідності до п. 4.4 договору, між товариством з обмеженою відповідальністю „Агроресурс А" (кредитор) та ОСОБА_2, ОСОБА_1 (поручителі) укладено договори поруки №1003/1-юр та №1003/2-юр від 14.04.2017р., згідно з якими поручителі поручаються перед кредитором за виконання/належне виконання селянським (фермерським) господарством „Вікторія-Агро" (боржник), взятих на себе зобов'язань, що витікають з договору купівлі-продажу №1003/Н від 14.04.2017р. (основний договір).

У договорах поруки сторони узгодили, що зобов'язання за основним договором - зобов'язання боржника в строк до 15 вересня 2017 року сплатити комісії, пеню, штрафи в розмірі і у випадках, передбачених основним договором, та відшкодувати збитки у випадках, передбачених Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

За змістом п. 1.2 договорів поруки поручителі відповідають перед кредитором у повному обсязі. Поручителі повинні виконати зобов'язання в тому ж порядку, який встановлено для боржника основним договором. Боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язання, вказаного у п. 1.1. цього договору повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителів разом, так і від кожного окремо.

Відповідальність поручителів виникає як у випадку невиконання/неналежного виконання боржником будь-якої частини зобов'язання, так і при невиконання боржником зобов'язання в цілому. Поручителі відповідають перед кредитором за виконання зобов'язання у повному об'ємі всім належним їм на праві приватної власності майном та грошовими коштами (п.п. 1.3, 1.4 договору поруки).

Цей договір вступає в силу з моменту його укладення сторонами. Дія цього договору закінчується належним виконанням покупцем втятого на себе зобов'язання по кредитному договору та/або виконанням поручителями своїх зобов'язань, згідно з умовами цього договору (п.п. 3.3, 3.4 договору).

Договір купівлі-продажу №1003/Н від 14.04.2017р., договори поруки №1003/1-юр та №1003/2-юр від 14.04.2017р. підписано сторонами.

На виконання умов договору купівлі-продажу №1003/Н від 14.04.2017р. позивач поставив, а уповноважена особа відповідача 1 прийняла товар (насіння сої САСКА) у кількості 150 т. на загальну суму 3 900 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №/04/00504 від 24.04.2017р. на суму 520000,00 грн., №/04/00593 від 27.04.2017р. на суму 260000,00 грн., №/04/00144 від 11.05.2017р. на суму 520000,00 грн., №/04/00145 від 11.05.2017р. на суму 520000,00 грн., №/04/00214 від 15.05.2017р. на суму 520000,00 грн., №/04/00216 від 15.05.2017р. на суму 520000,00 грн., №/04/00293 від 18.05.2017р. на суму 520000,00 грн., №/04/00294 від 18.05.2017р. на суму 520000,00 грн.

В позовній заяві вказано, що відповідачем 1 в порушення умов договору кошти за отриманий товар було сплачено частково в сумі 1798000,00 грн., у зв'язку з чим непогашена заборгованість склала 2 102 000,00 грн.

У листі від 22.11.2017р. ОСОБА_1 (поручитель за договором №1003/1-юр від 14.04.2017р. та керівник згідно витягу з ЄДРЮОФОП) зазначив, що заборгованість згідно договору №1003/Н від 14.04.2017р. визнає та зобов'язується до 30.11.2017р. сплатити борг. Крім того, в матеріалах справи наявний лист останнього, в якому поручитель просить відтермінувати платіж по договору в сумі 2102000,00 грн. до 25.05.2018р.

22.05.2018р. позивачем надіслано відповідачам претензії з вимогою про сплату вищевказаної заборгованості, що підтверджується копіями відповідних претензій та фіскальних чеків від 26.05.2018р.

Оскільки відповідачі як солідарні боржники свої зобов'язання щодо оплати вартості товару в розмірі 2 102 000,00 грн. не виконали, позивач на підставі п.п. 6.1, 6.4 договору та ст. 625 ЦК України просить стягнути з останніх пеню в сумі 286 984,76 грн., три відсотки річних в сумі 31 098,09 грн. та 28% річних в сумі 290 248,77 грн. загалом за період з 16.07.2017р. по 14.03.2018р. окремо по кожній накладній з урахуванням проплат.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 року №14-40цс18, висловила позицію про те, що позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов'язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог. Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз'єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов'язання залежно від суб'єктного складу останнього.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Агроресурс А" та селянським (фермерським) господарством "Вікторія-Агро" укладено договір купівлі-продажу №1003/Н, відповідно до умов якого позивач передає у власність відповідачу (постачає), а відповідач оплачує (купує) та приймає товари у кількості, в одиницях виміру, асортименті, упаковці, за ціною та вартістю, в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Специфікацією.

На виконання умов договору купівлі-продажу №1003/Н від 14.04.2017р. позивач поставив, а уповноважена особа відповідача 1 прийняла товар (насіння сої САСКА) у кількості 150 т. на загальну суму 3 900 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

СФГ „Вікторія-Агро" в порушення умов договору кошти за отриманий товар сплатило лише частково в сумі 1 798 000,00 грн., у зв'язку з чим непогашена заборгованість склала 2 102 000,00 грн.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем 1 заборгованості в повному обсязі згідно поданих позивачем видаткових накладних, вимога про стягнення 2 102 000,00 грн. основної заборгованості за договором купівлі-продажу №1003/Н від 14.04.2017р. є правомірною та підлягає задоволенню.

З огляду на прострочення оплати за отриманий товар, позивач на підставі п.п. 6.1, 6.4 договору та ст. 625 ЦК України просить стягнути пеню в сумі 286 984,76 грн., три відсотки річних в сумі 31 098,09 грн. та 28% річних в сумі 290 248,77 грн. за періоди: 16.07.2017р. - 11.01.2018р., 16.08.2017р. - 11.02.2018р. та 16.09.2017р. - 14.03.2018р.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до змісту ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 6.4 договору №1003/Н від 14.04.2017р. сторони узгодили, що у разі порушення покупцем строків оплати товару, окрім пені передбаченої п. 6.1 продавець має право застосувати (нарахувати), а покупець зобов'язаний виконати (оплатити) наступний захід правової відповідальності: 28 (двадцять вісім) процентів річних від простроченої суми (п. 6.4 договору).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на посилання позивача як на підставу до стягнення 28% річних та 3% річних на ст. 625 ЦК України, враховуючи, що у п. 4.4 договору №1003/Н від 14.04.2017р. сторони однозначно узгодили застосування розміру процентів - 28 за прострочення виконання грошового зобов'язання покупцем (відповідачем 1), суд вважає за належне у стягненні 31 098,09 грн. - 3% річних відмовити.

При перевірці правильності нарахування пені обрахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежів з урахуванням проплат та 28% річних, суд прийшов до висновку, що позивачем обраховано останні в межах максимально розміру за заявлені періоди.

При стягненні пені судом враховується, що згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, може бути зменшено за рішенням суду, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Відповідно, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічна за змістом і норма ст.233 ГК України, згідно якої у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З метою забезпечення правильного і однакового застосування законодавства господарським судам Пленумом Вищого господарського суду України у постанові від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" надано роз'яснення, зокрема у п. 3.17.4 зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи часткове погашення відповідачем 1 основної заборгованості за договором купівлі-продажу, заявлений позивачем до стягнення окрім пені значний розмір 28% річних, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача до 143492,38 грн.

Крім того, судом приймається до уваги, що між товариством з обмеженою відповідальністю „Агроресурс А" (кредитор) та ОСОБА_2, ОСОБА_1 (поручителі) укладено договори поруки №1003/1-юр та №1003/2-юр від 14.04.2017р., згідно з якими відповідачі 2 та 3 поручились перед позивачем за виконання/належне виконання відповідачем 1, взятих на себе зобов'язань, що витікають з договору купівлі-продажу №1003/Н від 14.04.2017р. у повному обсязі всім належним їм на праві приватної власності майном та грошовими коштами.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченою порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Водночас ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобов'язання, виникає кілька самостійних зобов'язань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не пов'язані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є. Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 26.06.2018р. № 905/2475/15.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачів солідарно 2 102 000,00 грн. - боргу, 143492,38 грн. - пені, 290 248,77 грн. - 28% річних. У решті позовних вимог належить відмовити.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А", м. Кіровоград Кіровоградської області до 1) Селянського (фермерського) господарства "Вікторія-Агро", АДРЕСА_1; 2) ОСОБА_1, с. Стріхівці Ярмолинецького району Хмельницької області; 3) ОСОБА_2, АДРЕСА_1 про стягнення 2 710 331,62 грн., з яких: 2 102 000,00 грн. - боргу за отриманий товар, 286 984,76 грн. - пені, 31 098,09 грн. - 3% річних, 290 248, 77 грн. - 28% річних задовольнити частково.

Стягнути солідарно з боржника - селянського (фермерського) господарства "Вікторія-Агро" (с. Стріхівці Ярмолинецького району Хмельницької області, ідентифікаційний код 32034732) та поручителя - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А" (вул. Мурманська, буд. 29М, м. Кіровоград Кіровоградської області, ідентифікаційний код 39374096) 2 102 000,00 грн. (два мільйони сто дві тисячі) боргу, 143492,38 грн. (сто сорок три тисячі чотириста дев'яності дві гривні, тридцять вісім копійок) пені, 290 248,77 грн. (двісті дев'яносто тисяч двісті сорок вісім гривень сімдесят сім копійок) 28% річних.

Видати наказ.

Стягнути солідарно з боржника - селянського (фермерського) господарства "Вікторія-Агро" (с. Стріхівці Ярмолинецького району Хмельницької області, ідентифікаційний код 32034732) та поручителя - ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А" (вул. Мурманська, буд. 29М, м. Кіровоград Кіровоградської області, ідентифікаційний код 39374096) 2 102 000,00 грн. (два мільйони сто дві тисячі) боргу, 143492,38 грн. (сто сорок три тисячі чотириста дев'яності дві гривні, тридцять вісім копійок) пені, 290 248,77 грн. (двісті дев'яносто тисяч двісті сорок вісім гривень сімдесят сім копійок) 28% річних.

Видати наказ.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Вікторія-Агро" (с. Стріхівці Ярмолинецького району Хмельницької області, ідентифікаційний код 32034732) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А" (вул. Мурманська, буд. 29М, м. Кіровоград Кіровоградської області, ідентифікаційний код 39374096) 13396,17 грн. (тринадцять тисяч триста дев'яносто шість гривень сімнадцять копійок) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А" (вул. Мурманська, буд. 29М, м. Кіровоград Кіровоградської області, ідентифікаційний код 39374096) 13396,17 грн. (тринадцять тисяч триста дев'яносто шість гривень сімнадцять копійок) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А" (вул. Мурманська, буд. 29М, м. Кіровоград Кіровоградської області, ідентифікаційний код 39374096) 13396,17 грн. (тринадцять тисяч триста дев'яносто шість гривень сімнадцять копійок) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 20.09.2018р.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 5 прим.:

1- до справи;

2- позивачу (25014, м. Кіровоград, вул. Мурманська, 29 М);

3 - відповідачу 1 (32163, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, с. Стріхівці, вул. Першотравнева, 2);(надісл. реком. з повідом.)

4 - відповідачу 2 (АДРЕСА_1.);(надісл. реком. з повідом.)

5 - відповідачу 3 (АДРЕСА_1.);(надісл. реком. з повідом.)