Рішення
від 11.10.2018 по справі 902/393/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2018 р.          Cправа № 902/393/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши в судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "ІВІК" (03115, м. Київ, вул. Крамського Івана/Котельникова, 14/34)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-Енерго" (21050, м. Вінниця, вул. Миколи Оводова, будинок 51)

про стягнення 97 276, 33 грн

За участю секретаря судового засідання Вознюк К.В.

Представники сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "ІВІК" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укропт Мастер-Енерго" про стягнення 97276,33 грн.

Ухвалою суду від 12.07.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/393/18 та призначено підготовче засідання на 31.07.2018 р.

Ухвалою суду від 31.07.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання було відкладено до 25.09.2018 р.

Ухвалою суду від 25.09.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 11.10.2018 р.

На визначену дату представники сторін у підготовче судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, ухвалою суду від 25.09.2018 р., яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією. Отримання сторонами вказаної ухвали підтверджується поштовими повідомленнями № 8829 від 04.10.2018 р., № 8830 від 04.10.2018 р.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані сторонам завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 р. № 958 та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання, але сторони не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому, статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183, Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від позивача та відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 78 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.01.2015 р. між позивачем (в договорі - "Виконавець") та відповідачем (в договорі – "Замовник") було укладено договір №030115 с.

Згідно п.1.1., п.1.4. Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов"зання по виконанню робіт з технічного обслуговування зовнішнього (надземного) і внутрішньоцехового газопроводу пониженого середнього тиску до відключаючих пристроїв перед котлами за адресою: смт. Коцюбинське, вул. Докувська, зовнішнього (надземного) і внутрішньоцехового газопроводу пониженого середнього тиску до відключаючих пристроїв перед котлами за адресою: смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 1 та внутрішньоцехових газопроводів низького тиску та дахових котелень (надалі – "Обладнання") відповідно до списку, що додається до договору, із зазначенням в ньому типу та моделі Обладнання, місця його розташування (Додаток № 1). Обладнання замовника встановлене у приміщеннях за адресою : смт. Коцюбинське по вул. Пономарьова, 6а, Меблева, 11 б, Лісова, 20 а, газопроводи перед котлами за адресами вул. Доківська, 14 та вул. Меблева, 1.

Згідно п.2.3. Договору періодичність технічного обслуговування - щомісячно, починаючи з січня 2015 р.

Оплата за послуги виконавця, в розмірі вартості фактично виконаних робіт, здійснюється замовником після проведення технічного обслуговування, на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт у термін не більше ніж 5 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт або на підставі одностороннього акту виконавця згідно п.4.3. Договору (п.3.1. Договору).

Згідно п.п. 3.2., 3.4., 3.5. Договору щомiсячна вартiсть робiт за Договором, визначається Протоколом узгодження договірної цiни (додаток № 1), який є невiд'ємною частиною Договору i становить: 11250 грн 00 коп., ПДВ-20%: 2250 грн 00 коп. Всього: 13500 грн. 00 коп.

Оплата проводиться в нацiональнiй валютi України шляхом безготівкового перерахування Замовником грошових коштiв платiжним дорученням на поточний рахунок Виконавця. ПДВ нараховується за ставкою, що дiє на дату виникнення податкових зобов'язань у Сторiн.

Згідно п.п. 4.1., 4.2. Договору виконання робiт підтверджується Актом приймання виконаних робiт, який надається Замовнику до 25 числа поточного мiсяця. Замовник зобов'язаний протягом 5-ти календарних днiв пiдписати Акт виконаних робiт або надати мотивовану письмову вiдмову вiд прийняття робiт.

У випадку порушення Замовником п.п.3.1., 3.3., 4.2. Договору він сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення (п.5.3. Договору).

Вiдповiдно до вимог ст. 232 Господарського кодексу України, Сторони погоджують, що нарахування штрафних санкцiй, передбачених п. 5.3. Договору, не обмежується 6-мiсячним строком, а нараховується i сплачується за увесь час прострочення виконання зобов'язання. Крiм того, Сторони, вiдповiдно до ст. 259 Цивiльного кодексу України погоджують, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пенi), за п. 5.3. Договору, встановлюється позовна давність тривалiстю у три роки (п.5.4. Договору).

Згідно п. 9.1. Договору Договір набирає чинностi з моменту його пiдписання уповноваженими представниками Сторiн i скрiплення ix печатками та дiє до "31" грудня 2015 р., але в будь-якому разi до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань по Договору.

Згідно п. 10.2. Договору вci додатки до Договору є його невiд'ємними частинами за умови їх оформлення вiдповiдно до п. 9.3. Договору.

Сторонами було підписано Додаток № 1 до Договору № 030115 с від 01.01.2015 р. - Протокол узгодження договiрної цiни.

Як вбачається із наданих суду документів, а саме: акту приймання виконаних робіт від 30.11.2016 р. на суму 13 500, 00 грн, акту приймання виконаних робіт від 30.12.2016 р. на суму 13 500, 00 грн, акту приймання виконаних робіт від 31.01.2017 р. на суму 13 500, 00 грн, акту приймання виконаних робіт від 28.02.2017 р. на суму 13 500, 00 грн, акту приймання виконаних робіт від 31.03.2017 р. на суму 13 500, 00 грн позивач виконав роботи на загальну суму 67 500, 00 грн.

Позивачем виставлялися відповідачу рахунки – фактури № 70011с від 21.11.2016 р. на суму 13 500, 00 грн., № 76012с від 12.12.2016 р. на суму 13 500, 00 грн., №1201с від 11.01.2017 р. на суму 13500, 00 грн., № 5702с від 07.02.2017 р. на суму 13 500, 00 грн., № 15103с від 23.03.2017 р. на суму 13 500, 00 грн.

Оплата за послуги виконавця, в розмірі вартості фактично виконаних робіт, здійснюється замовником після проведення технічного обслуговування, на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт у термін не більше ніж 5 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт або на підставі одностороннього акту виконавця згідно п.4.3. Договору (п.3.1. Договору).

Так, відповідач мав оплатити за виконані роботи згідно акту приймання виконаних робіт від 30.11.2016 р. на суму 13 500, 00 грн не пізніше 06.12.2016 р., згідно акту приймання виконаних робіт від 30.12.2016 р. на суму 13 500, 00 грн не пізніше 05.01.2017 р., згідно акту приймання виконаних робіт від 31.01.2017 р. на суму 13 500, 00 грн не пізніше 06.02.2017 р., згідно акту приймання виконаних робіт від 28.02.2017 р. на суму 13 500, 00 грн не пізніше 06.03.2017 р., згідно акту приймання виконаних робіт від 31.03.2017 р. на суму 13 500, 00 грн не пізніше 06.04.2017 р.

Відповідач свої зобов'язання в частині здійснення розрахунків за виконані роботи здійснив частково, а саме: 26.04.2017 р. оплатив виконані роботи по акту приймання виконаних робіт від 30.11.2016 р. на підставі рахунку №70011с від 21.11.2016 р. лише на суму 7050, 00 грн., що стверджується копією картки бухгалтерського рахунку № 361 ТОВ "ІТЦ "ІВІК" на суму 6450,00 грн. та копією виписки по рахунку АТ "УкрСиббанк". Внаслідок чого по договору № 030115с від 01.01.2015р. утворилась основна заборгованість в сумі 60 450, 00 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем також підтверджується наявною в матеріалах справи оборотно – сальдовою відомістю по рахунку 361 за 01.06.2018 - 19.06.2018 р р.

Несплата відповідачем заборгованості за виконані роботи згідно договору №030115с від 01.01.2015р., стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту укладеного між сторонами договору №030115с від 01.05.2015р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив позивачу повну вартість виконаних робіт відповідно до умов договору № 030115с від 01.01.2015р.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1, 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Слід зазначити, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

На підставі вказаного, до стягнення з відповідача підлягає основна заборгованість по договору № 030115с від 01.01.2015р. у розмірі 60 450, 00 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи обґрунтованого розрахунку, позивач також заявив до стягнення за прострочення оплати відповідачем робіт, виконаних по договору №030115с від 01.01.2015р. по кожному окремому акту, за загальний період з 08.12.2016р. по 06.07.2018р. :

10 219, 46 грн - інфляційних втрат (1270, 77 грн за період з 08.12.16 р. - по 06.07.18 р., 2515, 62 грн за період з 10.01.17 р. - по 06.07.18 р., 2341, 36 грн за період з 08.02.17 р. - по 06.07.18 р., 2184, 52 грн за період з 09.03.17 р. - по 06.07.18 р., 1907, 19 грн за період з 10.04.17 р - по 06.07.18 р.);

2 518, 99 грн. - 3% річних (305, 36 грн за період з 08.12.16 р. - по 06.07.18 р., 602, 51 грн за період з 10.01.17 р. - по 06.07.18 р., 570, 33 грн за період з 08.02.17 р. - по 06.07.18 р., 538, 15 грн за період з 09.03.17 р. - по 06.07.18 р., 502, 64 грн за період з 10.04.17 р. - по 06.07.18 р.);

24 087, 88 грн. - пені (2911, 01 грн за період з 08.12.16 р. - по 06.07.18 р., 5752, 48 грн за період з 10.01.17 р. - по 06.07.18 р., 5254,15 грн за період з 08.02.17 р. - по 06.07.18 р., 5151, 82 грн за період з 09.03.17 р. - по 06.07.18 р., 4820, 42 грн за період з 10.04.17 р. - по 06.07.18 р.).

Оскільки відповідач допустив неналежне виконання своїх грошових зобов'язань, суд дійшов висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені з простроченої суми договірних зобов'язань з оплати наявної заборгованості за виконані роботи з огляду на таке.

Як зазначено в ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3% річних за увесь час прострочення, у зв'язку з чим таке зобов'язання є триваючим. Внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.

У випадку порушення Замовником п.п.3.1., 3.3., 4.2. Договору він сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення (п.5.3. Договору).

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних втрат, пені та 3% річних, суд дійшов висновку, що їх суми обґрунтовані, арифметично вірні, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги про стягнення інфляційних втрат, пені, 3 % річних підлягають задоволенню по кожному окремому акту, за загальний період з 08.12.2016 р. по 06.07.2018 р., а саме :

10 219, 46 грн - інфляційних втрат (1270, 77 грн за період з 08.12.16 р. - по 06.07.18 р., 2515, 62 грн за період з 10.01.17 р. - по 06.07.18 р., 2341, 36 грн за період з 08.02.17 р. - по 06.07.18 р., 2184, 52 грн за період з 09.03.17 р. - по 06.07.18 р., 1907, 19 грн за період з 10.04.17 р. - по 06.07.18 р.);

2 518, 99 грн - 3% річних (305, 36 грн за період з 08.12.16 р. - по 06.07.18 р., 602, 51 грн за період з 10.01.17 р. - по 06.07.18 р., 570, 33 грн за період з 08.02.17 р. - по 06.07.18 р., 538, 15 грн за період з 09.03.17 р. - по 06.07.18 р., 502, 64 грн за період з 10.04.17 р. - по 06.07.18 р.);

24 087, 88 грн - пені (2911, 01 грн за період з 08.12.16 р. - по 06.07.18 р., 5752, 48 грн за період з 10.01.17 р. - по 06.07.18 р., 5254,15 грн за період з 08.02.17 р. - по 06.07.18 р., 5151, 82 грн за період з 09.03.17 р. - по 06.07.18 р., 4820, 42 грн за період з 10.04.17 р. - по 06.07.18 р.).

Відповідно до ст. 74 та ст. 77 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, відзиву на позов, доказів сплати нарахованих позивачем сум основного боргу, 3% річних, пені та інфляційних втрат на спростування позовних вимог суду не надав. Натомість позивач належними та допустимими доказами обґрунтував заявлені у суді позовні вимоги.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 74, 76 - 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-Енерго" (21050, м. Вінниця, вул. Миколи Оводова, будинок 51, код ЄДРПОУ 33482826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "ІВІК" (03115, м. Київ, вул. Крамського Івана/Котельникова, 14/34, код ЄДРПОУ 39507458) 60 450, 00 грн. – боргу, 10 219, 46 грн - інфляційних втрат, 2518, 99 грн. - 3% річних, 24 087, 88 грн. - пені за прострочення оплати відповідачем робіт, виконаних по договору №030115с від 01.01.2015 р. по кожному окремому акту, за загальний період з 08.12.2016 р. по 06.07.2018 р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-Енерго" (21050, м. Вінниця, вул. Миколи Оводова, будинок 51, код ЄДРПОУ 33482826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "ІВІК" (03115, м. Київ, вул. Крамського Івана/Котельникова, 14/34, код ЄДРПОУ 39507458) 1841, 00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 17 жовтня 2018 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (03115, м. Київ, вул. Крамського Івана/Котельникова, 14/34)

3 - відповідачу (21050, м. Вінниця, вул. Миколи Оводова, будинок 51)

СудГосподарський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення11.10.2018
Оприлюднено18.10.2018
Номер документу77147870
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —902/393/18

Судовий наказ від 07.11.2018

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Колбасов Ф.Ф.

Судовий наказ від 07.11.2018

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Колбасов Ф.Ф.

Рішення від 11.10.2018

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Колбасов Ф.Ф.

Ухвала від 25.09.2018

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Колбасов Ф.Ф.

Ухвала від 31.07.2018

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Колбасов Ф.Ф.

Ухвала від 12.07.2018

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Колбасов Ф.Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні