Рішення

від 08.10.2018 по справі 902/428/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2018 р. Cправа № 902/428/18

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Німенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-С", м.Вінниця

до приватного підприємства "Професіонал-Л", м.Вінниця

про стягнення 268257 грн заборгованості згідно договору поставки

представники сторін правом участі в судовому засіданні не скористались

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технобуд-С" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з приватного підприємства "Професіонал-Л" 268257,00 грн заборгованості, що нарахована у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору поставки матеріалів будівельного призначення №ТО-18052016 від 18.05.2016, з яких: 98267,31 грн - заборгованість по оплаті за отриманий товар та 169989,80 грн - пеня за несвоєчасне використання грошового зобов'язання.

Ухвалою суду від 30.07.2018 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №902/428/18, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі №902/428/18 призначити на 20.09.2018.

Ухвалою від 20.09.2018 розгляд справи №902/428/18 відкладено до 01 жовтня 2018 року.

На визначену судом дату у судове засідання сторони не з'явились; про дату, час та місце судового засідання повідомлені завчасно та належним чином ухвалою суду від 20.09.2018, яка надіслана за юридичною адресою останніх, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та позовній заяві.

Пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 10 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З урахуванням викладеного суд доходить до висновку, що постановлені під час здійснення провадження у даній справі ухвали були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, та Господарського процесуального кодексу України. Окрім цього, ухвала суду від 20.09.2018 направлена за адресою директора приватного підприємства "Професіонал-Л" ОСОБА_1, яку повідомив представник позивача в листі від 20.09.2018 (а.с.46).

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання.

01.10.2018 на адресу суду надійшла заява (вх. канц. суду №02.1-34/7649/18) за підписом директора товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-С" ОСОБА_2., якою останній просить спір у справі №902/428/18 розглянути за відсутності позивача, стягнути заборгованість за поставлений приватному підприємству "Професіонал-Л" товар згідно видаткових накладних №1256 від 28.08.2017, №1265 від 29.08.2017, №1275 від 31.08.2017, №1300 від 08.09.2017, №1301 від 08.09.2017, №1341 від 11.09.2017 та №1342 від 14.09.2017.

Дана заява прийнята до розгляду на підставі ст.46 ГПК України.

Відповідно до положень ч.9 ст.165, ч.1 ст.202 ГПК України справа розглядається за відсутності учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

18.05.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Технобуд-С" (постачальник) та приватним підприємством "Професіонал-Л" (покупець) було укладено Договір "про постачання матеріалів будівельного призначення на умовах попередньої оплати" №ТО-18052016, відповідно до умов якого постачальник на підставі заявки покупця зобов'язується передати у власність останнього продукцію будівельного призначення (далі - Товар), а покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах цього Договору. Загальні асортимент, кількість Товару, поставку якого постачальник здійснює за цим Договором, визначаться у видаткових накладних або погодженій Сторонами Специфікації (Специфікаціях), які підписані уповноваженими представниками постачальника та покупця, скріплені печатками сторін та становлять невід'ємну частину цього Договору (п.1.1. договору).

Пунктом 3.4 сторони домовились, що покупець здійснює передоплату у розмірі 100 % від загальної вартості Товару (партії Товару) протягом 3-х днів з моменту отримання рахунку-фактури.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що у випадку прострочення оплати за поставлений матеріал з боку покупця, на термін більше ніж 30 днів, Покупець сплачує пеню у розмірі 1% на користь Продавця, протермінованої суми за кожний день прострочки.

Як стверджує позивач: ним за період з 28.08.2017 по 14.09.2017 поставлено відповідачу згідно видаткових накладних №1256 від 28.08.2017, №1265 від 29.08.2017, №1275 від 31.08.2017, №1300 від 08.09.2017, №1301 від 08.09.2017, №1341 від 11.09.2017 та №1342 від 14.09.2017 товар на суму 116147,39 грн. Даний факт підтверджується копіями зазначених первинних бухгалтерських документів, які долучені до матеріалів господарської справи.

Також товариство з обмеженою відповідальністю "Технобуд-С" повідомило, що приватне підприємство "Професіонал-Л" частково оплатило отриманий товар в розмірі 18040,75 грн, про що надано платіжне доручення №316 від 01.12.2017.

Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов висновку, що між сторонами виник спір з приводу виконання договору №ТО-18052016 від 18.05.2016, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Рівненський апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду Вінницької області від 14.06.2018 у справі №904/1186/17, у постанові від 26.09.2018 зазначив, що у подібних правовідносинах слід враховувати пункт 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17 грудня 2013 року, яким роз'яснено: "...Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України."

Враховуючи викладене, розглядаючи спір у справі №902/428/18, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати поставленого товару настав негайно після прийняття товару.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 98106,64 грн підтверджуються наданими позивачем документами, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 169989,80 грн, нарахованої за період з 01.02.2018 по 23.07.2018, суд дійшов до наступних висновків.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Згідно до ч.ч. 4, 6 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п.2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17 грудня 2013 року зазначено: "За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. "

Як вже встановлено судом: "пунктом 8.1 Договору сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати за поставлений матеріал з боку покупця, на термін більше ніж 30 днів, Покупець сплачує пеню у розмірі 1% на користь Продавця, протермінованої суми за кожний день прострочки."

Враховуючи, що даною умовою договору встановлений розмір пені, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, - застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Також судом враховується, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

"У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань." (п.1.12 Постанови).

Слідуя зазначеним приписам, враховуючи умови пункту 8.1 Договору, суд дійшов висновку, що у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання щодо сплати коштів за отриманий товар згідно накладної №1256 від 28.08.2017, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу (з 01.02.2018 по 23.07.2018), правомірною є вимога щодо стягнення даної суми за період з 01.02.2018 по 28.03.2018, становить 1503,04 грн;

згідно накладної №1265 від 29.08.2017 - нарахована за період з 01.02.2018 по 29.03.2018 та становить 385,22 грн;

згідно накладної №1275 від 31.08.2017 - за період з 01.02.2018 по 31.03.2018 - 40,83 грн,

№1300 від 08.09.2017 - з 01.02.2018 по 08.04.2018 - 863,64 грн;

№1301 від 08.09.2017 - за період з 01.02.2018 по 08.04.2018 - 1011,98 грн;

№1341 від 11.09.2017 - за період з 01.02.2018 по 11.04.2018 - 1051,89 грн;

та №1342 від 14.09.2017 - з 01.02.2018 по 14.04.2018 - 848,15 грн.

Підсумовуючи розмір пені, що підлягає нарахуванню за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати товару, отриманого згідно зазначених документів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині в розмірі 5704,75 грн.

За правилами ст.129 ГПК України понесені позивачем судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Слід також роз'яснити, що відповідно до положень частин 4 та 5 статті 240 ГПК України в зв'язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписав рішення у справі №902/428/18 без його проголошення. Датою ухвалення рішення у дані справі, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Професіонал-Л" (21100, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39559988) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-С" (21100, м.Вінниця, вул.Героїв Крут, 4-В, офіс 48, код ЄДРПОУ 39369678) 98106,64 грн основного боргу; 5704,75 грн пені та 1762,00 грн відшкодування судових витрат на судовий збір.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 08 жовтня 2018 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ТОВ "Технобуд-С" (21100, м.Вінниця, вул.Героїв Крут, 4-В, офіс 48);

3 - відповідачу - ПП "Професіонал-Л" (21100, АДРЕСА_1);

4 - директору ПП "Професіонал-Л" ОСОБА_1 (м.Вінниця, перший провулок Топольського, 19).