Рішення

від 04.10.2018 по справі 904/2523/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2018м. ДніпроСправа № 904/2523/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А. за участю секретаря судового засідання Гриценко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Благодійного фонду "Придніпровський продовольчий банк", сел. Горького Дніпропетровського району Дніпропетровської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 25 671 грн. 37 коп. за договором про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра від 13.04.2018

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №7/10 від 17.01.2018, представник;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада звернулася до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Благодійного фонду "Придніпровський продовольчий банк" заборгованість в розмірі 25 697 грн. 21 коп., з яких: 25 490 грн. 49 коп. - сума основного боргу, 189 грн. 96 коп. - пеня, 16 грн. 76 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра від 13.04.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2018 у справі № 904/10173/17 визнано укладеним між сторонами договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра. З урахуванням положень ч. 2 ст. 187 ГК України договір вважається укладеним з дня набрання чинності судовим рішенням. Проте, в порушення умов додатку 2 до договору, відповідач кошти пайової участі, визначені п. 2.1 договору не сплатив, що стало підставою для нарахування позивачем пені, 3% річних та звернення із даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду від 18.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 12.07.2018.

Ухвалою господарського суду від 12.07.2018 підготовче судове засідання відкладено на 07.08.2018, у зв'язку із необхідністю надання сторонами витребуваних судом документів та неявкою представників сторін у судове засідання.

18.07.2018 на адресу господарського суду надійшла заява Дніпровської міської ради про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 25 671 грн. 37 коп., з яких: 25 490 грн. 49 коп. - сума основного боргу, 166 грн. 21 коп. - пеня, 14 грн. 67 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра від 13.04.2018.

Ухвалою суду від 07.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; за заявою позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради; підготовче засідання відкладено на 18.09.2018.

Ухвалою господарського суду від 18.09.2018 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 04.10.2018.

У призначені судові засідання представники відповідача та третьої особи не з'явилися, витребувані судом документи не надали.

На адресу суду повернулися конверти з ухвалами від 18.06.2018, 12.07.2018, 07.08.2018, що направлялись на адресу відповідача, з відмітками відділення поштового зв'язку Не зареєстровано .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику , за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Господарський суд зазначає, що ухвали суду направлялися відповідачу за адресою, яка значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг від 12.06.2018).

Крім того, на підтвердження направлення відповідачу та третій особі ухвали від 18.09.2018 до матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Дніпропетровській області з повідомленням від 27.09.2018. № 238 та реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Україні з повідомленням від 28.09.2018. № 275, а також витяги з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання вказаних поштових відправлень.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи, оскільки за вказаних вище підстав, вони вважаються повідомленими про час та місце судового розгляду справи належним чином.

Відповідно до ст.165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.10.2018 представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог, просив позов задовольнити.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2018 по справі № 904/10173/17 (суддя Мельниченко І.Ф.) позов Дніпровської міської ради до Благодійного фонду "Придніпровський продовольчий банк" про визнання укладеним договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра задоволено. Визнано укладеним Договір про пайову участь замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра між Дніпровською міською радою та Благодійним фондом "Придніпровський продовольчий банк".

16.04.2018 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2018 по справі № 904/10173/17, яке набрало законної сили 13.04.2018, видано наказ.

За приписами ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Враховуючи вищевикладене, оскільки рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2018 по справі № 904/10173/17 не визначено дату укладення договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра, днем його укладення є день набрання чинності рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2018 по справі № 904/10173/17, а саме 13.04.2018.

З огляду на викладене, 13.04.2018 між Дніпровською міською радою (міська рада) та Благодійним фондом "Придніпровський продовольчий банк" (забудовник) було укладено договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра (далі - договір).

Предметом даного договору є здійснення оплати Забудовником коштів пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра (далі - кошти пайової участі) шляхом перерахування грошових коштів до спеціального фонду міського бюджету по об'єкту: Будівництво магазину по вул. Новоорловська, №34К (Ленінський район) в м. Дніпропетровськ (п. 1.1. договору).

Величина пайової участі згідно з розрахунком (додаток № 1 до даного договору) становить: 25 490,49 (двадцять п'ять тисяч чотириста дев'яносто гри. 49коп.) грн. (без ПДВ) (п. 2.1. договору).

Міська рада зобов'язана виконати розрахунок величини пайової участі, належної до сплати Забудовником у відповідності до Порядку, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 29.07.2011 №5/14 (п. 3.1. та п. 3.1.1. договору).

Забудовник зобов'язаний перерахувати кошти пайової участі у розвитку інфраструктури м. Дніпра, які визначено п. 2.1. даного договору та відповідним розрахунком, до спеціального фонду міського бюджету на умовах, визначених договором (п. 3.2. та п. 3.2.1. договору).

Забудовник сплачує кошти пайової участі, у розмірі, вказаному у п. 2.1. даного договору, у строки згідно із графіком (додаток № 2 до договору) до спеціального фонду міського бюджету. Після надходження повної суми пайової участі за вказаними у п. 4.1. реквізитами, Міська рада на протязі трьох робочих днів з моменту отримання звернення Забудовника видає довідку про виконання останніх вимог по повній сплаті пайової участі (далі - Довідка). У випадку порушення строку сплати пайової участі або неналежного виконання, Довідка видається Забудовнику після повної оплати коштів пайової участі, а також нарахованих штрафних санкцій (п. 4.1. договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до виконання зобов'язань у повному обсязі (п. 6.4. договору).

Згідно Додатку № 1 "Розрахунок пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра" до договору, розмір пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра становить пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра становить 25 490 грн. 49 коп.

За умовами Додатку № 2 "Графік сплати забудовником БФ "Придніпровський продовольчий банк" пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра у зв'язку із будівництвом магазину за адресою: вул. Новоорловська, 34 К до договору, величина пайової участі у розмірі 25 490 грн. 49 коп. підлягає сплаті протягом п'яти робочих днів з моменту укладення договору

З огляду на викладене, відповідач повинен був здійснити оплату величини пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра у розмірі 25 490 грн. 49 коп. у строк до 20.04.2018 включно.

Однак, як зазначає позивач, у встановлений договором строк відповідач оплату величини пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра у розмірі 25 490 грн. 49 коп. не здійснив.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 10/15-216 від 19.04.2018 (а.с. 16), в якому вимагав терміново сплатити кошти пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра. На підтвердження направлення вказаного листа на адресу відповідача, позивач надав копії фіскального чеку та опису вкладення (а.с. 16). Вимога позивача залишена без відповіді та задоволення.

За умовами п. 5.1. договору за невиконання або неналежне виконання Договору Сторони несуть (відповідальність відповідно до чинного законодавства України, даного Договору та Порядку, затвердженого рішенням міської ради від 29.07.2011 №5/14 (зі змінами та доповненнями).

Згідно із п. 5.3. договору за несвоєчасну або неповну сплату коштів пайової участі Забудовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

За розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача пеня за період з 21.04.2018 по 27.04.2018 у розмірі 166 грн. 21 коп.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в сумі 14 грн. 67 коп. за період з 21.04.2018 по 27.04.2018.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем сторонами до матеріалів справи не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України).

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч. 2 ст. 18 та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі спірного договору є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначено вище строк сплати пайової участі є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав, доказів, наведених в обґрунтування позову не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра у розмірі 25 490 грн. 49 коп. підлягають задоволенню.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку пені та 3% річних порушень умов договору та чинного законодавства не встановлено.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 25 490 грн. 49 коп. основного боргу, 166 грн. 21 коп. пені, 14 грн. 67 коп. 3% річних - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 81, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Благодійного фонду "Придніпровський продовольчий банк" (52052, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Горького, ідентифікаційний номер 25540192) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний номер 26510514) 25 490 грн. 49 коп. (двадцять п'ять тисяч чотириста дев'яносто грн.. 49 коп.) основного боргу, 166 грн. 21 коп. (сто шістдесят шість грн. 21 коп.) пені, 14 грн. 67 коп. (чотирнадцять грн. 67 коп.) 3% річних, 1 762 грн. 00 коп. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 16.10.2018