Рішення

від 17.10.2018 по справі 910/10941/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ м. Київ 17.10.2018Справа №  910/10941/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу № 910/10941/18 за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»,     м. Київ, до житлово-будівельного кооперативу «Верстат-13», м. Київ, про стягнення 137 317,20 грн., без виклику представників учасників справи. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 16.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі – Товариство) до житлово-будівельного кооперативу «Верстат-13» (далі – Кооператив) про стягнення за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднання мережі від 13.04.2010 № 09034/4-08 (далі – Договір): 101 558,61 грн. основного боргу; 18 355,06 грн. втрат від інфляції; 8 349,24 грн. пені; 3 976,35 грн. 3% річних та 5 077,93 грн. штрафу, а всього 137 317,20 грн. Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким: -13.04.2010 Товариством (постачальник) і Кооперативом (абонент) укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за послуги на умовах Договору та Правилами користування системи комунального водопостачання та водоволодіння в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерством по житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 №403/6691, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за Договором; - Товариство надало Кооперативу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 01.07.2016 по 30.04.2018 у сумі 423 369,27 грн., з яких сплачено 321 810,66 грн., внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 101 558,61 грн.; - крім суми заборгованості позивачем нараховано відповідачу 18 355,06 грн. втрат від інфляції; 8 349,24 грн. пені; 3 976,35 грн. 3% річних та 5 077,93 грн. штрафу; - станом на дату звернення Товариства із позовною заявою до суду Кооператив грошові кошти не сплатив. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено: - позивачу строк у п'ятнадцять днів: • з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви (для огляду); • з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини; - відповідачу строк у п'ятнадцять днів: • з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду: відзив на позов з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини; на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) статуту; документи, що підтверджують повноваження представників (накази, довіреності, тощо), оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи; • з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь на відзив з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини. Ухвалу суду від 17.08.2018 надіслано на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали; до матеріалів справи долучено конверт-повернення з місцезнаходження відповідача з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання». Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Разом з тим, відповідач у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами. Позивач 12.09.2018 подав суду документи підготовлені на виконання вимог ухвали суду від 17.08.2018. Крім того, 12.09.2018 позивач подав суду оригінали документів копії яких долучення до матеріалів справи. Судом оглянуто оригінали документів, встановлено їх відповідність наявним в матеріалах справи копіям та листом від 12.09.2018 повернуто такі оригінали позивачу. Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ: 13.04.2010 Товариством (постачальник) і Кооперативом (абонент) укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов'язується надати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах Договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі – Правила №190), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за №403/6691 (далі – Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за Договором (пункт 1.1 Договору). Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно зі   статтею 526 ЦК України   зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами статті 525 ЦК України   одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Надання послуг з постачання питної води та водовідведення позивачем підтверджується актами про зняття показань з приладів обліку, підписаними уповноваженими представниками сторін, а також реєстрами дебетових повідомлень. Згідно з пунктом 2.1 Правил №190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги», яким, згідно пунктом 2.2 Правил            №190, визначаються істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Як вбачається з матеріалів справи за період з 01.07.2016 по 30.04.2018 відповідачу було нараховано до сплати 423   369,27 грн. На підтвердження факту виконання Договору за вказаний період позивачем було надано акти про зняття показників з приладів обліку. Матеріали справи містять докази часткового погашення відповідачем заборгованості за Договором у сумі 321   810,66 грн. Разом з тим, документального підтвердження погашення заборгованості у сумі  101   558,61 грн. за Договором матеріали справи не містять. Отже, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню. Крім заявленої суми основної заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача 18 355,06 грн. втрат від інфляції і 3 976,35 грн. 3% річних. За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Судом перевірено розрахунок сум та періодів нарахування втрат від інфляції і 3% річних та встановлено, що вони розраховані правильно. Отже, стягненню з відповідача підлягає 18 355,06 грн. втрат від інфляції і 3 976,35 грн. 3% річних. Що ж до стягнення 8 349,24 грн. пені і 5 077,93 грн. штрафу, то слід зазначити таке. У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України). Пунктом 4.2 Договорів встановлено, що у разі порушення строків виконання зобов'язання з оплати за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі – ГК України) і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. За безпідставну відмову оплатити надісланий рахунок або вимогу щодо оплати абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити (пункт 4.6 Договору). За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Судом перевірено розрахунок сум та періодів нарахування пені і розрахунок сум штрафу та встановлено, що вони розраховані правильно. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 8 349,24 грн. пені і 5 077,93 грн. штрафу. Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню. За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача. Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва ВИРІШИВ: 1. Позов приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а; ідентифікаційний код 03327664) до житлово-будівельного кооперативу «Верстат-13» (03146, м. Київ, вул. Героїв Космосу, 19; ідентифікаційний код 22885757) про стягнення 137   317,20 грн. задовольнити повністю. 2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Верстат-13» (03146, м. Київ, вул. Героїв Космосу, 19; ідентифікаційний код 22885757) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а; ідентифікаційний код 03327664): 101   558 (сто одну тисячу п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 61 коп. основного боргу; 18   355 (вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 06 коп. втрат від інфляції; 8   349 (вісім тисяч триста сорок дев'ять) грн. 24 коп. пені; 3   976 (три тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. 35 коп. 3% річних; 5   077 (п'ять тисяч сімдесят сім) грн. 93 коп. штрафу і 2 059 (дві тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 76 коп. судового збору. 3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 17.10.2018. Суддя                                                                                                                        І.Д. Курдельчук