Рішення

від 06.09.2018 по справі 910/17160/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.09.2018Справа № 910/17160/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс Сесіль

до відповідача товариство з обмеженою відповідальністю ВЕРДАН

про стягнення 462 500 грн.,

Представники:

від позивача Дворцов В.І. (за дов.)

від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс Сесіль звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Раден про стягнення 462 500 грн.

Позовні вимоги мотивовані відмовою позивача від договору про виконання робіт № 0308/1 від 03.08.2016 (далі - Договір) у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків щодо усунення недоліків у містобудівному розрахунку, внаслідок чого у відповідача виник обов'язок повернути отриманий за договором авансовий платіж у розмірі 462 500 грн..

Обґрунтовуючи наявність недоліків у виконаному відповідачем в рамках Договору містобудівному розрахунку (під влаштування реабілітаційно-оздоровчого центру із зоною відпочинку на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва, кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:90:190:0023), позивач послався на лист № 1237/16/012/27-16 від 21.10.2016 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яким відмовлено в наданні містобудівних умов та обмежень у зв'язку з необхідністю доопрацювання містобудівного розрахунку. Цей лист містить дані про недоліки містобудівного розрахунку.

Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі. Заперечення відповідача ґрунтуються на такому:

- містобудівний розрахунок прийнято позивачем буз зауважень, про що свідчить відповідний підписаний акт від 03.10.2016;

- про необхідність доопрацювання містобудівного розрахунку відповідач дізнався тільки 02.09.2017, отримавши листа позивача від 19.07.2017. До цього часу питання недоліків позивачем не піднімалось, навпаки, у лютому 2017 року під час наради позивачем запропоновано тимчасово призупинити співпрацю виконання робіт за Договором, у зв'язку з чим відповідачем надано позивачу виконаний анотований звіт за проектом Реабілітаційно-оздоровчий центр із зоною відпочинку на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва стадії П та для підписання відповідний акт приймання-передачі виконаних робіт. Оскільки обґрунтованих заперечень щодо підписання акту приймання-передачі робіт від позивача не надійшло, ці роботи, у розумінні п. 3.5 Договору, є прийнятими;

- Договір є чинним і пропозицій щодо його розірвання до відповідача не надходило;

- містобудівний розрахунок відповідає вимогам Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , підтвердженням чого є висновок спеціаліста № 1-210218, складений 21.02.2018, відповідно до якого містобудівний розрахунок виконаний на 100% та відповідає вимогам Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Позивач, обґрунтовуючи свої доводи щодо розірвання Договору, посилається на лист від 15.09.2017, який містить відмову від Договору. Цей лист повернуто позивачеві внаслідок закінчення терміну зберігання, тобто внаслідок ухилення відповідача від прийняття кореспонденції, що, на його думку, не спростовує факту реалізації ним свого права на відмову від Договору відповідно до ч. 3 ст. 849 ЦК України та настання правових наслідків такої відмови. Не погоджуючись з твердженнями відповідача щодо прийняття анотованого звіту за проектом Реабілітаційно-оздоровчий центр із зоною відпочинку на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва стадії П , позивач вказує на свою відмову від прийняття цих робіт, яка була наведена у листі від 21.04.2017. Відповідач відмовився від отримання цього листа, у зв'язку з чим повторна відмова була направлена листом від 19.07.2017. Невідповідність виконаного відповідачем містобудівного розрахунку було встановлено тільки Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), а тому при підписанні акту приймання-передачі цих робіт позивач позбавлений був можливості виявити недоліки на стадії прийняття.

Також відповідач звернувся з клопотанням про призначення у справі експертизи містобудівного розрахунку, посилаючись на те, що у матеріалах справи є докази, які суперечать один одному. Так, позивач посилається на лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.10.2016 № 1237/16/012/27-16 та лист фізичної особи-підприємця Мірводи Н.В., в якому зазначено, що доопрацювання містобудівного розрахунку фактично неможливо третьою особою без вивчення його в повному обсязі, тоді як, відповідно до висновку спеціаліста № 1-210218 від 21.02.2018, містобудівний розрахунок виконаний на 100% та відповідає вимогам Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Позивач проти призначення експертизи заперечив, вважаючи, що відсутні підстави для дослідження містобудівного розрахунку, оскільки Департамент містобудування та архітектури вказав не на формальні вимоги до містобудівного розрахунку, а на розбіжності і недоліки в описі об'єкта будівництва, а тому відповідність містобудівного розрахунку вимогам ДБН не є предметом доказування.

Суд своєю ухвалою від 26.03.2018 призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинив провадження у справі до отримання висновку експерта.

Суд виходив з того, що підставою позову є порушення відповідачем своїх обов'язків щодо усунення недоліків у містобудівному розрахунку. Отже, одними із обставин, які підлягають встановленню, є обставини щодо наявності чи відсутності цих недоліків, і ці обставини матимуть визначальний вплив на висновок про порушення відповідачем свого обов'язку щодо їх усунення. Для з'ясування цих обставин потрібні спеціальні знання у галузі будівництва, і жодною зі сторін не надано висновку експерта з цих питань (висновок спеціаліста № 1-210218 не є висновком експерта).

30.05.2018 Київський апеляційний господарський суд скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2018.

10.07.2018 суд призначив підготовче засідання на 27.07.2018.

Представник позивача подав клопотання про заміну назви відповідача з Компанія Раден на ВЕРДАН . Організаційно-правова форма не змінена.

Суд своєю ухвалою від 27.07.2018 замінив назву відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Раден на товариство з обмеженою відповідальністю ВЕРДАН , закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначив на 06.09.2018.

У судове засідання 06.09.2018 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суду не повідомив.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

03.08.2016 товариство з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс Сесіль (замовник) та товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Раден (виконавець) уклали договір про виконання робіт № 0308/1, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати містобудівний розрахунок та проектні роботи стадії: Проект та Робоча документація під влаштування реабілітаційно-оздоровчого центру із зоною відпочинку на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:190:0023 (далі - Договір).

Строк виконання робіт складає 180 календарних днів з моменту отримання авансового платежу, передбаченого п. 2.2.1 цього Договору, без урахування терміну погодження (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.5 Договору, склад робіт визначений в додатках № 3 (зведений кошторис), № 3-1 (кошторис № 1)

В додатку № 3 до Договору сторони визначили такий склад і вартість робіт:

1. Розробка містобудівного розрахунку - 250 000,00 грн.

2. Технічне супроводження - 50 000,00 грн.

3. Стадія П . Кошторис № 1 - 250 000,00 грн.

4. Стадія РД - 375 000,00 грн.

Згідно з розділом 2 Договору, вартість виконання робіт, що передбачені цим Договором становить 925 000,00 грн. та сплачується у такому порядку:

- протягом 10 робочих днів з дати підписання цього Договору замовник сплачує виконавцю авансовий платіж у розмірі 50% від вартості виконання робіт, що становить 462 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 77 083,33 грн.;

- протягом 10 робочих днів з дати затвердження замовником документації Стадії П , замовник сплачує виконавцю платіж у розмірі 35% від вартості виконання робіт, що становить 323 750,00 грн.

Остаточний розрахунок з виконавцем за виконані роботи передбачені цим Договором замовник здійснює протягом 10 робочих днів з дати надання виконавцем замовнику документації Стадії РД та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 3.7 Договору, замовник при технічному супроводі виконавця подає містобудівний розрахунок до Департаменту містобудування та архітектури КМДА для підготовки містобудівних умов та обмежень.

У разі виникнення зауважень в частині робіт, які виконував виконавець, відповідно до завдання зі сторони державних органів, установ, підприємств та організацій, виконавець за власні кошти вносить відповідні зміни та доповнення, здійснює необхідні доопрацювання проектної документації, в частині робіт, які він виконував (п. 3. 9 Договору).

Додатком № 4 до Договору є завдання на проектування, яке визначає основні дані та вимоги до робіт, що є предметом Договору.

За своєю правовою природою Договір є договором підряду на проведення проектних робіт, оскільки передбачає зобов'язання відповідача розробити за завданням позивача проектну документацію, і зобов'язання замовника прийняти та оплати їх (ст. 887 ЦК України).

11.08.2016 позивач сплатив авансовий платіж у розмірі 462 500,00 грн.

На виконання Договору відповідач розробив містобудівний розрахунок під влаштування реабілітаційно-оздоровчого центру із зоною відпочинку на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:190:0023, який 03.10.2016 передав позивачу. Приймання-передачу розробленого містобудівного розрахунку сторони оформили актом здачі-приймання виконаних робіт № 1.

За умовами Договору (п. 3.7) цей містобудівний розрахунок підлягав подачі позивачем як замовником до Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації для підготовки містобудівних умов та обмежень. При цьому на відповідача, як на виконавця, покладався обов'язок забезпечити технічний супровід.

11.10.2016 позивач подав до Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації розроблений відповідачем містобудівний розрахунок, звернувшись з відповідною заявою про надання містобудівних умов та обмежень.

21.10.2016 Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації вказав позивачу на необхідність доопрацювання містобудівного розрахунку (лист № 1237/16/012/27-16 від 21.10.2016). Зокрема, відповідно до цього листа, слід було:

- об'єкти будівництва розмістити поза межами прибережної захисної смуги;

- доповнити містобудівний розрахунок поверховими планами та фасадами будівель із зазначенням габаритних розмірів;

- наміри забудови привести у відповідність до цільового призначення земельної ділянки (текстова частина містобудівного розрахунку містить інформацію про будівництво житлових будинків та офісних приміщень);

- розробити пішохідно-транспортну схему;

- виконати вимоги абзацу 2 розділу 8.3 договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. 14.03.2008 та зареєстрованого в реєстрі за № 397.

Документальним підтвердженням здійснення позивачем дій щодо повідомлення відповідача про необхідність доопрацювання містобудівного розрахунку є лист № 3 від 21.04.2017. Твердження позивача про те, що зауваження Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації щодо містобудівного розрахунку направлені відповідачу 12.12.2016 жодним чином не підтверджені, а тому не є доведеними. В рівній мірі відсутні докази ініціювання позивачем у лютому 2017 року тимчасового призупинення співпраці за Договором, на що вказує відповідач. З огляду на це ця обставина також не є доведена.

Позивачем було направлено лист № 3 від 21.04.2017 за результатами розгляду наданого відповідачем Анатованого звіту по проекту Реабілітаційно-оздоровчого центру із зоною відпочинку на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва . Позивач відмовився приймати цей звіт у зв'язку з тим, що перелічені роботи не відповідають складу та вартості. Також цей лист містить пропозицію направити представника з метою узгодження доопрацювань містобудівного розрахунку, недоліки якого наведені у листі Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації від 21.10.2016.

Повнота та якість виконання анотованого звіту не покладена позивачем в подальшому в підставу відмови від Договору, у зв'язку з чим ці обставини не є такими, що підлягають встановленню під час вирішення спору. Водночас, підлягають оцінці судом доводи сторін, які стосуються якості виконаного містобудівного розрахунку, порядку прийняття цих робіт, оскільки ці критерії впливають на факт чинності правовідношення між сторонами.

У зв'язку з цим слід зазначити, що у розумінні Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон), містобудівними умови та обмеженнями забудови земельної ділянки є документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. Містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних (ч. 1 ст. 29 Закону), отримання яких, виходячи з приписів ст. 26 Закону, є першим етапом з встановленого законом порядку проектування та будівництва об'єктів.

Наступним етапом проектування та будівництва є розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи.

Встановлена Законом етапність проектування та будівництва об'єктів та наявність хронологічної послідовності настання цих етапів зумовлює залежність їх одного від іншого та неможливість виконання наступного етапу до завершення і отримання результатів попереднього.

Необхідною умовою отримання містобудівних умов та обмежень як складової частини етапу отримання вихідних даних у спірний період (до 26.12.2017), відповідно до п. 2.2 розділу ІІ Порядку надання містобудівних умов та обмежень, забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (були чинні до 26.12.2017), є наявність містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, згідно з вказаним вище Порядком, є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Як зазначено вище, згідно з умовами Договору (п. 3.7) містобудівний розрахунок підлягав подачі позивачем як замовникам до Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації для підготовки містобудівних умов та обмежень. При цьому на відповідача, як на виконавця, покладався обов'язок забезпечити технічний супровід. Виконання містобудівного розрахунку було одним з обов'язків відповідача за Договором.

Вирішуючи питання щодо якості виконаного відповідачем містобудівного розрахунку, за відсутності доказу, який би мав статус висновку експерта (ст. 98 ГПК України), суд змушений керуватись зауваженнями, наведеними 21.10.2016 Департаментом містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації у листі № 1237/16/012/27-16 від 21.10.2016. Оскільки заперечення, які зазначені у цьому листі, відповідачем допустимими доказами (ст. 77 ГПК України) не спростовані, суд вважає, що має місце порушення відповідачем своїх обов'язків щодо якості виконаних робіт.

Сам по собі факт відсутності претензій у позивача при прийманні робіт не є ознакою належної якості робіт або відсутності ретельності зі сторони позивача при їх прийманні, оскільки їх можна кваліфікувати як прихованими недоліками, тобто такими, що не могли бути встановленими при звичайному способі прийняття (ч. 3 ст. 853 ЦК України).

Отже, недоліки містобудівного розрахунку свідчать про неможливість завершення першого етапу з встановленого законом порядку проектування та будівництва об'єктів.

Згідно з частиною 3 статті 849 ЦК України, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Пропозиції щодо усунення недоліків містобудівного розрахунку з зазначенням строку усунення позивачем було адресовано відповідачу листом № 3 від 21.04.2017 та повторно листом № 2-19-07/17 від 19.07.2017. Якщо лист № 3 від 21.04.2017 було надіслано звичайною кореспонденцією (з описом вкладення), то лист № 2-19-07/17 від 19.07.2017 надіслано рекомендованою кореспонденцією, який, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримано відповідачем 25.07.2017.

Відповідач на пропозиції позивача не відреагував.

Оскільки відповідач не усунув недоліки містобудівного розрахунку у визначений позивачем строк, останній правомірно скористався наданим ч. 4 ст. 849 ЦК України правом відмови від Договору, надіславши 15.09.2017 листа № 1-15-09/17. Цей лист було повернуто на адресу позивача за закінченням терміну зберігання. Водночас, ця обставина не свідчить про ненастання правових наслідків відмови, оскільки право відмови не зумовлено вчиненням дій щодо його акцепту тощо.

Правовим наслідком відмови від Договору є його розірвання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управне на сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань - причиною.

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідачем зобов'язання, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Суд вважає доведеним наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язання відповідачем та завданням позивачеві збитків у розмірі 462 500,00 грн., які є понесеними витратами за розірваним Договором, що є вартістю невиконаних відповідачем робіт.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс Сесіль до товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРДАН про стягнення 462 500,00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРДАН (Харківське шосе, 182, м. Київ, 02121, код 39221097) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс Сесіль (вул. Бульварно-Кудрявська, 22 літера А, м. Київ, 01601, код 35181415) 462 500,00 грн., 6 937,50 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 16.10.2018.

Суддя С. А. Ковтун