Рішення

від 27.09.2018 по справі 910/9240/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.09.2018Справа № 910/9240/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом публічного акціонерного товариства "ВЕРНУМ БАНК"

до товариства з обмеженою відповідальністю "СФК СЕРВІСЕЗ"

про стягнення 15 866 975,18 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Стародуб І.В. (довіреність № 20 від 15.03.18)

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "ВЕРНУМ БАНК" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СФК СЕРВІСЕЗ" (надалі - відповідач) про стягнення 15 866 975,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору на відкриття відновлюваної кредитної лінії № КЮ-274 від 22.06.2017.

У зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 15 866 975,18 грн., з яких: 14 000 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 1 124 722,22 грн. - прострочені проценти, 327 890,41 грн. - пеня за простроченою кредитною заборгованістю, 66 310,40 грн. - пеня за простроченими процентами та 348 052,15 грн. - штрафні санкції за п. 8.2 спірного договору в розмірі 30 % річних від суми простроченої заборгованості.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2018 відкрито провадження у справі № 910/9240/18 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.08.2018.

16.08.2018 відкладено підготовче засідання на 30.08.2018 та викликано відповідача в наступне судове засідання.

30.08.2018 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій викладено кожну суму, заявлену до стягнення в прохальній частині, а також долучено документи.

30.08.2018 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представники сторін у підготовче засідання 30.08.2018 не з'явились, відповідач відзив не надав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.09.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 27.09.2018 позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений ухвалами, направленими на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

22.06.2017 між публічним акціонерним товариством "ВЕРНУМ БАНК" (позивач, кредитор) та товариства з обмеженою відповідальністю "СФК СЕРВІСЕЗ" (відповідач, позивальник) укладено кредитний договір № КЮ-274 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор відкриває позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію та зобов'язується надавати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених цим кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі передбачені цим договором. Кредит надається в грошовій формі в сумі кредитного ліміту в розмірі 14 000 000,00 грн. з встановленням процентної ставки у розмірі 23% річних та кінцевим терміном повернення кредиту - 17.06.2018.

Надання окремої частини кредиту здійснюється кредитором на підставі наданої позичальником письмової заяви про перерахування кредитних коштів за встановленої кредитором формою, підписаної уповноваженою особою позичальника та завіреної печаткою позичальника з зазначенням реквізитів для перерахування кредитором кредитних коштів (п. 2.2. кредитного договору).

Пунктом 4.5. кредитного договору передбачено, що сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк не пізніше 10-го (десятого) числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів на рахунок № 20680000107913, виходячи з фактичної заборгованості за кредитом. Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються позичальником одночасно з остаточним поверненням кредиту. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів вважається простроченою та переноситься кредитором на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів не пізніше наступного банківського дня після встановленого строку сплати процентів.

Згідно з п. 4.8. кредитного договору, при надходженні грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитом, процентами, комісіями кредитора та іншими платежами за цим договором, встановлюється наступна черговість виконання зобов'язань позичальника:

сплата прострочених процентів за користування кредитом та комісій кредитора (за їх наявності);

сплата строкових процентів за користування кредитом та комісій кредитора (за їх наявності);

сплата простроченої заборгованості за кредитом;

сплата строкової заборгованості за кредитом;

сплата пені за прострочення процентів;сплата пені за прострочення повернення кредиту;

сплата передбачених цим договором штрафних санкцій та інших платежів (за їх наявності);

відшкодування витрат, пов'язаних з одержанням виконання зобов'язань позичальника за цим договором.

Пунктом 6.1.2 кредитного договору встановлений обов'язок позичальника своєчасно повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та комісії (винагороди) кредитору, в порядку, передбаченому цим договором.

У пункті 8.1 кредитного договору сторони погодили, що у випадку порушення строків (термінів) кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісії (винагород) кредитора, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 8.2. кредитного договору, у випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту або процентів позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованим процентами та іншими платежами згідно з цим кредитним договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми, за весь час прострочення.

Пунктом 8.5 кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний сплатити нараховані штрафні санкції за весь час прострочення ним виконання своїх зобов'язань за цим договором, починаючи з дня, наступного за днем коди зобов'язання мало бути виконане до дня його фактичного виконання.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що виконання умов договору № КЮ-274 на відкриття відновлюваної кредитної лінії від 22.06.2017 позичальнику були надані кредитні кошти, що підтверджується меморіальними ордерами № 73953 від 23.06.2017, № 79269 від 26.06.2017, № 84702 від 27.06.2017, № 96481 від 30.06.2017, № 958 від 03.07.2017, № 6203 від 04.07.2017, № 11226 від 05.07.2017, № 11141 від 03.08.2017, проте позичальник, у порушення умов вказаного договору, допустив прострочення виконання договірних зобов'язань, у зв'язку з чим позивачем на адресу позичальника направлена вимога №3327 від 05.07.2018. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на 05.07.2018 заборгованість позичальника за кредитним договором становить 14 000 000,00 грн. - прострочена кредитна заборгованість; 1 124 722,22 грн. - заборгованість за простроченими процентами.

У зв'язку з простроченням позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором позивачем нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 327 890,41 грн., пеня за несвоєчасне повернення процентів у розмірі 66 310,40 грн., 30% згідно з п. 8.2. договору у розмірі 348 052,15 грн.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Як встановлено судом, банк взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу згідно з меморіальними ордерами № 73953 від 23.06.2017, № 79269 від 26.06.2017, № 84702 від 27.06.2017, № 96481 від 30.06.2017, № 958 від 03.07.2017, № 6203 від 04.07.2017, № 11226 від 05.07.2017, № 11141 від 03.08.2017 та банківськими виписками кредитні кошти в сумі 14 000 000,00 грн.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи (банківськими виписками з рахунку позичальника) підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором в частині повернення всієї суми кредиту та сплати процентів в строки встановлені кредитним договором.

Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, суд встановив, що даний розрахунок є арифметично вірним та здійснений у відповідності до умов кредитного договору.

Відповідачем не було надано суду жодних доказів в підтвердження відсутності заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки заборгованість за простроченим кредитом у розмірі 14 000 000,00 грн. та за простроченими процентами у розмірі 1 124 722,22 грн. належним чином доведена, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором позивачем нараховані та заявлені до стягнення пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 327 890,41 грн., пеня за несвоєчасне повернення процентів у розмірі 66 310,40 грн., 30% річних за прострочення повернення кредиту та процентів, згідно з п. 8.2. договору в розмірі 348 052,15 грн.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплати процентів, визначених договором, передбачена п. 8.1. кредитного договору.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.

В пункті 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

У пункті 8.2 кредитного договору сторони погодили, що у випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту або процентів відповідач сплачує позивачу 30% річних від простроченої суми, за весь час прострочення.

Перевіривши розрахунки пені та 30% річних, судом встановлено, що позивачем допущено помилки при розрахунку та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 327 890,41 грн., пеня за несвоєчасне повернення процентів у розмірі 50 620,73 грн. та 30% річних за прострочення повернення кредиту та сплати процентів у загальній сумі 334 208,33 грн., у зв'язку з чим вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати зі сплати судового з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СФК СЕРВІСЕЗ" (04086, м. Київ, вул. О. Теліги, буд. 41, ідентифікаційний код 36691512) на користь публічного акціонерного товариства "ВЕРНУМ БАНК" (02094, м. Київ, проспект Гагаріна Юрія, будинок 17-В, ідентифікаційний код 36301800) 14 000 000,00 грн. (чотирнадцять мільйонів грн. 00 коп.) простроченої заборгованості за кредитом, 1 124 722,22 грн. (один мільйон сто двадцять чотири тисячі сімсот двадцять дві грн. 22 коп.) заборгованості за простроченими процентами, 327 890,41 грн. (триста двадцять сім тисяч вісімсот дев'яносто грн. 41 коп.) пені за простроченою кредитною заборгованістю, 50 620,73 грн. (п'ятдесят тисяч шістсот двадцять грн. 73 коп.) пені за простроченими процентами, 334 208,33 грн. (триста тридцять чотири тисячі двісті вісім грн. 33 коп.) 30% річних за прострочення повернення кредиту та процентів та 237 561,63 грн. (двісті тридцять сім тисяч п'ятсот шістдесят одну грн. 63 коп.) витрат зі сплати судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.10.2018

Суддя О.Г. Удалова