ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
12 жовтня 2018 року Справа № 913/1219/15
Провадження №5/913/1219/15
про стягнення 11246383 грн 06 коп.
Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" від 24.09.2018 №110.20-15/5947/89018/2018-12/вих на бездіяльність державного виконавця
Орган виконання судового рішення - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області , м.Сєвєродонецьк Луганської області
Секретар судового засідання - Рвачов О.О.
Представники сторін та органу виконання рішення у судове засідання не прибули,
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Луганської області від 09.02.2016 у справі №913/1219/15 позов ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал» задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал» на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління прострочений борг в сумі 7190872 грн 15 коп., прострочені відсотки по кредиту в сумі 1653999 грн 11 коп., прострочену комісію за резервування коштів в сумі 9954 грн 98 коп., 3% річних по простроченому основному боргу в сумі 84329 грн 42 коп., 3% річних по прострочених відсотках в сумі 26528 грн 43 коп., 3% річних по простроченій комісії в сумі 227 грн 58 коп., інфляційні втрати по прострочених відсотках в сумі 300350 грн 56 коп., судовий збір в сумі 138993 грн 93 коп.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного рішення 23.02.2016 видано відповідний наказ.
Від ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 03.10.2018 через канцелярію суду надійшла скарга від 24.09.2018 №110.20-15/5947/89018/2018-12/вих на бездіяльність державного виконавця щодо відмови від проведення виконавчих дій відносно керівника боржника - ТОВ «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал» з приводу невиконання рішення суду.
В обґрунтування скарги, заявник вказує, що державний виконавець неправомірно відмовив стягувачу у вчиненні заходів, спрямованих на розшук та встановлення даних керівника юридичної особи боржника - ОСОБА_1, яким підписано кредитний договір зі сторони позичальника, для отримання пояснень.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.10.2018 скаргу призначено до розгляду на 12.10.2018 (суддя Косенко Т.В.).
У зв'язку з отриманням суддею Косенко Т.В. листка непрацездатності 09.10.2018, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2018, скаргу передано на розгляд судді Шеліхіній Р.М.
У судове засідання 12.10.2018 представники сторін та органу виконання рішення не прибули.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу вищої сили, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області 16.03.2018 було відкрито виконавче провадження №50478236 на підставі наказу господарського суду Луганської області від 23.02.2016 у даній справі.
Заявою від 14.08.2018 №110.20-30/5237/75679/2018-12/вих стягувач (заявник скарги) звернувся до органу виконання рішення з вимогою про направлення запитів до відповідних органів для отримання інформації щодо місця реєстрації, перебування, інформації щодо перетинання державного кордону та інформації про доходи та наявні рахунки у фінансових установах щодо директора ТОВ «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал» - ОСОБА_1
З листа виконавчої служби від 19.09.2018 №6260 вбачається, що державним виконавцем вчинено дії щодо розшуку транспортних засобів належних ТОВ «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал» . У здійсненні дій, вказаних у заяві стягувача, виконавча служба відмовила, мотивуючи тим, що боржником за виконавчим документом є юридична особа - ТОВ «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал» , а не ОСОБА_1 і державний виконавець не має можливості встановлювати місце перебування, отримувати інформацію, яка відноситься до персональних даних та перевіряти майновий стан керівника підприємства боржника. Крім того, у листі державний виконавець повідомив стягувача, що у нього відсутня можливість надіслати виклик керівнику боржника на територію непідконтрольну українській владі для надання пояснень, у зв'язку з чим, стягувач звернувся зі скаргою на бездіяльність державного виконавця.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» , іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
З матеріалів справи та виконавчого документа вбачається, що боржником є юридична особа - ТОВ «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал» , а не директор або інша посадова особа заводу.
За таких підстав, державний виконавець не має права вчиняти будь-які дії відносно фізичних осіб - посадових осіб підприємства боржника, передбачені законом для виконання судового рішення про стягнення грошових коштів з юридичної особи.
Жодним законодавчим актом не передбачено того, що посадова особа підприємства боржника у виконавчому провадженні, повинна нести відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, якою вона керує.
Статтею 33 Конституції України передбачено право кожному, хто на законних підставах перебуває на території України на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Рішення суду про стягнення коштів з юридичної особи не є законним обмеженням прав та свобод громадянина, який керує (або керував) юридичною особою боржника.
Також частиною другою ст.61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Виконавча служба надала стягувачу письмову інформацію від 19.09.2018 №6260 про те що за виконавчим документом боржником є ТОВ «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал» і державний виконавець не має права встановлювати місце перебування, перевіряти майновий стан та встановлювати інші персональні дані фізичної особи ОСОБА_1 - керівника юридичної особи боржника.
Також в інформації виконавча служба повідомила, що боржник зареєстрований на території непідконтрольній українській владі та у державного виконавця не має можливості надіслати виклик керівнику юридичної особи боржника для надання пояснень.
Згідно зі статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Відповідно до статті 48 цього Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
За приписами статті 52 цього Закону виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
З огляду на викладені норми, державний виконавець повинен накласти арешт на майно боржника там, де воно перебуває.
Усі дії відносно нерухомого майна вносяться в державний реєстр обтяжень прав на об'єкти нерухомості, тому державний виконавець повинен мати необхідні документи щодо цього нерухомого майна. Такої можливості у державного виконавця немає, оскільки майно та документи знаходиться на території непідконтрольній українській владі.
Стосовно вимоги заявника скарги щодо зобов'язання начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області постійно здійснювати державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2, суд зазначає наступне.
В п.2 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
З огляду на ці норми і на ст.19 Конституції України у суду відсутні підстави зобов'язувати державного службовця до виконання ним дій, безпосередньо встановлених до виконання законом.
У разі якщо державний службовець не виконує дій, встановлених законом, тоді вирішується питання на відповідність займаній посаді у встановленому законом порядку.
За таких обставин, на підставі ст.ст. 19, 33, 61 Конституції України, у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 19, 33, 61 Конституції України, ст.ст. 234, 235, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
у х в а л и в :
1.У задоволенні скарги ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" від 24.09.2018 №110.20-15/5947/89018/2018-12/вих на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею -17.10.2018 і підлягає оскарженню.
Суддя Р.М. Шеліхіна
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2018 |
Оприлюднено | 17.10.2018 |
Номер документу | 77148967 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Шеліхіна Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні