Рішення

від 12.10.2018 по справі 916/1695/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1695/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 директор (НОМЕР_1), ОСОБА_2 (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Елеман» (65104, м. Одеса, пр-т Маршала Жукова, буд. 101/10);

до відповідача: Приватного акціонерного товариства „Весело-кутський комбінат хлібопродуктів» (67121, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, вул. Леніна, буд. 2)

про стягнення 178062 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Елеман» (надалі - ТОВ „Елеман» ) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №1828/18 від 10.08.2018р.) до відповідача - Приватного акціонерного товариства „Весело-кутський комбінат хлібопродуктів» (надалі - ПРАТ „Весело-кутський комбінат хлібопродуктів» ), в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 178062,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі накладної №20170801152 від 01.08.2017р., позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 695304,00 грн., а також надано послуги згідно акту виконаних послуг №19 від 01.08.2017р. на суму 4800,00 грн., між тим відповідач, за фактично отриманий товар та надані послуги не розрахувався у повному обсязі, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду. При цьому, позивач зазначає, що у червні 2018 року звертався до відповідача з письмовою вимогою про сплату існуючої заборгованості, між тим, за твердженням позивача вказана вимога залишилась без відповіді та задоволення.

Правовими підставами для звернення з даним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю „Елеман» , зокрема, визначено положення ст.ст.205, 509, 525, 526, 530, 626, 628, 629, 712, 901, 903 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 175, 181,193, 222 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 13.08.2018 року, за даним позовом відкрито провадження у справі №916/1695/18 за правилами спрощеного позовного провадження, із призначенням судового засідання.

У судовому засіданні від 31.08.2018 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 01.10.2018р.

У судовому засіданні від 01.10.2018р. судом було оголошено про перерву у розгляді справи до 12.10.2018р.

У судовому засіданні від 12.10.2018 року, судом було оголошено про помилковість оголошення про закриття підготовчого провадження у попередньому судовому засіданні, оскільки дана справа розглядається у спрощеному позовному провадженні.

У судовому засіданні від 12.10.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі. Крім того, у даному судовому засіданні представник зазначив, що вірною датою складання рахунку №152 - 02.06.2017 року, а зазначення рахунку в накладній та акті від 02.06.2016р. та від 16.06.2017р. є помилкою. Отже, представник позивача зазначив, що спірні правовідносини сторін стосуються рахунку №152 від 02.06.2017 року.

Відповідач про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, про що свідчить наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових відправлень, між тим у судові засідання не з'являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзиву на позов не надав, як і будь-яких інших заперечень по суті спору.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.10.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 17.10.2018р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено матеріалами справи, згідно накладної №20170801152 від 01.08.2017 року на суму 695304,00 грн. та акту виконаних послуг №19 від 01.08.2017р. на суму 4800,00 грн. ТОВ „Елеман» було поставлено товар та надано послуги ПРАТ „Весело-кутський комбінат хлібопродуктів» загальною вартістю 700104,00 грн.

При цьому, позивачем було виставлено до сплати ПРАТ „Весело-кутський комбінат хлібопродуктів» рахунок №152 від 02.06.2017р. на суму 700104,00 грн. з зазначенням, що вказаний рахунок дійсний до сплати у продовж 7-ми банківських днів.

Положеннями ст. 208 Цивільного кодексу України, передбачено обов'язкову письмову форму для правочинів між юридичними особами. В свою чергу, відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

При цьому, у відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Проаналізувавши наведені положення чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що шляхом підписання між сторонами по справі вищевказаної накладної та акта надання послуг, з дотриманням вимог ст. 712, 901 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору поставки товарів з елементами надання послуг.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Разом з тим, як встановлено матеріалами справи, згідно виписки банку від 08.08.2018 року, ПРАТ „Весело-кутський комбінат хлібопродуктів» , за фактично отриманий товар та надані послуги розрахувався частково сплативши грошові кошти у розмірі 522042,00 грн.

Водночас, 22.06.2018 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою вих. №237 від 21.06.2018р. про сплату заборгованості у сумі 178062,00 грн. у термін протягом 7-ми днів з моменту отримання даної вимоги. Зазначена вимога була отримана відповідачем 25.06.2018 року.

Відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України, обов'язок по сплаті боргу виник у ПРАТ „Весело-кутський комбінат хлібопродуктів» 02.07.2018р., тобто з моменту спливу семиденного строку з дня пред'явлення письмової вимоги ТОВ „Елеман» .

Таким чином, в порушення вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ПРАТ „Весело-кутський комбінат хлібопродуктів» оплату у повному обсязі за поставлений товар та надані послуги не здійснило.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідачем неналежним чином виконувались зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару та наданих послуг, внаслідок чого у нього станом на момент розгляду справи наявний борг перед позивачем в сумі 178062,00 грн.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Елеман» та стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 178062,00 грн.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Весело-кутський комбінат хлібопродуктів» (67121, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, вул. Леніна, буд. 2; код ЄДРПОУ 00955294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Елеман» (65104, м. Одеса, пр-т Маршала Жукова, буд. 101/10; код ЄДРПОУ 40433416) 178062/сто сімдесят вісім тисяч шістдесят дві/грн. заборгованості та 2670/дві тисячі шістсот сімдесят/грн. 93 судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17 жовтня 2018 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська