Рішення

від 02.10.2018 по справі 917/688/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2018 Справа № 917/688/18

за позовом закритого акціонерного товариства "САНТЕХМОНТАЖ-60", м.Харків, вул.Сумська, 130-Б, ідент. код 01414270

до відповідача приватного підприємства "Аерос Плюс", м.Херсон, вул.Перекопська, 20, ідент. код 34525011

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 відділ державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, м.Кременчук, вул.Академіка Маслова, 15/4, ідент. код 34987557

про зняття арешту з майна

Суддя Іванко Лідія Андріївна

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, посв. №1816 від 16.10.2012 року

від відповідача: не з'явилися

від третьої особи: не з'явилися

Розглядається позовна заява закритого акціонерного товариства "САНТЕХМОНТАЖ-60" до приватного підприємства "Аерос Плюс" про зняття арешту з майна, що знаходиться за адресою: м.Кременчук, вул. Ярмаровка, 33.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що нерухоме майно належить йому на праві власності, а тому державним виконавцем Крюківського ВДВС безпідставно накладено на нього арешт в рамках виконавчого провадження № 17901980 про стягнення боргу з ПП "Аерос Плюс".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.07.2018р. позовну заяву ЗАТ "САНТЕХМОНТАЖ-60" (далі - Позивач) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження

Представник відповідача в судове засідання не з явився, відзив на позов не надав. Ухвали суду, які направлялися відповідачу за адресою: м.Херсон, вул.Перекопська, 20 повернулися до суду з відміткою поштового відділення за закінченням строку зберігання .

Оскільки, ухвали суду направлені відповідачу на юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Витяг додається, арк. спр. 44) він вважається повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи.

Суд зазначає, що у відповідності до положень. ч.1 ст.202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 02.10.2018 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст.240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши надіслані учасниками процесу докази, заслухавши представника позивача у судових дебатах суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно будівлі та споруди по вул. Ярмарковій, 33 у м. Кременчук Полтавської області належать на праві власності ЗАТ Сантехмонтаж-60 (згідно до договору № 104 від 07.12.1993 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-10185). Інших власників об'єктів нерухомості за даною адресою немає.

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається наявність арешту на все нерухоме майно за вищевказаною адресою, накладеного постановою АА № 122785 від 24.03.2010 року державного виконавця Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_3 Власником майна вказане ПП Аерос Плюс (код ЄДРПОУ 34525011) , яке майном за даною адресою ніколи не володіло.

Згідно листа № 11789 від 16.03.2018 року ОСОБА_1 ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області повідомив позивача про те, що арешт було накладено в рамках виконавчого провадження №2 17901980, яке 25.08.2010 року було закінчене.

Відповідно до інформаційної довідки № 103770958 від 14.11.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у власності ПП Аерос Плюс немає жодного нерухомого майна, що додатково підтверджує відсутність будь-якого зв'язку даного підприємства з будівлями та спорудами по Ярмарковій, 33 у м. Кременчук Полтавської області, належними позивачу.

Наявність обтяження № 9654574 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна унеможливлює здійснення позивачем правомочності розпорядження нерухомим майном (за вищенаведеною адресою), а факт закінчення виконавчого провадження унеможливлює його зняття органом, що його наклав (третьою особою).

За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна шляхом припинення запису про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна № 9654574 від 24.03.2010 р.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Частинами 1 та 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Зі змісту наведеної норми Закону вбачається, що накладати арешт на майно в процедурі виконавчого провадження надається право лише у випадку, коли таке майно належить на праві власності саме боржнику.

Судом встановлено, що арешт накладено в рамках виконавчого провадження № 17901980 з виконання наказу № 18/158 виданого 04.12.2009р. господарським судом Кіровоградської області про стягнення з ПП "Аерос Плюс" на користь ДП "Ланквітцер-Україна" 29841,37 грн. боргу.

При цьому, доказів, що спірне нерухоме майно належало на праві власності ПП "Аерос Плюс" суду не надано.

Відповідно до положень ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950), що набрала чинності для України з 11.09.1997 та є складовою її правової системи та відповідно до вимог ст. 9 Конституції України, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частини 1 статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Згідно з приписами статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому, частиною 6 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Підставами для визнання права на звільнення майна з-під арешту можуть бути право власності на описане майно або право володіння ним.

При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав, тобто вони мають бути відповідним чином доведені в суді.

Позивачами за таким позовом можуть бути особи, які вважають, що майно, яке перебуває під арештом, належить їм, а не боржникові, можуть звернутись до суду з позовом про звільнення цього майна з-під арешту (виключення майна з опису).

Суд зазначає, що в позовах про звільнення майна з-під арешту позивач має довести наявність юридичних фактів, з якими закон пов'язує право власності на арештоване майно чи право володіння ним на підставі закону чи договору з власником; факт порушення його права. Відповідач має довести свої заперечення проти покладених в основу позову фактів, тому що для боржника, який має в справі відповідну юридичну зацікавленість, має значення вирішення судом питання про належність йому спірного майна, оскільки звільнення його з-під арешту потягне за собою вилучення іншого майна для повного задоволення вимог стягувача.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74, 76, 77, 78, 79 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування; достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зняти з майна, що знаходиться за адресою: м.Кременчук, вул.Ярмаркова, 33 та належить закритому акціонерному товариству "САНТЕХМОНТАЖ-60" (61023, м.Харків, вул.Сумська, 130-Б, ідент. код 01414270) арешт, накладений на підставі постанови АА № 122785 від 24.03.2010 року державного виконавця Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_3, шляхом припинення запису про обтяження (арешт нерухомого майна) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна № 9654574 від 24.03.2010 року.

3. Стягнути з приватного підприємства "Аерос Плюс" (м.Херсон, вул.Перекопська, 20, ідент. код 34525011) на користь закритого акціонерного товариства "САНТЕХМОНТАЖ-60" (м.Харків, вул.Сумська, 130-Б, ідент. код 01414270) 1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 12.10.2018р.

Суддя Іванко Л.А.