Рішення

від 17.10.2018 по справі 826/15234/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2018 року № 826/15234/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомГоловного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві доДитячої клінічної лікарні № 4 Солом'янського району міста Києва про представники сторін:застосування заходів реагування позивача - не з'явився; відповідача - Ізвєков В.В.,

ВСТАНОВИВ:

23.11.2017 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - позивач або ГУ ДСНС України в м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дитячої клінічної лікарні № 4 Солом'янського району міста Києва (надалі - відповідач або ДКЛ № 4), в якому просить суд:

застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації підвального приміщення Дитячої клінічної лікарні № 4 (код ЄДРПОУ 01994037) за адресою: вулиця Академіка Стражеска, 6А у Солом'янському районі міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної позапланової перевірки приміщень та території ДКЛ № 4 за адресою: м. Київ, вул. Академіка Стражеска, 6А (результати якої оформлені актом № 295 від 17.11.2017), працівником ГУ ДСНС України у м. Києві встановлено, що приміщення дитячої клінічної лікарні експлуатуються з численними порушеннями правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей. За наведених обставин, та керуючись нормами ст. ст. 67, 68 і 70 Кодексу цивільного захисту України та ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ГУ ДСНС України у м. Києві звернулося із позовом до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2017 позовну заяву було залишено без руху та зобов'язано позивача усунути недоліки у позовній заяві у п'ятиденний строк з моменту її отримання.

28.12.2017 позивач виконав вимоги суду щодо усунення недоліків позовної заяви, подав через канцелярію суду платіжне доручення № 647 від 22.12.2017 про сплату судового збору у сумі 1 600,00 грн. та уточнив адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 03126, м. Київ, вул. Академіка Стражеска, 6А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.01.2018 (суддя Дегтярьова О.В.) було відкрито провадження в даній адміністративній справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін; призначено перше судове засідання на 21.03.2018. Витребувано: у позивача, серед іншого, письмові пояснення з питання вжитих відповідачем заходів на усунення порушень, зафіксованих в акті перевірки № 295 від 17.11.2017, - станом на день отримання цієї ухвали суду; у відповідача - всі наявні у нього матеріали та документи, що спростовують висновки акта перевірки № 295 від 17.11.2017 або свідчать про повне чи часткове усунення відповідачем порушень, зафіксованих у такому акті (оригінали документів для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчені їх копії для приєднання до матеріалів справи).

На підставі розпорядження № 297 від 22.01.2018 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана справа передана на розгляд судді Пащенка К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2018 (суддя Пащенко К.С.) прийнято справу до свого провадження та призначено справу в підготовче засідання на 19.03.2018.

01.02.2018 через канцелярію суду від ГУ ДСНС України в м. Києві надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначив, що належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, тому якщо відповідач вважає, що порушення виявлені під час перевірки відсутні, він може звернутися із заявою про проведення позапланової перевірки за його бажанням до відповідача, для встановлення відсутності порушень. Однак, навіть якщо відповідачем здійснювались якійсь дії для усунення виявлених порушень, то це не означає, що вже не існує загрози життю та/або здоров'ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві.

12.03.2018 через канцелярію суду від ДКЛ № 4 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому ДКЛ № 4 вказує, що позапланова перевірка проведена на об'єкті, який не віднесений до закладу охорони здоров'я із стаціонарним лікуванням, на проведення позапланових перевірок яких видано розпорядження Кабінету Міністрів України № 643-р від 20.09.2017. У посвідченні на перевірку зазначено, що об'єктом перевірки є ДКЛ № 4, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Стражеска, 6А, проте за цією адресою знаходиться поліклініка ДКЛ № 4, а місцезнаходженням саме ДКЛ № 4 є проспект Космонавта Комарова, 3 у м. Києві. У посвідченні на перевірку міститься інформація про проведення попереднього заходу контролю у період з 03.07.2017 по 14.07.2017, однак в даний період ніяких перевірок ГУ ДСНС України у м. Києві не проводилось, що підтверджується Журналом реєстрації перевірок ДКЛ № 4. Про перевірку у листопаді 2017 року головним інспектором Галицьким Є.В. не внесено запис до Журналу перевірок ДКЛ № 4. Проведення перевірки відбулося без повідомлення та участі керівника ДКЛ № 4, а представник позивача залучив до участі у перевірці працівника відповідача - ОСОБА_3, який не уповноважений керівником на участь у перевірках. Також цій особі не вручена копія акта перевірки. Про те, що перевірка взагалі мала місце, ДКЛ № 4 стало відомо лише 30.01.2018 після отримання ухвали суду від 09.01.2018, у зв'язку із чим у ОСОБА_3 відібрано пояснення та доручено розробити План заходів щодо усунення виявлених порушень. ДКЛ № 4 зазначає, що значна кількість порушень, вказаних в акті перевірки є надуманою та немає нічого спільного з дійсним станом речей щодо дотримання позивачем Правил пожежної безпеки, крім того станом на час розгляду цієї справи більшість недоліків вже усунуто. Обґрунтовуючи необхідність зупинення експлуатації підвального приміщення поліклініки ДКЛ № 4 позивач посилається на те, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, при цьому позивач взагалі не обґрунтовує в чому саме полягає така загроза з огляду на те, що постійне перебування людей у підвальному приміщенні не передбачено.

У судовому засіданні 19.03.2018 судом оголошено перерву до 16.04.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 16.05.2018.

16.05.2018 у судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження. Представник відповідача не заперечив проти розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не сповістив.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (у рішенні - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.09.2017 № 643-р Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки , Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 22.09.2017 № 509 Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки , протоколу Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 18.09.2017 № 32, ГУ ДСНС у м. Києві видано наказ від 29.09.2017 № 337 Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки .

Додатком до цього наказу головному інспектору відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Солом'янського РУ ГУ ДСНС України у місті Києві майору служби цивільного захисту Галицькому Є.В. доручено в період з 13.11.2017 по 17.11.2017 провести позапланову перевірку ДКЛ № 4 Солом'янського району міста Києва (код ЄДРПОУ 01994037), за адресою: 03061, м. Київ, вул. Ак. Стражеска, 6А, щодо додержання та виконання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної безпеки і техногенної безпеки.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та на виконання наказу ГУ ДСНС у м. Києві від 29.09.2017 № 337, видано посвідчення від 13.11.2017 № 331 на проведення позапланової перевірки ДКЛ № 4 Солом'янського району міста Києва (код ЄДРПОУ 01994037), за адресою: 03061, м. Київ, вул. Ак. Стражеска, 6А.

17.11.2017 за результатами перевірки головним інспектором Галицьким Є.В. складений та вручений начальнику технічного відділу ДКЛ № 4 Акт проведення позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 295 (далі - Акт № 295), відповідно до якого під час здійснення перевірки було виявлено, що ДКЛ № 4 експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які, на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:

- тип заповнення прорізу у протипожежній перешкоді (електрощитова) не відповідає вимогам ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва ;

- в приміщеннях підвалу допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи та їх експлуатація зі знятими ковпаками (розсіювачами);

- електричні розетки (вимикачі) встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, який би виступав за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м;

- допускається улаштування та експлуатація тимчасової електромережі в приміщенні;

- електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- не надано підтверджуючих матеріалів щодо облаштування захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

- приміщення підвалу захаращені горючими матеріалами (старі меблі, дерев'яні відходи, тощо);

- стіни на шляхах евакуації оздоблені матеріалом з невизначеним показником щодо коефіцієнта займистості, димоутворювальної здатності та токсичності згідно з ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва ;

- допускається встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, глухих грат, які не розкриваються, не розсуваються та не знімаються;

- шляхи евакуації захаращені матеріальними цінностями;

- приміщення лікарні не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації;

- приміщення лікарні не обладнані системою оповіщення про пожежу;

- будівля лікарні не обладнана аварійним освітленням;

- пожежні кран-комплекти в лікарні знаходяться в непрацездатному стані;

- шафки пожежних кран-комплектів в лікарні не мають отворів для провітрювання та не пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

- пожежні кран-комплекти в лікарні не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, а також важелем для полегшення відкривання вентиля;

- не встановлений покажчик місця розташування пожежного гідранту (об'ємний зі світильником або плоский із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на нього: літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

- приміщення лікарні недоукомплектовані нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками);

- не проведено технічне обслуговування вогнегасників;

- пожежні щити недоукомплектовані необхідною кількістю засобів пожежогасіння, а саме: вогнегасник -3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х2 - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.;

- з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння не створена добровільна пожежна охорона;

- посадовою особою не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (навчання проведено організацією, яка не затвердила програму навчання посадових осіб з пожежної безпеки в ДСНС України та видано посвідчення не встановленого зразку);

- не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правил техногенної безпеки.

За порушення правил пожежної безпеки начальника технічного відділу ДКЛ № 4 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 175 Кодексу України про адміністративне правопорушення та складено відносно нього протокол КИ № 096345 від 16.11.2017.

Відповідно до п. 41 висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд, вирішуючи спір, виходить з наступного.

Щодо правомірності проведення перевірки ДКЛ № 4.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.09.2017 № 643-р Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки погоджено пропозицію Міністерства внутрішніх справ України щодо проведення ДСНС у жовтні-грудні 2017 р. позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, закладах охорони здоров'я із стаціонарним лікуванням, будинках для людей похилого віку та інвалідів, закладах відпочинку та оздоровлення державної та комунальної форми власності, а також приватної форми власності - у разі письмового звернення суб'єкта господарювання.

Наказом ГУ ДСНС України у м. Києві від 29.09.2017 № 337 Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки наказано провести позапланові перевірки стану техногенної і пожежної безпеки у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, закладах охорони здоров'я із стаціонарним лікуванням, будинках для людей похилого віку та інвалідів, закладах відпочинку та оздоровлення державної та комунальної форми власності у відповідності до переліку, що додається.

Отже, виходячи зі змісту зазначених розпорядження та наказу, перевірці стану техногенної і пожежної безпеки підлягають заклади охорони здоров'я із стаціонарним лікуванням.

Відповідно до Статуту ДКЛ № 4, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 768 від 12.04.2002, у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 11.05.2017 № 552, ДКЛ № 4 є лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, бюджетною неприбутковою установою, заснованою на комунальній власності територіальної громади міста Києва.

Згідно наказу Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 17.02.2017 № 81 Про внесення змін до структури Дитячої клінічної лікарні № 4 Солом'янського району м. Києва до структури ДКЛ № 4 входить: адміністративна частина, діагностична служба, стаціонарний сектор, консультативно-поліклінічний сектор, господарча частина.

Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва від 22.03.2005 № 93 Про закріплення майна за дитячою клінічною лікарнею № 4 Солом'янського району м. Києва визначено Перелік основних засобів, закріплених за ДКЛ № 4 на просп. Комарова, 3 на праві оперативного управління, до яких, окрім інших, відносяться будівля дитячої поліклініки та споруда (малі форми) на вул. Стражеска, 6А у м. Києві. При цьому, згідно вказаного Переліку будівля ДКЛ № 4 знаходиться на просп. Комарова, 3 у м. Києві.

Як зазначалось вище, посвідчення № 331 від 13.11.2017 видано на проведення позапланової перевірки ДКЛ № 4 за адресою: м. Київ, вул. Стражеска, 6 А. Водночас, судом встановлено, що за вказаною адресою знаходиться поліклініка ДКЛ № 4, яка не має стаціонарного відділення.

За таких обставин, позапланова перевірка проводилась всупереч розпорядження КМУ від 20.09.2017 № 643-р та наказу ГУ ДСНС України в м. Києві від 29.09.2017 № 337, оскільки поліклініка дитячої клінічної лікарні по вул. Стражеска, 6 А немає стаціонарного відділення.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V).

Згідно ст. 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

У відповідності до ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю ).

За п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 статті 12 Закону № 877-V встановлено, що у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб'єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

У відповідності до ст. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу). Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення. Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку. Усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування виникає виключно у випадку, коли виявлені за результатами перевірки суб'єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров'ю людей досить широко трактується, теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі можуть за певних умов створити загрозу життю та/або здоров'ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, позивач має довести, що виявлені ним порушення, дійсно створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позаяк такі обставини (порушення) Законом № 877-V прямо не передбачені у вигляді вичерпного переліку. З огляду на це у кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення цього питання, та належним чином вмотивувати таке своє рішення.

Оскільки обов'язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду (суб'єкт владних повноважень) мають обґрунтувати необхідність застосування запитуваного заходу реагування, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідну правову оцінку.

Однак позивачем не доведено належним чином, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей. Суд вважає, що виявлені під час перевірки та не усунуті на момент розгляду справи порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки могли бути усунуті шляхом надання відповідного припису.

Втім, з матеріалів справи не встановлено та сторонами не зазначено, що ГУ ДСНС України в м. Києві було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яким би було у певний строк усунути виявлені порушення Правил протипожежної безпеки, які до цього були зазначені в Акті № 295.

Натомість, судом, з наданих представником відповідача копій відповідних документів встановлено, що на момент розгляду справи усунуто більшість виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились.

Так, відповідачем укладені: договір про надання послуг № 180 від 21.06.2017 (послуги технічного діагностування та обслуговування вогнегасників та пожежних латексних рукавів); договір № ПП/9/3/194 від 11.10.2017 про надання платних послуг підрозділами ГУ ДСНС України у м. Києві (залучення пожежного автомобіля АЦ-40 (433362)63.02-18-ДПРЧ з бойовим розрахунком для випробовування 12 існуючих пожежних кранів); договір про надання послуг № 230 від 19.10.2017 (послуги з перевірки опору ізоляції силових електропроводок та опору розтікання на основних заземлювачах і заземлених магістралях і устаткуванні згідно правил ПТЕЕС, ПУЕ); договір про надання послуг № 231 від 19.10.2017 (послуги по проведенню електровимірювальних та випробувальних робіт електроустаткування та електропристроїв відповідно до вимог ПТЕ та ПТБ); договір підряду № 264 від 13.11.2017 (капітальний ремонт басейнів та приміщень в поліклініці по вул. Стражеска, 6А ДКЛ № 4); договір поставки № 271 від 23.11.2017 (протипожежне, рятувальне та захисне обладнання: вогнегасники - 16 шт., кронштейн - 5 шт.). Також надано: копію наказу № 61 від 26.04.2017 про створення та організацію роботи добровільної пожежної дружини ДКЛ № 4 Солом'янського району м. Києва; протокол № 17-10/11/2 від 18.10.2017 перевірки знань з пожежної безпеки для членів добровільної пожежної дружини та копії їх посвідчень. Окрім того відповідач 07.02.2018 звертався до керівника Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Гінзбурга В.Г. із запитами про надання фінансуванням на проведення протипожежних заходів з огляду на перевірку ГУ ДСНС України в м. Києві.

З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає про необхідність встановлення рівноваги між здійсненням контролю за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

Вимога знаходження справедливої рівноваги означає, що завжди має бути розумна пропорційність між використовуваними засобами і метою, яка ними достягається.

Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Позивачем не надано суду будь-яких документів, які б свідчили про проведення ним перевірки ДКЛ № 4 з метою виявлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в Акті № 295, які залишились не усунутими на момент розгляду справи судом та які, в свою чергу, створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а усунення цих порушень не може бути досягнуто в інший спосіб.

ДКЛ № 4 надала докази на підтвердження того, що нею дійсно вживаються усі можливі заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень, попередження, зупинення та припинення можливих надзвичайних ситуацій, а також того, що застосування заходів реагування, про які просить позивач, не сприятиме усуненню тих порушень, які на момент ухвалення цього рішення залишились не усунутими.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 241- 246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.

Суддя К.С. Пащенко