Постанова

від 16.10.2018 по справі 816/6861/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2018 року

Київ

справа №816/6861/13-а

адміністративне провадження №К/9901/3563/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 (суддя - Гіглава О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 (головуючий суддя - Калиновський В.А., судді: Бегунц А.О., Бенедик А.П.) у справі №816/6861/13-а за позовом Приватного підприємства Галла Люкс до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Приватне підприємств Галла Люкс (далі - ПП Галла Люкс ) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кремечуцька ОДПІ) від 22.02.2013 №0000012204/305 та №0000022204/306.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Кременчуцька ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2014, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог Кременчуцька ОДПІ посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , статей 139, 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що враховуючи податкову інформацію щодо постачальників ПП Галла Люкс , а також вимоги законодавчих норм, первинні документи складені позивачем за наслідками господарських операцій із його контрагентами складені з порушенням, у зв'язку з чим не підтверджено факт здійснення таких господарських операцій та відсутні підставі для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та валових витрат вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПП Галла Люкс зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, Кременчуцькою ОДПІ проведено невиїзну позапланову перевірку ПП Галла Люкс по питанню взаємовідносин з ТОВ Креміньтрансбіт за період з 01.08.2010 по 30.11.2010, ТОВ Промстройальянс за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, ПП Екоскан Сервіс за період з 01.11.2011 по 30.11.2011, ПП Атм за період з 01.03.2012 по 30.03.2012, ТОВ Ангстрем Континенталь за період з 01.04.2012 по 30.09.2012 та ТОВ Ферід Д за період з 01.10.2012 по 31.10.2012 у зв'язку з неповним наданням відповіді на запит Кременчуцької ОДПІ від 21.03.2012 №2530/10/22-112, від 19.01.2013 №629/10/22.

За результатами перевірки податковим органом 30.01.2013 складено акт №772/22.5-12/33360863, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог: пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 106163,00 грн.; підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей (різак керосиновий, кабель сварочний, вогнегасник, пояс монтажний, шланг маслостійкий, кувалда, колесо зубчате z-110 m-6, робочі костюми, черевики тощо) у ТОВ Креміньтрансбіт , ТОВ Промстройальянс , ПП Екоскан Сервіс , ТОВ Ангстрем Континенталь з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію контролюючий орган посилався на результати контрольних заходів щодо контрагентів позивача, а саме: акт №598/232/35928157 від 29.04.2011 Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ Промстройальянс , довідку №329/15-2/37015929 від 22.03.2011 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ Креміньтрансбіт , акт №7208/224/33906299 від 21.12.2012 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Ангстрем Континенталь , акт №77207/224/33517827 від 21.12.2012 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП Екоскан Сервіс , де викладено висновки про порушення ними податкової дисципліни, відсутність в них складських, виробничих приміщень, трудових ресурсів та транспортних засобів, та, як наслідок, вчинення з постачальниками та покупцями правочинів без мети настання реальних наслідків.

На підставі названого акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 22.03.2013 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№0000012204/305, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 156579,00 грн., в тому числі 106163,00 грн. за основним платежем та 50416,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0000022204/306, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 149097,00 грн., в тому числі 100286,00 грн. - за основним платежем та 48811,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарські операції по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей у спірних контрагентів є реальними, фактично відбулися та безпосередньо пов'язані з власною господарською діяльністю, у зв'язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

За змістом пункту 5.1 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як визначено у підпункті 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні норми визначено і чинним з 01.01.2011 Податковим кодексом України.

Згідно зі статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Також первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: видаткових накладних; податкових накладних; рахунків-фактур; подорожних листів службового вантажного автомобіля; товарно-транспортних накладних; рахунків на оплату; банківських виписок; платіжних доручень; довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей тощо.

Кременчуцькою ОДПІ, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПП Галла Люкс розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

При цьому, судами з'ясовано, що придбані у ТОВ Креміньтрансбіт , ПП Екостан Сервіс та ТОВ Ангстрем Континенталь товарно-матеріальні цінності використано для проведення ремонту обладнання ТОВ Феррострой , про що позивачем надано копії укладених з зазначеним підприємством договорів субпідряду з додатками до них, локальних кошторисів, актів списання, актів прийому виконаних робіт та договірної ціни.

Також позивачем надано договори оренди (найму) нерухомого майна, що підтверджує наявність складського приміщення для зберігання товарно-матеріальних цінностей.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його постачальники були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

В свою чергу, судові інстанції правильно відхилили посилання податкового органу на податкову інформацію щодо постачальників позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податків-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами Кремечуцька ОДПІ під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що господарській операції між позивачем та його контрагентом здійснені відповідно до умов чинного законодавства, реальність яких підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що містяться в матеріалах справи, а відтак з протиправністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

І.А. Гончарова

І.Я.Олендер ,

Судді Верховного Суду