Справа № 333/2028/18
Провадження № 2/333/1487/18
РІШЕННЯ
Іменем України
04 жовтня 2018 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді Дмитрієвої М.М.,
за участі секретаря Барахової Г.О.,
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою Житлово - будівельного кооперативу № 297 Весна - 6 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ЖБК №297 ВЕСНА-6 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив наступне.
Позивач є житлово-будівельним кооперативом, за яким зареєстроване право власності на багатоквартирний житловий будинок №17 по пр. 40-річчя Перемоги в м. Запоріжжі в цілому. Відповідачеві на праві власності належить квартира №15 в зазначеному багатоквартирному житловому будинку.
За особовим рахунком квартири №15 за період з 01.07.2015 року по 20.04.2018 року утворилась заборгованість по утриманню, реконструкції, реставрації, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку у розмірі 4912, 89 грн.
За заявою ЖБК №297 ВЕСНА-6 від 13.09.2017 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя 29.09.2017 року було видано судовий наказ, яким з відповідача стягнуто заборгованість, що утворилась на час подання заяви про видачу судового наказу. Проте ухвалою суду від 18.01.2018 року за заявою ОСОБА_2 зазначений наказ було скасовано.
У зв'язку зі скасуванням судового наказу ЖБК №297 ВЕСНА звернувся до суду в порядку позовного провадження, просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 4 912,89 грн., інфляційні втрати в розмірі 7 75,77 грн., 3% річних у сумі 173,72 грн., а всього: 5 862,38 грн.
Ухвалою суду від 25 травня 2018 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 18 вересня 2018 року підготовче провадження закрито, справи призначено до судового розгляду.
У судовому засідання представник позивача ЖБК №297 ВЕСНА-6 позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Пояснив суду, що відповідач ОСОБА_2, будучи власником квартири у багатоквартирному будинку житлово-будівельного кооперативу, з 01.07.2015 р. під надуманим приводом ухиляється від сплати витрат на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, внаслідок чого за особовим рахунком квартири виникла заборгованість. Позовні вимоги просить задовольнити повністю.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, проте не зміг пояснити, у якому конкретно розмірі визнає заявлені позовні вимоги, а в якому - ні. Пояснив суду, що у визначений у позовній заяві період часу позивач не надавав йому послуги з проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, а послуги з утримання, реконструкції, реставрації житлового будинку надавалися неналежним чином і не в повному обсязі; з поданої позовної заяви та доданих до неї документів відповідач не може зрозуміти, які саме послуги йому надавались і в яких обсягах, а також з чого виходив позивач при розрахунку заявленої до стягнення суми; суми плати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку затверджувались неповноважним органом - правлінням позивача замість загальних зборів ЖБК; у рахунках, що надавались йому позивачем, обсяг інформації про суми, що підлягають сплаті, не відповідає вимогам законодавства; нарахування здійснюється на площу, яка не відповідає дійсній площі належної йому квартири, та на кількість мешканців, що не відповідає дійсності. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вислухавши представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд установив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.
За позивачем ОСОБА_4 кооперативом №297 ВЕСНА-6 зареєстроване право власності на багатоквартирний житловий будинок №17 по пр. 40-річчя Перемоги в м. Запоріжжі в цілому, що підтверджується реєстраційним посвідченням.
За відповідачем ОСОБА_2 зареєстроване право власності на квартиру №15 в будинку №17 по пр. 40-річчя Перемоги у м. Запоріжжі, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004 року №1875-IV, чинного в період, за який позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача заборгованості (далі - Закон про житлово-комунальні послуги), позивач є власником приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд, тобто юридичною особою, якій належить право володіння, користування та розпоряджання будинком, зареєстроване у встановленому законом порядку. Водночас, будучи власником будинку, позивач є балансоутримувач будинку, веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Відповідно до п. 1 примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою ОСОБА_1 міністрів УРСР від 30.04.1985 р. №186, житлово-будівельний кооператив організується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками), що відповідає змісту статуту позивача.
Отже, предметом діяльності позивача є утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 19 Закону Про житлово-комунальні послуги учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Згідно зі ст. 24 Закону про житлово-комунальні послуги балансоутримувач має право: 1) здійснювати функції утримання на балансі належного йому майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; 2) визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; 3) укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; 4) приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів; 5) здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом; 6) звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.
З урахуванням того, що позивач водночас є власником будинку, згідно з ч. 2 ст. 24 Закону про житлово-комунальні послуги він зобов'язаний: утримувати на балансі належне йому майно; вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Відповідач, як власник квартири у багатоквартирному житловому будинку, є споживачем житлово-комунальних послуг: фізичною особою, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Права та обов'язки споживача житлово-комунальних послуг передбачені ст. 20 Закону Про житлово-комунальні послуги , споживач має право: 1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; 2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; 3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг; 4) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; 5) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством; 6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт; 8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Споживач зобов'язаний: 1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; 2) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; 3) забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу; 4) за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; 5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; 6) дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм; 7) допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку; 8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; 9) своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; 10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.
За даними особового рахунку квартири №15 у відповідача утворилась заборгованість з витрат на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку за період з липня 2015 р. по березень 2018 р. у сумі 4912,89 грн.
Відповідач у судовому засіданні підтвердив несплату витрат на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку за вказаний період, пояснюючи це ненаданням йому послуг з проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку і неналежною якістю надаваних йому позивачем послуг з утримання, реконструкції, реставрації спільного майна у багатоквартирному будинку.
Статтею 7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , який регулює відносини у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку, передбачено, що власники квартир (співвласники багатоквартирного житлового будинку) зобов'язані:забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку.
Витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники багатоквартирних будинків, утримання яких до дня набрання чинності цим Законом здійснювали житлово-будівельні (житлові) кооперативи, продовжують відшкодовувати витрати на утримання відповідних будинків і споруд та прибудинкових територій таким кооперативам до моменту створення в багатоквартирному будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (у тому числі шляхом реорганізації кооперативу) або прийняття співвласниками рішення про форму управління багатоквартирним будинком.
Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (ст. 1 Закону про житлово-комунальні послуги).
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (ст. 32 Закону про житлово-комунальні послуги).
Відповідно до ст. ст. 151, 179 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності квартиру, зобов'язані забезпечувати її схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію. Користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. №572 співвласники житлового будинку, гуртожитку зобов'язані забезпечувати належне утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, поточний і капітальний ремонт, технічне переоснащення спільного майна житлового будинку, гуртожитку пропорційно до частки співвласника на умовах співфінансування (п. 8).
Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що право споживача на одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг, на усунення виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг, на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості, на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг реалізується через механізм претензій споживача до виконавців, передбаченого ст. 18 Закону про житлово-комунальні послуги.
Між тим, відповідачем не подано суду жодних доказів застосування зазначеного механізму, зокрема, виклику представника виконавця, складання акта-претензії споживача, наявності спорів щодо задоволення претензій споживача. У судовому засіданні відповідач заявив, що з претензіями до позивача звертався усно (позивач заперечує такі обставини у позовній заяві та у судовому засіданні в особі представника), у письмовій формі з претензіями не звертався через те, що позивач відмовляється приймати письмові звернення від нього. Проте суд критично ставиться до цього твердження відповідача, оскільки відповідачем надавались суду копії його письмових звернень до позивача з приводу надання інформації, на які позивачем давались письмові відповіді, проте доказів спроб складання саме актів-претензій або письмових скарг на адресу позивача відповідач суду не надав.
За відсутності доказів належно оформлених претензій відповідача до якості виконуваних позивачем житлово-комунальних послуг та з приводу фактів їхнього невиконання суд не може прийняти його заяви в якості достатнього аргументу для несплати ним витрат на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, в якому розташована належна йому квартира.
Недостатність обсягу інформації щодо порядку розрахунку розміру витрат на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку в рахунках позивача також не може вважатися достатньою підставою для несплати зазначених витрат, а порушення прав відповідача, пов'язаних з отриманням інформації, захищаються згідно з законодавством в інший спосіб, ніж шляхом відмови від сплати за надані житлово-комунальні послуги чи зменшення розміру такої сплати.
Крім цього, організаційно-правова форма позивача (житлово-будівельний кооператив) обумовлює особливості порядку затвердження розміру витрат на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку в особі уповноважених органів управління житлово-будівельного кооперативу.
У судовому засіданні відповідач підтвердив відомості позивача про свою відмову ставати членом кооперативу з міркувань недоцільності. Внаслідок цього він самостійно свідомо позбавив себе можливості впливати на порядок затвердження розміру витрат, на участь у прийнятті рішень з цих питань, на одержанні інформації про поточну діяльність юридичної особи та її органів, адже, не будучи членом кооперативу, відповідач не може брати участь у діяльності органів управління юридичної особи та законодавчо обмежений в обсязі інформації про діяльність органів управління позивача як юридичної особи.
Водночас спроб оскарження рішень органів управління позивача з приводу встановлення розмірів плати за утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку відповідач теж не робив, що особисто підтвердив у судовому засіданні. Таким чином, посилання відповідача на неналежний порядок затвердження позивачем розмірів витрат на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку як на підставу для відмови від оплати (зменшення платежів) за надані послуги судом також не приймаються.
З приводу правильності площі квартири позивача, на яку позивач здійснює нарахування витрат на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, суд зазначає, що нарахування здійснюється позивачем на меншу площу ( 48,4м 2 ), ніж загальна площа позивача (52 м 2 ), у чому не вбачається порушень прав відповідача. Суд також відзначає, що відповідач не надав доказів повідомлення позивача про зміну (збільшення) загальної площі квартири відповідача внаслідок проведення її часткової реконструкції.
Посилання відповідача на неправильне зазначення в особовому рахунку кількості мешканців квартири, належної відповідачеві, відхиляються судом, оскільки нарахування витрат на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку здійснюється на площу квартири і не залежить від кількості мешканців.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК, якою передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але по аналогії породжують цивільні права та обов'язки.
Таким чином, між сторонами виникли цивільні відносини, що породжують цивільні права та обов'язки, оскільки позивач надає житлово-комунальні послуги, а відповідач ними користується. Змістом правовідносин сторін охоплюється грошове зобов'язання відповідача щодо внесення плати за утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-2951цс15 споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 р. (справа №6-59цс13). Також, згідно з позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №212/4917/15-ц за умови встановлення факту надання відповідними організаціями житлово-комунальних послуг по утриманню будинку і прибудинкової території, відсутність договору з обслуговування не звільняє таку особу від несення витрат на утримання спільного майна (ухвала від 05.94.2017 р.).
З огляду на юридичну природу грошового характеру зобов'язання, що виникло між сторонами, на спірні відносини них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена у п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово комунальні послуги правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних відносин також кореспондує закріпленим у п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України положенням, відповідно до яких судовий наказ може бути видано в разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, що відповідає правовому висновку щодо застосування норм статті 625 ЦК України у постановах Верховного Суду України від 16.12.2015 р. (справа №6-2023цс15) та від 13.01.2016 р. (справа №6-931цс15).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
У зв'язку з цим відповідач зобов'язаний сплачувати витрати на утримання будинку ЖБК та прибудинкової території незалежно від того, чи є він членом житлово-будівельного кооперативу та чи уклав він договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з цим суд знаходить обґрунтованим стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 775,77 грн., а також 3% річних від суми заборгованості у сумі 173,72 грн.
У зв'язку із задоволенням основної вимоги, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 1 762 грн., який сплачено позивачем при подачі позову.
Керуючись ст.ст. 7, 13 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , ст.ст. 1, 19, 20 ЗУ Про житлово - комунальні послуги , ст.ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст. 142, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Житлово - будівельного кооперативу № 297 Весна - 6 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: 69118, м. Запоріжжя, пр. 40-річчя Перемоги, 17, кв. 15; ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь житлово - будівельного кооперативу № 297 Весна - 6 (місце знаходження: 69118, м. Запоріжжя, пр. 40-річчя Перемоги, 17; ідентифікаційний код: 20510157) заборгованість в розмірі 4912 (чотири тисячі дев'ятсот дванадцять) гривень 89 копійок; інфляційні витрати в розмірі 775 (сімсот сімдесят п'ять) гривень 77 копійок; 3% річних в сумі 173 (сто сімдесят три) гривні 72 копійки, а всього 5862 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 38 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 12 жовтня 2018 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва
Суд | Комунарський районний суд м.Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2018 |
Оприлюднено | 18.10.2018 |
Номер документу | 77167088 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Комунарський районний суд м.Запоріжжя
Дмитрієва М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні