ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
АВТОНОМНОЇ
РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна
Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 120
РІШЕННЯ
Іменем
України
21.05.2007
Справа №2-28/2377-2007
За позовом Виробничого підприємства
«Дісмакол», м. Сімферополь,
до відповідача - Міжнародного
дитячого центру «Артек», смт. Гурзуф, м. Ялта,
про стягнення 28 856,05 грн.
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача - Токмеджи Р.Р. -
представник по довіреності від 15.02.2007 р. (довіреність у справі); Чірко Т.В.
- директор, паспорт серії ЕЕ № 656872, виданий Залізничним РВ Сімферопольського
МУГУ МВС України в Криму 11.06.2002 р., наказ № 1 від 01.01.2003 р.
Від відповідача - не з'явився
Суть спору:
Виробниче підприємство «Дісмакол»,
м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до
Міжнародного дитячого центру «Артек», смт. Гурзуф, м. Ялта, про стягнення 28
856,05 грн., у тому числі 24 903,15 грн. (позивачем при вказанні суми основного
боргу було допущено арифметичну помилку і замість 24 903,14 грн., вказано 24
903,15 грн.) заборгованості за невиконання договірних зобов'язань, 1 812,95
грн. пені, 3 % річних у розмірі 1 915,83 грн. та інфляційну заборгованість в
сумі 224,12 грн.
04.04.2007 р., до розгляду справи у
судовому засіданні, позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог №
104/04-07 від 03.04.2007 р. в якій зазначив, що при розрахунку індексу інфляції
було допущено помилку, тобто розрахунок проводився по середньому індексу
інфляції за вказаний період, що є помилковим та суперечить методиці по
застосуванню індексу інфляції споживчих цін при розрахунку грошових сум, у
зв'язку з чим просив стягнути з відповідача, зокрема, індекс інфляції у сумі 8
467,07 грн.
Представники позивача у засіданні
суду позовні вимоги, з урахуванням вищевказаної заяви про збільшення позовних
вимог від 03.04.2007 р., підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Крім того, представник позивача
надав суду письмове уточнення від
21.05.2007 р., в якому позивач уточнив суму основного боргу, та
зазначив, що при вказані суми основного боргу було допущено арифметичну помилку,
у зв'язку з чим вірна сума основного боргу складає 24 903,14 грн.
Відповідач явку свого представника
у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду від 29.01.2007
р., від 23.03.2007 р. та від 06.04.2007 р. не виконав, письмового відзиву на
позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень,
суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні
повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про причини
неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України
справа розглядається за наявними в ній
матеріалами.
Відповідно до ст. 77 ГПК України
розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою відповідача, ненаданням ним
суду відзиву на позовну заяву та представленням суду додаткових документів та
доказів у справі.
Строк розгляду справи було продовжено
за клопотанням сторін, у порядку
ст. 69 ГПК України, для надання сторонами додаткових документів та
доказів у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши
пояснення представників позивача,
суд
В С Т А Н О В И В:
На підставі усної домовленості між
сторонами, Виробниче підприємство «Дісмакол», м. Сімферополь, поставив
Міжнародному дитячому центру «Артек», смт. Гурзуф, м. Ялта, товар за
накладними № 31 від 11.02.2004 р. на суму 6 518,51 грн., № 38 від 20.02.2004 р.
на суму 1 542,24 грн., № 44 від 05.03.2004 р. на суму 2 803,26 грн., № 51 від
12.03.2004 р. на суму 1 055,40 грн., № 65 від 01.04.2004 р. на суму 1 813,14
грн., № 65 від 01.04.2004 р. на суму 1 033,30 грн., № 104 від 21.04.2004 р. на
суму 1 732,50 грн., № 105 від 23.04.2004 р. на суму 2 394,30 грн., № 110 від
26.04.2004 р. на суму 975,06 грн. та за видатковою накладною № РН-0000103 від
14.05.2004 р. на суму 5 035,43 грн., а всього на загальну суму 24 903,14 грн.
Факт отримання товару за вищевказаними
накладними підтверджується довіреностями, наявними у матеріалах справи.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків
за період з 01.01.2004 р. по 01.03.2006 р., станом на 01.03.2006 р.,
заборгованість Міжнародного дитячого центру «Артек», смт. Гурзуф, м. Ялта,
перед Виробничим підприємством «Дісмакол», м. Сімферополь, за поставлений товар
склала 24 903,15 грн.
Однак, відповідач свої зобов'язання
по сплаті за поставлений позивачу товар не виконав.
Вищевикладене свідчить про
наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.
Згідно зі ст. 193 Господарського
кодексу України суб'єкти господарювання
та інші учасники
господарських відносин
повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином
відповідно до закону, інших правових
актів, договору, а за відсутності конкретних
вимог щодо виконання
зобов'язання - відповідно до
вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 509 Цивільного
кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона
(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію
(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або
утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання
його обов'язку.
На адресу відповідача направлялась
претензія від 25.06.2004 року, яка згідно поштового повідомлення № 29221 була
вручена відповідачу 29.06.2004 р. та в якій позивач просив відповідача погасити
суму заборгованості, яка була залишена Міжнародним дитячим центром «Артек»,
смт. Гурзуф, м. Ялта, без відповіді та
виконання.
Згідно зі ст. 625 Цивільного
кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від
простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або
законом.
Тому, відповідачу, за прострочення
виконання грошового зобов'язання, позивачем було нараховано індекс інфляції у
сумі 224,12 та 3 % річних у розмірі 1 915,83 грн., а з урахуванням заяви
позивача про збільшення позовних вимог від 03.04.2007 р., відповідачу
нараховано 8 467,07 грн. індексу інфляції.
Відповідно до ст. 530 Цивільного
кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не
встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право
вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий
обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок
негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи
претензія була отримана відповідачем
29.06.2004 р.
Таким чином 3 % річних повинні бути
нараховані за період з 07.07.2004 року по 22.01.2007 р., які складають 1 901,51
грн., у зв'язку з чим в частині стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 14,32
грн. у позові повинно бути відмовлено.
Крім того, позивач, керуючись Законом
України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”
від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР, нарахував відповідачу пеню у сумі 1 812,95 грн.
Однак, позовні вимоги в частині
стягнення з відповідача пені у сумі 1 812,95 грн. задоволенню не підлягають,
оскільки між сторонами не було укладено у письмовій формі договору, в якому б
передбачалось стягнення пені.
Згідно зі ст. ст. 546, 547 Цивільного
кодексу України виконання зобов'зання може забезпечуватися неустойкою, правочин
щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
На підставі вищевикладеного, відносно
стягнення з відповідача пені у сумі 1 812,95 грн. у позові повинно бути
відмовлено.
Факт наявності заборгованості відповідача
перед позивачем в сумі 35 271,72 грн., у тому числі 24 903,14 грн. основного боргу, 8 467,07 грн.
індексу інфляції, 3 % річних у розмірі 1 901,51 грн., документально
встановлений. Він підтверджений матеріалами справи та не оспорювався
відповідачем.
За таких обставин позов, з урахуванням
вищевказаної заяви про збільшення позовних вимог від 03.04.2007 р., підлягає
задоволенню частково.
Витрати на державне мито та
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з
відповідача пропорційно до задоволених вимог відповідно до вимог ст. 49
Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представників позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та
резолютивна частини рішення.
Рішення
оформлене у відповідності
до ст. 84
ГПК України і
підписане 08.06.2007 року.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального
кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1). Позов задовольнити частково.
2). Стягнути з Міжнародного
дитячого центру «Артек» (98645, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул.
Ленінградська, 41, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи
відсутні, ідентифікаційний код 16502790) на користь Виробничого підприємства
«Дісмакол» (юридична адреса: 95001, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Курцовський,
38; фактична адреса: 95000, АР Крим, вул. М. Донського, 6, с/г, кв. 404,
ідентифікаційний код 24492019, р/р 26004827 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021) 35
271,72 грн., у тому числі 24 903,14 грн.
основного боргу, 8 467,07 грн. індексу інфляції, 3 % річних у розмірі 1 901,51
грн., а також 352,73 грн. державного мита та 112,19 грн. витрат на інформаційно
- технічне забезпечення судового процесу.
3). В іншій частині у позові
відмовити.
Видати наказ після набрання
рішенням господарського суду АР Крим
законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим
Альошина С.М.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2007 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 771745 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Альошина С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні