Рішення

від 09.10.2018 по справі 904/3557/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2018м. ДніпроСправа № 904/3557/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А. за участю секретаря судового засідання Гриценко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс А", м. Дніпро

до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про зобов'язання здійснити перерахунок зайво пред'явлених до сплати рахунків

Представники:

від позивача: Левковська К.Ю., дов. №б/н від 06.08.2018, представник;

від відповідача: Сосєдко М.О., дов. №874 від 20.03.2017, представник; Плохих В.О., дов. №б/н від 21.08.2018, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс А" звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить зобов'язати Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради здійснити перерахунок зайво пред'явлених до сплати позивачу розрахунків за період з жовтня 2017 по квітень 2018 у обсязі 28,5337 Гкал на суму 51 612 грн. 38 коп. за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 23.11.2007 № 1399.

Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем умов спірного договору в частині порядку нарахування плати за спожиту теплову енергію та теплові втрати позивача.

Ухвалою господарського суду від 13.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 21.08.2018.

21.08.2018 на адресу господарського суду відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що Додатком №1 Розрахунок кількості теплової енергії були узгоджено, що до обсягу фактично спожитої теплової енергії по приладу обліку, будуть додані втрати в теплових мережах що складають 29,05% від різниці показань приладу теплового лічильника. Згодом з 01.10.2013 на підставі змін кліматології ДМТУ-Н В.1.1-27:10, а також згідно Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 21.08.2013 за №333 Про затвердження норм споживання теплової енергії , було підписано додаткову угоду про внесення змін, та узгоджено додаток №1 Розрахунок обсягів та вартості теплової енергії . У додатку визначено розрахункове теплове навантаження та втрати з розбивкою по місяцях з урахуванням планових діб та температур зовнішнього повітря, та визначено процент втрат від реалізованого тепла, а саме до розрахункового теплового навантаження, щоб обрахувати помісячні витрати з урахування планових днів теплоспоживання. Теплове навантаження склало: 145,2 Гкал/рік Втрати у трубопроводах опалення згідно проекту з урахуванням опалювального сезону склали: 44,77 гкал/рік, % співвідношення втрат до теплового навантаження склало: 30,83%. З жовтня 2017 року для оптимізації розрахунків за фактично використану теплову енергії за показанням комерційного приладу обліку, до фактичного обсягу додаються втрати із розрахунку середньомісячного та середньодобового обсягів. Такий порядок встановлення приладу обліку та визначення теплових втрат повністю відповідає п. 7.2.43 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж , затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007р. № 47 яким встановлено, що у випадку, коли вузол обліку теплової енергії розташований не на межі розділу теплових мереж, розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахування втрат теплоти в тепломережі від мережі розподілу до місця установки розрахункових приладів. Монтаж приладів обліку теплової енергії та об'єму (маси) теплоносія має виконуватись згідно з погодженим теплопостачальною організацією проектом (п. 7.2.44 Правил). Враховуючи викладене відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

У підготовчому засіданні 21.08.2018 оголошувалась перерва до 27.09.2018.

30.08.2018 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначає, що в додатковій угоді від 24.10.2013 до договору про постачання теплової енергії від 23.11.2007 № 1399, сторони дійшли згоди щодо необхідності внесення змін в Додаток № 1 до Договору "Розрахунок обсягу та вартості теплової енергії" з 01.10.2013. Відповідно до зазначеного розрахунку, витрати у трубопроводах опалення прийняті згідно проекту на установку приладу обліку дорівнюють 44,77 Гкал/рік, що становить 30,83 % від реалізованого тепла. Розрахунок обсягів теплової енергії виконано згідно Норм та вказівок (КТМ 204 України 244-94) та технічного паспорту. Тобто, договором, укладеним сторонами по справі, та додатками до нього було визначено порядок постачання теплової енергії, обліку, розрахунків за спожиту теплову енергію, із урахуванням втрат на дільницях теплової мережі, що перебуває на балансі споживача (позивача). Як зазначає відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, відповідно до проекту втрати в теплових мережах становлять 45,55 Гкал. на рік. Проте, під час розрахунку теплових втрат у відповідному Проекті, були враховані показники для середніх температур за опалювальний період. Тобто, лише на підставі усереднених показників температур було розраховано приблизні теплові втрати у теплових мережах, що у відповідних додатках перераховано та встановлено у відсотковому співвідношенні до загальної кількості спожитої теплової енергії. Так, щомісячно позивач, як споживач теплової енергії, наданої на підставі договору з відповідачем, отримує певну кількість теплової енергії для потреби опалення, що фіксується відповідним приладом обліку. Щомісячно показники температур, як подачі теплової енергії до трубопроводу від межі постачальника, так і температури повітря та ґрунту змінюються, фактична кількість днів опалювального періоду також змінюється у відповідності до встановлених норм щодо температури повітря. Тому, із твердженням відповідача про те, що втрати розраховуються на підставі Проекту - ТОВ "Сервіс А" не погоджується, оскільки є правомірно встановлений у договірних відносинах між сторонами розрахунок теплових втрат у теплових мережах у зафіксованих показників за допомогою комерційних приладів обліку (лічильників), що становить 30, 83 %, з урахуванням Проекту. Зокрема, той факт, що з жовтня 2017 року відповідачем (як він сам зазначив) односторонньо було встановлено новий розрахунок, за яким додаються втрати із розрахунку середньомісячного та середньодобового обсягів - є неправомірним та безпідставним В обґрунтування такого твердження відповідач поклав норми "Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж", затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007р. № 47, зокрема пункти 7.2.43. - 7.2.45., 23. Проте, відповідні Правила та норми були чинні на момент укладання Договору № 1399 на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 23.11.2007 року та були враховані сторонами (безпосередньо й самим відповідачем) у Додаткових угодах до даного Договору. Теплові втрати були враховані на підставі Проекту та встановлені у розмірі 30,83 % від спожитої теплової енергії. А відтак не має обґрунтованих підстав для зміни умов Договору та розрахунку втрат. Отже, КП "Теплоенерго" ДМР неправомірно, не маючи законних підстав, в односторонньому порядку змінило умови спірного договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення, надавши позивачу рахунки на оплату на підставі неправомірного та необґрунтованого розрахунку теплових втрат з жовтня 2017 року по квітень 2018 року, внаслідок чого у ТОВ "Сервіс А" виникла необґрунтована заборгованість перед КП "Теплоенерго" ДМР у розмірі 51 612 грн. 38 коп. Виходячи з вищенаведеного, позивач просить суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.09.2018 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 09.10.2018.

У судовому засіданні 09.10.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити; представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс А" (споживач) та Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (постачальник) було укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 1399 (далі - договір).

Постачальник здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення споживачу, по його об'єктах, розміщених за адресами: вул. Фурманова, 16, від джерела теплопостачання: вул. Погребняка, 2а (розділ 1 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник надає споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору з дотриманням споживчих властивостей, якісних показників і режимів:

- централізоване опалення:

- безперебійне теплопостачання протягом усього опалювального періоду, який відповідно до вимог БНіП 2.01.01.-82 "Будівельна клімотологія і геофізика" починається при стоянні середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідовних діб +8°С (восени) і закінчується при підвищенні середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідовних діб +8°С (навесні) на підставі розпорядження органів місцевого самоврядування; для міста Дніпропетровська опалювальний період становить 175 діб. У випадку збільшення опалювального періоду вартість додаткових днів сплачується окремо.

- внутрішня температура повітря залежить від призначення громадських будівель та приймається згідно БНіП.

Межа балансової належності і експлуатаційної відповідальності сторін оформляється актом (додаток №2), є невід'ємною частиною договору і не може бути змінена в однобічному порядку (п. 2.2. договору).

Кількість теплової енергії, яка передається споживачу у відповідний період по даному договору визначається розрахунковим методом згідно нормативних документів галузі з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря, фактичних днів надання послуг в поточному місяці. До обсягів теплової енергії додаються втрати на дільницях теплової мережі, що перебувають на балансі споживача (п. 2.3. договору).

При наявності приладів обліку щомісячні нарахування за спожиту теплову енергію виконується за їх показаннями, зафіксованими в двохсторонніх актах (п. 2.4. договору).

Постачальник зобов'язується надавати споживачу теплову енергію в вигляді гарячої води згідно умов цього договору (п. 4.2.1. договору).

Проектні роботи та встановлення комерційних приладів обліку теплової енергії виконуються організаціями, які мають відповідні ліцензії. Встановлення комерційних приладів обліку виконується згідно з узгодженим постачальником та територіальним ДЦСМ Держспоживстандартом проектом на межі балансової належності теплових мереж постачальника та споживача. У разі встановлення комерційних приладів теплової енергії не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії. визначеної за фактичними показаннями комерційних приладів обліку, додаються втрати на дільницях теплової мережі, що перебувають на балансі споживача, від межі балансової належності до місця встановлення комерційних приладів обліку (п. 5.1. договору).

Ціна одиниці теплової енергії згідно тарифів, затверджених Рішенням органів місцевого самоврядування від 16.10.2006р. № 3712 складає (разом з ПДВ) - 251,77грн. (розділ 6 договору).

Споживач щомісячно здійснює оплату за теплову енергію у розмірі 80% від планового місячного нарахування (п. 7.1. договору).

Споживач зобов'язаний щомісячно, до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок споживач здійснює до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування (п. 7.2. договору).

Зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору (п. 9.1. договору).

Зміни та доповнення, додаткові угоди до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін (п. 9.2. договору).

У разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутись до суду для вирішення спірного питання (п. 9.3. договору).

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2010 року (п. 11.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 11.6. договору).

Сторонами підписано Додаток № 1 до договору Розрахунок кількості теплової енергії (а.с. 31), відповідно до якого теплове навантаження на опалення становить 156,76 Гкал/год.

Сторони підписали Додаток № 2 до договору Схема теплової мережі, що перебуває на балансовій належності споживача (а.с. 32).

05.10.2011 сторонами підписано Додаткову угоду до договору (а.с. 33), в якій у зв'язку з виникненням обставин, які впливають на витрати, необхідні для виконання обов'язків за договором про постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання на діючих умовах, відповідно до статей 651, 653 та 654 Цивільного кодексу України, керуючись статтею 188 Господарського кодексу України, дійшли згоди щодо необхідності внесення змін до розділів 5.,7. Договору шляхом викладення їх в наступній редакції:

"5.1.7. У разі зміни тарифів, вносити зміни до пункту 7.2. цього договору з дати набрання чинності встановлених Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України тарифів на теплову енергію."

"7.1. Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором затверджені Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 року за № 13.

7.2. Тариф для розрахунків за цим Договором складає:

Теплова енергія для потреб інших споживачів:

- 890,26 грн. за 1 Гкал (без ПДВ)

- 1068,31 грн. за 1 Гкал (з ПДВ) Про зміну тарифів споживач повідомляється в порядку, визначеному п. 5.1.7., п. 5.2.3. договору." Зміни до договору, викладені в даній додатковій угоді, вступають в дію з 05 жовтня 2011 року.

26.12.2011 сторонами укладено Додаткову угоду до договору (а.с. 34), в якій у зв'язку зі зміною банківських реквізитів теплопостачального підприємства сторони дійшли згоди щодо необхідності внесення змін до розділу договору "Юридичні адреси та банківські реквізити сторін" шляхом викладення їх в новій редакції.

24.10.2013 сторони підписали Додаткову угоду до договору (а.с. 35), в якій у зв'язку з виникненням обставин, які впливають на витрати, необхідні для виконання обов'язків за Договором про постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання на діючих умовах, а саме, на підставі змін планової середньої температури (tс.о = - 0,2°) зовнішнього повітря, та кількості діб (172) в опалювальному періоді для міста Дніпропетровська, згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010, а також згідно Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 21.08.2013р. за № 333 про затвердження норм споживання теплової енергії, відповідно до статей 651, 653 та 654 Цивільного кодексу України, керуючись статтею 188 Господарського кодексу України, Сторони дійшли згоди щодо необхідності внесення змін в Додаток № 1 до Договору Розрахунок обсягу та вартості теплової енергії з 01.10.2013 року. Додаток № 1 (а.с. 36) є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди.

Відповідно до зазначеного Додатку 1 до договору Розрахунок обсягів та вартості теплової енергії (а.с. 36) розрахункове теплове навантаження на опалення становить 145,21 Гкал/рік. Витрати у трубопроводах опалення прийняті згідно проекту на установку приладу обліку дорівнюють 44,77 Гкал/рік, що становить 30,83 % від реалізованого тепла.

22.01.2014 сторонами підписано Додаткову угоду до договору (а.с. 38), в якій у зв'язку з виникненням обставин, які впливають на витрати, необхідні для виконання обов'язків за договором про постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання на діючих умовах, відповідно до статей 651, 653 та 654 Цивільного кодексу України, керуючись статтею 188 Господарського кодексу України, сторони дійшли згоди щодо необхідності внесення змін до пунктів.7.1.,7.2 договору шляхом викладення їх в наступній редакції:

"7.1. Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором затверджені Національною комісією що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг України від 31.12.2013 року за № 486."

"7.2. Тариф для розрахунків, з врахуванням вимог ст.20 Закону України "Про Теплопостачання" за цим договором складає: Теплова енергія для потреб інших споживачів(крім населення):

- 751,74 грн./Гкал (без ПДВ)

- 902,09 грн./Гкал (з ПДВ) Про зміну тарифів споживач повідомляється в порядку, визначеному п. 5.1.7., п. 5.2.3. договору." Зміни до договору, викладені в даній додатковій угоді, вступають в дію з 01 січня 2014 року

07.04.2014 сторонами укладено Додаткову угоду до договору (а.с. 39), в якій у зв'язку з виникненням обставин, які впливають на виграти, необхідні для виконання обов'язків за договором про постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання на діючих умовах, відповідно до статей 651, 653 та 654 Цивільного кодексу України, керуючись статтею 188 Господарського кодексу України, сторони дійшли згоди щодо необхідності внесення змін до пунктів.7.1.,7.2 договору шляхом викладення їх в наступній редакції:

"7.1. Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим Договором затверджені Національною комісією що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг України від 31.03.2014 року за № 213."

"7.2. Тариф для розрахунків, з врахуванням вимог ст.20 Закону України "Про Теплопостачання" за цим договором складає: Теплова енергія для потреб інших споживачів(крім населення):

- 895,30 грн./Гкал (без ПДВ)

- 1074,36 грн./Гкал (з ПДВ) Про зміну тарифів споживач повідомляється в порядку, визначеному п. 5.1.7., п. 5.2.3. договору." Зміни до договору, викладені в даній додатковій угоді, вступають в дію з 01 квітня 2014 року.

31.07.2014 сторони підписали Додаткову угоду до договору (а.с. 40), в якій у зв'язку з виникненням обставин, які впливають на витрати, необхідні для виконання обов'язків за договором про постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання на діючих умовах, відповідно до статей 651, 653 та 654 Цивільного кодексу України, керуючись статтею 188 Господарського кодексу України, сторони дійшли згоди щодо необхідності внесення змін до пунктів.7.1.,7.2 договору шляхом викладення їх в наступній редакції:

"7.1. Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором затверджені Національною комісією що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 23.05.2014 року за № 577."

"7.2. Тариф для розрахунків, з врахуванням вимог ст.2() Закону України "Про Теплопостачання" за цим договором складає: Теплова енергія для потреб бюджетних установка інших споживачів(крім населення). -

- 1045,91 грн./Гкал (без ПДВ)

- 1255,09грн./Гкал (з ПДВ). Про зміну тарифів споживач повідомляється в порядку, визначеному п. 5.1.7., п. 5.2.3. договору."

Зміни до договору, викладені в даній додатковій угоді, вступають в дію з 01 червня 2014 року керуючись статтею 631 Цивільного кодексу України.

11.12.2014 сторони уклали Додаткову угоду до договору (а.с. 41), в якій у зв'язку з виникненням обставин, які впливають на витрати, необхідні для виконання обов'язків за договором про постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання на діючих умовах, відповідно до статей 651, 653 та 654 Цивільного кодексу України, керуючись статтею 188 Господарського кодексу України, сторони дійшли згоди щодо необхідності внесення змін до пунктів.7.1.,7.2 договору шляхом викладення їх в наступній редакції:

"7.1. Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором затверджені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.11.2014 р. за №649."

"7.2. Тариф для розрахунків, з врахуванням вимог ст.20 Закону України "Про Теплопостачання" за цим договором складає: Теплова енергія для потреб інших споживачів(крім населення):

- 1238,94 грн./Гкал (без ПДВ)

- 1486,73 грн./Гкал (з ПДВ). Про зміну тарифів споживач повідомляється в порядку, визначеному п. 5.1.7., п. 5.2.3. договору.

Зміни до договору, викладені в даній додатковій угоді, вступають в дію з 01 грудня 2014 року.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору та Додаткових угод до нього відповідач постачав теплову енергію для потреб опалення позивача, який в свою чергу здійснював оплату відповідно до наданих рахунків та актів прийому-передачі теплової енергії.

Проте, як стверджує позивач, на початку опалювального сезону 2017-2018 року, у листопаді 2017 року, він отримав від відповідача Акт прийому передачі теплової енергії № 1399 від 31.10.2017 (а.с. 54), відповідно до якого постачання теплової енергії за жовтень 2017 року виконано в обсязі 5,30172 Гкал на суму 9 918 грн. 71 коп. з ПДВ та Рахунок № 1399 від 31.10.2017 (а.с. 55) на оплату теплової енергії за жовтень 2017 року на суму 9 918 грн. 71 коп. з ПДВ.

Також позивач отримав від відповідача Акт прийому передачі теплової енергії № 1399 від 30.11.2017 за листопад 2017 року (а.с. 56), відповідно до якого постачальником проведено корегування на суму - 9 918 грн. 71 коп. та рахунок № 1399 від 30.11.2017 (а.с. 57) на суму - 9 918 грн. 71 коп.

Крім того, позивач отримав від відповідача Акт прийому передачі теплової енергії № 1399 від 30.11.2017 (а.с. 59), відповідно до якого постачання теплової енергії за листопад 2017 року виконано в обсязі 14,3397 Гкал на суму 26 827 грн. 40 коп. з ПДВ та Рахунок № 1399 від 30.11.2017 (а.с. 58) на оплату теплової енергії за листопад 2017 року на суму 26 827 грн. 40 коп. з ПДВ.

Як зазначає позивач, розрахунки наведені у Актах прийому передачі теплової енергії та Рахунках за жовтень 2017 року та за листопад 2017 року не відповідають дійсному розрахунку у відповідності до умов укладеного договору.

Разом із вищезазначеними актом та рахунком, позивач отримав лист № 1891-сс від 29.11.2017 (а.с. 70), в якому КП Теплоенерго повідомило, що згідно п. 7.2.43 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж , затверджених Наказом Держбуду № 71 від 14.02.2007 Облік відпускання і використання теплової енергії має здійснюватися у вузлі обліку теплової енергії, організованому на межі розподілу теплових мереж між теплопостачальною організацією та споживачем. У разі організації вузла обліку не на межі розподілу теплових мереж, розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням втрат на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки розрахункових приладів . Розрахунок нарахування теплових втрат на дільниці від межі продажу до приладу обліку за даними робочого проекту, включено до розрахунку зі споживачем, на підставі діючого законодавства, та становить: Q втрат - Гкал/годину (по проекту) х 24 години х кількість днів розрахункового періоду/30,44 дні = Гкал/розрахун. період.

Позивач направив відповідачу лист № 21 від 15.12.2017 (а.с. 71), в якому зазначив, що ознайомившись з наданим актом від 30.11.2017, відмовляється від його підписання, а з новим порядком розрахунків не погоджується, виходячи з наступного. Відповідно до п. 3.2.4. договору споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. Пункт 2.4. вищезазначеного договору визначає, що при наявності приладів обліку щомісячні нарахування за спожиту теплову енергію виконується за їх показаннями, зафіксованими в двосторонніх актах. Так, відповідно до Додаткової угоди до договору від 24.10.2013 внесено зміни в додаток № 1 до договору Розрахунок обсягу та вартості теплової енергії з 01.10.2013, яким було визначено порядок розрахунків втрати у трубопроводах опалення прийняті згідно проекту на установку приладу обліку. Відповідно до цих розрахунків, розмір таких втрат становить 30,83 % під реалізованого тепла. Виходячи з вищевказаних пунктів договору та додатків до нього вбачається, що облік спожитої теплової енергії та її оплата визначається згідно з показаннями приладів обліку теплової енергії на умовах та розмірах, передбачених самим договором. Однак, в порушення умов договору КП Теплоенерго безпідставно в акті від 30.11.2017 прийому-передачі теплової енергії за листопад 2017 визначило кількість спожитої теплової енергії з урахуванням теплових втрат за новим розрахунком, який встановило в односторонньому порядку. Також, відповідно до п. 9.1. договору зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору. Проте, між сторонами жодних додаткових угод до договору щодо зміни розрахунків обсягів та вартості теплової енергії з 24.10.2013 не укладалось, отже одностороння зміна таких розрахунків є неправомірною.

09.01.2018 позивач отримав від КП "Теплоенерго" лист № 2094-сс від 29.12.2017 (а.с. 72), в якому постачальник повідомив, що у відповідності з п. 7.2.43 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж , затверджених Наказом Держбуду № 71 від 14.02.2007 У разі організації вузла обліку не на межі розподілу теплових мереж, розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням втрат на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки розрахункових приладів , оформлено додаткову угоду на включення до показань приладу обліку показник середньомісячних втрат розрахованих у проекті на установку приладу.

Разом із вищезазначеними листом, позивач отримав Додаткову угоду до договору датовану 29.11.2017 (а.с. 73), відповідно до якої втрати на дільницях теплових мереж становлять 7,923894 Гкал.

Розглянувши пропозицію КП Теплоенерго щодо зміни умов договору позивач направив відповідачу лист № 6 від 25.01.2018 (а.с. 75), відповідно до якого ТОВ Сервіс А відмовилось від прийняття пропозиції щодо зміни умов спірного договору з тих підстав, що спірний договір було укладено на момент дії Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж , затверджених Наказом Держбуду № 71 від 14.02.2007, положення яких враховано сторонами при його укладанні та визначенні розрахунку кількості теплової енергії за цим договором у Додатку № 1. 24.10.2013 між сторонами укладена Додаткова угода до договору, якою за взаємною згодою сторін внесені зміни у Додаток № 1 та визначено порядок розрахунків обсягів та вартості теплової енергії з урахуванням втрат у трубопроводах опалення прийняті згідно проекту на установку приладу обліку, що становить 30,83 % від реалізованого тепла. Також запропонована КП Теплоенерго ДМР Додаткова угода до договору складена 29.11.2017, а направлена лише 29.12.2017, що є протиправним та порушує права споживача ТОВ Сервіс А . Враховуючи викладене, позивач не вбачає правових підстав для зміни умов договору в частині розрахунків обсягів та вартості теплової енергії, вважаючи запропоновані зміни умов договору безпідставними, а отже відхиляє пропозицію КП Теплоенерго ДМР щодо зміни умов договору.

Позивач отримав від відповідача Акт прийому передачі теплової енергії № 1399 від 31.12.2017 (а.с. 60), відповідно до якого постачання теплової енергії за грудень 2017 року виконано в обсязі 15,6082 Гкал на суму 27 760 грн. 87 коп. з ПДВ та Рахунок № 1399 від 31.12.2017 (а.с. 61) на оплату теплової енергії за грудень 2017 року на суму 27 760 грн. 87 коп. з ПДВ.

Позивач не погодившись із тим, що відповідач здійснює розрахунок за спожиту теплову енергію та витрат на дільницях теплової мережі, змінивши його в односторонньому порядку, порушуючи умови договору та норм чинного законодавства, направив відповідачу лист № 1 від 15.01.2018 (а.с. 76), в якому зазначив, що такі розрахунки не відповідають договору, а зміна в односторонньому порядку з боку відповідача є неправомірною, та просив надати акт прийому-передачі теплової енергії та рахунок за грудень 2017 року, в якому кількість та вартість спожитої теплової енергії визначено у відповідності з Договором № 1399 на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 23.11.2007.

Відповідач на вищезазначений лист відповідь не надав.

Позивач отримав від відповідача Акт прийому передачі теплової енергії № 1399 від 31.01.2018 (а.с. 62), відповідно до якого постачання теплової енергії за січень 2018 року виконано в обсязі 16,66845 Гкал на суму 29 339 грн. 14 коп. з ПДВ та Рахунок № 1399 від 31.01.2018 (а.с. 61) на оплату теплової енергії за січень 2018 року на суму 29 339 грн. 14 коп. з ПДВ.

Листом № 7 від 09.02.2018 (а.с. 77) позивач повідомив позивача, що такі розрахунки не відповідають договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 23.11.2007, а зміна в односторонньому порядку з боку відповідача є неправомірною, та просив надати акт прийому-передачі теплової енергії та рахунок за січень 2018 року, в якому кількість та вартість спожитої теплової енергії визначено у відповідності з договором.

У подальшому позивачем отримані від відповідача наступні акти прийому-передачі теплової енергії та рахунки:

- Акт прийому передачі теплової енергії № 091399 від 28.02.2018 (а.с. 64), відповідно до якого постачання теплової енергії за лютий 2018 року виконано в обсязі 18,10818 Гкал на суму 31 873 грн. 30 коп. з ПДВ та Рахунок № 091399 від 28.02.2018 (а.с. 65) на оплату теплової енергії за лютий 2018 року на суму 31 873 грн. 30 коп. з ПДВ.

- Акт прийому передачі теплової енергії № 091399 від 31.03.2018 (а.с. 66), відповідно до якого постачання теплової енергії за березень 2018 року виконано в обсязі 17,08763 Гкал на суму 30 076 грн. 97 коп. з ПДВ та Рахунок № 091399 від 31.03.2018 (а.с. 67) на оплату теплової енергії за березень 2018 року на суму 30 076 грн. 97 коп. з ПДВ.

- Акт прийому передачі теплової енергії № 091399 від 30.04.2018 (а.с. 68), відповідно до якого постачання теплової енергії за квітень 2018 року виконано в обсязі 6,7727 Гкал на суму 11 921 грн. 04 коп. з ПДВ та Рахунок № 091399 від 30.04.2018 (а.с. 69) на оплату теплової енергії за квітень 2018 року на суму 11 921 грн. 04 коп. з ПДВ.

Господарський суд зазначає, що зазначені Акти прийому-передачі теплової енергії та Рахунки складені на виконання договору № 091399 від 23.11.2007, в той час коли між сторонами укладено Договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 1399 від 23.11.2007.

Листами за вих. № 11 від 12.03.2018 (а.с. 80), за вих. № 14 від 17.04.2018 (а.с. 81), за вих. № 15 від 14.05.2018 (а.с. 82) позивач повідомив відповідача про невідповідність номеру договору в отриманих актах та рахунках за лютий-квітень 2018 номеру договору, що укладений між сторонами та зазначив про неправомірність дій відповідача щодо визначення кількості спожитої теплової енергії у лютому, березні, квітні 2018 з урахуванням теплових втрат за новим розрахунком, який встановлено в односторонньому порядку. Водночас, визнав вказані акти та рахунки безпідставними, просив надати акти прийому-передачі теплової енергії та рахунки, в яких кількість та вартість спожитої теплової енергії визначено у відповідності до умов спірного договору.

Проте, 12.03.2018 позивач отримав від відповідача Претензію № 650 від 06.03.2018 (а.с. 78), відповідно до якої Теплоенерго вважає відмову від пропозиції щодо змін умов договору такою, що суперечить нормам чинного законодавства та не містить достатнього обґрунтування. У зв'язку із чим просив негайно вжити заходів щодо врегулювання договірних відносин, а саме врахувати п. 7.2.43 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж , затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007. Зазначив, що у разі ігнорування законних вимог або необґрунтованої відмови виконати п. 7.2.43 Правил, відповідач вимушений буде звернутись до суду.

У відповідь на претензію позивач направив відповідачу лист № 13 від 28.03.2018 (а.с. 79), в якому, зокрема, зазначив, що на момент укладання спірного договору, норми вищезазначених Правил були чинні та враховані при укладанні договору та визначенні в розрахунку кількості теплової енергії за цим договором, а саме у Додатку № 1 встановлено, що Втрати в теплових мережах відповідно до проекту становлять 29,05 % від різниці показників теплового лічильника . Також, 24.10.2013 між сторонами укладена Додаткова угода до договору, якою за взаємною згодою сторін внесені зміни в Додаток № 1 (розрахунок кількості теплової енергії) та визначено порядок розрахунків обсягів та вартості теплової енергії з урахуванням втрат у трубопроводах опалення, прийняті згідно проекту на установку приладу обліку, що становить 30,83 % від реалізованого тепла. А отже, у відповідача відсутні жодні підстави для пред'явлення претензії щодо негайного вжиття заходів щодо врегулювання договірних відносин, а саме врахування у взаємних відносинах "Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж" затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики від 14.02.2007 р. за № 71.

Позивач стверджує, що протягом дії спірного договору, здійснював оплату за спожиту теплову енергію із розрахунку, викладеному у Додатковій угоді від 24.10.2013 до договору, в якій зазначається, що втрати у трубопроводах опалення прийняті згідно проекту на установку приладу обліку, що становить 30,83 % від реалізованого тепла.

Так, за опалювальний період з жовтня 2017 по квітень 2018 ТОВ Сервіс А спожило 60,05116 Гкал теплової енергії разом із втратами у теплових мережах від межі балансової належності до місця встановлення комерційних приладів обліку на загальну суму 106 786 грн. 27 коп., а саме:

- за жовтень-листопад 2017 спожито 7,85 Гкал на загальну суму 14 686,17 грн., що включає в себе: теплоенергія за лічильником - 6,0 Гкал, теплові втрати -1,85 Гкал. (що складають 30,83 % від показань лічильника, як встановлено договором);

- за грудень 2017 спожито 10,2047 Гкал на загальну суму 18179,61 грн., що включає в себе: теплоенергія за лічильником - 7,8 Гкал, теплові втрати - 2,4047 Гкал (що складають 30,83 % від показань лічильника, як встановлено договором);

- за січень 2018 спожито 11,2514 Гкал, на загальну суму 19 804,26 грн., що включає в себе: теплоенергія за лічильником - 8,6 Гкал, теплові втрати - 2,6514 Гкал (що складають 30,83 % від показань лічильника, як встановлено договором);

- за лютий 2018 спожито 13,4755 Гкал на загальну суму 23 719,04 грн., що включає в себе: теплоенергія за лічильником - 10,3 Гкал, теплові втрати - 3,1755 Гкал (що складають 30,83 % від показань лічильника, як встановлено договором);

- за березень 2018 спожито 12,82134 Гкал на загальну суму 22 576,61 грн., що включає в себе: теплоенергія за лічильником - 9,8 Гкал, теплові втрати - 3,02134 Гкал (що складають 30,83 % від показань лічильника, як встановлено договором);

- за квітень 2018 спожито 4,44822 Гкал на загальну суму 7 829,58 грн., що включає в себе; теплоенергія за лічильником - 3,4 Гкал, теплові втрати - 1,04822 Гкал (що складають 30,83 % від показань лічильника, як встановлено договором).

На підтвердження зазначеного вище позивач надав Акти використання теплової енергії:

- за період з 26.10.2017 по 24.11.2017 від 24.11.2017р. (а.с. 20);

- за період з 25.11.2017 по 24.12.2017 від 26.12.2017р. (а.с. 21);

- за період з 24.12.2017 по 24.01.2018 від 24.01.2018р. (а.с. 22);

- за період з 24.01.2018 по 23.02.2018 від 23.02.2018 р. (а.с. 23);

- за період з 23.02.2018 по 23.03.2018 від 23.03.2018 р. (а.с. 24);

- за період з 23.03.2018 по 05.04.2018 від 05.04. 2018р. (а.с. 25).

Позивач зазначає, що щомісячно надавав відповідачу (особисто та через електронний сервіс) зазначені вище Акти використання теплової енергії.

На виконання умов договору позивач оплатив поставлену йому за опалювальний період з жовтня 2017 по квітень 2018 теплову на загальну суму 106 786 грн. 27 коп., що підтверджується платіжним дорученнями, які наявні в матеріалах справи (а.с. 83-87).

Позивач зазначає, що відповідно до його розрахунків здійснених на підставі договору, втрати у теплових мережах за спірний період становлять 14,15116 Гкал., а за розрахунком відповідача - 42,68486 Гкал. Отже, різниця складає 28,5337 Гкал, внаслідок чого у позивача виникла заборгованість перед відповідачем у розмірі 51 612 грн. 38 коп., яку позивач вважає безпідставною, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок зайво пред'явлених до сплати позивачу розрахунків за період з жовтня 2017 по квітень 2018 у обсязі 28,5337 Гкал на суму 51 612 грн. 38 коп., проти чого заперечує відповідач, що і є предметом спору.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; виконавцем - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Таким чином, позивач і відповідач є учасниками правовідносин з приводу надання виконавцем та своєчасної оплати споживачем вартості одержаних житлово-комунальних послуг.

За приписами ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України).

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 654 Цивільного кодексу України).

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України).

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України).

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, додаткову угоду до договору, датовану 29.11.2017 (а.с. 73), відповідно до змісту якої відповідач виклав пропозицію щодо зміни розміру втрат на дільницях теплових мереж до 7,923894 Гкал, сторонами не укладено, пропозиція КП Теплоенерго про внесення змін до спірного договору відхилена позивачем листом № 6 від 25.01.2018 (а.с. 75).

Господарський суд зазначає, що законом в даному випадку не передбачено можливості односторонньої зміни договору, отже отримавши відмову від підписання додаткової угоди та внесення змін до договору, відповідач на виконання ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України повинен був звернутися до суду з відповідним позовом.

Доказів укладення сторонами додаткової угоди до договору, якою вносились зміни щодо розмір втрат на теплових мережах від межі балансової належності до місця встановлення комерційних приладів обліку сторонами до суду не надано.

Рішення суду, яке набрало законної сили, щодо внесення змін до спірного договору, зокрема в частині зміни розміру вказаних втрат в матеріалах справи відсутнє.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем незаконно в односторонньому порядку змінено порядок розрахунку втрат теплової енергії в теплових мережах від межі балансової належності до місця встановлення комерційних приладів обліку за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 1399 від 23.11.2007, у зв'язку із чим відповідачем зайво нараховані втрати теплової енергії за період з жовтня 2017 по квітень 2018 у загальній кількості 28,5337 Гкал, внаслідок чого у позивача утворилась безпідставна заборгованість перед відповідачем у розмірі 51 612 грн. 38 коп.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пред'явлених до сплати позивачу розрахунків за період жовтня 2017 по квітень 2018 у обсязі 28,5337 Гкал на суму 51 612 грн. 38 коп. за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 23.11.2007 № 1399 - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача спростовується матеріалами справи або не впливають та не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому відхиляються господарським судом.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 37, код ЄДРПОУ 32688148) здійснити перерахунок пред'явлених до сплати Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервіс А" (49005, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 15, код ЄДРПОУ 32702111) розрахунків за період жовтня 2017 по квітень 2018 у обсязі 28,5337 Гкал на суму 51 612 грн. 38 коп. за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 23.11.2007 № 1399.

Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 37, код ЄДРПОУ 32688148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс А" (49005, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 15, код ЄДРПОУ 32702111) 1 762 грн. 00 коп. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 18.10.2018