Рішення

від 18.10.2018 по справі 905/1593/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.10.2018 Справа № 905/1593/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Хадієва М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали

за позовом: Фізичної особи - підприємця Приймак Ольги Анатоліївни (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 85400, АДРЕСА_1,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Фармация-Трейдинг" (ЄДРПОУ 23779606, адреса: 87534, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Будівельників, буд. 39),

про: стягнення 34469,84 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився, -

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець Приймак Ольга Анатоліївна звернулась до господарського суду з позовною заявою від 18.08.2018 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Фармация-Трейдинг" заборгованості з орендної плати за період з лютого по серпень 2018 року у сумі 31649,10 грн. (тридцять одна тисяча шістсот сорок дев"ять гривень 10 коп.) за договором оренди нежитлового приміщення № 3 від 01.11.2016; пені у сумі 2593,83 грн. (дві тисячі п"ятсот дев"яносто три гривні 83 коп.); 3% річних у сумі 226,91 грн. (двісті двадцять шість гривень 91 коп.), усього - 34469,84 грн. (тридцять чотири тисячі чотириста шістдесят дев"ять гривень 84 коп.).

На підтвердження позовних вимог надано суду: розрахунок штрафних санкцій та 3 % річних; договір оренди нежитлового приміщення №3 від 01.11.2016 з додатками; додаткова угода № 1 від 30.10.2017; претензія від 01.06.2018; відповідь на претензію від 12.06.2018; лист №2/02.18 від 05.02.2018; лист № 5/02.18 від 15.02.2018; лист від 29.03.2018; докази надсилання та отримання листа від 29.03.2018; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача; наказ №13/ок від 20.02.2009 про призначення керівника відповідача; витяг зі статуту відповідача, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 23.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1593/18; розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 20.09.2018; відповідачу встановлено строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами; запропоновано позивачу у строк до п'яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив; докази направлення відповіді на відзив відповідачу.

Відповідач у визначений судом строк не подав відзив на позов, що стало підставою для відкладення розгляду справи, призначеного на 20.09.2018.

Ухвалою суду від 20.09.2018 відкладено розгляд справи на 18.10.2018 року; відповідачу встановлено строк до 10.10.2018 для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами; запропоновано позивачу у строк до п'яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив (за наявності); докази направлення відповіді на відзив відповідачу; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов'язковою.

Сторони в судове засідання, що відбулось 18.10.2018 представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку.

На час розгляду справи, від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що явка представників сторін обов'язковою визнана не була, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, але своїм правом на участь у судовому засіданні та подачу суду відзиву на позов не скористався, причин ненадання відзиву суду не повідомив, тому справа розглядається за наявними матеріалами без участі представників позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази та пояснення, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбас-Фармация-Трейдинг" (далі - орендар, відповідач) та Фізичною особою - підприємцем Приймак Ольгою Анатоліївною (далі - орендодавець, позивач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 3.

Предметом цього договору є тимчасове платне користування нежитловим приміщенням, що розташоване за адресою: 85600, Донецька область, м. Селидове, бул. Шахтарської Слави, будинок 11 а , загальною площею 70,0 кв.м. (далі - орендоване майно) для розміщення аптеки. Стан орендованого майна на момент передачі в оренду - придатне для використання у відповідності до п. 1.1. цього Договору (п.1.1., п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, орендодавець протягом 30-ти календарних днів з дня підписання цього Договору передає, а орендар приймає в користування орендоване майно про що між Сторонами складається акт приймання - передачі.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що орендар протягом 14-ти календарних днів з моменту припинення дії цього Договору чи його дострокового розірвання повертає, а орендодавець приймає орендоване приміщення за актом приймання - передачі.

Відповідно до п. 3.1. договору, за користування орендованим майном орендар щомісячно сплачує орендну плату у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень) з дати підписання акту приймання - передачі орендованого майна.

Згідно з п. 3.2. договору, оплата за користування орендованим майном проводиться орендарем за безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів орендодавцю до 15-го (п'ятнадцятого) числа поточного місяця.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного і повного внесення орендної плати (п. 4.1.3 договору).

Розділом 5 Договору визначено права і обов'язки орендаря.

Відповідно до п. 6.2. договору, за порушення п. 3.2. цього договору орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі 0,1% від загального розміру орендної плати за кожен день прострочення.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 01.10.2019, а в частині грошових зобов'язань до повного їх виконання (п.8.1. договору).

Матеріали справи свідчать, що позивач передав, а відповідач прийняв без зауважень за актом приймання-передачі б/н від 01.11.2016 у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 70 кв.м. розташоване за адресою: 85600, Донецька область, м Селидове, бул. Шахтарської Славі, буд. 11 а . Стан приміщень: задовільний, придатний для розміщення аптеки. Приміщення передано повністю, відповідно до умов договору, зауважень до його стану у орендаря немає.

Матеріали справи містять додаткову угоду № 1 від 30.10.2017 до договору оренди нежитлового приміщення №3 від 01.11.2016, в якій сторони встановили, що у зв'язку із зростанням рівня інфляції, на підставі п. 3.4. договору оренди нежитлового приміщення №3 від 01.11.2016 сторони дійшли згоди підвищити вартість орендної плати за договором. У пункті 3.1. договору слова і цифри "4000,00 грн." (чотири тисячі гривень) замінено на "5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень)" (п.1, п.2. додаткової угоди). Дана додаткова угода набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом усього терміну дії договору оренди нежитлового приміщення №3 від 30.10.2017 (п. 3 додаткової угоди).

Листом №2/02.18 від 05.02.2018 відповідач повідомив позивача про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №3 від 01.11.2016 з 20.02.2018 у зв'язку з відсутністю економічної можливості подальшого використання орендованого приміщення та просив позивача прийняти приміщення 20.02.2018 за актом приймання - передачі.

Листом №5/02.18 від 15.02.2018 відповідач повідомив позивача проте, що обов'язок по відновленню сходів при вході в приміщення лежить на орендодавцеві, тому просив прийняти орендоване приміщення за актом - приймання передачі 20.02.2018.

Листом б/н від 29.03.2018 позивач надав відповідь на лист №5/02.18 від 15.02.2018 відповідача, в якому вимагав від ТОВ Донбас-Фармация-Трейдинг сплатити заборгованість з орендної плати у розмірі 6649,10 грн. та здійснити поточний ремонт із перестилання окремих плит з кераміки на сходах або компенсувати вартість такого ремонту. Після виконання даних вимог, позивач розгляне пропозицію про розірвання договору за згодою сторін.

Направлення вказаного листа підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальним чеком УКРПОШТА та наданою роздруківкою офіційного сайту Укрпошти, щодо відстеження поштового відправлення.

Позивач 01.06.2018 звертався до відповідача з претензією б/н з вимогою виконати зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення №3 від 01.11.2016 та сплатити заборгованість з орендної плати у розмірі 16649,10 грн. (шістнадцять тисяч шістсот сорок дев'ять гривень 10 копійок).

12.06.2018 відповідачем було надано відповідь на претензію, згідно з якою останній зазначає, що 05.02.2018 відповідачем було направлено письмове повідомлення позивачу поштовим відправленням, а також повідомлення засобами телефонного зв'язку. У повідомленні вказана дата припинення строку договору - 20.02.2018. Тому останній вважає, що договір оренди нежитлового приміщення № 3 від 01.11.2016 розірваний, а вимоги, викладені у претензії від 01.06.2018 року - безпідставними, а також відповідач повідомив про звернення до господарського суду Донецької області із позовною заявою про визнання договору припиненим з 20.02.2018.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень України, відомості якого є офіційними та загальнодоступними, а також відомостей що містяться в комп'ютерній програмі бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", судом було встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 27.08.2018 по справі №905/1325/18 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасс-Фармация-Трейдинг", м.Маріуполь Донецької області до Фізичної особи - підприємця Приймак Ольги Анатоліївни, м. Селидове Донецької області про визнання припиненим з 20.02.2018 договору оренди нежитлового приміщення №3 від 01.11.2016р. - відмовлено повністю.

Зазначеним рішенням встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбасс-Фармация-Трейдинг" не довів наявність підстав для розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 3 від 01.11.2016 на підставі пп. б п. 7.3. спірного договору.

Вказане рішення господарського суду Донецької області набрало законної сили.

Частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 27.08.2018 по справі №905/1325/18, яке набрало законної сили, мають преюдиційне значення при розгляді господарської справи № 905/1593/18.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин, що є предметом розгляду у справі № 905/1593/18, договір оренди нежитлового приміщення № 3 від 01.11.2016 діяв і його умови є обов'язковими для обох сторін.

В матеріалах справи відсутні і сторонами не надано документального підтвердження виконання відповідачем як орендарем своїх грошових зобов'язань у порядку та строки, обумовлені цим договором оренди, як не надано й документального підтвердження повернення орендарем майна за актом приймання-передачі орендодавцю.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1 ст.760 Цивільного кодексу України).

Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу норм ч.1 ст.795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч.2 ст. 759 ЦК України).

В силу норм ч.ч.1, 3 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.ч.1, 4 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі ст. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено і відповідачем не спростовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбас-Фармация-Трейдинг" не виконано взятих на себе зобов'язань у порядку і строки, встановлені договором оренди нежитлового приміщення №3 від 01.11.2016, заборгованість за період з лютого по серпень 2018 року у розмірі 31649,10 грн. на користь Фізичної особи - підприємця Приймак Ольги Анатоліївни не сплачено, тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у повному обсязі.

У зв'язку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошових зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 16.02.2018 по 17.08.2018 у сумі 2593,83 грн., 3 % річних за період з 16.02.2018 по 17.08.2018 у сумі 226,91 грн. (з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати).

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім того, ст. 611 Цивільного кодексу України одним з наслідків порушення зобов'язання, встановлених договором або законом, визначає сплату неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в розумінні цього кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а штрафом є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання.

У п. 6.2. договору сторони обумовили, що за порушення п. 3.2. цього договору орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі 0,1% від загального розміру орендної плати за кожен день прострочення.

Тобто розмір договірної штрафної санкції обраховано у відсотковому розмірі за кожну добу прострочення, що за визначенням статті 549 ЦК України відповідає поняттю пеня .

Між тим для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов'язання.

Суд, перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог та їх відповідність умовам договору і приписам ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України - відносно пені та положенням ст. 625 Цивільного кодексу України - відносно трьох процентів річних, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог щодо стягнення пені за період 16.02.2018 по 17.08.2018 у сумі 2593,83 грн. та 3 % річних за період з 16.02.2018 по 17.08.2018 у сумі 226,91 грн.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з віднесенням судових витрат за розгляд цієї справи на відповідача.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Приймак Ольги Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Фармация-Трейдинг" про стягнення 34469,84 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Фармация-Трейдинг" (код ЄДРПОУ 23779606, адреса: 87534, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Будівельників, буд. 39) на користь Фізичної особи - підприємця Приймак Ольги Анатоліївни (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 85400, АДРЕСА_1 заборгованість з орендної плати за період з лютого по серпень 2018 року у сумі 31649,10 грн. (тридцять одна тисяча шістсот сорок дев'ять гривень 10 коп.) за договором оренди нежитлового приміщення № 3 від 01.11.2016, пеню у сумі 2593,83 грн. (дві тисячі п'ятсот дев'яносто три гривні 83 коп.), 3 % річних у сумі 226,91 грн. (двісті двадцять шість гривень 91 коп.) та судовий збір у сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили через двадцять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

5. Повний текст рішення підписано 18.10.2018.

Суддя Н.В. Величко