Ухвала

від 18.10.2018 по справі 910/12502/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА про закриття провадження у справі 18.10.2018Справа №  910/12502/18 Господарський суд міста Києва у складі  судді Блажівської О.Є., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи №910/12502/18 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Люкслінк” (43018, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Потебні, 50, код ЄДРПОУ 38077745) до Товариства з обмеженою відповідальністю “1+1 Інтернет” (04080, м.Київ, вул.Кирилівська, 23, код ЄДРПОУ 37726069) про визнання окремих умов договору недійсними,- Без виклику представників сторін. ВСТАНОВИВ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Люкслінк”, 19 вересня 2018 року звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ 1+1 Інтернет”, про визнання окремих умов договору недійсними. Позивачем, в обґрунтування позовних вимог, зазначено, що 10.09.2018 позивач отримав від відповідача лист (вих.№125875 від 21.08.2018) з повідомленням про намір достроково припинити дію Ліцензійного договору про надання невиключного суміжного права №2018/0034 від 01.12.2017 з 01.10.2018, не вказавши при цьому жодних причин такого наміру, формально зіславшись на п.6.5 Договору, яким передбачено, що сторони мають право достроково розірвати цей Договір в односторонньому порядку шляхом направлення відповідного письмового повідомлення на адресу іншої сторони за 30 календарних днів до дати припинення Договору. Як вважає позивач, подібні дії з боку відповідача були завчасно передбачені, а такі умови Договору (п.6.5.), що за своїми наслідками призведуть до порушень чинного законодавства України, були включені до умов Договору з метою чинення тиску на позивача, а тому п.6.5. Договору підлягає визнанню недійсним. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали. 03.10.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли докази усунення недоліків.           Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 було відкрито провадження у справі № 910/12502/18, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 07.11.2018.            16.10.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява про відмову від позову від позивача. Розглянувши матеріали справи та заяву позивача про відмову від позову, суд вирішив закрити провадження у справі на підставі ч.4 ч.1 ст.191 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне. У відповідності до п.1 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу. Положеннями статті 191 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Частиною 4 ст.185 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення, зокрема, у разі відмови від позову, проводиться в порядку, встановленому статтею 191 цього Кодексу. Судом досліджено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкслінк» та встановлено, що в поданій заяві позивач на підставі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України відмовляється від позову до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю « 1+1 Інтернет» про визнання окремих умов договору недійсним. Крім того, судом встановлено, що заява позивача підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкслінк", статус якого встановлений та перевірений судом. Із заяви вбачається, що позивачу наслідки, передбачені ч.3 ст.231 Господарського процесуального кодексу України відмови від позову та закриття провадження у справі відомі та зрозумілі, а саме у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Відповідно до п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. Таким чином, оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації прав позивача, заява про відмову від позову підписана директором позивача, повноваження якого перевірені судом, за таких підстав відмова Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкслінк» від позовної заяви у справі №910/12502/18 підлягає прийняттю судом. У зв'язку з тим, що позивач з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від позову і відмова прийнята господарським судом, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.4 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Одночасно, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. У відповідності до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Частиною 3 ст.7 Закону України «про судовий збір» у  разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Судом встановлено, що при поданні позову у справі №910/12502/18 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1  762,00 грн, що підтверджується квитанцією №ПН213652С1 від 18.09.2018, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи. З огляду на викладене, враховуючи положення ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України, так як заява про відмову від позову подана позивачем до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку повернути позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у справі № 910/12502/18, а саме 881,00 грн. Керуючись ст. 46, ст.ст. 130, 185, 191, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, - УХВАЛИВ: 1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкслінк» від позову. 2. Закрити провадження у справі №910/12502/18. 3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Люкслінк» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вул. Потебні, буд. 50, код ЄДРПОУ 38077745) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн 00 коп., сплачений за квитанцією №ПН213652С1 від 18.09.2018, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи №910/12502/18. 4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.             Суддя                                                                                              О.Є. Блажівська