Рішення

від 18.10.2018 по справі 910/11245/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.10.2018Справа №  910/11245/18 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" до                  Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про               стягнення  297  270,89   грн. Представники сторін: без повідомлення (виклику) ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Український папір” (далі –позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (далі – відповідач) про стягнення 289  191, 00     грн. заборгованості за договором на закупівлю від 07.05.2018 №    ЦРЕКТ/В-18094, пені в сумі  6  891,41 грн., 1188, 46 грн. -3% річних.        Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем згідно договору поставки від 07.05.2018 №    ЦРЕКТ/В-18094, у зв'язку з чим у  відповідача виникла заборгованість перед  позивачем у розмірі 289  191,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені  у розмірі 6891,43 грн., 3% річних у розмірі 1188,46 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив. 27.09.2018 позивач через відділ діловодства суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 189  191, 00 грн., пеню в сумі 12  231,16 грн.  та 3% річних в сумі 2601,28 грн. Згідно з приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Згідно з ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.         Судом встановлено, що позивачем дотримано вимоги ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, а саме надано докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, а відтак така заява ухвалою від 31.08.2018 прийнята до розгляду.         Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу. Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Ухвала господарського суду міста Києва від 31.08.2018 про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу 05.09.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці такої ухвали, на адресу його місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03680, м. Київ, вул. Тверська,5 та отримана представником відповідача за довіреністю 07.09.2018, що підтверджується відповідною відміткою в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №0103047674020. У відповідності до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Таким чином, суд приходить до висновку, що ухвала суду від 30.08.2018 в силу положень наведеної норми є такою, що була вручена відповідачу 07.09.2018. Однак, відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, а тому у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України спір у даній справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами. Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив  наступне. 07.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український папір” (постачальник) та Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” (покупець) було укладено Договір постачання №ЦРЕКМ/В-18094 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупцю продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується   в Специфікації, а Покупець - прийняти і оплатити таку продукцію. Відповідно до п. 5.1 договору  постачальник здійснює поставку продукції автомобільним транспортом  на умовах DDP умовах згідно з Правилами “ІНКОТЕРМС” в редакції 2010 р. (п. 5.2 Договору) Згідно з п. 6.1 Договору, оплата  за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться замовником протягом 22 банківських днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунком – фактурою на дану партію. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач поставив продукцію, а відповідач в свою чергу прийняв продукцію, що підтверджується видатковою накладною № КІ-00002866 від 25.05.2018 на суму 289 191,00 грн. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що ним було виконано зобов'язання з поставки Договором на загальну суму 289  191,00 грн., проте відповідач тільки після відкриття провадження у справі частково розрахувався за поставлену продукцію в сумі 100  000грн.. Таким чином, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором у розмірі 189  191,00 грн., а також пеню в сумі 12  231,16 грн.  та 3% річних в сумі 2601,28 грн. Заперечуючи проти позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних, відповідач зазначає про відсутність його вини у порушенні строків оплати товару. Окрім того, відповідач зазначає про повну оплату 27.07.2018 основного боргу в розмірі 113     707,41 грн, у зв'язку з чим просить суд в цій частині провадження у справі припинити. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України     до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення     Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до     ст. 6 цього Кодексу     сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього     Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1     ст. 627 Цивільного кодексу України). Частиною 1     ст. 628 Цивільного кодексу України     визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Згідно зі     ст. 526 Цивільного кодексу України     зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог     Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 1     ст. 193 Господарського кодексу України     встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7     ст. 193 Господарського кодексу України). Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.            Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.            Як встановлено судом позивач поставив продукцію, а відповідач в свою чергу прийняв продукцію, що підтверджується видатковою накладною № КІ-00002866 від 25.05.2018 на суму 289 191,00 грн., яка оформлена належним чином та підписана уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень. Згідно з п. 6.1 Договору оплата  за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться замовником протягом 22 банківських днів після дати поставки партії продукції. Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що обов'язок  відповідача з оплати поставленого товару на підставі видаткової накладної №КI-00002866 від 23.05.2018  відповідно до п. 6.1 Договору виник через 22 банківських  днів з дати  поставки продукції,тобто  25.06.2018. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково сплачено заборгованість у розмірі 100  000 грн.  після відкриття провадження у справі, що підтверджується  актом звірки взаєморозрахунків та   випискою по рахунку позивача за 14.09.2018. Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем передача останньому товару за спірними видатковими накладними на загальну суму 289  191,00 грн. Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не спростував твердження позивача про наявність у нього заборгованості з оплати поставленого за Договором товару, у зв'язку з чим суд, керуючись приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що покупець взятих на себе зобов‘язань за Договором в повному обсязі не виконав, вартість переданих йому паливо-мастильних матеріалів у визначений Договором строк не оплатив, у зв‘язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 189  191,00 грн. та належним чином підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. За таких обставин, позовні вимоги  позивача про стягнення з  відповідача заборгованості у розмірі 189  191,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.         Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2601,28 грн. та пеню в сумі 12 2342,16 грн.   Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню на користь позивача коштів в якості оплати спірного товару не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності. Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України). Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки. Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня. Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Пунктами 4.3, 4.4 Договору сторони погодили, що у разі прострочення покупцем строків оплати ПММ, у випадку якщо сторони узгодили надання відстрочки по оплаті для покупця, покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 5% від вартості відвантажених, але неоплачених ПММ. У разі прострочення покупцем строків оплати за ПММ, покупець додатково сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті за рахунком, за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання. Як вбачається з викладеного позивачем в позові розрахунку нарахування пені останнім здійснюється її нарахування з дня, наступного за днем поставки товару згідно спірних накладних. Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тобто, виходячи зі змісту зазначеної норми, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Судом встановлено, що останнім днем виконання грошового зобов'язання відповідачем по оплаті поставленого згідно спірних видаткових накладних товару є: №РН-0000529 від 11.05.2018 до 16.05.2018 (включно), №РН-0000567 від 18.05.2018 до 23.05.2018 (включно), №РН-0000589 від 24.05.2018 до 29.05.2018 (включно). Отже, за перерахунком суду, здійсненим з урахуванням визначених дат початку нарахування пені та визначеного позивачем в позові загального періоду нарахування пені (по 09.08.2018 включно), правомірним є стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті товару, поставленого згідно накладної №РН-0000529 від 11.05.2018 Розрахунок суми пені Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 554017.05.2018 - 24.05.2018817.0000 %0.093 %*41.28 554025.05.2018 - 12.07.20184917.0000 %0.093 %*252.87 554013.07.2018 - 09.08.20182817.5000 %0.096 %*148.75 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 442.90 грн. По накладній №РН-0000567 від 18.05.2018 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1385024.05.2018 - 24.05.2018117.0000 %0.093 %*12.90 1385025.05.2018 - 12.07.20184917.0000 %0.093 %*632.17 1385013.07.2018 - 09.08.20182817.5000 %0.096 %*371.86 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 1016.93 грн. По накладній №РН-0000589 від 24.05.2018 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 554030.05.2018 - 12.07.20184417.0000 %0.093 %*227.06 554013.07.2018 - 09.08.20182817.5000 %0.096 %*148.75 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 375.81 грн.      З урахуванням перерахунку зробленого судом до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі  1835, 64 грн. Однак, оскільки позивачем за спірний період пред'явлено до стягнення пеня в сумі  1  220, 15 грн., а суд не має повноважень виходити за межі позовних вимог, тому позовні  вимоги в частині стягнення пені в сумі 1  220, 15 грн. підлягають задоволенню. За перерахунком суду заявлений позивачем до стягнення розмір штрафу, розрахований в порядку, визначеному п. 4.3 Договору, є правомірним. Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 159,83     грн., нарахованих по  09.09.2018. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За перерахунком суду, здійсненим з урахуванням встановлених при розрахунку пені обставин (в т.ч. дат настання строку виконання грошового зобов'язання), розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить відповідно. Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 554017.05.2018 - 09.08.2018853 %38.70 Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 38.70 грн. Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1385024.05.2018 - 09.08.2018783 %88.79 Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 88.79 грн. Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 554030.05.2018 - 09.08.2018723 %32.78 Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 32.78 грн. З урахуванням перерахунку зробленого судом до стягнення з відповідача підлягає 3%  в сумі  160,27 грн. Однак, оскільки позивачем за спірний період пред'явлено до стягнення 3% в сумі  159,83 грн., а суд не має повноважень виходити за межі позовних вимог, тому позовні  вимоги в частині стягнення 3% в сумі 159,83 грн. підлягають задоволенню. Отже, за прострочення виконання відповідачем взятого на себе згідно Договору грошового зобов'язання з оплати поставленого згідно спірних накладних товару з останнього підлягають стягненню штраф у розмірі 1246,50 грн., пені у розмірі  1220,15 грн., 3% річних у розмірі 159,83 грн. За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Проджекбуд" на користь ТОВ "ТД "Еко Енергія" заборгованості у розмірі  24  930,00 грн., штрафу у розмірі 1  246,50 грн., пені у розмірі  1  220,15грн., 3% річних у розмірі 159,83 грн. Витрати по сплаті судового збору у відповідності до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  відповідача. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд  міста Києва - ВИРІШИВ: 1.     Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еко Енергія" задовольнити повністю. 2.     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролджекбуд" (03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 33/37, офіс 101; ідентифікаційний код 40612562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еко Енергія" (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 7, офіс 122; ідентифікаційний код 39877667) заборгованість у розмірі  24  930 грн. 00 коп., штраф у розмірі  1  246 грн. 50 коп.,  пеню у розмірі  1  220 грн. 15 коп., 3% річних у розмірі  159 грн. 83 коп. та судовий збір у розмірі 1  762 грн. 00 коп.       3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2018.              Суддя                                                                            Трофименко Т.Ю.