Ухвала

від 10.10.2018 по справі 910/1113/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про розгляд скарг на дії державного виконавця

м. Київ

10.10.2018Справа № 910/1113/17

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Князькова В.В.,

за участю секретаря судового засідання Бондаренко М. В.

розглянувши у відкритому судового засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства Енергобанк

на рішення та дії державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з виконання наказів Господарського суду міста Києва від 08.02.2017

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства Енергобанк про видачу наказу про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.12.2016 у справі №76/16

за позовом Публічного акціонерного товариства Енергобанк , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Аскон Інформ , м. Миколаїв

про стягнення 70 000,00 грн., -

За участю представників:

від стягувача (скаржника): Мариниченко М.П.

від боржника: не з'явився

від ВДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства Енергобанк про видачу наказу про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.12.2016 у справі №76/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Енергобанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Аскон Інформ про стягнення 70 000,00 грн.

08.02.2017 Господарським судом міста Києва видано накази на виконання ухвали від 08.02.2017 у справі №910/1113/17, а саме:

- про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Аскон Інформ на користь Публічного акціонерного товариства Енергобанк суми інфляційних втрат у розмірі 70 000,00 грн.;

- про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Аскон Інформ на користь Публічного акціонерного товариства Енергобанк витрат по сплаті третейського збору в сумі 1 100,00 грн.;

- про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Аскон Інформ на користь Публічного акціонерного товариства Енергобанк витрат по сплаті судового збору в сумі 800,00 грн.

21.09.2018 на адресу Господарського суду міста Києва надійшли скарги Публічного акціонерного товариства Енергобанк від 19.09.2018 вих.№1079/5, від 19.09.2018 вих.№1080/5 та від 19.09.2018 вих.№1081/5 на рішення та дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Годун Галини Миколаївни при виконанні наказів Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі №910/1113/17.

Зважаючи на зміст поданих до суду скарг, враховуючи, що накази суду від 08.02.2017 були видані в межах одного судового провадження та виконувались державним виконавцем в межах одного зведеного виконавчого провадження №53931773, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 об'єднано розгляд скарг Публічного акціонерного товариства Енергобанк від 19.09.2018 вих.№1079/5, від 19.09.2018 вих.№1080/5 та від 19.09.2018 вих.№1081/5 на рішення та дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Годун Галини Миколаївни з виконання наказів Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі №910/1113/17, в яких скаржник просить суд:

- визнати незаконними дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Годун Галини Миколаївни щодо повернення стягувачу наказів Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі №1113/17;

- скасувати постанову державного виконавця №53699098 від 28.08.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу;

- скасувати постанову державного виконавця №53698951 від 28.08.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу;

- скасувати постанову державного виконавця №53699009 від 28.08.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу;

- визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Годун Галини Миколаївни щодо невжиття всіх заходів з примусового виконання судового рішення у справі №910/1113/17;

- зобов'язати державного виконавця поновити виконавчі провадження №53699098, №53698951 та №53699009 з виконання наказів Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі №910/1113/17.

В обґрунтування поданих до суду скарг стягувач вказує, що під час виконавчого провадження державний виконавець виконав не всі виконавчі дії, передбачені Законом України Про виконавче провадження , та безпідставно повернув виконавчий документ стягувачу. Окрім того, за твердженнями скаржника, державний виконавець не дотримався процесуальних строків вчинення виконавчих дій та обмежився формальною перевіркою майнового стану боржника.

Розгляд скарг було призначено судом на 10.10.2018 з повідомленням сторін виконавчого провадження та державного виконавця, надано державному виконавцю строк для подання до суду письмових пояснень та копій матеріалів виконавчих проваджень.

08.10.2018 на адресу Господарського суду міста Києва від державного виконавця надійшли письмові пояснення від 05.10.2018 вих. № 39866/14.23-36/16 по суті поданих стягувачем скарг, а також копії матеріалів виконавчих проваджень №53699098, №53698951 та №53699009.

Заперечуючи проти задоволення скарг Публічного акціонерного товариства Енергобанк , державним виконавцем було повідомлено суд, що з метою забезпечення реального виконання рішення суду нею були вчинені передбачені Законом України Про виконавче провадження заходи щодо виявлення майна боржника, однак такі заходи виявились безрезультатними. Державний виконавець просила суд відмовити у задоволенні скарг стягувача, а також розглянути справу без її участі.

У судове засідання представник стягувача з'явився, просив суд задовольнити подані до суду скарги.

Представник боржника у судове засідання не з'явився. При цьому, належне повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю Аскон Інформ про дату, час та місце судового засідання підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з офіційного веб-сайту Державного підприємства Укрпошта , відповідно до якого 29.09.2018 поштове відправлення №0103047374557 з ухвалою суду від 26.09.2018 не було вручено боржнику, про що вказано: відправлення не вручене під час доставки: інші причини .

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З огляду на неявку представника божника та державного виконавця, приймаючи до уваги подання останнім до суду відповідних письмових пояснень, господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду скарг за наявними у справі матеріалами.

Щодо дотримання скаржником процесуального строку для подання до суду скарг на дії державного виконавця господарський суд зазначає, що згідно з пунктом а частини першої статті 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Наявними в матеріалах справи копіями супровідного листа державного виконавця від 28.08.2018 вих. № 3263/14.23-36/16, поштового конверту, направленого Заводським відділом державної виконавчої служби міста Миколаїв 13.09.2018, та витягом з офіційного веб-сайту Державного підприємства Укрпошта підтверджується, що оскаржувані постанови було отримано стягувачем 17.09.2018, а відтак останній звернувся до суду 19.09.2018 з дотриманням процесуального строку, встановленого пунктом а частини першої статті 341 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарги стягувача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, господарський суд зазначає наступне.

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України Про виконавче провадження випадках - на приватних виконавців.

Порядок оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання рішення господарського суду передбачено статтями 339-345 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що 10.04.2017 державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Годун Г.М. було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №53698951, №53699009 та №53699098 з виконання наказів Господарського суду міста Києва, виданих 08.02.2017 у справі №910/1113/17, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Аскон Інформ 1 100,00 грн, 800,00 грн та 70 000 грн відповідно.

Також при відкритті виконавчих проваджень державних виконавцем вирішено стягнути з боржника виконавчий збір в сумах 110,00 грн, 80,00 грн та 700,00 грн. відповідно, а також витрати виконавчого провадження.

За приписом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено обов'язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

В свою чергу, права виконавця закріплено в частині третій статті 18 Закону України Про виконавче провадження , до яких віднесено, у тому числі: право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком та інші повноваження, передбачені законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 5 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження ).

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (частина перша статті 48 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до частини восьмої статті 48 Закону України Про виконавче провадження виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Судом встановлено, що на виконання наведених вище положень закону 10.04.2017, тобто в день відкриття відповідних виконавчих проваджень, державним виконавцем зроблено запит №26909169 до Державної фіскальної служби України щодо номерів рахунків, відкритих боржником. У відповідь на вказаний запит Державною фіскальною службою надано відповідь №1025131400 від 11.04.2017, за змістом якої боржником було відкрито два банківські рахунки у гривні, а саме у Акціонерному товаристві ОТП БАНК та у Філії Публічного акціонерного товариства Енергобанк в м. Миколаїв.

Постановою державного виконавця від 13.05.2017 виконавчі провадження №53698951, №53699009 та №53699098 об'єднані у зведене виконавче провадження №53931773.

Постановою державного виконавця від 13.05.2017 у зведеному виконавчому провадженні №53931773 накладено арешт на грошові кошти в межах суми стягнення 79 690,00 грн, що знаходяться на усіх рахунках боржника.

22.05.2017 Акціонерним товариством ОТП БАНК залишено без виконання платіжну вимогу державного виконавця від 13.05.2017 №53931773/16 на суму 79 690,00 грн у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунку боржника.

За наслідками виходу за адресою реєстрації місцезнаходження боржника, державним виконавцем складено акт від 22.08.2018, в якому вказано, що боржника за адресою: АДРЕСА_1 не знаходиться, підприємницьку діяльність не веде. Фактичне місцезнаходження боржника не відоме.

22.08.2018 державним виконавцем складено акт, в якому зафіксовано, що за базами даних та реєстрами органів, що здійснюють державну реєстрацію власності на майно, за боржником не зареєстровано нерухоме та рухоме майно. Згідно з відповідями з Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України відомості про джерела отримання доходів боржника відсутні.

Зі змісту отриманих державним виконавцем інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 28.08.2018 №135784608 та №139895776 вбачається, що власником квартири АДРЕСА_2 є інша фізична особа, а за боржником Товариством з обмеженою відповідальністю Аскон Інформ об'єктів нерухомого майна не зареєстровано.

Транспортних засобів, зареєстрованих за боржником, також виявлено не було.

28.08.2018 державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на все майно, яке належить боржнику, про що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні відомості.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Постановою від 28.08.2018 у виконавчому провадженні №53699009 державним виконавцем повернуто стягувачу виконавчий документ - наказ Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі №910/1113/17 про стягнення 800,00 грн.

Постановою від 28.08.2018 у виконавчому провадженні №53699098 державним виконавцем повернуто стягувачу виконавчий документ - наказ Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі №910/1113/17 про стягнення 70 000,00 грн.

Постановою від 28.08.2018 у виконавчому провадженні №53698951 державним виконавцем повернуто стягувачу виконавчий документ - наказ Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі №910/1113/17 про стягнення 1 100,00 грн.

При цьому, виходячи з матеріалів виконавчого провадження та письмових пояснень державного виконавця вбачається, що виконавчі документи були повернуті стягувачу з тих підстав, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункт 2 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження ), а у тексті спірних постанов державним виконавцем було допущено описку та помилково зазначено п. 5 частини першої статті 37 .

За результатами дослідження матеріалів виконавчого провадження, господарський суд дійшов висновку, що головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Годун Г. М. вчинялись виконавчі дії з дотриманням покладених на неї обов'язків відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження .

При цьому, оскільки вчинення заходів щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними, висновки державного виконавця про наявність підстав станом на 28.08.2018 для повернення виконавчих документів стягувачу є обґрунтованими.

У даному випадку судом прийнято до уваги, що за змістом частин 1, 8 статті 19 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження (у тому числі і стягувач) мають право надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Однак, стягувачем з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій не було подано ані державному виконавцю, ані до суду документів на підтвердження наявності у боржника будь-якого майна, у тому числі грошових коштів, а також не повідомлено який саме обов'язок, встановлений імперативною нормою закону, не було виконано державним виконавцем, та яку норму закону порушено. Скаржником не доведено суду, що державним виконавцем було проігноровано будь-які відомості про майно боржника або необґрунтовано залишено без розгляду будь-які клопотання стягувача.

Щодо тверджень скаржника про недотримання державним виконавцем строків вчинення виконавчих дій, зокрема щодо несвоєчасного накладення арешту на майно (грошові кошти) боржника, господарський суд зауважує, що в силу чинних норм закону (частина третя статті 18 Закону України Про виконавче провадження ) накладення арешту на майно, у тому числі грошові кошти, боржника є саме правом державного виконавця, а не його обов'язком.

Твердження стягувача про нездійснення державним виконавцем виходу за місцем реєстрації місцезнаходження боржника спростовуються наявним в матеріалах справи актом від 22.08.2018.

З приводу посилань скаржника на бездіяльність державного виконавця, яка полягає у неповерненні стягувачу сплаченого авансового внеску, господарський суд зазначає, що такі доводи не узгоджуються з предметом розгляду в межах поданих до суду скарг. Питання повернення стягувачу авансового внеску судом не розглядається.

Суд роз'яснює, що відповідно до частини третьої статті 37 Закону України Про виконавче провадження у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску.

Відтак, стягувач не позбавлений права та можливості звернутись до державного виконавця з відповідною заявою про повернення суми авансового внеску.

Одночасно з цим, господарський суд приймає до уваги обґрунтовані доводи скаржника про значний проміжок часу між заходами, вчиненими державним виконавцем, про нездійснення повторних перевірок майнового стану боржника та неповноту мотивувальних частин спірних постанов державного виконавця. Однак суд зауважує, що такі недоліки в роботі державного виконавця не свідчать про грубе та умисне порушення останнім закону та можуть бути виправлені державним виконавцем в подальшому у разі повторного пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Господарський суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону України Про виконавче провадження повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону .

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги усі обставини справи у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових та достатніх підстав для визнання дій державного виконавця неправомірними, у зв'язку з чим скарги Публічного акціонерного товариства Енергобанк від 19.09.2018 вих. № 1079/5, вих. № 1080/5 та вих. № 1081/5 на рішення та дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Годун Галини Миколаївни при виконанні наказів Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі №910/1113/17 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарг Публічного акціонерного товариства Енергобанк від 19.09.2018 вих. № 1079/5, вих. № 1080/5 та вих. № 1081/5, які надійшли до суду 21.09.2018, на рішення та дії державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з виконання наказів Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі №910/1113/17 - відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 16.10.2018.

Суддя В.В. Князьков