Рішення

від 04.10.2018 по справі 910/23/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.10.2018Справа № 910/23/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" (01001, м. Київ, вул. Заньковецького, 8, кв. 26) в особі Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 1-5, оф. 614) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК АККЕРМАН" (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Кутузова, буд. 35, кв. 7) простягнення компенсації 64000,00 грн. Суддя Бондаренко Г.П.

Секретар судового засідання Бабаджанян М.Б.

Представники сторін:

Від позивача Писаренко А.Г., представник, дов. б/н від 23.01.2018

Від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік (далі - позивач)" в особі Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК АККЕРМАН" (далі - відповідач) про стягнення 64 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача суміжних прав позивача, які останнім були передані в управління Об'єднанню підприємств "Український музичний альянс" згідно з договором № 01-20/05/05 від 20.05.2005. Предметом позову у справі є стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за порушення майнових суміжних прав в розмірі 64 000, 00 грн. за оприлюднення без дозволу правовласника фонограм на інтернет-ресурсі http://akkerman.fm, а також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2018 у справі № 910/23/18 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік в особі Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК АККЕРМАН" про стягнення 64 000, 00 грн. залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали.

23.02.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 09.01.2018 у справі № 910/23/18, якою усунув недоліки поданої позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.02.2018 року було відкрито провадження у справі № 910/23/18 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання.

Ухвала про відкриття провадження у справі №910/23/18 направлена сторонам 28.02.2018 для відома та виконання. Оскільки тривалий час відомостей про отримання відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРК АККЕРМАН" ухвали суду про відкриття провадження у справі до Господарського суду міста Києва не надходило, судом при виготовленні проекту рішення було виявлено, що відповідачеві ухвалу суду направлено не за адресою місцезнаходження працівниками канцелярії суду, в зв`язку з чим суд для належного повідомлення відповідача у справі 26.04.2018 направив відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРК АККЕРМАН" ухвалу про відкриття провадження у справі від 26.02.2018.

11.05.2018 відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі та 29.05.2018 через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву з доказами його направлення іншим учасникам справи. У відзиві відповідач зазначив, що копії договорів, доданих до позову на підтвердження позовних вимог не оформлені по формі та є сумнівного походження, крім того з деяких взагалі не можливо з'ясувати зміст, оскільки вони викладені іноземною мовою. Вказав про те, що об'єднанням підприємств "Український музичний альянс" не надано жодного доказу підтвердження того, що ТОВ "Комп Мюзік" є суб'єктом суміжних прав на фонограми музичних творів - "ІНФОРМАЦІЯ_2" -виконані ОСОБА_11, "ІНФОРМАЦІЯ_3" - виконані ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, "ІНФОРМАЦІЯ_5" - виконані ОСОБА_7, "ІНФОРМАЦІЯ_7" - виконані ОСОБА_8, "ІНФОРМАЦІЯ_6" - виконані ОСОБА_9, а відповідно не має підстав для вимоги компенсації.

Разом з відзивом відповідач надав заяву проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, просить розглядати справу в порядку загального позовного провадження та просить призначити розгляд справи в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 03.07.2018.

02.07.2018 від позивача надійшла до суду відповідь на відзив відповідача, в якому зазначив про те, що наведені у відзиві відповідачем доводи щодо відсутності у позивача майнових суміжних прав на спірні фонограми не підтверджені.

03.07.2018 від відповідача до суду надійшло клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні. У судовому засіданні 03.07.2018 оголошено перерву до 02.08.2018.

У судове засіданні 02.08.2018 представники сторін з'явилися.

Представник відповідача у даному засіданні заявив про наміри сторін укласти мирову угоду, у зв'язку з чим просив оголосити перерву в підготовчому засіданні. Представник позивача підтвердив наміри сторін укласти мирову угоду та подав оригінали документів суду для огляду. Судом у даному засідання оглянуто оригінали документів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчого судовому засіданні на 04.09.2018.

Представники сторін у судове засідання 04.09.2018 з'явилися та надали усні пояснення по справі, зокрема представник відповідача зазначив про те, що мирова угода не була укладена між сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/23/18 до судового розгляду по суті на 20.09.2018.

20.09.2018 від відповідача до суду надійшли заяви про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 20.09.2018 представник відповідача не з'явився, про причини неявки повідомив у поданих заявах. Ухвалою суду від 20.09.2018 розгляд справи за клопотанням представника відповідача розгляд справи в судовому засіданні було відкладено на 04.10.2018.

В судовому засіданні 04.10.2018 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача в судове засідання вдруге не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши наявні в матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання підприємств Український музичний альянс (далі - ОП УМА ) обліковується як організація колективного управління майновими авторськими і суміжними правами згідно з Свідоцтвом №4/2003 від 22.08.2003р, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Відповідно до Свідоцтва про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією №6/УО від 02.04.2009р. ОП УМА отримала статус уповноваженої організації колективного управління на здійснення збору і розподілу винагороду (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань шляхом їх публічного сповіщення в ефір та публічного сповіщення по проводах (через кабель).

Товариство з обмеженою відповідальністю Комп Мюзік (надалі - Позивач ) є правовласником суміжних прав, зокрема, на наступні фонограми:

1. ІНФОРМАЦІЯ_2 - у виконанні ОСОБА_11 ;

2. ІНФОРМАЦІЯ_3 - у виконанні ОСОБА_12 ;

3. ІНФОРМАЦІЯ_5 - у виконанні ОСОБА_10 ;

4. ІНФОРМАЦІЯ_7 -у виконанні ОСОБА_8 ;

5. ІНФОРМАЦІЯ_6 - у виконанні ОСОБА_9 .

Позивач передав свої суміжні права в колективне управління Об'єднанню підприємств Український музичний альянс згідно з Договором №01-20/05/05 від 20 травня 2005 року. Додаток № 07Р від 01 серпня 2017 р. до вказаного Договору передбачає передання в колективне управління ОП Український музичний альянс прав, зокрема і на вказані фонограми (копія договору та додатку до договору міститься в матеріалах справи).

Відтак, ОП Український музичний альянс як організація колективного управління здійснює колективне управління суміжними правами на фонограми, правовласником яких є Позивач, що є предметом позову по даній справі.

Належність Позивачу майнових суміжних прав на вказані фонограми підтверджується наступним:

27 березня 2014 року Позивач уклав договір із UMG Recording Services Inc. (Univers Music Group) (копія витягу додається). Відповідно до п.3.1. договору, згідно з умовами цього Договору, правами, та обов'язками, які Universal (UMG Recording Services Inc.) та/або його Афіліати мають на момент дії даного Договору, Universal за даним Договором передає Ліцензіату (Позивач) тільки на строк та на Територію:...

(e) на умовах, затверджених Universal, виключне право:

(А) надавати ліцензії для публічного виконання та/або сповіщення або дозволяти публічне виконання та/або сповіщення засобами радіо та/або телевізійної трансляції а іншими засобами публічної комунікації Фонограм та Музичних Відео;

У статті 1 вказаного Договору зазначено, що Запис означає будь-яке фізичне втілення звуку, що відтворюється з Мастера (або самостійно, або, тільки у випадку Альбомів-Збірок, разом з іншими фонограмами) та використовується для відтворення звуку електричними, механічними, магнетичними, цифровими або іншими носіями у вигляді диску, попередньо записаних в аналоговій конфігурації плівок та компакт дисків.

Фонограми означає записаний матеріал, що належить та контролюється час від часу Universal Music Group або якимось з Афіліатів, та є доступним для Universal для відтворення продажу та/або іншого використання на Території та вироблений з метою відтворення Записів та/або Музичних Відео, та у відношенні до якого права, що передані або придбані Universal (або протягом Строку), доступні для використання Universal на Території протяг всього Строку або його частини. Отже, термін записи охоплює фонограми у розумінні термінології договору.

Стаття 2 Договору передбачає, що ...Договір починає свою дію з 1 січня 2014 року Початку) та продовжує її на період 3 (трьох) років, якщо його дію не буде припинено повністю або частково з боку Universal у відповідності до умов цього Договору (Строк). Відповідно до п.1.1. Договору - Територія означає Україну.

19 грудня 2016 року підписано Договір про продовження терміну дії Ліцензійного договору та Договору розповсюдження на території України, відповідно до якого Договір із UMG Recording Services Inc. продовжено з 01 січня 2017 року на наступні три роки до 31 грудня 2019 року.

Додаток до вказаного Договору (копія витягу міститься в матеріалах справи) містить перелік фонограм, права на які передано за зазначеним Договором. Вказаний додаток містить і назви фонограм: ІНФОРМАЦІЯ_3 у виконанні ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 у виконанні ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7 у виконанні ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 у виконанні ОСОБА_9.

01 травня 2016 року між Позивачем та авторами-виконавцями ОСОБА_3, ОСОБА_4, які разом виступають під сценічним іменем ОСОБА_11 укладено Договір №А01/05-2, предметом якого є виключні авторські права на Твори та виключні суміжні права на Фонограми, перелік яких наведений в додатках до Договору (копія міститься в матеріалах справи). Відповідно до укладеного Договору №А01/05-2 від 01.05.2016р. Позивачу надане виключне право на використання Творів, Виконань та Фонограм, зокрема, способом публічного сповіщення (підпункт а) пункту 2.1.1. Договору), право надавати дозволи (субліцензії) на використання Творів, Виконань та Фонограм (пункт 2.1.2. Договору), забороняти будь-яке використання Творів та Фонограм способами, передбачених цим Договором, третіми особами (пункт 2.1.3. Договору).

Додаткова угода №1 від 01.05.2016р. до вказаного Договору містить перелік фонограм, права на які передано за Договором. Вказаний додаток містить назву фонограми: ІНФОРМАЦІЯ_2 у виконанні ОСОБА_11 . Отже, суб'єктом майнових суміжних прав на зазначені фонограми на території України є Позивач.

Таким чином, ОП Український музичний альянс як організація колективного управління, що управляє суміжними майновими правами Позивача (юридичної особи), звертається до господарського суду за захистом прав саме ТОВ Комп Мюзік . Дана позиція підтримана та висловлена у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 06 червня 2010 р. Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжні трава .

26 вересня 2017 року ОСОБА_5 - працівником ТОВ Агенція Роялті з захисту інтелектуальної власності - офіційним представником ОП УМА здійснено моніторинг фонограм, що публічно сповіщувались Відповідачем на офіційному веб-сайті http://akkerman.fm/, який належить Відповідачу. За результатом моніторингу складений Акт фіксації фактів публічного використання фонограм та зафіксованих у них виконань від 26.09.2017р. №01/09/17 (копія Акту міститься в матеріалах справи).

Приналежність вказаного веб-сайту http://akkerman.fm/ саме Відповідачу доводиться наступним:

- на вкладці О радио за адресою: http://akkerman.fm/about міститься інформація про радіо Аккерман , яке сповіщується на частоті 102.9 FM, територія покриття складає 45 тис. км 2 та охоплення 190 тис. чоловік.

- на вкладці О радио за адресою: http://akkerman.fm/about міститься інформація російською мовою про юридичну особу: Общество с ограниченной ответственностью Телерадикомпания Аккерман , адрес: 67700, Одесская обл., г. Белгород-Днестровский, ул. Первомайская, 70-е .

- на вкладці О радио міститься посилання про структуру власності - власників 5 оповідача: akkerman.fm/app/webroot/img/ckfinder/flles/%D0%92%D0%BB%D0%B0%Dl%81%D0%BD%D0%B8%D0%D0%B8%2Q2016.pdf.

У вказаному посиланні про структуру власності міститься копія Форми №1 ≪ Повідомлення про надання інформації про структуру власності із зазначенням директора ТОВ ТРК Аккерман - Максимова Т.О., а також печатка та підпис директора, проставлені - кожній сторінці (копія додана до позовної заяви).

В матеріалах справи також містяться докази направлення позивачем на адресу відповідача скарги (претензії) щодо змісту передачі від 29.09.2017 року, яка направлена на юридичну адресу відповідача,а також ОП УМА 03.10.2017 було направлено відповідачеві претензію повторно (докази зазначеного містяться у матеріалах справи). Проте відповіді на претензію відповідач у справі позивачеві не надав.

04 грудня 2017 року, директором ТОВ Агенція Роялті з захисту інтелектуальної власності спільно із представником уповноваженої організації колективного управління ОП УМА Писаренком А.Г. повторно зафіксовані факти публічного сповіщення фонограм та зафіксованих у них виконань, що публічно сповіщувались Відповідачем на офіційному веб-сайті http://akkerman.fm/, який належить Відповідачу (копія акту № 01/12/17 про фіксацію фактів публічного використання фонограм та зафіксованих на них виконань від 04.12.2017 міститься в матеріалах справи ).

В матеріалах справи також міститься акт дослідження відео-аудіозаписів та ідентифікації фонограм від 14.12.2017, в якому ідентифіковано які саме фонограми було сповіщено в ефірах Аккерман FM 26.09.2017 та 04.12.2017, яким зафіксовано використання фонограм, що є предметом спору у справі.

В зв`язку з порушенням майнових суміжних прав відповідачем, позивач в інтересах якого звернулося ОП УМА просить стягнути з відповідача компенсацію за порушення майнових суміжних у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (3200 грн.) за кожний факт порушення, а саме 26.09.2017 та 04.12.2017 року, що складає 64000,00 грн.

Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не доведено наявність в нього майнових суміжних прав (не належні докази), про що надано відзив від 29.05.2018 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

За таких обставин, суд зобов`язаний оцінити підставність або безпідставність вимог позивача для того, щоб реалізувати завдання господарського судочинства, визначене ч. 1 статті 2 ГПК України.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Відповідно до п. 3 ст. 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єктами суміжних прав є:

а) виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань;

б) виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм;

в) виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм;

г) організації мовлення та їх правонаступники.

Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення (ч. 2 ст. 37 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Статтею 40 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що до майнових прав виробників фонограм і виробників відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:

а) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом;

б) розповсюдження серед публіки фонограм, відеограм та їх примірників шляхом першого продажу або іншої передачі права власності;

в) комерційний прокат фонограм, відеограм і їх примірників, навіть після їх розповсюдження, здійсненого виробником фонограми чи відеограми або за їх дозволом;

г) публічне сповіщення фонограм, відеограм та їх примірників через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором;

д) будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм;

е) ввезення на митну територію України фонограм, відеограм та їх примірників з метою їх поширення серед публіки.

Майнові права виробників фонограм і виробників відеограм можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання фонограми (відеограми), розмір і порядок виплати винагороди, строк дії

договору, строк використання фонограми (відеограми), територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що враховуючи приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Суд приходить до висновку, що позивач довів належними та допустимими доказами (наявними в матеріалах справах договорах та їх додатках, вказаних вище) наявність в нього майнових суміжних прав на зокрема, на наступні фонограми: ІНФОРМАЦІЯ_2 - у виконанні ОСОБА_11 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 - у виконанні ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 - у виконанні ОСОБА_10 ; ІНФОРМАЦІЯ_7 -у виконанні ОСОБА_8 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 - у виконанні ОСОБА_9 . Суд відхиляє заперечення відповідача в частині неналежності цих доказів та наявності у відповідача необґрунтованих сумнівів щодо належності таких прав позивачеві.

Суд також погоджується, що позивачем надано докази сповіщення в ефір радіо Аккерман FM даних фонограм, що підтверджується відповідними актами фіксації від 26.09.2017 та 04.12.2017 року.

Як встановлено судом в процесі розгляду справи, відповідач за даними Державного реєстру Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення має ліцензію серії HP №0623-м, що діє з 24.10.2015р. по 24.10.2022р. є радіомовником, який здійснює ефірне радіомовлення на частоті 102,9 МГц, позивні Аккерман FM , територія розповсюдження: м. Білгород-Дністровський та Білгород- Дністровський район. Зазначені відомості є загальнодоступними та публікуються на офіційній веб-сторінці Ліцензії Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення - https://wvyw.nrada.gov.ua.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про телебачення і радіомовлення мовником теле- чи радіо-) є суб'єкт господарювання, який створює (комплектує та/або пакетує) телевізійні чи радіопрограми та передачі і розповсюджує їх у відкритому або кодованому вигляді за допомогою технічних засобів шляхом трансляції та ретрансляції для приймання їх споживачами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення звуки не можуть бути сприйняті.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права", допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:

а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;

б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;

в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).

Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків. Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України. Особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частині другій цієї статті, точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.

Виходячи з системного аналізу судом норм статті 1 та статті 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права", існує певна законодавча колізія щодо отримання згоди від суб`єктів майнових суміжних прав щодо публічного сповіщення фонограм та виконань, зафіксованих у фонограмах на таке публічне сповіщення з комерційною метою.

Суд зазначає, що він обізнаний з позицією, викладеною у постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2017 року у справі № 910/11923/16 щодо правомірності використання об`єктів суміжних прав шляхом публічного сповіщення фонограми в ефір без згоди правовласника, та висновком про те, що таке сповіщення виключає можливість кваліфікації наявної події як порушення в розумінні пункту а статті 50 Закону України Про авторське право та суміжні права , однак при розгляді даної справи суд відхиляється від даної позиції та вважає, що дії відповідача становлять порушення майнових суміжних прав позивача з нижченаведених підстав.

Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій статті 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права", і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління.

Як встановлено частинами 3, ч статті 43 вказаного вище закону, розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України. Особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частині другій цієї статті, точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.

Відповідно до визначеного у Постанові Кабінету Міністрів України № 71 від 18 січня 2003 року порядку, суб 'єкти комерційного використання зобов'язані до початку здійснення комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань укласти з уповноваженою організацією колективного управління договір про виплату винагороди (роялті) за пряме або опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань.

Відповідач не звертався до Позивача та не отримував від Позивача право на публічне сповіщення фонограм, майновими суміжними правами на які на території України володіє Позивач. Також Відповідачем не вжиті заходи щодо виплати винагороди через уповноважену організацію колективного управління відповідно до порядку, передбаченому Законом, а також до початку комерційного використання не укладено відповідного договору з відповідною організацією колективного управління, а після звернення з претензіями як позивача, так і організації колективного управління правами не надав відомостей щодо використання та не здійснив виплату винагороди (доказів іншого відповідачем суду надано не було)

Таким чином, суд констатує, що Відповідачем не виконані визначені законом умови правомірного використання майнових суміжних прав Позивача під час публічного сповіщення належних йому фонограм та зафіксованих у них виконань, тим самим порушені майнові права Позивача, зокрема і на отримання належної винагороди. При цьому, навіть можливість використання без згоди правовласника, не звільняє від необхідності суб`єкта комерційного використання діяти у відповідності до норм закону.

Умисність дій Відповідача та не дотримання вимог закону підтверджується ігнорування неодноразових скарг та претензій, що були направлені як безпосередньо уповноваженою організацією колективного управління ОП УМА , так і представником ОП УМА , а також системністю вчинених дій. Крім того, як слідує з відзиву, відповідач взагалі не визнає прав позивача на майнові суміжні права на фонограми та їх сповіщення з виплатою винагороди за таке комерційне використання фонограм.

Вказані дії Відповідача, що демонструють небажання врегулювати питання, пов'язані із дотриманням майнових прав Позивача під час публічного сповіщення в ефірі належних у фонограм та зафіксованих у них виконань - на переконання суду і становить порушення майнових суміжних прав позивача, що встановлені та гарантовані законом. При цьому, не отримання дозволу відповідачем не є тим порушенням, за яке позивач просить стягнути компенсацію.

Відповідно до п. а, ч. 1 статті 50 Закону України Про авторське право та суміжні права , Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є:

а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їхні майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39 - 41 цього Закону, з урахуванням умов використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21 - 25, 42, 43 цього Закону, а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам;

як встановлено частиною 1 статті 52 Закону України Про авторське право та суміжні права , за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:

а) вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;

б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;

в) подавати позови до суду про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

г) подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Отже, суд приходить до висновку, що в даній справі надані докази підтверджують, що відповідачем було порушено майнові суміжні права, що належать позивачеві, зокрема і на виплату йому винагороди за використання належних йому прав на об`єкти суміжних авторських прав, що відповідно до статей 50, 52 Закону України Про авторське прав і суміжні права підлягає захисту судом.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Законом України ,,Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97- ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення "Артіко проти Італії" (Artico c. Italie) від 13 травня 1980). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом .

В статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, суд приходить до висновку, що для дотримання принципу права на справедливий розгляд справи судом, та для реалізації принципу захисту порушених прав, а також виходячи з системного аналізу норм Закону України Про авторське право і суміжні права , дії відповідача щодо використання фонограм в радіоефірі без здійснення всіх встановлених законом дій для правомірного використання об`єктів суміжних прав навіть і без згоди автора, становить порушення майнових суміжних прав позивача, яке доведено позивачем.

Так, позивач просить стягнути компенсацію, виходячи із мінімального встановленого розміру - 10 мінімальних заробітних плат за кожне порушення прав, який складає: 10 мінімальних заробітних плат х 3200 грн. х 2 факти порушення суміжних прав = 64000 грн.

Згідно з пунктом г частини другої статті 52 Закону суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування битків або стягнення доходу . Отже, виходячи з логіки законодавця, компенсація є іншим способом відновлення порушених прав ЗАМІСТЬ відшкодування збитків або стягнення доходу, тобто альтернативним способом відшкодування збитків або стягнення доходу для відновлення порушених авторських та (або) суміжних прав. У визначені суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, який установлений на час прийняття судом відповідного рішення ( підпункт 51.3 п. 51 Постанови пленуму ВГСУ від 17.10.2012 за № 12).

Як зазначає Вищий господарський суд України в своєму листі від 06.07.2017 року за № 07.01-11/1085/17, на даний час мінімальна заробітна плата не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації, пов`язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав та підлягає застосуванню розрахункова величина у розмірі 1600 грн.

Суд не застосовує дану позицію Вищого господарського суду України, викладену у листі від 06.07.2017 року за № 07.01-11/1085/17, щодо встановлення розрахункової величини при визначенні розміру компенсації, пов`язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у розмірі 1600 грн., виходячи з наступного:

До даного висновку, Вищий господарський суд України прийшов з посиланням на пункт 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016 за № 1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України , мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень. Вищий господарський суд України у вищезазначеному листі робить висновок, що виплата компенсації, пов`язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, підпадає під ознаки інших виплат , про якій йдеться у наведеному Закону України від 06.12.2016 за № 1774-VIII, тобто на даний час розмір мінімальної заробітної плати не підлягає застосуванню як розрахункова величини при визначенні компенсації, передбаченої статтею 52 Закону України Про авторське право і суміжні права .

Разом з тим,виходячи з системного аналізу норм вказаного закону, суд приходить до висновку, що в пункті 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016 за № 1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України йдеться про визначення розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат САМЕ ПРАЦІВНИКАМ (інші виплати, які стосуються трудових відносин та відносин по найму, ніж ті спірні правовідносини, що є предметом спору у справі) , а тому застосування даної норми закону до визначення розрахункової величини при визначенні компенсації , передбаченої статтею 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , яка за своєю правовою природою є видом відповідальності за порушення прав та є альтернативою стягненню збитків чи неотриманого доходу та не має ніякого відношення д будь-яких виплати працівника , є помилковим та таким, що не відповідає суті захисту порушеного права та природі притягнення до цивільно-правової відповідальності за порушення авторських та (або) суміжних прав.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що позивачем вірно розраховано суму компенсації за порушення відповідачем майнових суміжних прав позивача із базової величини мінімальної заробітної плати, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд даної справи покладається на відповідача.

Відповідно ч. 3 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , суд може постановити рішення про накладання на порушника штрафу у розмірі 10 % суми, присудженої на користь Позивача. Сума штрафу передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Комп Мюзік (код ЄДРПОУ 30858536) в інтересах якого звернулася Об`єднання підприємств Український музичний альянс (код ЄДРПОУ 31815383) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРК Аккерман (код ЄДРПОУ 35820219) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРК Аккерман (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул.. Кутузова, 35, кв. 7, код ЄДРПОУ 35820219) на користь Об`єднання підприємств Український музичний альянс (01021, м. Київ, вул.. Шовковична, 10, оф. 28, код ЄДРПОУ 31815383) 64000 (шістдесят чотири тисячі) гривень компенсації за порушення майнових суміжних прав та 1600 (одну тисячу шістсот) гривень витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРК Аккерман (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Кутузова, 35, кв. 7, код ЄДРПОУ 35820219) до Державного бюджету України штраф у розмірі 6400 (шість тисяч чотириста) гривень за порушення майнових суміжних прав.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 12.10.2018.

Суддя Г.П. Бондаренко