Рішення

від 11.10.2018 по справі 916/1728/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1728/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Горяча К.І.,

від відповідача - Хріщева І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Марко ЛТД про стягнення збитків в сумі 59063,32 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марко ЛТД" про стягнення збитків в сумі 59063,32 грн., заподіяних внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, посилаючись на наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру прав власності Товариство з обмеженою відповідальністю "Марко ЛТД" з 2009 року є власником нежитлової будівлі промислового призначення, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, 23/5. Первинною підставою реєстрації права власності на об'єкт загальною площею 2571,5 кв.м був договір купівлі-продажу від 24.11.2009 р. № 13662, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А.

Як стало відомо позивачу, протягом 2009 -2016 pp. ТОВ "Марко ЛТД" було здійснено реєстрацію об'єкта нерухомості внаслідок об'єднання об'єктів нерухомого майна загальною площею 1380 кв.м та змінено цільове призначення вищезазначених об'єктів загальною площею: 3569,8 кв.м на підставі висновку (видавник: ТОВ "Нове бюро технічної інвентаризації"), серія та номер: 1505-01/09-16, виданого 22.06.2016 р.; технічного паспорту, серія та номер: 0020653, виданий 07.12.2017 р. (видавник ТОВ "Нове БТІ"); довідки, серія та номер: 1913-1-1/12-17, виданий 07.12.2017 р. (видавник: ТОВ "Нове БТІ").

Окремо позивач зазначає, що відповідно до листа управління капітального будівництва Одеської міської ради від 16.03.2018 р. № 02-04/409 ТОВ "Марко ЛТД" не зверталось до Управління капітального будівництва Одеської міської ради відносно визначення розміру пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси при будівництві за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, 23/5, а тому, за ствердженнями позивача, ТОВ "Марко ЛТД" використовує земельну ділянку за зазначеною адресою площею 0,3292 га без документів, які посвідчують право власності або користування.

При цьому, посилаючись на ст. 13 Конституції України, пункти „а", „б", „в" ч. 1 ст. 12, ч. 1, 2 ст. 83, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", позивач зазначає, що розпорядження землями територіальної громади м. Одеси, які перебувають у комунальній власності, є виключною компетенцією Одеської міської ради.

Водночас, як вказує позивач, рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 р. № 4138-VI "Про надання дозволу ТОВ "Марко ЛТД" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,3292 га, за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, 23/5, для експлуатації виробничої будівлі головного корпусу" ТОВ "Марко ЛТД" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідно до п. г ч. 2 ст. 28 Закону України "Про землеустрій" розробники документації із землеустрою повинні виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору. Однак, як зазначає позивач, до теперішнього часу ТОВ "Марко ЛТД" не уклало договору оренди земельної ділянки та безоплатно використовує земельну ділянку.

Таким чином, позивач стверджує, що ТОВ "Марко ЛТД" тривалий час використовувало земельну без відповідних документів та без сплати орендної плати, чим завдало територіальній громаді міста Одеси збитків у вигляді неодержаного доходу у вигляді орендної плати, яка могла б сплачуватись до місцевого бюджету міста Одеси за умови дотримання підприємством встановленого чинним законодавством порядку оформлення речових прав на земельну ділянку. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками полягає у тому, що саме неправомірне використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів призвело до неотримання позивачем доходу від орендної плати, який міська рада могла отримати внаслідок дотримання відповідачем вимог чинного законодавства. Відповідно до п. „д" ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, що є підставою для відшкодування збитків Одеській міській раді.

Відповідно до довідки про нормативну грошову оцінку 1 кв.м земельної ділянки від 17.04.2012 р. № 987, нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, 23/5, що використовує ТОВ "Марко ЛТД", складає 537,32 грн. За даними державних податкових органів ТОВ "Марко ЛТД" сплачено 119882,28 грн. Так, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.07.2017 р. № 281 зі змінами від 04.10.2017 р. № 363 затверджено акти комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 27.04.2017 р. Згідно акту комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 27.04.2017 р. розмір збитків, нанесених ТОВ "Марко ЛТД" територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок її тимчасового зайняття та використання без правовстановлюючих документів, складає 59063,32 грн. Враховуючи вищевикладене, Одеська міська рада вважає, що її права як власника земельної ділянки порушені, так як невчинення відповідачем дії щодо оформлення договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,3292 га за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, 23/5, протягом періоду з 01.09.2014 р. по 31.12.2016 р. призвело до понесення позивачем у зв'язку з цим збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі неодержаної плати за оренду вказаної земельної ділянки у сумі 59063,32 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2018 р. позовну заяву Одеської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1728/18, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17 вересня 2018 р.

17.09.2018 р. відповідачем було подано до господарського суду відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позову. В обґрунтування заперечень відповідач вказує, що ставка земельного податку у 2014-2015 роках становила 1% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки для землекористувачів, які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів і була узгоджена з податковою інспекцією та відповідно сформовані, подані та прийняті без заперечень декларації з податку на землю. Надалі згідно до додатку 2 рішення Одеської міської ради № 6762-VI від 10.06.2015 р. змінено ставку земельного податку для землекористувачів, які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів з 1% до 3%, ставка 3% застосовувалась при розрахунку податку на землю за 2016 рік. Сума податкових зобов'язань зі сплати податку на землю за 2016 рік, задекларована в податковій декларації за 2016 рік, та сума розрахунку розміру орендної плати, відповідає наданій Департаментом комунальної власності Одеської міської ради інформації, тому відповідач стверджує, що всі зобов'язання зі сплати податку на землю за період 2014-2016 роках виконані вчасно і в повному обсязі, отже висновки комісії про начебто неодержання доходу в сумі 59063,32 грн. територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради відповідач вважає безпідставними та необґрунтованими. Наразі відповідач посилається на те, що з наданого позивачем акту комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачами від 27.04.2017 року не зрозуміло, за який період не внесена плата за землю, тільки вказано період з 01.09.2014 р. - 31.12.2016 р. Відповідно до діючого законодавства плата за землю вноситься щомісячно за ставками, визначеними Одеською міською радою. Також відповідач зазначає, що Товариство у період 01.09.2014 р. - 31.12.2016 р. вносило плату за землю відповідно вимог діючого законодавства у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2018 р. розгляд справи № 916/1728/18 було відкладено на 01 жовтня 2018 р. з огляду на неявку відповідача в судове засідання, а також враховуючи клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні господарського суду 01 жовтня 2018 року по справі № 916/1728/18 було протокольно оголошено перерву до 11.10.2018 року.

В ході розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, а відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 04.10.2016р. № 69713870 Товариство з обмеженою відповідальністю "Марко ЛТД" є власником об'єкту нерухомості загальною площею 3569,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/5.

Підставою для первинної реєстрації права власності на об'єкт загальною площею 2571,5 кв.м був договір купівлі-продажу від 24.11.2009 р. № 13662, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. В подальшому ТОВ "Марко ЛТД" було здійснено реєстрацію об'єкта нерухомості внаслідок об'єднання вказаного об'єкту з об'єктом нерухомого майна загальною площею 1380 кв.м та змінено цільове призначення вищезазначених об'єктів, загальна площа яких склала 3569,8 кв.м.

Як з'ясовано судом, 20.06.2018 р. між Одеською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марко ЛТД" (орендар) був укладений договір оренди землі, згідно п. 1.1 якого орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" № 161-ХІV від 06.10.1998 року та рішення Одеської міської ради № 2841-VІІ від 14 грудня 2017 року надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,3292 га, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вул. Проценка, земельна ділянка 23/5 (кадастровий номер 5110137600:72:002:0005) для експлуатації виробничої будівлі головного корпусу.

Разом з тим, за ствердженнями позивача, ТОВ "Марко ЛТД" тривалий час, використовувало вказану земельну ділянку без відповідних документів та без сплати орендної плати, чим завдало територіальній громаді міста Одеси збитків у вигляді неодержаного доходу у вигляді орендної плати, яка могла б сплачуватися до місцевого бюджету міста Одеси за умови дотримання підприємством встановленого чинним законодавством порядку оформлення речових прав на земельну ділянку. Так, Одеська міська рада вважає, що її права як власника земельної ділянки порушені, так як невчинення відповідачем дії щодо оформлення договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,3292 га за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, 23/5, протягом періоду з 01.09.2014 р. по 31.12.2016 р. призвело до понесення позивачем у зв'язку з цим збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі неодержаної плати за оренду вказаної земельної ділянки у сумі 59063,32 грн.

Згідно ч. 1, 2 ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на 24.11.2009 р., чинній на момент придбання відповідачем будівлі, що розташована на спірній земельній ділянці), до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Частиною 1 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п. 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування заподіяних збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт "д" частини 1 статті 156 ЗК України).

Згідно ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМ України №284 від 19.04.1993 (надалі - Положення), передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні зокрема неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно з п. 2 вказаного Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Так, зазначеними положеннями нормативних актів передбачені повноваження виконкому міської ради щодо створення комісій та прийняття рішення про затвердження акта комісії щодо визначення розміру збитків.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 302 від 15.08.2013 р. "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.05.2013 р. "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 11.08.2011 року № 564 "Про створення комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", а саме п. 1.3 доповнено пункт 3.4 додатку 2 абзацами наступного змісту: "Розмір збитків територіальної громади м. Одеси за тимчасове заняття земельної ділянки без належного оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою (без укладання договору оренди) розраховується за формулою:

Нго 1м 2 *Sзаг *Фв %/12 - орендна плата за місяць, де:

Нго 1м 2 - нормативна грошова оцінка квадратного метра відповідної земельної ділянки;

Sзаг - загальна площа відповідної земельної ділянки;

Фв % - фіксований відсоток відповідно до рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 р. № 1267-VI "Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі".

Якщо користування земельною ділянкою здійснювалось неповний місяць, розмір збитків визначається пропорційно кількості днів такого користування. Якщо користування земельною ділянкою здійснювалось більш ніж один календарний рік, розмір збитків підлягає індексації відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України".

Згідно Акту комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 27.04.2017р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.07.2017 р. № 281, встановлено, що станом на 01.04.2017 р. ТОВ "Марко ЛТД" не виконало вимоги щодо оформлення документів на землю, а тому комісією вирішено, що розмір збитків, нанесених ТОВ "Марко ЛТД" територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок її тимчасового зайняття та використання без правовстановлюючих документів, складає 59063,32 грн. Розрахунок розміру збитків виконано за період з 01.09.2014 року по 31.12.2016 рік. Відповідно до довідки про нормативну грошову оцінку 1 кв. м. земельної ділянки від 17.04.2012 року № 987, нормативна грошова оцінка 1 кв. м. земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, 23/5, що використовує ТОВ "Марко ЛТД" складає 537,32 грн. ТОВ "Марко ЛТД" зобов'язано відшкодувати збитки не пізніше одного місяця після затвердження виконавчим комітетом Одеської міської ради акту комісії.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та стаття 20 Господарського кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

У відповідності до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Загальні підстави позадоговірної відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки - шкоди (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. N 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Збитки відшкодовуються власниками землі і землекористувачами, у тому числі орендарями, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісії, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина (п. 5 Порядку).

Отже, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє зробити висновок, що у випадку неукладення договору оренди або іншого правочину як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК України та Порядком.

Наразі слід зазначити, що важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

За ствердженнями позивача, протиправність поведінки відповідача полягає у використанні ним протягом періоду з 0109.2014 р. по 31.12.2016 р. земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, 23/5, в порушення ст.ст. 125, 126 ЗК України без правовстановлюючих документів, а також невчинення відповідачем дій щодо оформлення договору оренди земельної ділянки.

Наразі суд вважає безпідставними посилання позивача у позові на положення ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", в якій визначено термін самовільного зайняття земельних ділянок, до якого відносять будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до роз'яснень, наведених в п. 3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011 р. (із змінт. та доповн.), вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини). У розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини неоформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування. При цьому суду слід враховувати вимоги частини другої статті 120 ЗК України, якою передбачено що у разі коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Якщо у розгляді справи буде з'ясовано обставини, зазначені в абзаці третьому підпункту 3.4 пункту 3 цієї постанови, і що суб'єкт господарювання вживав необхідних заходів до оформлення свого права землекористування, то відсутність у нього переоформлених на його ім'я правовстановлюваних документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення.

Як роз'яснено в абз. 3 п.п. 3.4 п. 3 вказаної Постанови Пленуму ВГСУ № 6, у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування . Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Марко ЛТД" зверталось до Одеського міського голови листом (вх. № 01-18/133 від 05.02.2010 р.) з проханням розглянути питання про передачу ТОВ "Марко ЛТД" в оренду земельну ділянку загальною площею 3265 кв.м для експлуатації та обслуговування офісно-складського комплексу, розташованого за адресою: м. Одеса, Суворовський район, вул. Проценка 23/5.

Згідно рішення Одеської міської ради № 4138-VІ від 09.10.2013 р. "Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "Марко ЛТД" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,3292 га, за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/5, для експлуатації виробничої будівлі головного корпусу" ТОВ "Марко ЛТД" був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,3292 га, за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/5, для експлуатації виробничої будівлі головного корпусу; зобов'язано ТОВ "Марко ЛТД" після формування земельної ділянки надати до виконавчого органу Одеської міської ради щодо забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин розроблений та погоджений у встановленому законом порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

В подальшому 03.12.2015 р. ТОВ "Марко ЛТД" звернулось до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради листом за вих. № 01-002/207, з яким надало погоджений проект договору оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: вул. Проценка 23/5.

10.10.2016 р. Департаментом комунальної власності Одеської міської ради направлено ТОВ "Марко ЛТД" лист за вих. № 01-13/4671, в якому зазначено, що Департаментом було підготовлено та надано проект договору оренди землі за адресою: вул. Проценка, 23/5, для узгодження та підписання. Орендна плата за земельну ділянку площею 0,3292 га розрахована у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.11.2015 року № 210/86-15, складеної управлінням Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області. Доводено до відома, що Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України повідомлено: індекс споживчих цін за 2015 рік становить 143,3%. Враховуючи це, коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 Податкового кодексу України, станом на 1 січня 2016 року становить 1,433. У зв'язку з вищевикладеним, направлено ТОВ "Марко ЛТД" повторно проект договору оренди землі та розрахунки з урахуванням індексації за 2015 рік для узгодження та підписання.

Крім того, на лист № 01-13/3713 від 04.08.2017 р. стосовно надання відповідачу копії Акту комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 24.04.2017 р. для сплати визначених цією комісію збитків, ТОВ "Марко ЛТД" своїм листом від 23.08.2017 р. за вих. № 2308/1 повідомлено, що 10.04.2017 р. ТОВ "Марко ЛТД" було отримано лист № 01-13/1447 від 10.04.2017 р. стосовно з'явлення на засідання Комісії 27.04.2017 р. о 14 годині у приміщенні Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, 1-й поверх каб.101) та представник компанії, а саме головний бухгалтер Хріщева І.О. була присутня на цьому засіданні з наявними при собі усіма необхідними документами, які перелічені в листі. На розгляд представнику ТОВ "Марко ЛТД" надали акт з вже визначеними комісією Департаменту комунальної власності необґрунтованими розмірами збитків. Головним бухгалтером були надані всі необхідні документи для розгляду членам комісії, що підтверджували повноту нарахування та сплати плати за землю у вигляді земельного податку за період 2014-2016 роки та надані пояснення з підтверджуючими документами стосовно відсутності факту неповноти сплати земельного податку, а саме: таблиця розрахунку суми земельного податку за період 2014-2016 р. та за результатами засідання члени комісії повідомили про намір переглянути Акт, чого зроблено не було.

04.12.2017 р. ТОВ "Марко ЛТД" звернулося до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради із запитом за вих. № 2437 щодо розгляду листа та вказало, що 28.08.2017 р. ТОВ "Марко ЛТД" направило до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради лист за вих. № 2308/1 з доданими документами, на який не надано відповіді, зважаючи на що відповідач просив повідомити про результати розгляду звернення ТОВ "Марко ЛТД". В додатках надано копію листа за вих. № 2308/1 від 28.08.2017 р. на 3-х арк.

Також 29.12.2017 р. ТОВ "Марко ЛТД" потворно звернулось до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради із запитом за вих. № 2450 щодо розгляду листа та вказало, що 28.08.2017 р. ТОВ "Марко ЛТД" направило до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради лист за вих. № 2308/1 з доданими документами, на який не надано відповіді, зважаючи на що відповідач просив повідомити про результати розгляду звернення ТОВ "Марко ЛТД".

Крім того, 10.05.2018 р. ТОВ "Марко ЛТД" в своєму листі за вих. № 2607 надало відповідь на листи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради № 01-13/1888 від 02.05.2018 р. та № 01-13/1934 від 03.05.2018 року щодо нібито бездіяльності підприємства щодо укладення договору оренди землі за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, 23/5 для обслуговування виробничої будівлі головного корпусу. У вказаному листі ТОВ Марко ЛТД зазначає, що з вини посадових осіб Департаменту комунальної власності Одеської міської ради не може укласти погоджений договір оренди, що підтверджується документами. Так, 07.12.2015 року до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, через канцелярію, було надано погоджений договір оренди земельної ділянки з усіма необхідними документами. 28.08.2017 року через канцелярію Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надано лист з документами про бездіяльність Департаменту комунальної власності, на нього відповіді підприємство не отримало до сьогоднішнього дня. 04.12.2017 року підприємством через Укрпошту було відправлено лист № 2437, на який також не отримано відповіді. 29.12.2017 року підприємством направлено лист № 2450 кур'єрською службою, який отримано Департаментом 05.01.2018 року, та на який так і не отримано відповіді. Також відповідач вказав, що претензії щодо ухилення ТОВ "Марко ЛТД" укласти договір оренди є безпідставними, оскільки починаючи з 2015 року підприємство не може цього зробити з вини Департаменту, вимогу про з'явлення представника до нотаріуса нами не отримувалась. У зв'язку з вище викладеним, відповідач просив здійснити всі необхідні заходи з боку Департаменту щодо укладення погодженого договору оренди землі.

Відтак, з вищенаведеного листування вбачається, що, починаючи з 2010 року, ТОВ "Марко ЛТД" не ухилявся від оформлення договору оренди спірної земельної ділянки, а навпаки постійно вживалися заходи з оформлення права користування земельною ділянкою, у т.ч. неодноразово направлявся Департаменту комунальної власності Одеської міської ради проект договору оренди земельної ділянки, що підтверджується вищенаведеним листуванням.

Таким чином, вказане свідчить про відсутність вини відповідача у довготривалому процесі по оформленню договору оренди спірної земельної ділянки.

Поряд з цим суд враховує, що розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки, дорівнює сумі, яка могла б надійти до місцевого бюджету в разі, якщо б зазначений договір був укладений між орендодавцем та орендарем та нараховується на підставі даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем на виконання Податкового кодексу України та відповідно до рішення Одеської міської ради №6762-VI від 10.06.2015р. "Про встановлення ставок земельного податку в м. Одесі", яким було визначено порядок обчислення та сплати земельного податку та встановлено ставку податку у розмірі 3%, за 2014-2015 р.р. було сплачено податок у розмірі 1%, а за 2016 р. було застосовано ставку 3%, зважаючи на що за 2014 р. було сплачено земельний податок у розмірі 14619,69 грн., за 2015 рік у розмірі 18799,02 грн., за 2016 р. 94991,71 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р. Відтак, за 2014 рік, 2015 рік, 2016 рік, відповідачем було сплачено земельний податок у сумі 128410,42 грн., що не заперечується позивачем.

Наразі слід зазначити, що ставка орендної плати за землю в м. Одесі дорівнює також 3% від нормативної грошової оцінки землі. Тобто навіть у разі укладення між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем договору оренди землі у спірний період, до місцевого бюджету надійшла б сума від оренди в такому самому розмірі, який був сплачений відповідачем земельний податок.

До того ж перевивши здійснений позивачем розрахунок збитків суд вважає його необґрунтованим, оскільки з наданого розрахунку збитків, який міститься в акті комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 27.04.2017р., не вбачається, яким саме чином розрахована сума збитків в розмірі 59063,32 грн., яким чином визначено необхідний до сплати розмір орендної плати за відповідний період, а відтак і обґрунтованість вирахування різниці між визначеним до сплати розміром орендної плати за відповідний період та сумою земельного податку, що надійшла. Таким чином, посилання позивача на неодержання територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради доходу в сумі 59063,32 грн., що заявлений до стягнення, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Відтак, суд доходить до висновку про відсутність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, у зв'язку з чим відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Одеської міської ради не обґрунтовані, не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, тому не підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Марко ЛТД про стягнення збитків в сумі 59063,32 грн. відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2018 р.

Суддя В.С. Петров