У Х В А Л А
про відмову у видачі судового наказу
18 жовтня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/752/18 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді М.В. Фесюри, розглянувши матеріали заяви б/н від 01.08.18
Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001
адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027
Про видачу судового наказу
про стягнення з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Експорт", вул. Преображенська, буд. 14, кв. 24, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 19131621, грошової заборгованості в сумі 60 151,40 грн за Договором банківського обслуговування від 21.02.14 №б/н.
ВСТАНОВИВ:
09.10.18 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Експорт" грошової заборгованості в сумі 60 151,40 грн за договором банківського обслуговування від 21.02.14 №б/н, а саме: 9000 грн заборгованості за кредитом, 19 272,77 грн заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 26.05.2014 по 07.06.2018, 26 896,63 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 03.06.2014 по 07.06.2018, 4982,00 грн заборгованості по комісії за користування кредитом за період з 26.08.2014 по 07.06.2018.
Заяву обґрунтовано неналежним виконанням боржником зобов'язань за договором банківського обслуговування від 21.02.14 №б/н.
Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено:
1)найменування суду, до якого подається заява;
2)повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3)ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4)вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5)перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються:
1)документ, що підтверджує сплату судового збору;
2)документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3)копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4)інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається з тексту заяви про видачу судового наказу, заявник стверджує, що 21.02.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ілля", а нині - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб-Експорт", (далі-боржник) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку 21.02.14, і відповідно до заяви боржник приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку 21.02.14, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 21.02.14. Згідно з наданою копією "Заявления о присоединении к условиям и правилам предоставления банковских услуг" від 21.02.14, в графі найменування клієнта банку, який відкриває рахунок зазначено - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілля". Разом з тим, банком до заяви про видачу судового наказу не надано жодних доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб-Експорт" є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілля", та, в свою чергу, належним відповідачем. Отже в порушення вимог п.4 ч.3 ст.150 Господарського процесуального кодексу України до заяви не додано доказів, якими заявник обгрунтовує обставини, на яких грунтуються його вимоги.
Крім того, з матеріалів заяви не вбачається наявності обставин і належних доказів отримання боржником грошових коштів у розмірі 9000 грн саме на підставі договору №б/н від 21.02.14, які заявник просить стягнути з боржника. Так, заявником у якості доказу наявності заборгованості за договором банківського обслуговування №б/н від 21.02.2014 надано виписку по рахунку за період з 18.11.2014 по 01.08.2018, в якій сума - 9000 грн зазначена як Винос кредиту на прострочку по договору №б/н від 24.02.2014 , який не доданий до заяви і на який відсутнє посилання заявника. Отже в порушення вимог п.4 ч.3 ст.150 Господарського процесуального кодексу України до заяви не додано доказів, якими заявник обгрунтовує обставини, на яких грунтуються його вимоги.
Також стосовно видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника пені в сумі 26 896,63 грн за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором №б/н від 21.02.2014, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як зазначено вище, окрім суми основного боргу, заявником заявлено до боржника вимогу щодо стягнення пені в сумі 26 896,63 грн, яка є штрафною санкцією в розумінні приписів ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, а отже за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням та заборгованістю, тобто вимога заявника в цій частині не відповідає ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України.
Також, як вбачається з доданих до заяви матеріалів, в якості документу, що підтверджує сплату судового збору, заявником додано примірник платіжного доручення №ВОК37В1А53 від 27.07.18 на суму 176,20 грн, який фактично містить лише підпис особи та не містить відбитку печатки (штампу) банку, дати проведення банком платежу, інших реквізитів, які б свідчили про здійснення відповідної банківської операції.
Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (з урахуванням змін та доповнень). Пунктом 3.1 вказаної Інструкції передбачено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 7 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 7 до цієї Інструкції ці вказівки містять вимоги щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів. Відповідно до п. 51 додатку 7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті в платіжному дорученні зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
У інформаційному листі Державної судової адміністрації України від 10.11.2011 №12-6621/11 (із змінами і доповненнями, внесеними листом Державної судової адміністрації України від 16 серпня 2013 року №12-4618/13) зазначено, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Отже, допустимим доказом виконання платіжного доручення на списання грошових коштів, що перераховуються, є відповідний платіжний документ з даними щодо його виконання із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.
Таким чином, заявником не надано до заяви про видачу судового наказу №б/н від 01.08.18 належним чином оформленого документа, що підтверджує сплату судового збору.
За приписами ч.2 ст.154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч.2 ст.152 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Як встановлено вище судом, заява Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про видачу судового наказу не відповідає вимогам, встановленим до її форми та змісту, оскільки в порушення вимог п.1 та п. 4 частини 3 ст.150 Господарського процесуального кодексу України, заявником не подано документ, що підтверджує сплату судового збору та не надано достатніх документів на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
За змістом п.1, п. 3 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу, заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч.1 ст.153 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Враховуючи, що заява Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про видачу судового наказу складена з порушенням приписів ст.148, п.1 та п. 4 ч.3 ст.150 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу має бути відмовлено на підставі п.1 та п. 3 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.60, 148, 150, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 14360570) у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Експорт", вул. Преображенська, буд. 14, кв. 24, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 19131621, грошової заборгованості в сумі 60 151,40 грн за Договором банківського обслуговування від 21.02.14 №б/н.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.В. Фесюра
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2018 |
Оприлюднено | 18.10.2018 |
Номер документу | 77183812 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Фесюра М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні