Постанова

від 26.09.2018 по справі 910/3733/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2018 р. Справа№ 910/3733/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко О.В.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання: Подоляк Р.Ю.

За участю представників: не з'явились

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 року у справі № 910/3733/18 (суддя - Мудрий С.М. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс

до 1) Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Українська кабельна мережа

про визнання права та визнання відсутнім права

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 у справі № 910/3733/18 в задоволенні позовних вимог ТОВ Айлант Сервіс відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ Айлант Сервіс звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 у справі № 910/3733/18 та прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги ТОВ Айлант Сервіс задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду було залишено апеляційну скаргу без руху у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору.

Від апелянта надійшла заява про усунення недоліків, до якої заявником було долучено платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2018 відкрито апеляційне провадження у справі 910/3733/18.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 призначено справу до розгляду на 26.09.2018.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представників сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогами про:

- визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю Українська кабельна мережа сплати суми боргу за кредитним договором №4У13653И від 09.10.2013р. в розмірі 328 097 767,13 грн., який Товариство з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс сплатило Публічному акціонерному товариству комерційний банк Приватбанк за Товариство з обмеженою відповідальністю Українська кабельна мережа ;

- визнати відсутнім у Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк права вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю Українська кабельна мережа сплати суми боргу за кредитним договором №4У13653И від 09.10.2013р. в розмірі 328 097 767,13 грн., який Товариство з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс сплатило Публічному акціонерному товариству комерційний банк Приватбанк за Товариство з обмеженою відповідальністю Українська кабельна мережа .

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 910/14144/17 та 21.08.2018 винесла постанову.

Предметом розгляду справи № 910/14144/17 були вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Пром Інновація до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк та Товариства з обмеженою відповідальністю Мілорін ЛТД (далі - ТОВ Мілорін ЛТД ) про:

- визнання відсутнім у ПАТ КБ Приватбанк права вимагати від ТОВ Мілорін ЛТД сплати суми боргу за кредитними договорами: № 4М14109Д від 12 лютого 2014 року, № 4М14110Д від 17 лютого 2014 року, № 4М14107И від 19 лютого 2014 року, № 4М14092Д від 25 лютого 2014 року в розмірі 1 339 320 543,86 грн, сплаченому ТОВ Бізнес Пром Інновація за ТОВ Мілорін ЛТД за договором поруки;

- визнання права ТОВ Бізнес Пром Інновація вимагати від ТОВ Мілорін ЛТД сплати суми боргу в зазначеному розмірі за вищевказаними кредитними договорами, яку ТОВ Бізнес Пром Інновація сплатило на користь ПАТ КБ Приватбанк за ТОВ Мілорін ЛТД за договором поруки.

Тобто у справах № 910/3733/18 та № 910/14144/17 розглядались подібні правовідносини.

Розглянувши спір, Велика Палата Верховного Суду вказала наступне:

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України та частини другої статті 20 ГК України одним зі способів захисту цивільного права є визнання наявності чи відсутності прав, якими можуть бути, зокрема визнання права власності чи інших речових прав на певне майно, визнання права авторства на твір науки, літератури, мистецтва чи таке інше, тобто ухваленням рішення про визнання чи відсутність права повинен вирішуватися спір по суті.

Частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 553, 554 цього ж Кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із частиною другою статті 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Відповідно до договору поруки до поручителя, який виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять усі права кредитора за кредитним договором і договору (договорам) застави (іпотеки), укладеним з метою забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором, у частині виконаного зобов'язання.

Оскільки порука є договірним зобов'язанням, стосовно якого передбачено обов'язкове дотримання письмової форми (частина перша статті 547 ЦК України), моментом укладення такого договору є досягнення згоди з усіх істотних умов, внаслідок якого у сторін виникають взаємні права та обов'язки.

З урахуванням викладеного вище Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вимоги про визнання відсутнім права в одного відповідача (кредитора) вимагати від другого відповідача (боржника) сплати боргу за кредитними договорами, які погашено позивачем (поручителем), та про визнання права поручителя вимагати від боржника сплати ним грошових коштів за кредитними договорами, сплачених поручителем, не є вимогами про встановлення юридичних фактів, однак такі доводи можуть розглядатися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Тобто провадження у справі підлягає закриттю, якщо при її розгляді буде встановлена непідвідомчість господарському суду (стаття 12 цього ж Кодексу).

Ураховуючи викладене вище, зважаючи на характер правовідносин у справі № 910/14144/17, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій, розглянувши цей спір по суті, допустили порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладену вище практику Великої Палати Верховного Суду, а також те, що спірні правовідносини є аналогічними тим, що були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги в частині скасування рішення суду першої інстанції, яким розглянуто спір по суті та прийняття нового рішення про закриття провадження у справі з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови.

Керуючись ст.ст. 231, 240, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 року у справі № 910/3733/18 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 року у справі № 910/3733/18 - скасувати.

3. Провадження у справі № 910/3733/18 закрити.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги з дотриманням положень ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 28.09.2018.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.В. Тищенко

І.А. Іоннікова