Рішення

від 21.05.2007 по справі 6084-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6084-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем України

21.05.2007Справа №2-22/6084-2007

За позовом - Приватного підприємства «Тексінвест», м.Харків.  

До  відповідача   -  ТОВ «Ванда», м.Ялта

Про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні власністю .

Суддя С.В.Яковлєв

представники:

 Від  позивача   -  Акуленко Т.В. – пред-к, дов. від 01.02.2007 р.

 Від  відповідача   - не з'явився.  

Сутність спору : Позивач – Приватне підприємство «Тексінвест» -  звернувся  до суду з позовною заявою,  в якій просив  усунути перешкоди  в користуванні майном шляхом  виселення ТОВ «Ванда» (далі відповідач)  з об'єктів  нерухомого майна,  а саме, нежитлових приміщень у підвалі з №1-5 по №1-11, №1-20 по № 1-21, № 7-1 , першого поверху  з № 9-1 по 9-10, № 9-12 по № 9-18, № 9-21, другого поверху  з № 18-1 по № 18-3, № 18-5, № 19-1 по № 19-2, з № 20-7 по № 20-10, загальною площею 565,3 кв.м. , розташованих  за адресою : м.Ялта, вул. Набережна ім.Леніна 11, а також визнати за ним право власності на об'єкти  нерухомого майна,  а саме, нежитлові приміщення у підвалі з №1-5 по №1-11, №1-20 по № 1-21, № 7-1 , першого поверху  з № 9-1 по 9-10, № 9-12 по № 9-18, № 9-21, другого поверху  з № 18-1 по № 18-3, № 18-5, № 19-1 по № 19-2, з № 20-7 по № 20-10, загальною площею 565,3 кв.м. , розташованих  за адресою : м.Ялта, вул. Набережна ім.Леніна 11. Вимоги мотивовані тим, що вказані об'єкти  нерухомого майна  були придбані позивачем  04.11.2005 р. на підставі договору купівлі-продажу № 1705, який посвідчений нотаріально, але до теперішнього часу відповідач не вивіз своє обладнання з придбаних позивачем приміщень , що на його думку перешкоджає в користуванні цим майном, порушує права власника майна.

                          Під час судового засідання, яке відбулось 21.05.2007 р., представник позивача уточнив позовні вимоги, просив виселити відповідача  з об'єктів  нерухомого майна,  а саме, нежитлових приміщень у підвалі з №1-5 по №1-11, №1-20 по № 1-21, № 7-1 , першого поверху  з № 9-1 по 9-10, № 9-12 по № 9-18, № 9-21, другого поверху  з № 18-1 по № 18-3, № 18-5, № 19-1 по № 19-2, з № 20-7 по № 20-10, загальною площею 565,3 кв.м. , розташованих  за адресою : м.Ялта, вул. Набережна ім.Леніна 11, а також визнати за ним право власності на об'єкти  нерухомого майна,  а саме, нежитлові приміщення у підвалі з №1-5 по №1-11, №1-20 по № 1-21, № 7-1 , першого поверху  з № 9-1 по 9-10, № 9-12 по № 9-18, № 9-21, другого поверху  з № 18-1 по № 18-3, № 18-5, № 19-1 по № 19-2, з № 20-7 по № 20-10, загальною площею 565,3 кв.м. , розташованих  за адресою : м.Ялта, вул. Набережна ім.Леніна 11.

                          Відповідач надав відзив на позов, в якому підтвердив факт укладення з позивачем 04.11.2005 р. договору купівлі-продажу зазначених вище об'єктів  нерухомого майна та знаходження належного йому обладнання в придбаних позивачем приміщеннях. Відповідач вказує, що він, не зважаючи на отримані листи позивача,  не має наміру вивозити обладнання .

                          Відповідач надіслав до суду клопотання з проханням розглянути справу без участі його представника.

                          Представник позивача під час судового засідання, яке відбулось 21.05.2007 р., не заперечував проти продовження розгляду справи без участі представника відповідача.

                          Вивчивши клопотання відповідача, пояснення представника позивача, суд вважає можливим продовжити розгляд справи за  наявними в ній матеріалами.

                          Розглянувши матеріали справи , дослідивши представлені докази , вислухавши представника позивача, суд

                             ВСТАНОВИВ:

Між сторонами  04.11.2005 р. був укладений договір  купівлі-продажу,    відповідно до якого позивач придбав у відповідача  нежитлові приміщення у підвалі з №1-5 по №1-11, №1-20 по № 1-21, № 7-1 , на першом поверху  з № 9-1 по 9-10, № 9-12 по № 9-18, № 9-21, на другом поверху  з № 18-1 по № 18-3, № 18-5, № 19-1 по № 19-2, з № 20-7 по № 20-10, загальною площею 565,3 кв.м. , розташовани  за адресою : м.Ялта, вул. Набережна ім.Леніна 11. (п.1.1.) Зазначені приміщення ( далі об'єкт  нерухомого майна) належали відповідачу на підставі договору купівлі продажу №63 від 02.02.2005р.

Згідно з п. 2.1. зазначеного договору  продаж об'єкту  нерухомого майна здійснювався за ціною 1020000 грн. , яку позивач мав  перерахувати відповідачу  протягом трьох банківських днів  з моменту  нотаріального посвідчення .

У п. 8.1. договору зафіксовано, що право власності  у позивача на  відчужуваний предмет договору виникало згідно зі ст. 334 ЦК України з моменту  державної реєстрації цього договору та права власності  в КП Ялтинське БТІ, підписання сторонами акту приймання-передачі.  

Зазначений договір купівлі-продажу був посвідчений нотаріально, реєстровий № 1705.

У відповідності зі ст. 173 Господарського  кодексу України (далі ГК України)  господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин в сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін.) або утриматись від виконання певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі і кредитор) має право  вимагати від зобов'язаної сторони  виконання її обов'язку. Ст.  193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від виконання  зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 133 ГК України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання , на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права – право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна.

У ст. 144 ГК України визначені підстави виникнення майнових прав та обов'язків суб'єкта господарювання,  серед яких, зокрема, вказані  угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але таки, що йому не суперечать.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та ін.) або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання  повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогам ЦК України (ст. 526 ЦК України).

Ст. 202 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України )встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст правочину  не може суперечить ЦК України,  іншим  актам цивільного законодавства ( ст.203 ЦК України).

                   Ст. 316 ЦК  України  передбачає, що  правом власності є право особи на річ (майно), яку воно здійснює  відповідно до закону  за власною волею , незалежно від волі інших осіб.  Власникові належить  право володіння, користування і розпорядження своїм майном (ст. 317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається  своїм майном на власний розсуд ( ст. 319 ЦК України).

                    Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені  законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо  не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

                    Власник  майна може пред'явити  позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється  або не визнається іншою особою ( ст. 392 ЦК України).   

Договором  є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

                    За  договором купівлі-продажу  одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати  майно  у власність другій стороні , а покупець приймає або   зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

                     У ст.657 ЦК України визначено, що  договір купівлі-продажу нерухомого  майна  укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному  посвідченню та державній реєстрації .

                      Позивачем надані документи, яки свідчать про виконання з його боку умов договору купівлі-продажу від 04.11.2005 р. щодо  його державної реєстрації та реєстрації права власності  в КП Ялтинське БТІ. Сторонами укладений 07.11.2005 р. акт приймання -передачі об'єкту  нерухомого майна.

                       Вивчивши відзив відповідача, вислухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що останнім виконані умови договору купівлі-продажу щодо перерахування вартості придбаного ним об'єкту  нерухомого майна, укладення акту приймання-передачі, реєстрації права власності .

  Керуючись ст. 334 ЦК України , п. 8.1. договору купівлі-продажу від 04.11.2005 р. реєстровий № 1705 , суд вважає , що у позивач з 07.11.2005 р. виникло право власності на  відчужуваний  за вказаним договором об'єкт  нерухомого майна.   

  За таких підстав,  згідно зі ст. 328, 392 ЦК України підлягають задоволенню позовні вимоги по визнанню за позивачем права власності на вказаний об'єкт.

                       Позивачем надані докази того, що він неодноразово у 2006-2007 р.р. звертався до  відповідач з вимогами звільнити придбаний ним об'єкт  нерухомого майна від  належного останньому обладнання. Вказані вимоги залишені відповідачем без виконання.

                       Відповідач у відзиві на позов підтверджує факт наявності у придбаих позивачем приміщеннях належного йому обладнання.

    На думку суду  вище вказані факти свідчать про те, що відповідач порушує передбачені ст.ст. 316, 317, 319  ЦК України право власності   позивача на придбаний згідно з договором купівлі-продажу № 1705 об'єкт  нерухомого майна.        

         За таких підстав підлягають задоволенню вимоги позивача по виселення відповідача  з об'єкту  нерухомого майна.

                     В ході судового засідання, яке відбулось 21.05.2007 р., за згодою  представника позивача оголошено  вступну та резолютивну частини рішення. Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлене і підписане 04.06. 2007 р.   

  Керуючись ст. ст. 49, 82 –85 ГПК  України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити .

2.          Визнати  за Приватним підприємством  «Тексінвест» (м.Харків, вул.. Достоєвського 39/9, ЗКПО 32335803)  право власності на об'єкти  нерухомого майна,  а саме, нежитлові приміщення у підвалі з №1-5 по №1-11, №1-20 по № 1-21, № 7-1 , на першому поверху  з № 9-1 по 9-10, № 9-12 по № 9-18, № 9-21, на другому поверху  з № 18-1 по № 18-3, № 18-5, № 19-1 по № 19-2, з № 20-7 по № 20-10, загальною площею 565,3 кв.м. , розташовани  за адресою : м.Ялта, вул. Набережна ім.Леніна 11.

3.          Висилити ТОВ «Ванда» ( м.Ялта, вул. Леніна 11,  ЗКПО 32003128 )  з об'єктів  нерухомого майна,  а саме, нежитлові приміщення у підвалі з №1-5 по №1-11, №1-20 по № 1-21, № 7-1 ,на першому поверху  з № 9-1 по 9-10, № 9-12 по № 9-18, № 9-21, на другому поверху  з № 18-1 по № 18-3, № 18-5, № 19-1 по № 19-2, з № 20-7 по № 20-10, загальною площею 565,3 кв.м. , розташовани  за адресою : м.Ялта, вул. Набережна ім.Леніна 11.

4.           Стягнути з ТОВ «Ванда» ( м.Ялта, вул. Леніна 11,  ЗКПО 32003128, банківські реквізити невідомі )  на  користь Приватного підприємства  «Тексінвест» (м.Харків, вул. Достоєвського 39/9, ЗКПО 32335803, банківські реквізити невідомі )  85 грн. держмита,   118 грн. - витрат на ведення процесу.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.