Рішення

від 12.10.2018 по справі 0340/1528/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1528/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватної фірми «Адаст Плюс» до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма «Адаст Плюс» (далі - ПФ Адаст Плюс , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі - ГУ Держгеокадастру, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною щодо не перенесення з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру відомостей про оренду земельної ділянки за кадастровим номером 0722884300:04:000:0017 згідно з договором оренди водних об'єктів та земель водного фонду від 01.08.2004, зареєстрованого Луцьким райвідділом Волинської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» в Книзі державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок 06.10.2004 за № 53 та зобов'язання перенести відомості про оренду земельної ділянки за кадастровим номером 0722884300:04:000:0017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.08.2004 між ПФ Адаст Плюс (орендар) та Луцькою районною державною адміністрацією (орендодавець) було укладено договір оренди водних об'єктів та земель водного фонду загальною площею 59,4776 га, який зареєстрований Луцьким районним відділом Волинської регіональної філії ДП Центр ДЗК в Книзі державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок 06.10.2004 за №53. 01.04.2014 між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору оренди водних об'єктів та земель водного фонду від 01.08.2004, якою було внесено зміни до підпункту 2.1 Договору щодо сплати орендної плати.

02.05.2018 ПФ Адаст Плюс замовлено витяги з Державного земельного кадастру по земельних ділянках №1, кадастровий номер 0722884300:04:000:0016, площею 30,2935 га та №2, кадастровий номер 0722884300:04:000:0017, площею 29,1841 га.

Проте, згідно з витягом №НВ-О704053302018 від 02.05.2018 відомості щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 0722884300:04:000:0017, площею 29,1841 га у Державному земельному кадастрі відсутні.

В даному випадку позивач вважає, що ГУ Держгеокадастру у Волинській області допущено бездіяльність щодо невиконання обов'язків з ведення Державного земельного кадастру, зокрема, в частині автоматичного не перенесення з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку за кадастровим номером 0722884300:04:000:0017, яка орендується позивачем, що позбавляє ПФ Адаст Плюс права на користування земельною ділянкою, а також унеможливлює реєстрацію права оренди шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з огляду на що просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 дану справу прийнято до провадження та ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на позовну заяву від 30.08.2018 за вх. №11364/18 представник відповідача заперечив позовні вимоги ПФ Адаст Плюс з огляду на те, що відповідно до статті 11 Закону України Про державний земельний кадастр відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Статтею 15 Закону України Про державний земельний кадастр передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі тощо. Крім того, згідно з вимогами статті 16 даного Закону земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (статті 24 Закону ).

Разом з тим, пунктом 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051), ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. До повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях належить, зокрема, здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації (підпункт 9 пункту 7 вказаного Порядку). Відповідач зазначає, що виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки, можливе для тих земельних ділянок, на які у Державному земельному кадастрі відсутні актуальні відомості про речові права, зареєстровані у Державному реєстрі речових прав з 01.01.2013 що передбачено пунктом 156.2 Порядку №1051.

Відповідно до відомостей, що знаходяться в Поземельній книзі на земельну ділянку кадастровий номер 0722884300:04:000:0017, а саме: в розділі 4 відображено запис про оренду земельної ділянки, тобто зареєстровано право оренди, орендарем являється ПФ Адаст Плюс , запис про виникнення права від 09.12.2014 №004. Тобто, фактично провести дії з земельною ділянкою, яка є предметом спору неможливо, оскільки у Державному реєстрі речових прав наявні актуальні відомості про речове право зареєстроване за ПФ Адаст Плюс .

Таким чином, ані Законом України Про державний земельний кадастр, ані Порядком №1051 не передбачено, що до обов'язків Державного кадастрового реєстратора відноситься перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки в автоматизованому порядку (а. с. 55-60).

У додаткових поясненнях від 01.10.2018 представник позивача зазначив, що згідно з записами із поземельної книги по ділянці кадастровий номер 0722884300:04:000:0017 вбачається, що запис про право оренди вказаної ділянки відображено за ПФ Адаст Плюс . Однак, в порушення пункту 4 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр відомості про право оренди не перенесені в автоматичному режимі до Державного земельного кадастру з Державного реєстру земель.

Дана бездіяльність відповідача призвела до неможливості зареєструвати речове право на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки: відповідно до пункту 10 частини 2 статті 79-1 Земельного кодексу України, державна реєстрація прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі; відповідно до пункту 10-1Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстр в режимі реального часу отримуються відомості Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку, у тому числі з метою перевірки її кадастрового номера щодо його наявності та автентичності, а також з метою встановлення наявності відомостей про власників, користувачів такої земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, що містяться в Державному земельне кадастрі, та відповідності таким відомостям про власників, користувачів відомосте зазначених заявником у заяві. Згідно з пунктом 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме май та їх обтяжень, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для держав: реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстр., прав або щодо відмови в такій реєстрації. У разі надходження відповідно до даного Порядку відомостей з Державного земельного кадастру про відсутність в останньому відомостей про земельну ділянку державний реєстратор за зазначеним заяві кадастровим номером за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав приймає виключно рішення щодо відмови в державній реєстрації прав.

Отже, відсутність можливості зареєструвати речове право на дану земельну ділянку в реєстрі речових прав має наслідком неможливість зареєструвати будь-які зміни до договору оренди водних об'єктів та земель водного фонду №53 від 06.10.2004. Зокрема, Луцька районна державна адміністрація листом від 12.03.2018 № 512/26/2-18 звернулась до ПФ Адаст Плюс з вимогою укласти додаткову угоду до Договору оренди, в частині зміни орендної плати. Для цього необхідно надати витяг з Державного земельного кадастру, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди, що позивач зробити не може, оскільки відомості про земельну ділянку відсутні.

Крім того, з відповіді Луцької районної державної адміністрації від 15.09.2018 №1831/19/2-18, наданої на адвокатський запит вбачається, що Луцька РДА не наділена повноваженнями щодо ініціювання внесення коректних даних до Державного земельного кадастру з приводу усунення невідповідностей у відомостях про власника земельної ділянки з кадастровим номером 0722884300:04:000:0017.

Тому, у відповідності до частини пятої статті 37 Закону України Про державний земельний кадастр , виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду (а. с. 95).

У додаткових поясненнях від 01.10.2018 представник відповідача зазначив, що у відповідності до приписів Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. При цьому, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, які оформлюються у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 29 даного Закону визначено, що державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель. (а. с. 100-101).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, а відтак просив суд в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з таких мотивів і підстав.

Судом встановлено, що 01.08.2004 між ПФ Адаст Плюс (орендар) та Луцькою районною державною адміністрацією (орендодавець) було укладено договір оренди водних об'єктів та земель водного фонду загальною площею 59,4776 га, який зареєстрований Луцьким районним відділом Волинської регіональної філії ДП Центр ДЗК в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 06.10.2004 за №53 (а. с. 84-85).

01.04.2014 між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору оренди водних об'єктів та земель водного фонду від 01.08.2004, якою було внесено зміни до підпункту 2.1 Договору щодо сплати орендної плати (а. с. 13).

З метою укладення додаткової угоди до Договору оренди водних об'єктів та земель водного фонду в частині зміни орендної плати та затвердженням нової нормативної грошової оцінки на адресу ПФ Адаст Плюс Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області 12.03.2018 за №512/26/2-18 було направлено лист з вимогою надати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки; витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки) (а. с. 96).

02.05.2018 ПФ Адаст Плюс було подано запити щодо отримання інформації з Державного земельного кадастру по земельних ділянках №1, кадастровий номер 0722884300:04:000:0016, площею 30,2935 га та №2, кадастровий номер 0722884300:04:000:0017, площею 29,1841 га.

Проте, згідно з витягом №НВ-0704053302018 від 02.05.2018 відомості щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 0722884300:04:000:0017, площею 29,1841 га у Державному земельному кадастрі відсутні (а. с. 14).

Позивач вважає, що ГУ Держгеокадастру у Волинській області допущено бездіяльність щодо невиконання обов'язків з ведення Державного земельного кадастру, зокрема, в частині автоматичного не перенесення з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку за кадастровим номером 0722884300:04:000:0017, яка орендується ПФ Адаст Плюс , що позбавляє останнього права користування земельною ділянкою, а також унеможливлює реєстрацію права оренди шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначені Законом України Про державний земельний кадастр .

Відповідно до частини першої, другої статті першої Закону України Про державний земельний кадастр державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Статтею 15 Закону України Про державний земельний кадастр визначено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим, регулювання відносин, що виникають при веденні Державного земельного кадастру, здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі , Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень інших законів України та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно з приписами статей 18, 20 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Аналогічна правова норма закріплена у статті 125 Земельного кодексу України, згідно якої право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Статтею 202 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди) встановлено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Як встановлено в ході розгляду даної справи, договір оренди між ПФ Адаст Плюс (орендар) та Луцькою районною державною адміністрацією (орендодавець) від 01.08.2004 зареєстрований Луцьким районним відділом Волинської регіональної філії ДП Центр ДЗК в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 06.10.2004 за №53 (а. с. 84-85).

Згідно розділу 4 Земельна ділянка. Оренда. Суборенда запис про виникнення права від 09.12.2014 №005 Поземельної книги від 09.12.2014 на земельну ділянку кадастровий №0722884300040000017 орендарем значиться Товариство з обмеженою відповідальністю Україна - Баїв (а. с. 67).

В той же час, в розділі 4 Земельна ділянка. Оренда. Суборенда запис про виникнення права від 09.12.2014 №004 Поземельної книги від 09.12.2014 на земельну ділянку кадастровий №0722884300040000017 орендарем значиться ПФ Адаст Плюс (а. с. 67 зворот). Крім того, відсутні відомості щодо власника земельної ділянки.

Тобто, з Поземельної книги від 09.12.2014 вбачаються розбіжності щодо орендаря земельної ділянки кадастровий №0722884300040000017 площею 29.1841 га.

При цьому, в судовому засіданні з пояснень представника позивача встановлено, що із заявами щодо усунення виявлених неточностей, які були вчинені під час внесення запису про виникнення речового права позивач до державного реєстратора даного речового права не звертався, рішення щодо внесення вказаних виправлень або про відмову в їх внесенні не приймались, що позбавляє ГУ Держгеокадастру у Волинській області автоматично переносити відомості про оренду земельної ділянки, оскільки дані розбіжності зроблені під час реєстрації речового права.

Відповідно до статті 24 Закону України Про державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною третьою статті 24 Закону України Про державний земельний кадастр державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

- особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

- власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

- органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

У відповідності до частин четвертої-одинадцятої статті 24 Закону України Про державний земельний кадастр для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Зміна найменування акціонерного товариства у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.

У разі надання відмови з підстави, визначеної абзацом другим частини шостої цієї статті, заявнику повідомляється найменування та адреса органу, до повноважень якого належить здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзаці третьому цієї частини, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний термін повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки.

Згідно статті 25 Закону України Про державний земельний кадастр поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів.

Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

До Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

До повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях належить, зокрема, здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації (підпункт 9 пункту 7 вказаного Порядку).

Таким чином суд приходить до висновку, що виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки, можливе для тих земельних ділянок, на які у Державному земельному кадастрі відсутні актуальні відомості про речові права, зареєстровані у державному реєстрі речових прав з 1 січня 2013 року, що передбачено пунктом 156.2 Порядку №1051.

Згідно з відомостями, що знаходяться в Поземельній книзі на земельну ділянку кадастровий №0722884300:04:000:0017, а саме: в розділі 4 відображено запис про оренду земельної ділянки, тобто зареєстровано право оренди, орендарем являється Приватна фірма Адаст Плюс , запис про виникнення права від 09.12.2014 №004.

Тобто, фактично провести дії з земельною ділянкою, яка є предметом спору у даній справі є неможливим, оскільки у Державному реєстрі речових прав наявні актуальні відомості про речове право, яке зареєстроване як за позивачем так і за іншою юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю Україна-Баїв . На момент розгляду справи дані розбіжності щодо реєстрації речового права не усунуті.

Крім того, суд звертає увагу, що Законом України Про державний земельний кадастр та Порядком №1051 не передбачено обов'язків Державного кадастрового реєстратора щодо перенесення до ДЗК відомостей про земельні ділянки в автоматизованому порядку.

Судом встановлено, що позивач з будь-якими заявами з цього приводу до ГУ Держгеокадастру у Волинській області не звертався, і відповідачем щодо ПФ Адаст Плюс будь-яких дій вчинено не було, та рішень не приймалось.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Конституційний Суд, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції, в рішенні від 14.12.11 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

В даному випадку суд вважає, що позивач звернувся за захистом прав, які жодним чином відповідачем не порушені, оскільки сам факт автоматичного не перенесення відомостей про оренду земельної ділянки за кадастровим №0722884300:04:000:0017 не свідчить про допущене ним порушення і, що воно будь-яким чином мало негативні наслідки для ПФ Адаст-Плюс .

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення «ОСОБА_1 проти Туреччини» [Aksu v. Turkey] пункт 50; «Берден» [Burden v. the United Kingdom] пункт 33; «Тенасе проти Молдови» [Tгnase v. Moldova]).

Тобто, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковим під час судового розгляду.

Позивач не навів жодних доказів щодо існування реального негативного впливу безпосередньо на його права та, що відповідач своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю порушив його права, свободи чи інтереси, та що в нього виникло право на звернення до суду за їх захистом.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Щодо посилань позивача на те, що відсутність у Державному реєстрі відповідних записів є перешкодою для переоформлення договору оренди по спірній земельній ділянці судом до уваги не беруться, оскільки вказана обставина в судовому засіданні будь-яким доказом не підтверджена.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Волинській області щодо не перенесення з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру відомостей про оренду земельної ділянки за кадастровим номером 0722884300:04:000:0017 згідно з договором оренди водних об'єктів та земель водного фонду від 01.08.2004, зареєстрованого Луцьким райвідділом Волинської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» в Книзі державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок 06.10.2004 за № 53 протиправною та зобов'язання перенести відомості про оренду земельної ділянки за кадастровим номером 0722884300:04:000:0017 є необґрунтованими та безпідставними, а відтак до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст.241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватної фірми «Адаст Плюс» до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 17 жовтня 2018 року.