Рішення

від 18.10.2018 по справі 0940/1478/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2018 р.                               справа № 0940/1478/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" про стягнення податкового боргу в сумі 25419,05 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" про стягнення податкового боргу в сумі 25419,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача станом на 05.07.2018 року наявна податкова заборгованість в загальному розмірі 25419,05 грн., яка виникла в результаті несплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "У" від 20.01.2015 року №0000122200 в розмірі 25079,05 грн. та штрафних санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000112200 від 20.01.2015 року у розмірі 340 грн. Оскільки заборгованість добровільно відповідачем не погашена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

27.03.2018 року відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.22). Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у десятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Косівському відділенні Коломийської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області як платник податків (а.с. 9-11).

На підставі направлення від 23.12.2014р. № 284/22-0, враховуючи пункт78.1.1статті78, пункт75.1статті75 Податкового кодексу Українита відповідно до наказу № 396 від 23.12.2014р. виданого ДПІ у Косівському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" з питань дотримання вимог валютного законодавства з 12.10.2012 року по 22.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 31.12.2014 року № 2048/22-0/31711518 (а.с. 14-15).

Перевіркою встановлено порушеннястатті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р. № 185/94-ВРіз внесеними змінами та доповненнями в частині порушення строків зарахування валютної виручки по зовнішньоекономічному контракту №1 від 18.11.2013 року, дата оформлення МД 19.02.2014 року. та 14.03.2014 року та пункту 1статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"із змінами та доповненнями в частині не подання Декларації про валютні цінності, доходи та майна, що належать резиденту і знаходяться за межами України станом на 01.07.2014 року та 01.10.2014 року.

Позивач, за наслідками розгляду акта від 31.12.2014 року №2048/22-0/317115187, податковим повідомленням-рішенням форми "У" від 20.01.2015 року №0000122200 нарахував пеню за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 25419,05 грн., та податковим повідомленням-рішенням №0000112200 від 20.01.2015 року застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 340 грн.

Суд, у відповідності достатті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Відповідно достатті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власностіз моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з частиною 1статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями1і2цьогоЗаконуабо встановлених Національним банком України відповідно до статей1і2цьогоЗакону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Суд встановив, що з дати митного оформлення продукції, що експортувалася, сума виручки не зараховувалася на валютні рахунки відповідача у строки зазначені в контрактах та в строк, передбаченийстаттею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а тому даний факт є порушенням резидентом строку, передбаченогостаттею 1 зазначеного Законута тягне за собою наслідки у вигляді стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно з частиною 2статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями1і2цьогоЗаконуабо встановлені Національним банком України відповідно до статей1і2цьогоЗакону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Відповідно до частини 4статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями1і2цьогоЗаконуабо встановлених Національним банком України відповідно до статей1і2цьогоЗакону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Згідно з абзацу 2 пункту 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000р. № 419встановлено, що квартальна або річна фінансова звітність подасться підприємствами органам ДПС у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств, а саме термін подання річної звітності - не пізніше 20 лютого, квартальної - не пізніше 25 числа місяця наступного за звітнім кварталом.

Враховуючи викладене, подання квартальної або річної фінансової звітності, а саме Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами суб'єктами підприємницької діяльності, з 01.01.2012р. здійснюється у строки визначеніПодатковим кодексом Українидля декларації з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 1статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" за№15-93 від 19.02.1993валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Згідно з абзацом 8 пункту 2статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" за№15-93 від 19.02.1993до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбаченихстаттею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженогопостановою Національного банку України за №49 від 08.02.2000невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: - порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період; - порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Підпунктом54.3.3пункту54.3статті54 Податкового кодексу Українивстановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Окрім того, дана сума заборгованості є узгодженою у відповідності до постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 року, яка набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року (а.с.22-27).

Згідно з частиною четвертоюстатті 78 Кодексу адміністративного судочинства Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до пункту56.18статті56 Податкового кодексу України, за№ 2755-VI від 02.12.2010 року, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Таким чином, в результаті оскарження податкових повідомлень-рішень від 20.01.2015 року та залишенні їх в силі, зобов'язання визначені вищевказаними рішеннями набули статусу податкового боргу з дня набрання рішення суду законної сили та підлягають стягненню.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача із сплати пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафних (фінансових) санкцій, визначені вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, які відповідач оскаржував, є узгодженими, у відповідності до підпункту56.18статті56 Податкового кодексу України.

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановлено судом, позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 31.01.2015 року за №17-25 яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатив (а.с.8).

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вищевказаних нормПодаткового кодексу Українине виконав податкові зобов'язання з сплати вказаних зобов'язань.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в розмірі 25419,05 грн., який виник в результаті несплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 25079,05 грн. та штрафних санкцій в розмірі 340 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" податкового боргу в розмірі 25419,05 грн., є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" (код ЄДРПОУ 31711518, с. Малий Рожин, Косівський район, Івано-Франківська область, 78655) про стягнення податкового боргу в сумі 25419,05 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" (код ЄДРПОУ 31711518, с. Малий Рожин, Косівський район, Івано-Франківська область, 78655) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі 25419 (двадцять п'ять тисяч чотириста дев'ятнадцять гривень ) 05 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя                                                             Матуляк Я.П.