Рішення

від 05.10.2018 по справі 809/907/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2018 р. справа № 809/907/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старолисецької сільської ради, ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Івано-Франківської філії ДП УДНДІ проектування "Дніпромісто" про скасування рішення від 01.12.2017, від 06.03.2018 та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Старолисецької сільської ради, відділу Держгеокадастру у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, Івано-Франківської філії ДП УДНДІ проектування "Дніпромісто" про скасування рішення від 01.12.2017 та від 06.03.2018 та зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішеннями від 01.12.2017, від 06.03.2018 Старолисецької сільської ради відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку плану детального планування земельної ділянки площею 0,2663 га кадастровий номер 2625885801:03:002:0126 та відмовлено у прийнятті рішення щодо розробки локальних змін до генерального плану забудови с.Старий Лисець, безпосередньо прилеглої території земельної ділянки площею 0,2663 га в урочище "коло свинарника". Просить задовольнити позов.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 даний позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк усунув вказані в ухвалі недоліки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.06.2018 відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд справи.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 клопотання представника позивача про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовом ОСОБА_1, до Старолисецької сільської ради, Івано-Франківської Філії ДП УДНДІ проектування "Дніпромісто", ОСОБА_3 Держгеокадастру в Тисменицькому районі про скасування рішення від 06.03.2018 та зобов'язання до вчинення дій - залишено без задоволення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 клопотання про заміну неналежного відповідача на належного - задоволено. Замінено відповідача ОСОБА_3 у Тисменицькому районі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (код 39864600) належним відповідачем ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області (код 39767437, вул. Академіка Сахарова 34, м.Івано-Франківськ).

20.09.2018 представником позивача подано суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представників.

ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області 20.09.2018 подало суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Дане клопотання обгрунтовано, тим що позивачем не обгрунтовано зміст позовних вимог до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, а лише зазначено їх у прохальній частині позову. Просить залишити позовну заяву в частині звернення позовних вимог до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

28.09.2018 Івано-Франківська філія ДП УДНДІ проектування "Дніпромісто" подала суду клопотання в якому просила проводити розгляд справи без їхньої участі.

01.10.2018 Старолисецька сільська рада подала суду клопотання про розгляд справи без участі представника. Проти позову заперечує.

Також, 01.10.2018 ОСОБА_2 управління Держеокадастру в Івано-Франківській області подало суду клопотання про розгляд справи без участі, та додатково зазначила, що подане клопотання про залишення позовної заяви в частині вимог до нього підтримує в повному обсязі та проти позову заперечує.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши в сукупності письмові докази та відзив на позов, судом встановлено наступне.

Земельна ділянка площею 0,2663 га, кадастровий номер2625885801:03:002:0126, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, с.Старий Лисець, урочище "коло свинарника", згідно рішення XIV сесії 5 скликання Старолисецької сільської ради від 23.01.2008 була надана гр. ОСОБА_4, для ведення особистого селянського господарства та належала на праві приватної власності, згідно державного акту серії ЯЗ №417667 від 09.10.2009.

10.11.2017 ОСОБА_1, набув згідно договору купівлі-продажу вказану земельну ділянку, кадастровий номер 2625885801:03:002:0126, яка знаходиться в урочищі "коло свинарника", площею 0,2663 га., в с. Старий Лисець, Тисменицького району, Івано-Франківської області. Вказана земельна ділянка, згідно витягу з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності, належить в цілому позивачу.

Дана земельна ділянка знаходиться в існуючій забудові жилого масиву території с. Старий Лисець. Позивач має намір звести житловий будинок для своєї сім'ї, попередньо виготовивши технічну документацію щодо зміни цільового призначення землі.

Рішенням Старолисецької сільської ради від 01.12.2017 позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку плану детального планування земельної ділянки, площею 0,2663 га., кадастровий номер 2625885801:03:002:0126, оскільки згідно генплану забудови с. Старий Лисець через вказану земельну ділянку запроектована дорога загального користування.

Згідно замовлення Старолисецької сільської ради від 23.02.2007 №35 на основі договору №585-08-06 від 17.01.2008, Івано-Франківська філія ДП УНДІ проектування "Дніпромісто" розробила новий генеральний план с. Старий Лисець. З нового генерального плану вбачається, що в житловому кварталі урочища "коло свинарника" через земельну ділянку, яка належить позивачу передбачена проектна вулиця (дорога).

26.02.2018, адвокатом ОСОБА_5, в інтересах позивача подано до Старолисецької сільської ради заяву про те, щоб на скликанні сесії сільської ради прийняти рішення щодо розробки локальних змін до вищевказаної земельної ділянки, яка належить позивачу, звернувшись до розробника Івано-Франківської філії ДП УДНДІ "Дніпромісто".

06.03.2018 Старолисецькою сільською радою відмовлено у прийнятті рішення щодо розробки локальних змін до генерального плану забудови с. Старий Лисець, безпосередньо прилеглої території земельної ділянки площею 0,2663 га., в урочищі "коло свинарника", так як при голосуванні дане питання не набрало відповідної кількості голосів.

Вважаючи прийняті рішення Старолисецькою сільською від 01.12.2017 та від 06.03.2018 незаконними та протиправними, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (частина 1 статті 12 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об"єктів загального користування використовуються земельні ділянки земель житлової та громадської забудови.

Згідно статтей 38-39 Земельного кодексу України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Частиною 3 статті 20 Земельного кодексу України визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до п.2 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 502, зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.

Згідно до статті 90 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситись не частіше, ніж один раз на п"ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Приписами статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що відповідна Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 5 Закону України "Про основи містобудування" передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Судом встановлено, що згідно замовлення Старолисецької сільської ради від 23.02.2007 №35 на основі договору №585-08-06 від 17.01.2008, Івано-Франківська філія ДП УНДІ проектування "Дніпромісто" розробила новий генеральний план с.Старий Лисець, на підтвердження чого, в матеріалах справи міститься лист-відповідь Івано-Франківської філії ДП УДНДІ проектування "Дніпромісто" від 28.02.2018 №7/89.

Із нового генерального плану вбачається, що в житловому кварталі урочища "коло свинарника" через земельну ділянку, яка належить позивачу передбачена проектна вулиця (дорога) (а.с.15).

Аналізуючи викладене, суд зазначає, проектуючи вказану вище проїзну дорогу, було порушено право позивача, відносно земельної ділянки як об"єкта права приватної власності. Отже, здійснено посягання на заволодіння земельною ділянкою, яка належить позивачу із позбавленням майбутнього права вільно використовувати її та в подальшому здійснити зміну цільового призначення із земель "Сільськогосподарського призначення" на землі "для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель", що може бути змінене виключно за ініціативи позивача, як власника.

Статтею 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині 1 цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Приписами ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно п.60 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, обмеження з муніципалітетом права користування та забудови земельної ділянки (навіть без її вилучення) є грубим порушенням права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З наведеного випливає, що рішення Старолисецької сільської ради від 01.12.2017 про відмову у наданні дозволу позивачу на розробку детального планування земельної ділянки, площею 0,2663 га., кадастровий номер 2625885801:03:002:0126 з посиланням на те, що рішенням генплану забудови с. Старий Лисець через вказану земельну ділянку запроектована дорога загального користування - є протиправним та таким, що порушує законні права позивача.

Разом з тим, рішення Старолисецької сільської ради від 06.03.2018 про відмову у прийнятті рішення щодо розробки локальних змін до генерального плану забудови с. Старий Лисець, безпосередньо прилеглої території земельної ділянки площею 0,2663 га., в урочищі "коло свинарника" - є незаконним та протиправним.

Щодо позовних вимог позивача про: зобов"язання Івано-Франківської філії ДП УНДІ проектування "Дніпромісто" здійснити локальні зміни до генерального плану с.Старий Лисець, прилеглої території "коло свинарника", площею 0,2663 га., в с. Старий Лисець, Тисменицького району, Івано-Франківської області, зобов"язання ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, згідно рішень проекту змін перевести земельну ділянку кадастровий номер 2625885801:03:002:0126, яка знаходиться в урочищі "коло свинарника", площею 0,2663 га., в с. Старий Лисець, Тисменицького району, Івано-Франківської області із цільового призначення "землі сільськогосподарського призначення" на землі "для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель", то суд не вбачає будь-яких порушень в діях чи рішеннях вказаних відповідачів, в матеріалах справи немає жодних обгрунтувань такої протиправності, з посиланням на відповідні докази, а тому вони не підлягають до задоволення.

Клопотання ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог заявлених до нього, не підлягає до задоволення, оскільки в ході розгляду справи судом не встановлювався строк на усунення недоліків, з підстав відкриття провадження у справі за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст.ст.160,161,172 КАС України, а тому наслідки п.7 ч.1 ст. 240 цього Кодексу не можуть бути застосовані.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України, шляхом виходу суду за межі позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на користь позивача підлягає до стягнення 50% сплаченого судового збору відповідно до квитанції №0.0.1057573869.1 від 12.06.2018 за рахунок бюджетних асигнувань Старолисецької сільської ради в сумі 2114,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_5 задовольнити частково.

Скасувати рішення Старолисецької сільської ради від 01.12.2017 року 14 сесії демократичного скликання про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку плану детального планування земельної ділянки кадастровий номер 2625885801:03:002:0126, яка знаходиться в урочищі "коло свинарника", площею 0,2663 га., в с.Старий Лисець, Тисменицького р-ну, Івано-Франківської області.

Скасувати рішення Старолисецької сільської ради від 06.03.2018 року 16 сесії демократичного скликання про відмову щодо розробки локальних змін до генерального плану забудови с.Старий Лисець, безпосередньо прилеглої території земельної ділянки кадастровий номер 2625885801:03:002:0126, яка знаходиться в урочищі "коло свинарника", площею 0,2663 га., в с.Старий Лисець, Тисменицького р-ну, Івано-Франківської області та звернення до розробника - Івано-Франківська філія ДП УДНДІ проектування "Дніпромісто".

Зобов"язати Старолисецьку сільську раду (код ЄДРПОУ 04356372, вул. І.Франка 1, с.Старий Лисець, Тисменицький район, Івано-Франківська область) - повторно розглянути заяву, щодо надання дозволу ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, с. Пороги, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77743) на підготовку проекту зміни цільового призначення належної йому земельної ділянки кадастровий номер 2625885801:03:002:0126, яка знаходиться в урочищі "коло свинарника", площею 0,2663 га., в с.Старий Лисець, Тисменицького району, Івано-Франківської області, із цільового призначення "землі сільськогосподарського призначення" на землі "для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель" з урахуванням можливості розробки локальних змін до генерального плану забудови с.Старий Лисець, безпосередньо прилеглої території земельної ділянки кадастровий номер 2625885801:03:002:0126, яка знаходиться в урочищі "коло свинарника", площею 0,2663 га., в с.Старий Лисець, Тисменицького району, Івано-Франківської області, шляхом звернення до розробника - Івано-Франківська філія ДП УДНДІ проектування "Дніпромісто".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Старолисецької сільської ради (код ЄДРПОУ 04356372, вул. І.Франка 1, с.Старий Лисець, Тисменицький район, Івано-Франківська область) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, с. Пороги, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77743) частину сплаченого судового збору у сумі 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.