Ухвала

від 17.10.2018 по справі 320/5425/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

17 жовтня 2018 року № 320/5425/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши в місті Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЙТ ОІЛ" про забезпечення позову

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕЙТ ОІЛ" із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити дію податкового повідомлення - рішення від 28 вересня 2017 року № 0006831700 та зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби не включати суму податкових зобов'язань за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 942 286 534,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 53 080 089,00 грн., визначених на підставі податкового повідомлення-рішення від 28 вересня 2017 № 0006831700, до облікової картки платника податків та податкового боргу ТОВ СТЕЙТ ОІЛ (код ЄДРПОУ 39436796) до винесення рішення Київським окружним адміністративним судом.

В обґрунтування наведеної вище заяви позивач посилається на те, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких позивач має намір звернутися до суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 № 2.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Окрім зазначеного вище, суд звертає увагу на роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ , при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Як вбачається з матеріалів справи вимоги заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовані тим, що Офісом великих платників податків вживаються дії щодо притягнення до відповідальності ТОВ СТЕЙТ ОІЛ за продаж майна, описаного в податкову заставу, тоді як податкове повідомлення - рішення, відповідно до якого нараховані податкові зобов'язання, що були підставою виникнення податкового боргу скасовані у судовому порядку.

В заяві про забезпечення позову зазначено, що на підставі податкового повідомлення рішення від 28 вересня 2017 № 0006831700, яке винесене на підставі податкового повідомлення - рішення, що скасоване в судовому порядку суму основного зобов'язання у розмірі 942 286 534,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 53 080 089,00 грн. включено до податкового боргу, а все майно ТОВ СТЕЙТ ОІЛ описане у податкову заставу. Крім того, Офісом великих платників податків вживаються дії щодо зупинення видаткових операцій платника податків, тобто здійснюється комплекс дій, що перешкоджають господарській діяльності ТОВ СТЕЙТ ОІЛ .

Таким чином, позивач вважає, що існують всі передбачені статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд зазначає, що в даному випадку забезпечення позову є превентивним заходом щодо порушення прав позивача.

Разом із тим, задоволення заяви про забезпечення позову для відповідача не несе будь-яких негативних наслідків, не покладає на відповідача додаткових обтяжень, а утримання від вчинення зазначених у заяві про забезпечення позову дій не має невідворотній характер.

У той час, як відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову в даному випадку призведе до того, що захист прав, свобод та інтересів позивачів, третіх осіб стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до вимог пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на те, що позивачем доведено реальність ускладнення виконання рішення суду у випадку задоволення судом позовних вимог після звернення ТОВ СТЕЙТ ОІЛ до суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, а також загрози для своїх прав та інтересів, що полягає у зупиненні видаткових операцій платника податків, звернення стягнення за рахунок майна, описаного в податкову заставу, неправомірного нарахування штрафу, незаконних вимог про його сплату та притягнення ТОВ СТЕЙТ ОІЛ до відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕЙТ ОІЛ щодо вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

2. Зупинити дію податкового повідомлення - рішення від 28 вересня 2017 року № 0006831700 та зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби не включати суму податкових зобов'язань за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 942 286 534,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 53080089,00 грн., визначених на підставі податкового повідомлення-рішення від 28 вересня 2017 № 0006831700, до облікової картки платника податків ТОВ СТЕЙТ ОІЛ (код ЄДРПОУ 39436796) до вирішення справи по суті.

3. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

4. Роз'яснити заявнику що він повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Василенко Г.Ю.