Рішення

від 17.10.2018 по справі 815/2325/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2325/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Сердюк І.С.

сторін:

позивача не з'явився

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши в порядку загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні) справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Маркет Барін до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, вимоги про сплату недоїмки та рішення про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Маркет Барін до Головного управління ДФС України в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 27.12.2017 року №0203781306 на суму 729,30 гривень (за податковим зобов'язанням 477,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 252,00 гривень), податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 27.12.2017 року №0203821306 на суму 510,00 гривень, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 27.12.2017 року №023771306 на суму 9180,00 гривень (за податковим зобов'язанням 5724,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3456,00 гривень), вимогу про сплату недоїмки ГУ ДФС в Одеській області від 27.12.2017 року №Ю-0203801306 на суму недоїмки зі сплати ЄСВ в сумі 6996,00 гривень, рішення ГУ ДФС в Одеській області від 27.12.2017 року №0203811306 про застосування штрафних санкцій та донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 2816,00 гривень.

Позов обґрунтовано наступним .

По перше: відсутність законних підстав для винесення наказу про проведення перевірки.

По друге: порушено процедуру проведення перевірки.

По третє: висновки щодо порушення законодавства про працю, що містяться у акті, базуються здебільшого на поясненнях фізичних осіб, які були опитані посадовими особами фіскальної служби. Слід зазначити, що співробітники фіскального органу не мають права відбирати жодні пояснення, такого права відповідно до чинного законодавства у них не має. Зокрема, норми Податкового кодексу України щодо відібрання/надання пояснень, містяться у п.п. 17.1.6. п. 17.1 ст. 17 ПК (право надавати пояснення є у платника податків під час проведення його перевірок) та ін., стосуються лише самого платника податків (адміністрації, уповноважених осіб платника податків). Слід зазначити, що керівник TOB МАРКЕТ БАРІН , тільки-но дізнався про початок проведення перевірки, одразу виїхав на місце, утім перевіряючих на місці за 40 хвилин вже не застав.

По четверте : без відповідного наказу про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки було здійснено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2, який орендує частину приміщення за тією ж адресою, що і ТОВ МАРКЕТ БАРІН .

Згідно листа ФОП ОСОБА_2 від 06.12.2017 р. за №1, ОСОБА_3 є найманим працівником даного суб'єкта господарювання із лютого 2017 року.

По п'яте : ігнорування фактів дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.

ОСОБА_4 - працює на посаді касира з 24 листопада 2017 року, прийнято на роботу згідно наказу від 23 листопада 2017 року, повідомлення про прийняття працівника на роботу від 24 листопада 2016 року, податкова звітність подається належним чином та всі податки, збори, обов'язкові платежі сплачуються в установленому законом порядку. 22 та 23 листопада 2017 р. ОСОБА_4 проходила співбесіди, подавала заяву про прийняття на роботу і приступила до виконання своїх обов'язків лише 24 листопада 2017 року, отже, порушення законодавства в даному випадку відсутні.

ОСОБА_5 - працює на підприємстві з 24 листопада 2017 року, прийнято на роботу згідно наказу №27-К від 23 листопада 2017 року, повідомлення про прийняття працівника на роботу від 24 листопада 2017 року, податкова звітність подається належним чином та всі податки, збори, обов'язкові платежі сплачуються в установленому законом порядку. 22 та 23 листопада 2017 р. ОСОБА_5 проходила співбесіди, подавала заяву про прийняття на роботу, і приступила до виконання своїх обов'язків лише 24 листопада 2017 року, отже, порушення законодавства в даному випадку відсутні.

Касир Валентина - позивачу взагалі не відомо, хто це і встановити зазначені факти немає можливості, оскільки не вказано прізвище та по-батькові особи. В магазині можуть знаходитись представники інших суб'єктів господарювання (мерчендайзери, торгівельні агенти тощо), щодня на співбесіду можуть приходити декілька осіб. Зауваження щодо порушення вимог законодавства про прийняття на роботу касира Валентини вважаємо безпідставними та необґрунтованими.

Бухгалтер Тетяна Володимирівна . Ті самі зауваження, що і до касира Валентини . Заробітну плату ОСОБА_6 отримує на картку (а не через касу, від бухгалтера тощо), крім того, вона не володіє українською мовою та стверджує, що пояснення їй надиктовували співробітники податкової.

Сельденкова Вікторія . ФОП ОСОБА_7 взагалі не знає і не може знати, хто працює у TOB МАРКЕТ БАРІН , на якій посаді і з якого часу - це внутрішня інформація взагалі іншого суб'єкта господарювання, то ж використовувати ці дані не має підстав.

Таким чином, відсутні порушення, що були встановлені фактичною перевіркою ТОВ МАРКЕТ БАРІН , отже, висновки податкової про не оформлення п'яти осіб є хибними.

Провадження по справі відкрито 18.05.2018 року у спрощеному позовному провадженні із викликом сторін.

Відповідачу ухвалою встановлений 15 денний строк для надання відзиву на позовну заяву.

04.06.2018 року за вхід. № 15599/18 через канцелярію суду поданий відзив від ГУ ДФС в Одеській області.

Ухвалою суду від 13.07.2018 року розгляд справи продовжений в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.09.2018 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи у відкрите судове засідання по суті.

Відзив обґрунтовано наступним.

Щодо оскарження ППР ГУДФС в Одеській області від 27.12.2017 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № 023771306.

В акті перевірки констатовано, що в порушення вимог 14.1.180, п. 14.1 ст. 14, п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2, пп. 164.2.1 п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст.171, абз. п.176.2 ст.176, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України не утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 5724 грн. та військовий збір в сумі 477 гривень.

Також на порушення вимог пункту п.п. б , ґ п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України та п.3.1, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п3.5 ст. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, не дотримано встановлений порядок заповнення податкового розрахунку за формою №1ДФ, а саме, до податкового органу подано податкові розрахунки із недостовірними відомостями

За результатами перевірки ГУ ДФС в Одеській області, з урахуванням відповіді на заперечення платника податків до акту перевірки від 22.12.2018 №13778/10/15-32-13- 06/39833242 сформовані та вручені ТОВ МАРКЕТ БАРІН податкові повідомлення- рішення від 27.12.2017 №0203781306 про визначення суми грошового зобов'язання з військового збору за податковим зобов'язанням - 477 грн., за штрафними санкціями - 252 грн., №0203821306 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями у розмірі 510 грн., №023771306 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов'язанням - 5724 грн., за штрафними санкціями - 3456 гривень.

Слід зазначити, що позивач не погодився з висновками акту перевірки та прийнятими на його підставі ППР та звернувся до ДФС України із скаргою в порядку адміністративного оскарження, однак рішенням ДФС України від 28.03.2018 №11084/6/99-99-11-02-01-15 оскаржені ППР залишені без змін.

Щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 27.12.2017 № Ю-0203801306, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.12.2017 № НОМЕР_3 ГУ ДФС в Одеській області.

ГУ ДФС в Одеській області було винесено:

вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ від 27.12.2017 № Ю-0203801306 у сумі боргу 6996 грн.;

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.12.2017 № НОМЕР_3 ГУ ДФС в Одеській області, яким за донарахування 6996 грн. ЄСВ застосована штрафна санкція у розмір 2816 грн.

Позивачем вказані рішення та вимога були оскаржені в адміністративному порядку до ДФС України та рішенням ДФС України від 07.03.2018 № 8255/6/99-99-11-02-02-25, у зв'язку з винесенням за встановленими формами, що є порушенням п. 4. розділу VI, пп. 3. п. 2. розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 № 393, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.04.2016 за № 609/28739), вищезазначені виконавчі документи були скасовані.

Враховуючи, що вимога про сплату ТОВ МАРКЕТ БАРІН боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ від 27.12.2017 № Ю-0203801306 у сумі боргу 6996 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.12.2017 №0203811306 ГУ ДФС в Одеській області скасовані ДФС України, у цій частині відсутній предмет спору.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

На підставі Наказу ГУ ДФС в Одеській області від 22 листопада 2017 року за №6183 Про проведення фактичної перевірки проведено фактичну перевірку ТОВ Маркет Барін з дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорі, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). За результатами перевірки посадовими особами відповідача було складено ОСОБА_8 від 04 грудня 2017 року №1772/15-52-13-06/39833242.

Реалізуючи передбачені податковим законодавством права платника податку, позивачем були надані Заперечення на ОСОБА_8 №1772/15-52-13-061-39833242 від 04 грудня 2017 року про результати фактичної перевірки ТОВ Маркет Барін (код ЄДРПОУ 39833242) щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

ТОВ Маркет Барін 25 січня 2018 року отримало податкові повідомлення- рішення ГУ ДФС в Одеській області від 27 грудня 2017 року №0203781306, №02038213006 №023771306, вимогу про сплату недоїмки №10-0203801306, рішення №0203811306 про застосування штрафних санкцій та донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску разом з Відповіддю на заперечення №13778/10/15-32-13-06-06 від 21 грудня 2017 року.

Реалізуючи адміністративний порядок оскарження рішень, ТОВ Маркет Барін 01 лютого 2018 року надіслано на адресу ДФС України Скаргу на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 27.12.2017 року №0203781306, №0203821306, №023771306, вимоги про сплату недоїмки №10-0203801306, рішення №0203811306 про застосування штрафних санкцій та донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

За результатом розгляду скарги від 01.02.2018 р. за № 1/02 (вх. № 22326/6 від 06.02.2018 р.) ДФС України прийнято Рішення від 07.03.2018 № 8255/6/99-99-11-02-02-25, яким встановлено.

Оскаржувані виконавчі документи винесені не за встановленими формами, що є порушенням п. 4. розділу VI, пп. 3. п. 2. розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 № 393, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.04.2016 за № 609/28739), у зв'язку із чим підлягають скасуванню.

Водночас зазначаєм, що дане порушення не скасовує суму донарахованого єдиного внеску та штрафної санкції за донарахування єдиного внеску по суті.

Керуючись п.4 п.5 розділу ІV, п. 3. розділу V Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладання штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 року № 1124, вирішив вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 27.12.2017 року № Ю-0203801306, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.12.2017 р. № НОМЕР_3 ГУ ДФС в Одеській області скасувати та вважати відкликаними з дня прийняття даного рішення, а скаргу ТОВ Маркет Барін від 01.02.2018 р. за № 1/02 в частині оскарження вищезазначених виконавчих документів - задовольнити частково, зобов'язати ГУ ДФС в Одеській області винести та направити нові вимогу та рішення, з урахуванням вищевикладеного, відповідно до вимог чинного законодавства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Законодавчим актом, який регулює трудові відносини всіх працівників є Кодекс законів про працю України.

Форми і система оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (статті 97 Кодексу законів про працю України).

Правові положення оплати праці регулює глава 7 Кодексу законів про працю України, а також Закон України Про оплату праці (далі - Закон №108).

У відповідності до статті 94 Кодексу законів про працю України та статті 1 Закону №108 заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно статті 95 Закону №108 мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону №108 та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь- якою системою оплати праці.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку є, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Заробітна плата для цілей розділу IV Податкового кодексу України - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (підпункт 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Пунктом 171.1 статті 171 Податкового кодексу України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 161 підрозділу 10 Інші перехідні положення Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної ОСОБА_1 України про завершення реформи Збройних сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпункту 1.1. пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку є фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, податковий агент.

Підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою (1,5 відсотків), визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Згідно з пунктом 1.5 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов'язані забезпечити виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Податкового кодексу України (підпункт 1.6 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України).

Згідно з п.119.2 ст.119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, надання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

Надаючи оцінку вказаним доказам, суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо відсутності законних підстав для винесення наказу про проведення перевірки та порушення процедуру проведення перевірки.

Судом встановлено, що копія Наказу ГУДФС в Одеській області від 22.11.2017 р. №6183 була надана для ознайомлення і підпису: ОСОБА_9 (за адресою: м.Чорноморськ, вул. Олександрівська, 6, корп. А), ОСОБА_6 (за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Сухий лиман, вул. Чорноморців, 115), ОСОБА_7 (за адресою: м. Чорноморськ, вул. Жовтнева, 2, корп. П).

Направлення на проведення фактичної перевірки були надані для ознайомлення і підпису: №9172/13-06 від 22.11.2017 року та №9175/13-06 від 22.11.2017 року ОСОБА_9; №9174/13-06 від 22.11.2017 року та №9176/13-06 від 22.11.2017 року ОСОБА_6; № 9174/13-06 від 22.11.2017 року та № 9173/13-06 від 22.11.2017 року ОСОБА_6.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України .

В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 62.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється серед іншого, шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу , а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити, зокрема, фактичні перевірки.

Згідно з приписами підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України , фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України ).

В силу пункту 2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктом 80.2 . статті 80 Податкового кодексу України .

Отже, наведеною нормою визначено перелік випадків, в яких призначається проведення фактичної перевірки.

Таким чином, право контролюючого органу приймати рішення про призначення фактичної перевірки надано за наявності чітко встановлених підстав для її проведення.

При цьому, лише у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи доходів і зборів, у керівника контролюючого органу виникає право на призначення фактичної перевірки такого платника.

Як встановлено Наказом №6183 від 22.11.2017 року перевірка призначена на підставі, зокрема, пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, з урахуванням доповідної записки начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_10 від 16.11.2017 року №523/11/15-32-13-06.

З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про інформацію податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Кодексом.

Статтею 62 Кодексу визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення контролюючих органів.

Відповідно до статті 71 Кодексу інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Таким чином, за наслідками аналізу податкової інформації, що отримана та міститься у базах даних органу ДФС, останній виявляє факти, які свідчать про порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку про наявність підстав для винесення оскаржуваного наказу в межах наданих повноважень та дотримання процедури щодо проведення фактичної перевірки ТОВ МАРКЕТ БАРІН .

Разом з цим, суд окремо зазначає, що стаття 124 Конституції України (в попередній редакції) встановлювала, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

З 30 вересня 2016 року набули чинності зміни до Конституції в частині правосуддя.

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 …Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. , яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.

Кожен юридичний конфлікт має зовнішні прояви, до яких належать правовий спір і правопорушення.

Ознака адміністративно-правового спору - він існує у зв'язку з виникненням між суб'єктами адміністративних правовідносин як конфліктних, так і безконфліктних ситуацій, зумовлених різним розумінням цими суб'єктами своїх прав і обов'язків.

Вказана позиція послідовно застосовується Верховним Судом у зв'язку із змінами до Конституції України .

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів КАСУ викладено в новій редакції.

Частиною 1 статті 5 КАСУ визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що юридичного спору між позивачем та відповідачем наразі не існує, оскільки вимоги щодо скасування наказу на проведення фактичної перевірки в даній справі не заявлені.

Крім того, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в крамниці (міні маркет Барін ) за адресою: м. Чорноморськ, вул. Олександрівська, 6, корп. А, фактично здійснює господарську діяльність ТОВ МАРКЕТ БАРІН (код ЄДРПОУ 39833242).

На момент проведення фактичної перевірки, а саме: 24.11.2017 року в крамниці знаходилось чотири працівника, а саме:

Згідно наданого пояснення гр. ОСОБА_11 від 24.11.2017 р. було з'ясовано, що вона працює в ТОВ МАРКЕТ БАРІН на посаді адміністратора, заробітна плата складає 3200,00 грн., графік 5/2, час роботи з 08:00 до 17:00.

Згідно наданого пояснення гр. ОСОБА_3 від 24.11.2017 р. було з'ясовано, що вона працює в ТОВ МАРКЕТ БАРІН на посаді касира з лютого 2017 р., заробітна плата складає 3500,00 грн., графік 3/3, час роботи з 08:00 до 22:00.

Згідно наданого пояснення гр. ОСОБА_4 від 24.11.2017 р. було з'ясовано, що вона проходить стажування на ТОВ МАРКЕТ БАРІН з 21.11.2017 на посаді касира, час роботи з 08:00 до 22:00. Відповідно повідомлення про прийняття працівника на роботу від 24.11.2017 р. №9248624895 працевлаштована з 24.11.2017 року, наказ про прийняття на роботу від 23.11.2017 року № 27-К.

Згідно наданого пояснення гр. ОСОБА_5 від 24.11.2017 р. було з'ясовано, що вона проходить стажування на ТОВ МАРКЕТ БАРІН з 20.11.2017 на посаді прибиральниці, час роботи з 08:00 до 17:00. Відповідно повідомлення про прийняття працівника на роботу від 24.11.2017 р. №9248616271 працевлаштована з 24.11.2017 року, наказ про прийняття на роботу від 23.11.2017 року № 27-К.

В крамниці (міні маркет Барін ) за адресою: м. Чорноморськ, вул. Олександрівська, 6, корп. А, фактично здійснює господарську діяльність ТОВ МАРКЕТ БАРІН (код ЄДРПОУ 39833242).

На момент проведення фактичної перевірки, а саме: 24 листопада 2017 року в крамниці знаходилось два працівника а саме:

Згідно наданого пояснення гр. ОСОБА_6 від 24.11.2017 р. було з'ясовано, що вона працює в ТОВ МАРКЕТ БАРІН з 03.10.2017 на посаді товарознавця, час роботи з 08:00 до 23:00 без вихідних, в крамниці також спільно проходить стажування з 23.11.2017 року касир Валентина. Заробітну плату виплачує бухгалтер ОСОБА_12.

В крамниці (міні маркет Барін ) за адресою: м. Чорноморськ, вул. Жовтнева, 2, корп. П, фактично здійснює господарську діяльність ТОВ МАРКЕТ БАРІН (код ЄДРПОУ 39833242 та ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4).

На момент проведення фактичної перевірки, а саме 24.11.2017 року в крамниці знаходилось один працівник, а саме:

Згідно наданого пояснення ФОП ОСОБА_7 від 24.11.2017 р. було з'ясовано, що вона працює в ТОВ МАРКЕТ БАРІН ; на момент проведення перевірки працівник ТОВ МАРКЕТ БАРІН був відсутній (відповідно пояснення працівником є ОСОБА_13).

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу від 17.06.2015 № 413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З огляду на викладене суд вважає, що доводи позивача про ігнорування відповідачем фактів дотримання роботодавцем (ТОВ МАРКЕТ БАРІН ) законодавства щодо укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин з працівниками не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

В підтвердження висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем надані пояснення на адресу начальника ГУ ДФС в Одеській області від ФОП ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_4

Разом з цим, позивачем заперечувались обставини, які викладені в поясненнях, але належних та допустимих доказів, відповідно до ст. 72-76 КАСУ, ним не надано.

При цьому, в адміністративному позові зазначено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 працевлаштовані у ТОВ МАРКЕТ БАРІН .

Частиною 4 статті 161 КАСУ визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Разом з цим, згідно Порядку здійснення державного контролю за держанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ №295 від 26.04.2017, Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

В матеріалах справи наявний ОСОБА_8 інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує наймана працю № ОД375/941/АВ від 08.06.2018 р., яким зокрема встановлено порушення ч. 5 ст. 79 КЗпП України, а саме: підприємство не здійснює повідомлення працівників про дату початку відпустки не пізніше як за два тижня до встановленого графіком терміну, зокрема, ОСОБА_3 з 02.06.2017 р. .

Слід зазначити, що встановлені порушення грунтуються на дослідженні наданих товариством документів.

Крім того, позивачем наданий лист - запит на адресу ФОП ОСОБА_2 за вих. №1/12 від 05.12.2017 року, в якому просить надати копії підтверджувальних документів на їх працівника ОСОБА_3 (трудовий договір, повідомлення про прийняття на роботу, яка помилково дала пояснювальну по підприємству ТОВ МАРКЕТ БАРІН (а/с. 25).

На вказаний запит ФОП ОСОБА_2 надано відповідь, згідно якої ОСОБА_3 є працівником ФОП ОСОБА_2 на підставі трудового договору від 01.02.2017 р. та вказано, що копії документів додаються, однак суду до матеріалів справи документи не додані.

Згідно повідомлення про прийняття працівника на роботу наданого ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_3 прийнята на роботу Наказом № 2к від 31.01.2017 р. (а/с. 30).

З урахуванням встановленого, судом відхиляються доводи позивача щодо відсутності трудових відносин з ОСОБА_3

Окрім того, із досліджених судом документів вбачається надання ТОВ МАРКЕТ БАРІН недостовірних відомостей щодо ОСОБА_3

Суд також критично ставиться до доводів позивача щодо помилковості наданих пояснень та вчинення тиску з боку посадовців податкового органу під час їх відібрання на які вказує директор ТОВ МАРКЕТ БАРІН , оскільки він особисто не приймав участь у проведенні фактичної перевірки 24.11.2017 року, про що особисто вказав у позові.

Щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 27.12.2017 № Ю-0203801306, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.12.2017 № НОМЕР_3 ГУ ДФС в Одеській області.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 …Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. , яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.

Вказана позиція послідовно застосовується Верховним Судом у зв'язку із змінами до Конституції України.

Як встановлено судом, позивачем рішення про застосування штрафних санкцій та вимога про сплату недоїмки були оскаржені в адміністративному порядку до ДФС України та рішенням ДФС України від 07.03.2018 № 8255/6/99-99-11-02-02-25, у зв'язку з винесенням вказаних рішень не за встановленими формами , що є порушенням п. 4. розділу VI, пп. 3. п. 2. розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 № 393, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.04.2016 за № 609/28739), вищезазначені виконавчі документи були скасовані .

Враховуючи, що вимога про сплату ТОВ МАРКЕТ БАРІН боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ від 27.12.2017 № Ю-0203801306 у сумі боргу 6996 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.12.2017 №0203811306 ГУ ДФС в Одеській області скасовані ДФС України, у цій частині відсутній юридичний спір.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Маркет Барін до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, вимоги про сплату недоїмки та рішення про застосування штрафних санкцій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295 , 297 Кодексу адміністративного судочинства України

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю Маркет Барін - адреса: Миколаївська дорога, буд. 142, м. Одеса, 65013, ідентифікаційний код 39833242, телефон: (073) 518 83 14

Головне управління ДФС України в Одеській області - адреса: 65044, м. Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.