Рішення

від 16.10.2018 по справі 2140/1389/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1389/18

          Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсплав" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсплав" (далі відповідач), у якому просить стягнути кошти з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 1 158 641,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг в загальній сумі 1158641,44 грн., який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (далі-ПДВ) в сумі 522421,46 грн. та по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 636219,98 грн. Враховуючи, що вчинені позивачем дії не призвели до погашення податкового боргу в строки, визначені законодавством, позивач просить стягнути кошти з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 18.07.18 відкрите загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 10.08.18р.

Ухвалою суду від 10.08.2018р. за клопотання позивача відкладене підготовче судове засідання для надання додаткових доказів до 01.10.2018р.

Ухвалою від 01.10.2018р. закрито підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначено на 12.10.2018р.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені.

Представником позивача надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача (згідно даних ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) копію ухвали про відкриття провадження у справі та закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, яким відповідач був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Однак, поштове відправлення повернулось з причин незалежних від суду.

Відповідно до частин 8, 11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми податкового законодавства України, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерсплав" зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 04.01.1996р. Відповідач перебував на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, а з 01.01.2018р. взятий на облік Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області як «платника податків за основним місцем».

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Інтерсплав» по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 30.06.2016р., законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011р. по 30.06.2016р. За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.01.2017р. №50/16-31-14-01-10/23811184, в якому зафіксовані порушення норм чинного законодавства. Вказаний акт перевірки став підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень:

-          від 13.02.2017р. №0001011401, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 500999 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 125250 грн.;

-          від 13.02.2017р. №0001021401, яким збільшено грошове зобов'язання по ПДВ в сумі 556666 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 139167 грн.;

Вказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу та отримані останнім, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням.

Крім того, судом встановлено, що контролюючим органом проведена перевірка з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з ПДВ, за результатами якої складено акт від 27.03.2017р. №1034/16-31-12-01-45/2381118, в якому зафіксовані порушення вимог податкового законодавства.

На підставі вказаного акту прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.03.2017р.:

-          №0002431201, яким відповідачу нараховано штраф в сумі 8154,55 грн.;

-          №0002441201, яким нараховано штраф в сумі 13478,74 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення також направлені на адресу відповідача, однак не отримані останнім з причин незалежних від контролюючого органу.

Також з матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом проведена камеральна перевірка своєчасності подання декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2017р., в ході якої встановлені порушення норм податкового законодавства, що зафіксовано в акті від 16.05.2017р. №1916/16-21-12-03-24/2381118.

Зазначений акт став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.06.2017р. №0001961202, відповідно до якого відповідачу нараховано штраф в сумі 1020,00 грн.

Акт перевірки від 16.05.2017р. №1916/16-21-12-03-24/2381118 та податкове повідомлення-рішення від 01.06.2017р. №0001961202 направлені на адресу Товариства, однак не отримані останнім, з причин незалежних від контролюючого органу.

Крім того, за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ складено акт від 23.05.2017р. №2076/16-31-12-01-45/23811184, в якому зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, що в свою чергу стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 24.05.2017р. №0005391201 про застосування до Товариства штрафних санкцій в сумі 170,00 грн.

За результатами проведеної камеральної перевірки своєчасності подання ТОВ «Інтерсплав» декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2017р. контролюючим органом складено акт від 19.08.2017р. №4155/16-31-12-10-10/2381118, який став підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 08.09.2017р. №0022761210 про накладення на Товариство штрафних санкцій в сумі 1020,00 грн. за неподання декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2017р.

Крім того, судом встановлено, що Товариством не подана декларація з податку на прибуток за 3 квартал 2017р., що було виявлено під час проведення камеральної перевірки та зафіксовано в акті від 17.11.2017р. №6469/16-31-12-10-10/2381118. На підставі вказаного акту прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.12.2017р. №0044671210, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 1020,00 грн.

З наданих позивачем доказів вбачається, що усі вищезазначені акти перевірок та податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу відповідача, однак не були отримані останнім з причин незалежних від контролюючого органу.

Слід звернути увагу, що положеннями ст.42 ПК України закріплено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Чинним законодавством передбачено обов'язок платника податків забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, яка фактично являється його місцезнаходженням і за якою податковий орган правомірно надсилає усі адресовану платникові кореспонденцію. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатися на неотримання ним кореспонденції податкового органу як на обставину, що звільняє його від відповідальності у зв'язку з настанням негативних для нього наслідків.

Отже, на підставі викладеного вищезазначені акти перевірок та податкові повідомлення-рішення вважаються врученими.

Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості з рахунків у банках, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

В силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно зі ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Як встановлено судом, вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались.

Таким чином, грошові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від від 13.02.2017р. №0001011401, №0001021401; від 27.03.2017р. №0002431201, №0002441201; від 01.06.2017р. №0001961202; від 24.05.2017р. №0005391201; від 08.09.2017р. №0022761210; від 14.12.2017р. №0044671210 набули статусу узгодженого. Оскільки ці зобов'язання не були сплачені платником у встановлений законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Так, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що 01.06.2017р. контролюючим органом виставлена вимога форми “Ю” №687-17/1603, яка направлена на адресу відповідача 03.07.2017р., однак не отримана останнім, з причин незалежних від контролюючого органу.

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач був постійним боржником, що підтверджується витягом із інтегрованої картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

Відповідно до пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею (ст..89 ПК України).

15 червня 2017р. в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області прийнято рішення №556/16-03 про опис майна ТОВ «Інтерсплав» у податкову заставу.

Судом не встановлено факту оскарження податкової вимоги та акту опису майна.

Таким чином, застосовані податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу в добровільному порядку.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається із матеріалів справи, в банківських установах на ім'я відповідача відкриті поточні банківські рахунки, з яких може проводитись стягнення податкового боргу.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсплав» (код ЄДРПОУ 23811184) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 1 158 641,44 грн., у тому числі: по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (отримувач УК у м. Херсоні/м. Херсон/14060100, код отримувача - 37959779, банк отримувача - ГУДКСУ у Херсонській області, МФО банку - 852010, номер рахунку - 31118029700002, код бюджету - 14060100, державний бюджет) у сумі 522 421,46 грн. та по податку на прибуток приватних підприємств (отримувач УК у м. Херсоні/м. Херсон/11021000, код отримувача - 37959779, банк отримувача - ГУДКСУ у Херсонській області, МФО банку - 852010, номер рахунку - 33117318700002, код бюджету - 11021000, зведений бюджет) у сумі 636 219,98 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.3