Рішення

від 18.10.2018 по справі 2240/3137/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2240/3137/18

РІШЕННЯ

іменем України

18 жовтня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРИНСГРУП" про стягнення податкового боргу та накладення арешту,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Хмельницькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРИНСГРУП" про стягнення податкового боргу та накладення арешту в якому просить стягнути з відповідача кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 93500,00 грн з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу, а також накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходиться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 93500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свого податкового обов'язку, щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, а тому, станом на дату звернення до суду підприємство як платник податків має податковий борг.

Ухвалою суду 25.09.2018 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для надання відзиву на позов.

Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду станом на 19.10.2018 не подав.

На адресу суду повернулось поштове повідомлення з відміткою "за даною адресою немає", однак згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.10.2018, жодних відомостей стосовно ліквідації юридичної особи чи зміни її офіційного місцезнаходження не зазначено. Отже, позивач про розгляд справи належним чином повідомлений.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАРИНСГРУП" (код ЄДРПОУ 40607746) зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом.

За результатами здійснення господарської діяльності, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАРИНСГРУП" має податковий борг в розмірі 93500,00 грн, який утворився внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов'язань:

- по податку на додану вартість в сумі 91290,69 грн, що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за серпень 2016 від 05.09.2016 в сумі 18435,00 грн; податковою декларацією з ПДВ за вересень 2016 від 05.09.2016 в сумі 58100,00 грн; податковим повідомленням-рішенням форми "Н" № 0068731208 від 13.07.2018, яким застосовано штраф до відповідача в розмірі 14755,69 грн.

- по акцизному податку за платежем "Пальне" (код платежу 14021900) в сумі 2210,00 грн, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням форми "ПС" №0002194002 від 23.04.2018, яким застосовано до відповідача штрафні санкції в розмірі 170,00 грн; податковим повідомленням-рішенням форми "ПС" №0002564002 від 15.05.2018, яким застосовано до відповідача штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн; податковим повідомленням-рішенням форми "ПС" №0003274002 від 15.06.2018, яким застосовано до відповідача штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн.

ГУ ДФС у Хмельницькій області направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 15.01.2018 № 1036-17, яка отримана відповідачем.

Суд встановив, що згідно інформаційної довідки №111513674 від 24.01.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо майна відповідача відомості відсутні.

Крім того, згідно листа від 23.04.2018 №31/22-1705, наданого на запит позивача від 03.04.2018 №8779/10/22-01-17-03-19 від регіонального сервісного центру в Хмельницькій області встановлено, що згідно регіональної автоматизованої бази даних "Автомобіль" зареєстрованих автотранспортних засобів за відповідачем не виявлено.

На запит позивача від 03.04.2018 №8780/10/22-01-17-03-19 Головним управлінням держпродспоживслужби в Хмельницькій області надано лист від 12.04.2018 № 22/15-03/1836/1, в якому зазначено, що згідно уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи за відповідачем тракторів та сільськогосподарської техніки не зареєстровано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1. статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності з пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Згідно з підпунктом 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Дані види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Проаналізувавши вищевикладені норми законодавства, суд вважає, що такі норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 названого Кодексу, саме і визначені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є:

1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг;

2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу;

3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим.

Вказана норма та пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одне одного, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме: питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, в специфічній ситуації, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Отже, визначений у підпункті 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України механізм реалізовується постановою Національного Банку України від 21.01.2004 №22, якою затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.3 вказаної Інструкції виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0068731208 від 13.07.2018; №0002194002 від 23.04.2018, №0002564002 від 15.05.2018, №0003274002 від 15.06.2018 та податкової вимоги від 15.01.2018 форми "Ю" №1036-17 суду не надано.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача податкового боргу в сумі 93500,00 грн, а позивачем було дотримано усіх вимог чинного законодавства України для звернення до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банках боржника, в якого відсутнє майно, тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги та наявність підстав для стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРИНСГРУП" у відкритих рахунках у банках, в межах суми податкового боргу.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано суду доказів погашення податкового боргу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головне управління ДФС у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРИНСГРУП" про стягнення податкового боргу та накладення арешту - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРИНСГРУП" (вул. Шевченка, 34, Хмельницький, Хмельницька область, 29000, ідентифікаційний код - 40607746) кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 93500 (дев'яносто три тисячі п'ятсот) грн 00 коп. з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРИНСГРУП" у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що йому належить.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРИНСГРУП" (вул. Шевченка, 34, Хмельницький, Хмельницька область, 29000, ідентифікаційний код - 40607746), що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 93500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 39492190) Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАРИНСГРУП" (вул. Шевченка, 34,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 40607746)

Головуючий суддя О.П. Шевчук