Рішення

від 18.10.2018 по справі 826/2816/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2018 року № 826/2816/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особаПриватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича Товариство з обмеженою відповідальністю Калитва-Агро провизнання протиправним та скасування рішення,

позивач - не прибула,

відповідач - не прибув,

представник третьої особи - не прибув,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Калитва-Агро про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 27544197 від 25.12.2015, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем про державну реєстрацію права власності на 35/100 частки квартири 6 загальною площею 196,2 кв. м., житловою площею АДРЕСА_8 за ТОВ Калитва-Агро .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно проведено державну реєстрацію прав власності за ТОВ Калитва-Агро на 35/100 квартири, що належить позивачу, відбулася на підставі підроблених документів - актів державного виконавця про проведені прилюдні торги, затверджених Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві. Відповідно, право власності за ТОВ Калитва-Агро на 35/100 квартири позивача було зареєстровано відповідачем оскаржуваним рішенням, яке позивач вважає неправомірним, оскільки позивач не був боржником у виконавчому провадженні в даний період, майно позивача на прилюдних торгах не реалізовувалось.

27.07.2017 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Відповідач та третя особа своїми правами на подання заперечень проти адміністративного позову, пояснень, передбаченими положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не скористались.

Керуючись положеннями ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження. Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

Згідно з договором дарування частки квартири від 16.09.2014 позивачу передано у власність належні дарувальнику (гр. ОСОБА_3) на праві власності 35/100 частки квартири АДРЕСА_1. 35/100 частки квартири, що відчужується, загальною площею 69,24 кв. м.; загальна площа відчужуваної квартири 196,2 кв. м., житлова площа - 139 кв. м. відчужувана квартира належить дарувальнику на підставі договору купівлі-продажу частини квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. за реєстраційним номером 2018, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 10.09.2013, номер запису про право власності - 2437642, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 153534280000.

Вказаний договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстраційним номером 277 та згідно наявного в матеріалах справи Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №26889120 від 16.09.2014 номер запису про право власності 7019162, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 153534280000.

Листом від 20.02.2017 №128 Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Богдана Хмельницького, 12-14 позивача повідомлено, що відповідно до даних Державного реєстру прав власності 35/100 часток квартири АДРЕСА_2 належить ТОВ Калитва-Агро з проханням повідомити підстави переоформлення даної квартири та надати копії документів, що підтверджують перехід права власності.

Згідно отриманої позивачем Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №80830711 від 21.02.2017 35/100 вказаної вище квартири площею 69,11 кв. м. належить ТОВ Калитва-Агро на праві приватної спільної часткової власності, про що відповідачем внесено запис №12772104 від 25.12.2015. При цьому, підставою для внесення відповідного запису слугувало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27544197 від 25.12.2015, прийняте відповідачем у зв'язку з виникненням у ТОВ Калитва-Агро права власності на підставі свідоцтва серія та номер 2982, виданого 25.12.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А.

Згідно наданої позивачу інформації та доказів в СВ Шевченківського Управління поліції ГУ НП у м. Києві вказане свідоцтво оформлене на підставі акту державного виконавця про проведені прилюдні торги, що затверджений Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві 14.11.2013, з якого вбачається, що державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Стельмахом О.О. при примусовому виконанні рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.05.2013 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 заборгованості у сумі 2850000 грн. відповідно до ст.62 Закону України Про виконавче провадження складено акт про проведені прилюдні торги, які проводило ПП Нива-В.Ш. 13.11.2013 за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5 з реалізації 35/100 частки квартири АДРЕСА_3, покупець - ТОВ Калитва-Агро . Боржником зазначено ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_9; дані про правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності боржника на майно: договір дарування №272 від 16.09.2014.

Згідно з протоколом №12/13/7 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1, затвердженого Генеральним директором ПП Нива-В.Ш. 13.11.2013 переможцем прилюдних торгів є ТОВ Калитва-Агро .

Тобто, право власності за TOB Калитва-Агро на вказані 35/100 квартири АДРЕСА_4 було зареєстровано відповідачем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27544197 від 25.12.2015, прийнятого відповідачем у зв'язку з виникненням у ТОВ Калитва-Агро права власності на підставі свідоцтва серія та номер 2982, виданого 25.12.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А.

Не погоджуючись з винесеним рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 27544197 від 25.12.2015, позивач звернулася з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004р. №1952-IV, Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127 та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно положень ст.182 Цивільного кодексу України (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом; порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації врегульовано нормами Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно (п.1 ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Статтею 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.

Наведена норма кореспондується з положеннями п.2 Порядку № 868 (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень встановлений ч.1 ст.15 Закону № 1952-IV та полягає в наступному: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до ч.4 ст.15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частиною третьою статті 16 вказаного Закону визначено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Статтею 17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Текст документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, повинен бути написаний розбірливо. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та їх місце проживання, а також найменування юридичних осіб та їх місцезнаходження повинні бути написані повністю.

Не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.

Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

З урахуванням вимог ч.2 ст.9 вказаного Закону, державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення визначено Порядком № 868.

Згідно даного Порядку № 868, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком. Перелік таких документів для здійснення державної реєстрації прав визначено пунктами 37-76 Порядку № 868.

Відповідно до пункту 37 Порядку № 868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначено Порядком № 1127.

Відповідно до наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 18.07.2016 року, номер: 15457667, приватним нотаріусом Лахно Ю.В. КМНО на підставі ухвали по справі №761/15232/16-к від 20.04.2016 Шевченківського районного суду м. Києва, провадження АДРЕСА_2-кс/761/9512/2016. Накладено арешт на нерухоме майно - 35/100 квартири АДРЕСА_5, площа 69,11 кв. м. Обтяжувачем є СВ Шевченківського Управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві. Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30518541 від 19.07.2016.

Водночас, як вбачається з протоколу №12/13/1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить позивачу, що проводились ПП Нива-В.Ш. , дата проведення: 13.11.2013, переможцем прилюдних торгів стало TOB Калитва-Агро .

Про проведені прилюдні торги державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було складено акт державного виконавця, який 14.11.2013 затверджений начальником ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, з якого вбачається, що даний акт про проведені прилюдні торги складений державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві при примусовому виконанні рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.05.2013 року про стягнення з позивача на користь ОСОБА_9 заборгованість в сумі 2 850 000,00 грн.

При цьому, з акту та з наданих суду доказів вбачається, що акт державного виконавця про проведені прилюдні торги, що затверджений Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві 14.11.2013 складено до переходу права власності на зазначену частку квартири до позивача, оскільки договір дарування датований 16.09.2014.

Крім того, згідно з п.1.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 Акт державного виконавця - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події, який в т.ч. повинен містити реквізити виконавчого документа. На противагу в актах державного виконавця про проведені прилюдні торги відсутні відомості про виконавчий документ за яким відбувалось стягнення. Також, на протоколі проведення прилюдних торгів відсутній підпис переможця прилюдних торгів.

У матеріалах справи наявна копія листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.03.2017 вих. в„–1 .19/28/2017, яким повідомлено, що згідно даних автоматизованої системи документообігу суду, справа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 заборгованості в сумі 2 850 000,00 грн. не перебувала та рішення не виносилось .

Крім того, з наявної в матеріалах справи копії відповіді Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 21.03.2017 вбачається, що згідно даних, які містяться в ЄДРВП рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.05.2013 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 заборгованості у розмірі 2 850 000,00 грн. на виконання до Відділу не надходили. У зв'язку з викладеним, державним виконавцем Стельмахом О.О. документи для проведення торгів з реалізації арештованого майна, яке належить позивачу, та акт від 14.11.2013 щодо реалізованого майна не складалися.

Також, як встановлено під час розгляду справи, на підставі акту державного виконавця про проведені прилюдні торги, затвердженого Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. посвідчено 25.12.2015, що TOB Калитва-Агро належить на праві власності майно, що складається з 35/100 частки квартири АДРЕСА_3. Зареєстровано у реєстрі за №2928.

На підставі свідоцтва, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно: індексний номер 27544197 від 25.12.2015 про державну реєстрацію права власності на 35/100 квартири №6, загальною площею 196,2 кв. м, житловою площею 139,00 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 за TOB Калитва-Агро .

Аналіз вказаних вище документів, дає підстави стверджувати, що належна позивачу квартира, відчужена з порушенням норм чинного законодавства щодо реєстрації прав нерухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, приватний нотаріус КМНО Михайленко С.А. неправомірно зареєстрував право власності на нерухоме майно: 35/100 квартири АДРЕСА_2 загальною площею 196,2 кв. м, житловою площею 139,00 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 за TOB Калитва-Агро , а тому оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з системного аналізу встановлених вище обставин, матеріалів справи, приписів норм законодавства, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, та норм діючих, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Окремо суд вважає за необхідне висловитись щодо підсудності даного спору адміністративному суду.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін "суд, встановлений законом" у ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55 Конституції України та статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства.

Обґрунтовуючи свою позицію, позивач зазначає, що державний реєстратор, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не у спосіб та не в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, а саме Закону № 1952-IV, при прийнятті оскаржуваного рішення.

При визначенні предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та обставин у справі.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За приписами пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто

З урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Суд зазначає, що предметом даної справи є перевірка законності рішення приватного нотаріуса прийнятого та вчиненого ним при здійсненні владних управлінських функцій, як реєстратора, також суд не давав оцінку цивільно-правовим взаємовідносинам та вирішив спір в межах повноважень наданих Кодексом адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_6, РНОКПП НОМЕР_2) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича (АДРЕСА_10), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Калитва-Агро (Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт Обухівка, вул. Українська, 8, код ЄДРПОУ 34560805) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергія Анатолійовича від 25.12.2015, індексний номер 27544197 про державну реєстрацію права власності на 35/100 частки квартири загальною площею 196,2 кв. м., житловою площею 139 кв. м. за адресою АДРЕСА_11 за Товариством з обмеженою відповідальністю Калитва-Агро (код ЄДРПОУ 34560805).

3. Присудити за рахунок приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича (АДРЕСА_10) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_6, РНОКПП НОМЕР_2) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов