Рішення

від 18.10.2018 по справі 826/17157/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 18 жовтня 2018 року                      № 826/17157/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві доДержавного підприємства "Український науково-дослідний і проектний інститут харчової промисловості" про стягнення заборгованості у розмірі 80289,91 грн. , ВСТАНОВИВ: Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектний інститут харчової промисловості", в якому просить стягнути з Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектний інститут харчової промисловості" заборгованість в сумі 80 289,91 грн. на користь Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в  місті Києві. Позовну заяву обґрунтовано тим, що у відповідача працювали громадяни на посадах, перебування на яких передбачає призначення (перерахунок) пенсії останнім як науковим працівникам відповідно до Закону України від 13.12.1991 року №1977-XII «Про наукову і науково-технічну діяльність». Станом на день подання позову фактичну суму невідшкодованої різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону №1977-XII і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, складає 80   289, 91 грн., що підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача за період з 01.11.2014 року по 28.02.2015 року,  з огляду на що, ця сума підлягає відшкодуванню відповідачем як державним небюджетним підприємством.           Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцять днів з дня вручення (отримання) цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.           Відповідачем у встановлений судом строк відзиву не надано. Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві припинено 27.04.2018 року, а його правонаступником, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2018 року №203 "Про утворення Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві", є Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368). Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив. З огляду на припинення відповідача у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав заміни його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві.           Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне. ДП «Український науково-дослідний і проектний інститут харчової промисловості» перебуває на обліку в позивача. Листами від 11.12.2014 №19773/03, 26.12.2014 №21175/03, 30.01.2015 №1437/03, 23.02.2015 №281/103 позивачем повідомлено відповідача про необхідність сплати суми, що підлягає відшкодуванню. Відповідно до Довідки від 08.12.2017 року №69541/10 заборгованість по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.11.2014 року по 28.05.2015 року перед позивачем становить 80   289, 91 грн. Оскільки відповідачем в добровільному порядку зазначену суму заборгованості не сплачено, позивач звернувся до суду.           Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 07.04.2015 №21-113а15, в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств за Законом України від 13.12.1991 №1977-XII "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) зас-тосовуються положення ч. 15 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загально-обов'язкове державне пенсійне страхування". Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені ст. 99 КАС, не застосовуються.           Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Так, правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності, створює умови для провадження наукової і науково-технічної діяльності, задоволення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку шляхом взаємодії освіти, науки, бізнесу та влади визначено Законом України від 13 грудня 1991 року № 1977-XII «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі також – Закону №1977-XI). Згідно частиною другою статті 24 Закону №1977-XI науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1977-XI держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Частиною першою статті 37 Закону №1977-XI передбачено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці. Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1977-XI науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Відповідно до частини дев'ятої статті 24 Закону №1977-XI різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів. Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначений Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року №372 (надалі – Порядок №372). Відповідно до пункту 2 Порядку №372 за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Згідно пунктом 5 Порядку №372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. Відповідно до пункту 8 Порядку №372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством. Відповідно до пункту 9 Порядку №372 різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3 - 8 цього Порядку. Наведене вказує, що відповідач, працівникам якого призначено пенсію на підставі норм Закону №1977-XI, зобов'язаний фінансувати різницю між сумою пенсії, призначеної за цими Законами, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, шляхом перерахування коштів на рахунок органу Пенсійного фонду України. З метою фінансування різниці у розмірі пенсії позивач надіслав відповідачу повідомлення про відшкодування наукової пенсії, однак виплати на відшкодування різниці на фінансування пенсій підприємством не сплачені, що підтверджується карткою особового рахунку. Враховуючи, що суму відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону №1977-XI, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 80   289 грн. 91 коп. відповідачем у встановлений законодавством строк не сплачено, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення вказаної суми у судовому порядку. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджуються необхідними доказами, а тому підлягають задоволенню. Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні. Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - В И Р І Ш И В: 1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві задовольнити. 2. Стягнути з Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектний інститут харчової промисловості» (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 8, код ЄДРПОУ 00334422) на користь Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.11.2014 року по 28.02.2015 року у розмірі 80   289, 91 грн. (вісімдесят тисяч двісті вісімдесят дев'ять тисяч грн. 91 коп.). Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України: Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, 04053, м. Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368; Відповідач: Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектний інститут харчової промисловості» (04112, м. Київ, вул.. О. Теліги, 8, код ЄДРПОУ 00334422). Суддя                                                                                                Л.О. Маруліна