Рішення

від 01.10.2018 по справі 320/2047/18

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 01.10.2018

Справа № 320/2047/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Купавської Н.М.

при секретарі - Діденко Т.Ю.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін в м.Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Бондс про визнання недійсними договорів та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати недійсними Договір про надання консультаційний послуг з пошуку інформації від 20.11.2015 та Договір №111327 від 20.11.2015, що були укладені між нею та відповідачем, а також стягнути з відповідача сплачену суму 5050 грн. та 21210 грн. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 20.11.2015 вона звернулася до ТОВ Бондс , яке пропонувало отримання грошової позики за вигідними умовами у м. Запоріжжі. Представник товариства повідомив, що для отримання кредиту необхідно сплатити вступний внесок в розмірі 5000 грн. Так, позивачці були надані для підписання перший із договорів про надання консультаційних послуг з пошуку інформації від 20.11.2015 із ТОВ Бондс , за яким вона сплатила 5000 грн. та 50 грн. комісії банку. Після цього представник товариства повідомив, що для отримання безвідсоткового кредиту в сумі 100 000 грн. необхідно підписати ще один договір № 111327 від 20.11.2015 з ТОВ Бондс , після чого їй будуть надані кошти. Проте, в подальшому представники товариства щодня обіцяли надати кредит позивачу, обґрунтовуючи затримки різними обставинами, в результаті чого їй стало відомо, що для отримання кредиту необхідно зробити якомога більше грошових внесків, після чого їй буде надано кредит на бажану суму. Так, всього з 24.11.2015 по 29.01.2016 на користь відповідача ОСОБА_1 було сплачено коштів на суму 21210 грн. з урахуванням комісії банку. Посилаючись на те, що вищезазначені договори є правочинами, здійсненими із використанням нечесної підприємницької діяльності, тобто, є такими, що суперечать ЦК України та Закону України Про захист прав споживачів , позивачка просить суд визнати їх недійсними та стягнути з відповідача грошові кошти за цими договорами.

В судове засідання позивачка не з'явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи в її відсутність, на позовні наполягає. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, судова повістка повернулась з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання та адресат не розшуканий .

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було надано адресу ТОВ Бондс за місцем його юридичної реєстрації. Інших відомостей щодо місця знаходження відповідача немає.

Відповідно до ч.10 ст.128 ЦПК України судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представника, філії.

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Отже, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Повідомлень про причини неявки та відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк суду не надано.

Зі згоди позивача суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України .

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом 20.11.2015 між позивачкою та ТОВ Бондс було укладено договір, відповідно до умов яких відповідач взяв на себе зобов'язання надати інформаційні, консультаційні послуги та послуги з пошуку інформації, а позивачка оплатити їх. Вартість плати за надання послуг відповідно до п.2.1 Договору сторони погодили і складає 5000 грн. /а.с.8/. На виконання вимог даного договору позивачка ОСОБА_1 сплатила грошові кошти у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується копією квитанції № 25 від 20.11.2015, та комісію за прийом платежів в розмірі 50 грн. /а.с.9/. Також, сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт, за яким ОСОБА_1 сплатила вартість робіт (послуг), а ТОВ Бондс надав інформаційно-консультаційні послуги за договором №111327 від 20.11.2015 /а.с.10/.

Цього ж дня сторони уклали договір №111327, за яким ТОВ Бондс за згодою учасника зобов'язується вчинити від його імені певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у Додатку № 1 до даного Договору, на підставі ст. 1046 , 1048 ЦК України та на умовах діяльності Програми Credit Invest /а.с.11/.

На виконання вимог представників ТОВ Бондс для отримання безвідсоткової позики ОСОБА_1 на рахунок ТОВ Бондс сплатила грошові кошти: 24.11.2015 в сумі 5000,00 грн. та 50 грн. комісії банку по квитанції №0.0.466631952.1; 05.12.2015 в сумі 5000,00 грн. та 50 грн. комісії банку по квитанції №0.0.471302835.1; 10.12.2015 в розмірі 2500 грн. та 25 грн. комісія банку по квитанції №0.0.473265438.1; 14.12.2015 в розмірі 2500 грн. та 25 грн. комісія банку по квитанції №0.0.475325598.1; 17.12.2015 сплачено 2000 грн. та 20 грн. комісія банку по квитанції 0.0.477478101.1; 11.01.2016 сплачено 2000 грн. та 20 грн. комісія банку по квитанції №0.0.487133938.1; 29.01.2016 сплачено 2000 грн. та 20 грн. комісія банку по квитанції №0.0.497893955.1 /а.с.14-17/.

Як зазначає ОСОБА_1 у своїй позовній заяві, вищевказані договори були спрямовані не на настання реальних правових наслідків у вигляді надання безвідсоткової позики, а укладалися з метою участі позивачки у програмі Credit Invest та сплати нею відповідних внесків до фонду даної програми з метою його подальшого розподілу для створення видимості наданих позик. Отже, позивачка вважає, що такі дії відповідача являють собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми .

Законом України Про захист прав споживачів закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми. При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття пірамідальної схеми не надано, однак, визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до пірамідальної схеми .

Аналіз п. 7 ч. 3ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів дає підстави для висновку, що поняття пірамідальна схема у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару. Отже, для кваліфікації пірамідальної схеми необхідна наявність усіх зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як пірамідальної , тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України. Пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

Частина 1 ст.6 Закону України Про захист прав споживачів передбачає право споживача на належну якість продукції: продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до ч. 1ст. 15 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Пунктом 5 частини 1ст. 21 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Згідно з ч.1 ст.15-1Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 15-1Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг інформація, яка надається клієнту, повинна забезпечувати правильне розуміння суті фінансової послуги, без нав'язування її придбання.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право на достовірну і доступну інформацію.

Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією ОСОБА_2 Європи від 17 травня 1973 року № 543, зокрема, передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача.

Згідно з ч. 1ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів виконавець послуг не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Аналізуючи матеріали справи вбачається, що предметом договору № 111327 від 20.11.2015 є надання за рахунок грошей Фонду Учасників безвідсоткової позики.

З умов договорів випливає, що відповідач ТОВ Бондс формує групу Учасників за рахунок сплати щомісячних загальних внесків, сплачених клієнтом програми, тобто, за кошти членів самої програми. З даної групи формується Фонд учасників, який призначений для надання безвідсоткової позики для учасників програми шляхом надання Рішення про призначення учаснику Програми безвідсоткової позики.

При цьому, Рішення про призначення безвідсоткової позики надається не всім учасникам Програми, а лише тим, які мають найбільшу кількість платежів.

За таких обставин надання права на одержання товару учасником програми у приватну власність є компенсацією за рахунок коштів інших учасників Програми, отже, виконання умов Договору з боку відповідача залежить не тільки від самого клієнта, а й від третіх осіб.

Договір не містить строків та (або) термінів отримання учасником безвідсоткової позики, не передбачає будь-якої відповідальності відповідача за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання учасником безвідсоткової позики навіть у разі повної плати всіх загальних внесків.

Вищезазначений договір з ТОВ Бондс є таким, що вводить в оману споживача шляхом залучення його коштів з метою діяльності пірамідальної схеми.

Відповідні висновки містяться у Постанові Верховного суду України від 23.05.2012, прийнятій з підстав п.1 ч.1ст.355 ЦПК Українита , та є обов'язковими для всіх судів України.

Відповідно до п.2 ч.1, п.7 ч.3 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною, а також забороняється, як таке, що вводить в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Згідно ч. 3ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно дост. 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Згідно зст. 34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватися лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як роз'яснено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06 листопада 2009 року правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі, якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлена наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи на нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Суд, дослідивши докази надані позивачкою, встановив, що договори, укладені між позивачкою та відповідачем є нікчемними, а тому слід застосовати наслідки нікчемності правочинів. Оскільки за оскаржуваними договорами ОСОБА_1 на користь ТОВ Бондс за договором про надання консультаційний послуг з пошуку інформації від 20.11.2015 сплатила 5050 грн., а за Договором №111327 від 20.11.2015 - 21210 грн., що підтверджується копіями квитанцій, саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2114,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 203 , 215 , 216 , 901-905 ЦК України ,Закону України Про захист прав споживачів та керуючись ст. ст. 12, 13, 18 , 141, 247 , 258 , 264 - 265 , 274, 279, 280, 352-356 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Бондс про визнання недійсними договорів та стягнення коштів задовольнити повністю.

Визнати недійсними договір про надання консультаційний послуг з пошуку інформації від 20.11.2015 року та Договір №111327 від 20.11.2015 року, укладені між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Бондс .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бондс , код 39938347, розташованого за адресою: вул.Ежена Потьє,10-а, м.Київ, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, за договором про надання консультаційний послуг з пошуку інформації від 20.11.2015 року грошові кошти у розмірі 5050 грн. та за Договором №111327 від 20.11.2015 року в розмірі 21210 грн., а всього 26260 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бондс , код 39938347, розташованого за адресою: вул.Ежена Потьє,10-а, м.Київ, на користь держави судовий збір в сумі 2114 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Мелітопольським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України , не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ: