Постанова

від 28.01.2010 по справі 2а-28038/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія № 6.11.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2010 року Справа № 2а-28038/09/1270

Луганський окружний адмін істративний суд у складі:

судді: Ірм етової О.В.,

при секретарі: Ко робенко Т.М.,

за участю представників:

позивача: не з' явився;

відповідача: К улікова Г.П. та Кудінової Л.Г.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу за позовом Луг анського обласного відділен ня Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з об меженою відповідальністю «Б ізнес-сервіс» про стягнення адміністративно-господарсь ких санкцій та пені за невико нання нормативу робочих місц ь у 2008 році , -

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2009 року Луганс ьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалід ів звернулось до суду з позов ом, в якому зазначило, що відпо відно до ст.ст. 19, 20 Закону Украї ни "Про основи соціальної зах ищеності інвалідів в Україні " від 21.03.1991 року № 875-ХІІ, п. 8 Постано ви КМУ від 03.05.1995 року № 314 "Про орга нізацію робочих місць для пр ацевлаштування інвалідів" дл я підприємств, установ, орган ізацій, у тому числі підприєм ств, організацій громадських організацій інвалідів, фізи чних осіб, які використовуют ь найману працю, установлюєт ься норматив робочих місць д ля працевлаштування інвалід ів у розмірі чотирьох відсот ків середньооблікової чисел ьності штатних працівників о блікового складу за рік, а якщ о працює від 8 до 25 осіб, - у кільк ості одного робочого місця. П ри цьому, підприємства, устан ови, організації, у тому числі підприємства, організації г ромадських організацій інва лідів, фізичні особи, які вико ристовують найману працю, де середньооблікова чисельніс ть працюючих інвалідів менша , ніж установлено нормативом , передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують від повідним відділенням Фонду с оціального захисту інваліді в адміністративно-господарс ькі санкції, сума яких визнач ається в розмірі середньої р ічної заробітної плати на ві дповідному підприємстві, уст анові, організації, у тому чис лі підприємстві, організації громадських організацій інв алідів, фізичної особи, яка ви користовує найману працю, за кожне робоче місце, призначе не для працевлаштування інва ліда і не зайняте інвалідом. Д ля підприємств, установ, орга нізацій, у тому числі підприє мств, організацій громадськи х організацій інвалідів, фіз ичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністрат ивно-господарських санкцій з а робоче місце, призначене дл я працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визна чається в розмірі половини с ередньої річної заробітної п лати на відповідному підприє мстві, в установі, організаці ї, у тому числі підприємстві, о рганізації громадських орга нізацій інвалідів, у фізично ї особи, яка використовує най ману працю.

Як зазначив позивач у позов ній заяві, у порушення зазнач еної норми Закону відповідач не працевлаштував необхідну кількість інвалідів у 2008 році . Так, у 2008 році замість 1 інвалід а не було працевлаштоване на підприємстві жодного інвалі да.

Сума розрахованих адмініс тративно-господарських санк цій за нестворене робоче міс це для інваліда за 2008 рік склал а 6418,75 грн. Вказану санкцію відп овідач повинен був самостійн о сплатити до 15 квітня 2009 року, н аступного за звітним, однак н е зробив цього.

На суму несплачених санкці й нарахована пеня за весь стр ок несплати виходячи з 120% річн их облікової ставки Націонал ьного банку України, що діяла на день розрахунку. Розмір пе ні склав 428,46 грн.

Позивач просив суд стягнут и з відповідача несплачені а дміністративно-господарськ і санкції за невиконання нор мативу робочих місць для інв алідів у 2008 році у розмірі 6418,75 гр н. та пеню за прострочення тер міну сплати санкції у розмір і 428,46 грн., а всього - 6847,21 грн.

Представник позивача у суд ове засідання не з' явився, н адав заяву про розгляд справ и за його відсутності.

Представники відповідача у судовому засіданні позов н е визнали в повному обсязі та надав пояснення, якими зазна чили наступне. ТОВ «Бізнес-се рвіс» є платником єдиного по датку та у відповідності з Ук азом Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену сис тему оподаткування, звіту та звітності суб' єктів малого підприємництва» в редакції Указу Президента України від 28.06.1999 року за № 746/99 передбачене, щ о суб' єкти малого підприємн ицтва, які сплачують єдиний п одаток не є платниками внеск ів до Фонду соціального захи сту інвалідів. З цього привод у також є роз' яснення держа вного комітету України з пит ань регуляторної політики та підприємництва від 04.02.2005 року з а № 605 «Про сплату штрафних сан кцій за невиконання норматив у з працевлаштування інвалід ів» відповідно до якого змін и, які внесені в ст.19, 20 Закону Ук раїни № 875 в 2001 році де внески до Фонду замінені на штрафні са нкції, які сплачуються за тим и же підставами, що і внески зв ільнення платників єдиного п одатку від сплати внесків до Фонду соціального захисту і нвалідів нормами Указу Прези дента України є підставою дл я звільнення від сплати внес ків та штрафних санкцій.

Крім того, представник відп овідача зазначив, що відпові дно до Наказу Держкомітету У країни по надзору та охороні праці № 15 (п. 1, п. 19) від 26.01.2005 року всі роботи, які пов' язані з монт ажем та сваркою підземних та зовнішніх газопроводів, газ ифікації об' єктів, які відн осяться до робот особливої н ебезпеки. На виконання цих ро біт ТОВ «Бізнес-сервіс» має л іцензії, експертні висновки про можливість їх виконувати та відповідні дозволи, а тако ж розроблені технологічні ін струкції та посадові інструк ції на їх виконання. В 2008 році ц і роботи виконували два штат ні працівника газоелектросв арщика ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які пройшли спеціальне нав чання, склали іспити та мають посвідчення на виконання ци х робіт. Тому на підприємстві при встановленні нормативу для працевлаштування інвалі дів було прийнято до уваги кі лькість робочих посад за вин ятком цих 2-х осіб.

За таких обставин, представ ники відповідача просили від мови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення пре дставників відповідача, досл ідивши матеріали справи, вст ановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідно сини, оцінивши надані докази , суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхі дно відмовити з наступних пі дстав.

Згідно зі ст. 18 Закону Україн и «Про основи соціальної зах ищеності інвалідів в Україні » від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ (в редакції п ісля 05.07.2001 р.) забезпечення прав інвалідів на працевлаштуван ня та оплачувану роботу, в том у числі з умовою про виконанн я роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього з вернення до підприємств, уст анов, організацій чи до держа вної служби зайнятості.

Підприємства, установи, орг анізації, фізичні особи, які в икористовують найману працю , зобов' язані виділяти та ст ворювати робочі місця для пр ацевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умо ви праці з урахуванням індив ідуальних програм реабіліта ції і забезпечувати інші соц іально-економічні гарантії, передбачені чинним законода вством, надавати державній с лужбі зайнятості інформацію , необхідну для організації п рацевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайня тість та працевлаштування ін валідів у порядку, встановле ному Кабінетом міністрів Укр аїни.

Обов' язок подання звітів про і нформацію про наявніст ь вільних робочих місць (вака нтних посад) для працевлашту вання інвалідів до центру за йнятості за місцем реєстраці ї організації як платника ст рахових внесків на загальноо бов'язкове державне соціальн е страхування на випадок без робіття за формою, затвердже ною Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, передбачено також п. 2 Порядку подання під приємствами, установами, орг анізаціями та фізичними особ ами, що використовують найма ну працю, звітів про зайнятіс ть і працевлаштування інвалі дів та інформації, необхідно ї для організації їх працевл аштування, затвердженого Пос тановою КМУ від 31.01.2007р. № 70.

Працевлаштування інваліді в здійснюється державною слу жбою зайнятості, органами Мі нсоцзахисту, місцевими радам и народних депутатів, громад ськими організаціями інвалі дів з урахуванням побажань, с тану здоров'я інвалідів, їхні х здібностей і професійних н авичок відповідно до висновк ів МСЕК.

Відповідно до ст. 19 зазначен ого Закону підприємства, уст анови організації у тому чис лі підприємства, організації громадських організацій інв алідів, фізичні особи, які вик ористовують найману працю са мостійно здійснюють працевл аштування інвалідів у рахуно к нормативів робочих місць в иходячи з вимог статті 18 цього Закону.

А як було вказано вище, стат тя 18 Закону передбачає, що без посередньо інвалід звертаєт ься для працевлаштування на підприємства та в організаці ї.

Відповідно до пункту 6 Указу Президента України від 28.06.1999 ро ку № 746/99 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та зві тності суб'єктів малого підп риємництва» суб'єкт малого п ідприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платни ком податків і зборів (обов'яз кових платежів) окрім інших в несків до Фонду України соці ального захисту інвалідів.

ТОВ «Бізнес-сервіс» є суб'є ктом малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, що підтверджується с відоцт вом № 6 про право сплати єдиног о податку суб' єктом малого підприємництва-юридичною ос обою серії А за № 861588 від 17.12.2009 рок у свідоцтво про право сплати єдиного податку суб' єктом малого підприємництва-юриди чною особою за ставкою єдино го податку 10 відсотків та заст осування спрощеної системи о податкування, обліку та звіт ності у 2010 році.

Матеріали справи свідчать про безпідставність та необ ґрунтованість щодо притягне ння представників відповіда ча до господарсько-правової відповідальності за порушен ня нормативу щодо працевлашт ування інвалідів на зазначен ому підприємстві.

Відповідно до ст. 71 КАСУ кожн а сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги або заперечення.

Представником позивача ви моги за позовом не доведені.

Беручи до уваги те, що відпо відач ТОВ „Бізнес-сервіс” ві дповідно до чинного законода вства звільнений від сплати внесків до Фонду України соц іального захисту інвалідів, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

Питання по судових витрата х не вирішується, оскільки по зивач звільнений від їх спла ти у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративно го судочинства України не пе редбачено їх стягнення у дан их випадках.

На підставі викладеного, ке руючись ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищ еності інвалідів в Україні", с т. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних в имог Луганського обласного відділення Фонду соціальног о захисту інвалідів до Товар иства з обмеженою відповідал ьність «Бізнес-сервіс» про с тягнення адміністративно-го сподарських санкцій та пені за невиконання нормативу роб очих місць у 2008 році відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інс танції набирає законної сили після закінчення строку под ання заяви про апеляційне ос карження, встановленого Коде ксом адміністративного судо чинства України, якщо таку за яву не було подано. Якщо було п одано заяву про апеляційне о скарження, але апеляційна ск арга не була подана в строк, вс тановлений цим Кодексом, пос танова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному по рядку до Донецького апеляцій ного адміністративного суду через суд першої інстанції ш ляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення пос танови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складенн я постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постано ву було проголошено у відсут ності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяв и про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляці йна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційн е оскарження.

Суддя О .В. Ірметова