Постанова

від 16.10.2018 по справі 804/12965/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

16 жовтня 2018 року

справа №804/12965/14

адміністративне провадження №К/9901/5652/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року у складі судді Ніколайчук С. В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року у складі колегії суддів Божко Л. А., Лукманової О. М., Прокопчук Т. С. у справі № 804/12965/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Делва ЛТД" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Делва ЛТД" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому з урахуванням уточнень від 02 вересня 2014 року просило:

- визнати протиправними дії та рішення податкового органу щодо невизнання податковою декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Делва ЛТД" (код ЄДРПОУ 38905373) з податку на додану вартість за березень 2014 року;

- скасувати рішення податкового органу, яке знайшло відображення у Рішенні від 22 квітня 2014 року № 10752/10/04-62-03-024, якими декларація платника податків з податку на додану вартість за березень 2014 року визнана не податковою звітністю.

- зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію Товариства з податку на додану вартість за березень 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання, тобто 21 квітня 2014 року;

- зобов'язати податковий орган відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за березень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в інтегрованих картах платника податків з податку на додану вартість за березень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, в тому числі в інтегрованих картах Товариства та інтегрованій автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок".

- визнати протиправними дії податкового органу щодо проведення зустрічної звірки Товариства, за результатами якої складений акт від 10 червня 2014 року № 622/04-62-22-3/38905373 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ДЕЛВА ЛТД" щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності відображення в обліку за березень 2014 р.".

- визнати протиправними дії податкового органу щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Товариства в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів на підставі акта від 10 червня 2014 року № 622/04-62-22-3/38905373 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ДЕЛВА ЛТД" щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності відображення в обліку за березень 2014 року".

- зобов'язати відповідача вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акту від 10 червня 2014 року № 622/04-62-22-3/38905373 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ДЕЛВА ЛТД" (код ЄДРПОУ 38905373) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності відображення в обліку за березень 2014 року".

09 вересня 2014 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що податковим органом протиправно не прийнято податкову декларацію платника податків на додану вартість за березень 2014 року, а також того, що акт зустрічної звірки не може бути підставою для внесення відомостей до автоматизованих інформаційних систем та відповідного коригування показників.

15 січня 2015 року відповідач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій податковий орган посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме вимог пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України, пункту 2.1 наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 Про введення в експлуатацію інформаційної системи Податковий блок , статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач зазначає, що дії з оформлення результатів зустрічної звірки в акт про неможливість проведення зустрічної звірки є по суті виконанням службовими особами своїх обов'язків, а самі по собі висновки вказаного акта не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 21-237а13). Крім того, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, не встановили чи настали негативні наслідки для позивача від внесення податкової інформації до електронних баз податкового органу.

Податковий орган просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд.

16 січня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу податкового органу залишено без руху та надано строк до 06 лютого 2015 року для усунення недоліків касаційної скарги (суддя - Рибченко А. О.).

12 лютого 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу за наслідком усунення недоліків касаційної скарги в установлений судом строк та витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 804/12965/14.

25 березня 2015 року справа № 804/12965/14 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

01 грудня 2016 року проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями (суддя-доповідач Нечитайло О. М.).

12 жовтня 2017 року проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями (суддя-доповідач Приходько І. В.)

18 січня 2018 року справу № 804/12965/14 передано до Верховного Суду.

Розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області неодноразово була отримана від Товариства декларація з податку на додану вартість за березень 2014 року.

Під час перевірки декларації на відповідність вимогам пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податковим органом прийняті рішення про те, що зазначена декларація з податку на додану вартість не вважається податковою декларацією.

Податковим органом обґрунтовується, що у поданій Товариством декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року обов'язковий реквізит Місцезнаходження платника податків не містить достовірної інформації. У полі: Податкова адреса декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року Товариством зазначено: вулиця Артема, буд. 11, офіс 13, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська обл., 49000 , за якою, на думку відповідача, юридична особа фактично не знаходиться.

У підтвердження своїх доводів податковий орган посилається на акт про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року від 10 червня 2014 року № 622/04-62-22-3/38905373 (далі - акт про неможливість проведення зустрічної звірки).

Висновками акта про неможливість проведення зустрічної звірки не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником операцій за березень 2014 року.

Перегляд касаційної скарги здійснюється Судом в межах доводів касаційної скарги, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставини, якими податковий орган доводить законність неприйняття податкової декларації платника податків з податку на додану вартість за березень 2014 року, а саме поломку своєї офісної техніки, оцінені судами попередніх інстанцій і не можуть бути предметом оцінки суду касаційної інстанції.

Згідно з положеннями статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

З метою реалізації вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2008 року № 262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість" Департаментом інформаційно-аналітичного забезпечення процесів оподаткування та Департаментом розвитку та модернізації Державної податкової служби розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України.

Нормативне регулювання функціонування Системи регламентовано також положеннями Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами і доповненнями); ?наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання" (зі змінами і доповненнями); Примірним порядком взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 № 266 (наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165, яким затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця).

Метою розробки Системи є вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість: розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум податку на додану вартість контрагентів з використанням інформації актів/довідок перевірки платника податку на додану вартість (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум податку на додану вартість.

Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні із забезпеченням доступу до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для контрольно-перевірочної роботи.

Прийнята та оброблена на районному рівні інформація податкової звітності з податку на додану вартість у електронному вигляді у визначені терміни надсилається до центральної бази даних податкової звітності. На центральному рівні щоденно у міру надходження незвірених даних за допомогою Системи виконується автоматизоване співставлення податкової звітності з податку на додану вартість, а саме:

1) автоматизований контроль податкової звітності з податку на додану вартість;

2) автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів;

3) автоматизована звірка даних звітності з податку на додану вартість з іншими джерелами.

Функціонування системи забезпечує формування зведеної інформації щодо кількості, суми відхилень податку на додану вартість (на першому етапі) та результатів їх опрацювання податковими органами (на другому етапі), яка в подальшому використовується для оцінки роботи підрозділів податкових органів.

Результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розподіл платників податку на додану вартість за наявності операцій з контрагентами у поданій ними податковій звітності за такими категоріями: нульова категорія, перша категорія, друга категорія. Такий розподіл впливає на послідовність подальшого проведення податкових перевірок суб'єктів господарювання.

Підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Верховний Суд України у постанові від 04 листопада 2015 року у справі № 21-384а15 висловив правову позицію, відповідно до якої відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податковим кодексом України.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії податкового органу щодо внесення до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їх права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічні висновки висловлені у постановах Верховного Суду України від 09 грудня 2014 року (справа №21-511а14).

Верховний Суд враховує, що у цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що коригування показників в автоматизованих системах відбулося не за наслідком проведення перевірок або прийняття податкових повідомлень-рішень, а на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки. Підставою складання акта про неможливість проведення зустрічної звірки та проведення відповідного коригування податковим органом визначено відсутність платника податків за місцезнаходженням. Неприйняття податкової декларації як податкової звітності, як встановлено судами попередніх інстанцій, відбулося всупереч вимогам, встановленим податковим законодавством, що підтверджується і змістом касаційної скарги.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано висновувалися з положень Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі - Порядок №1232). Висновки акта про неможливість проведення зустрічної звірки, складеного у порядку та з підстав не передбачених законодавством, не можуть бути підставою для внесення даних до автоматизованої системи, оскільки дані, наведені у такому висновку, не відповідають вимогам, встановленим пунктом 74.1 статті 74 Податкового кодексу України. Негативні наслідки для платника податків також встановлено та оцінено судами попередніх інстанцій.

Наявність у податкового органу права на проведення зустрічних звірок саме по собі не веде до безумовної правомірності подальших дій щодо проведення такої звірки, складання відповідного акта та використання податкової інформації, отриманої в результаті такої звірки.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року у справі № 804/12965/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер