Постанова

від 16.10.2018 по справі 804/10782/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

16 жовтня 2018 року

справа №804/10782/14

адміністративне провадження №К/9901/5765/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року у складі судді Верби І.О. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у складі колегії суддів Туркіної Л. П., Дурасової Ю. В., Проценко О. А. у справі № 804/10782/14 за позовом Приватного підприємства Агентство безпеки Еліт Собр до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

У липні 2014 року Приватне підприємство Агентство безпеки Еліт Собр (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило суд:

- визнати протиправними дії податкового органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства Агентство безпеки Еліт Собр (код ЄДРПОУ 36960060), за результатами якої складено акт від 27 червня 2014 року № 1706/16-03-22-01-08/36960060 Про результати невиїзної позапланової перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за березень 2014 року, у зв'язку з ненаданням відповіді на запит №11109/10 від 6 травня 2014 року ;

- визнати протиправними дії податкового органу щодо коригування показників податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість Приватного підприємства Агентство безпеки Еліт Собр (код ЄДРПОУ 36960060) в інформаційній базі даних АІС Податковий блок , що було здійснено на підставі акта від 27 червня 2014 року №1706/16-03-22-01-08/36960060;

- зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість платника податків в інформаційній базі даних АІС Податковий блок , які було змінено на підставі акту від 27 червня 2014 року №1706/16-03-22-01-08/36960060.

26 червня 2014 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що дії податкового органу з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є протиправними та вчиненими поза встановленою законодавством України процедурою, а відтак у податкового органу відсутні правові підстави для коригування показників податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість Приватного підприємства Агентство безпеки Еліт Собр в інформаційній базі даних АІС "Податковий блок , що було здійснено на підставі акта від 27 червня 2014 року №1706/16-03-22-01-08/36960060.

20 квітня 2015 року відповідач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вказує, що податковим органом вживався вичерпний перелік дій щодо встановлення місцезнаходження платника податків.

Податковий орган зауважує, що за результатами податкового контролю податкові органи мають право на використання податкової інформації, зібраної під час проведення перевірок, на виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків.

У зв'язку із зазначеним податковий орган просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

22 квітня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу податкового органу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги до 25 травня 2015 року (суддя - Степашко О. І.). Разом з касаційною скаргою подано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

20 травня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за наслідком усунення відповідачем недоліків касаційної скарги в установлений судом строк та витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 804/10782/14. Цією ж ухвалою зупинено виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення розгляду касаційної скарги.

18 січня 2016 року справа № 804/10782/14 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

18 січня 2018 року справу № 804/10782/14 передано до Верховного Суду.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у червні 2014 року податковим органом проведено невиїзну позапланову документальну перевірку платника податків з питань дотримання вимог податкового законодавства за березень 2014 року, у зв'язку з ненаданням відповіді на запит від 06 травня 2014 року № 11109/10, за результатами якої складено акт від 27 червня 2014 року № 1706/16-03-22-01-08/36960060 (далі - акт перевірки).

В акті перевірки податковий орган вказує, що копію наказу про проведення перевірки та повідомлення неможливо вручити та направити поштою у зв'язку з тим, що підприємство за податковою адресою не знаходиться, про що складено акт від 23 червня 2014 року за №1239/16-03-22-01-08.

Висновками акту перевірки встановлено, що податкові зобов'язання платника податків у відповідності до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України підлягають коригуванню (зменшенню) за березень 2014 року на суму 3 701 099 грн., а також податковий кредит Підприємства відповідно до пунктів 198.1, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України підлягає коригуванню (зменшенню) за березень 2014 року на суму 3 701 099 грн.

У подальшому контролюючим органом на підставі акта перевірки здійснено коригування показників податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість в інформаційній базі даних АІС Податковий блок .

Документальна позапланова невиїзна перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податкового органу, проводиться відповідно до положень підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 78 Податкового кодексу України, за результатом проведення якої складається акт перевірки згідно з пунктом 86.3 статті 86 цього Кодексу.

Подальша реалізація матеріалів перевірки передбачає винесення податкового повідомлення-рішення, яке приймається протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень платника податків - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Об'єктом судового захисту у межах податкових правовідносин є рішення, а саме податкове повідомлення-рішення, на підставі якого у позивача як платника податку, виникає обов'язок сплати узгодженої суми грошового зобов'язання. Дії або бездіяльність можуть бути самостійним предметом спору за умови що вони самостійно породжують правові наслідки.

Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись податковим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов'язань. При цьому, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки.

Акт перевірки не має владно-зобов'язуючого характеру, оскільки не містить обов'язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для платника податків.

За змістом положень пунктів 74.1, 74.2 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Дії податкового органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій. Якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку, вони самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Аналогічні висновки висловлені у постановах Верховного Суду України від 09 грудня 2014 року та 03 листопада 2015 року (справи № 21-511а14, 21-99а15).

Суди першої та апеляційної інстанцій приходять до висновку про задоволення вимог позивача на тій підставі, що позивач не був ознайомлений з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Разом із тим судами попередніх інстанцій не надано жодної оцінки доводам податкового органу щодо вжиття останнім всіх заходів, спрямованих на виконання вказаного обов'язку та встановлення місцезнаходження суб'єкта господарювання.

Особливості розгляду даної справи полягають у встановленні обставин можливості настання правових наслідків дій податкового органу із внесення до бази даних інформації про результати перевірки, в межах якої встановлені податкові правопорушення без прийняття відповідних рішень про донарахування податкових зобов'язань. Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось встановлення цих обставин або їх відсутності.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів настання для позивача вищезазначених правових наслідки такого корегування. Судом першої та апеляційної інстанції не встановлено наявності порушення прав позивача оспорюваними діями суб'єкта владних повноважень у зв'язку із внесенням до інформаційної системи висновків акта перевірки.

Відтак, вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів.

Суд касаційної інстанції у відповідності до приписів частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права при ухваленні судових рішень, не з'ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу підлягає частковому задоволенню, судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 345, 349, пунктом 1 частини 2, частиною 4 статті 353, статтями 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі № 804/10782/14 скасувати.

Адміністративну справу № 804/10782/14 направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер