Постанова

від 16.10.2018 по справі 808/6416/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

16 жовтня 2018 року

справа №808/6416/14

адміністративне провадження №К/9901/9153/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року у складі судді Максименко Л.Я. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у складі колегії суддів Добродняк І.Ю, Бишевської Н.А., Семененка Я.В. у справі № 808/6416/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алькор - 2012 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

02 жовтня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькор-2012" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо корегування показників податкової звітності Товариства в АІС Податковий блок Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі актів № 530/16-01-22-06-10/38503007 від 28 травня 2014 року Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ АЛЬКОР-2012 з питань правомірності проведених господарських відносин з ТОВ АТБ-МАРКЕТ , ТОВ ДЕКА СЕРВІС , ТДВ КОНЦЕРН ВЕСНА , ТОВ ТЕКС-СТИЛЬ за період лютий 2014 року , № 720/16-01-22-02/38503007 від 06 серпня 2014 року Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ АЛЬКОР-2012 щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ ІНТОРГКІЙ за період листопад, грудень 2013 року та зобов'язати відповідача відновити в АІС Податковий блок Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники податкової звітності Товариства за період: листопад, грудень 2013 року, лютий 2014 року, що зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість та були відкориговані на підставі актів № 530/16-01-22-06-10/38503007 від 28 травня 2014 року та № 720/16-01-22-02/38503007 від 06 серпня 2014 року.

23 жовтня 2014 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, адміністративний позов Товариства задоволений повністю, визнані протиправними дії податкового органу щодо корегування показників податкової звітності Товариства в АІС Податковий блок Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі довідки № 530/16-01-22-06-10/38503007 від 28 травня 2014 року Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ АЛЬКОР-2012 з питань правомірності проведених господарських відносин з ТОВ АТБ-МАРКЕТ , ТОВ ДЕКА СЕРВІС , ТДВ КОНЦЕРН ВЕСНА , ТОВ ТЕКС-СТИЛЬ за період лютий 2014 року (далі довідка від 28 травня 2014 року) та акту № 720/16-01-22-02/38503007 від 06 серпня 2014 року Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ АЛЬКОР-2012 щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ ІНТОРГКІЙ за період листопад, грудень 2013 року (далі акт від 06 серпня 2014 року) та зобов'язано податковий орган відновити в АІС Податковий блок Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники податкової звітності ТОВ АЛЬКОР-2012 за період: листопад, грудень 2013 року, лютий 2014 року, які відкориговані на підставі довідки від 28 травня 2014 року та акту від 06 серпня 2014 року.

04 червня 2015 року податковим органом подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач доводить, що рішення судів попередніх інстанцій не відповідають правовій позиції Верховного Суду України викладеній у постанові від 09 грудня 2014 року №21-511а14.

26 червня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження, після усунення недоліків цього суду викладених в ухвалі від 05 червня 2015 року та витребувано справу № 808/6416/14 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

22 липня 2015 року справа №808/6416/14 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

25 січня 2018 року справа №808/6416/14 та матеріали касаційного провадження К/9901/9153/18 з Вищого адміністративного суду України передані до Верховного Суду.

Заперечення на касаційну скаргу (відзив) на адресу суду від Товариства не надходили, що не перешкоджає перегляду судових рішень.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Судами попередніх інстанцій установлено, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 38503007, перебуває на податковому обліку податкового органу, є платником податку на додану вартість.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки Товариства, про що складено довідку від 28 травня 2014 року № 530/16-01-22-06-10/38503007, якою не підтверджено здійснення господарських відносин Товариства із покупцями Товариством з обмеженою відповідальністю Атб - Маркет , Товариством з обмеженою відповідальністю Дека Сервіс , ТДВ Концерн Весна , Товариством з обмеженою відповідальністю Текстиль та постачальниками: Товариством з обмеженою відповідальністю РБФ РЕМ , Товариством з обмеженою відповідальністю Інторгкій , Товариством з обмеженою відповідальністю Горизонт-Трейдінг за лютий 2014 року та не встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із цими покупцями за цей звітний період.

Крім того, податковим органом здійснені заходи з метою провести зустрічну звірку Товариства з питань підтвердження господарських відносин із Товариством з обмеженою Інторгкій за листопад, грудень 2013 року, про що 06 серпня 2014 року складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки № 720/16-01-22-02/38503007. При цьому в акті зазначено про те, що відсутній факт реального здійснення господарської діяльності Товариства з цим контрагентом за листопад, грудень 2013 року.

Відповідачем на підставі довідки та акту здійснене корегування показників податкової звітності в АІС Податковий блок Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів .

Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій, висновуючись на аналізі пункту 73.5 статті 73, положень Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі - Порядок), обґрунтовано вважали, що зустрічна звірка проводиться лише у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, а, отже, й висновки в тому числі для з'ясування реальності господарських відносин та повноти відображення їх в обліку платника податків можуть бути зроблені та викладені у довідці за результатами проведення зустрічної звірки лише у випадку співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки. Разом з тим, як встановили суди попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин податковий орган зустрічної звірки Товариства не проводив, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснював, відповідної довідки не складав, про що свідчить й сам акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Висновуючись на аналізі положень підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, якими надано визначення документальної перевірки та її видам, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, суди попередніх інстанцій установили відсутність такої перевірки у плані роботи контролюючого органу, а також зазначили про не надання відповідачем доказів на підтвердження існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, перелік яких визначений в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Висновки викладені податковим органом у довідці та акті про неможливість проведення зустрічної звірки є за своєю суттю нічим іншим, як висновками складеними за результатами перевірки, які здійснюються податковим органом з метою контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства суб'єктами господарювання, а не з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, чим є по суті зустрічна звірка.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що визнання недостовірними показників податкової декларації платника податків у інший спосіб, ніж винесення податкового повідомлення-рішення, чинним законодавством - не передбачене. Не прийняття (та неможливість прийняття) податкового повідомлення - рішення за результатами не проведеної звірки, відсутність підстав для внесення до бази даних інших відомостей ніж зазначені Товариством у поданих ним податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад, грудень 2013 року та лютий 2014 року, обумовлює протиправність вчинених відповідачем дій та доводить порушення способу реалізації податковим органом владних управлінських функцій.

Податковий орган встановивши неможливість проведення перевірки у зв'язку із відсутністю платника податків за місцем реєстрації, мав скласти акт довільної форми. В такому акті засвідчується тільки факт неможливості проведення такої звірки без визначення відсутності факту документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу та якості операцій та розрахунків, що здійснюються між позивачем та його контрагентом, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, оскільки ці обставини не були предметом перевірки.

Відповідач, склавши акт про неможливість проведення зустрічної звірки виклав у ньому обставини, які, на його думку свідчать про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин Товариства з Товариством з обмеженою відповідальністю Інторгкій за листопад, грудень 2013 року.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що висновки викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, зокрема щодо невідповідності укладених правочинів вимогам законодавства, самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача, правові наслідки настали внаслідок реалізації цих висновків шляхом їх відображення в інформаційних базах системи АІС Податковий блок .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відомості зазначені довідкою від 28 травня 2014 року № 530/16-01-22-06-10/38503007 та актом від 06 серпня 2014 року № 720/16-01-22-02/38503007 внесені податковим органом до інформаційної бази даних системи АІС Податковий блок , на їх підставі відкореговано раніше задекларовані позивачем показники податкового кредиту та податкових зобов'язань, що підтверджується наданими представником відповідача та долученими до справи копіями витягів з бази АІС Податковий блок .

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що внесення відповідачем змін до інформаційної системи показників відповідної податкової звітності позивача на підставі довідки від 28 травня 2014 року № 530/16-01-22-06-10/38503007 та акту від 06 серпня 2014 року № 720/16-01-22-02/38503007 не ґрунтується на положеннях Податкового кодексу України, порушує права позивача як платника податків.

Доводи касаційної скарги стосовно невідповідності рішень судів попередніх інстанцій правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 09 грудня 2014 року по справі №21-511а14, є неприйнятними з огляду на те, що суть правової позиції зазначеної цією постановою полягає у тому, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Суд визнає, що у межах спірних відносин протиправність дій зі здійснення контролю заявлена позивачем та визнана судом, відтак виключення інформації з баз даних внесеної за визнаними протиправними в установленому порядку діями є належним, можливим та відповідним способом судового захисту, узгоджується із викладеною правовою позицією Верховного Суду України.

Інші доводи податкового органу зводяться виключно до непогодження ним з оцінкою обставин справи судами попередніх інстанцій. Суд вважає, що це питання знаходиться поза межами перегляду судом касаційної інстанції відповідно до положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі № 808/6416/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер