Постанова

від 16.10.2018 по справі 826/18570/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

16 жовтня 2018 року

справа №826/18570/14

адміністративне провадження №К/9901/8406/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2015 року у складі судді Кузьменка В.А. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у складі колегії суддів Коротких А.Ю., Літвіної Н.М., Ганечко О.М., у справі № 826/18570/14 за позовом Консорціума Науково-виробниче об'єднання Укргідроенергобуд до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

22 листопада 2014 року Консорціум Науково-виробниче об'єднання Укргідроенергобуд (далі - Консорціум, платник податків, позивач у справі) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо коригування в інформаційно-аналітичній системі "Податковий блок" показників податкової звітності позивача за червень 2014 року, що відбулося на підставі акта від 31 жовтня 2014 року №1593/2659-2202/33834660 "Про проведення позапланової виїзної перевірки Консорціум "НВО "Укргідроенергобуд" (код ЄДРПОУ 33834660) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Лайт Груп" (код ЄДРПОУ 36114732) за червень 2014 року", а саме щодо сум податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з цим Товариством за червень 2014 року у розмірі 14 087 799,00 грн. та сум податкового зобов'язання по взаємовідносинах з Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" за червень 2014 року на суму 14 087 799,00 грн. та зобов'язати відповідача відновити в інформаційно-аналітичній системі "Податковий блок" показники податкової звітності, задекларовані Консорціумом за червень 2014 року, які змінені на підставі акта перевірки від 31 жовтня 2014 року, підстав протиправності вчинених відповідачем дій, які призвели до негативних наслідків позивача, як платника податків, а саме достовірності та викривлення його податкового обліку, як складової порушення результатів його діяльності.

16 січня 2015 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, адміністративний позов Консорціуму задоволено повністю, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві щодо коригування в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих Консорціумом "Науково-виробниче об'єднання "Укргідроенергобуд" у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року, на підставі акта від 31 жовтня 2014 року №1593/2659-2202/33834660 "Про проведення позапланової виїзної перевірки Консорціум "НВО "Укргідроенергобуд" (код за ЄДРПОУ 33834660) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Грін Лайт Груп" (код ЄДРПОУ 36114732) за червень 2014 року" та зобов'язано податковий орган відновити в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" задекларовані Консорціумом показники податкових зобов'язань та податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року.

06 травня 2015 року податковим органом подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Касаційна скарга утримує виключно викладення фактичних обставин та те, що акт перевірки утримує в собі суб'єктивну думку перевіряючого, використана податковим органом у внутрішніх електронних базах даних, при цьому жодної норми матеріального права, яка на думку податкового органу невірно застосована судами попередніх інстанцій, а також в чому полягає невірне застосування норм, відповідач не визначає.

13 травня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/18570/14.

22 липня 2016 року справа № 826/18570/14 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

24 квітня 2018 року справа № 826/18570/14 разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/8406/18 з Вищого адміністративного суду України передані до Верховного Суду.

21 вересня 2016 року позивачем надані заперечення на касаційну скаргу відповідача до Вищого адміністративного суду України, якими проаналізовано застосування податковим органом системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України та зроблено висновок що таке співставлення (порівняння) є формою податкового контролю при якому порівнюються задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Недостовірна (невідповідна даним податкової звітності позивача) інформація про зменшення податкового кредиту використовується при перевірці контрагентів позивача, що одночасно вплигни як на наслідки податкового обліку так і на ділову репутацію та розірвання господарських відносин.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Консорціуму, за наслідками якої складено акт від 31 жовтня 2014 року №1593/2659-2202/33834660 "Про проведення позапланової виїзної перевірки Консорціум "НВО "Укргідроенергобуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Грін Лайт Груп" за червень 2014 року" (далі - акт перевірки), висновками якого встановлено порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, яке полягає у непідтверджені податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Лайт Груп" за червень 2014 року на суму 14 087 799 грн. та не підтверджено задекларовану суму податкового зобов'язання по взаємовідносинам з Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" за червень 2014 року у розмірі 14 087 799 грн.

Податковим органом на підставі акта перевірки здійснено коригування даних в системі IC Податковий блок , а саме зменшення обсягу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту позивача.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій виконувалися на аналізі положень статті 74 Податкового кодексу України, за якою податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з урахуванням законодавчих норм, з 01 січня 2013 року наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 введена в експлуатацію органів державної податкової служби усіх рівнів інформаційна система Податковий блок , до складу якої увійшли також підсистеми Податковий аудит (замість АРМ Аудит ) та Аналітична система (замість Системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань ).

За умовами використання цієї системи процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій основаному на тому, що у податковому праві (фінансовому праві) визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що унеможливлює застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження, внаслідок чого дії податкового органу щодо внесення коригувань даних до інформаційної системи Податковий блок на підставі висновків, викладених в акті перевірки, є необґрунтованими та протиправними.

Суд вважає, що визнання недостовірними показників податкової декларації платника податків у інший спосіб, ніж винесення податкового повідомлення-рішення, чинним законодавством не передбачене. Не прийняття податкового повідомлення - рішення за результатами перевірки обумовлює протиправність вчинених відповідачем дій та доводить порушення способу реалізації податковим органом владних управлінських функцій.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження податковим органом з оцінкою обставин справи судами попередніх інстанцій. Це питання знаходиться поза межами перегляду судом касаційної інстанції відповідно до положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання відповідачем на судову практику є неприйнятними з огляду на різні періоди перевірки, різне правове регулювання правовідносин, що були предметом розгляду у наведених справах та цієї справи та різність фактичних обставин.

Неприйнятними є також посилання податкового органу на приписи Порядку, Методичних рекомендацій, які затверджені наказами ДФС України, не зареєстровані Міністерством юстиції України, не є нормативно правовими актами в розумінні статті 117 Конституції України, внаслідок чого не підлягали застосуванню відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, та не є джерелом права в розумінні статті 7 цього кодексу, в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року, внаслідок чого не підлягають застосуванню Судом.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі № 826/18570/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер